Ухвала

від 04.06.2020 по справі 485/607/20

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №485/607/20

Провадження № 1-кс/485/143/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м.Снігурівка

Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка Миколаївської області клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене першим заступником керівника Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,

про арешт майна у кримінальному провадженні №12020150310000234 від 13 травня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 197-1, ч. 1 ст. 239-1 КК України,

встановив:

29 травня 2020 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в якому вказав що, 12 травня 2020 року до Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що біля с. Василівка Снігурівського району Миколаївської області, в районі берегової зони річки Інгулець, на землях державної власності земель водного фонду невідомі особи здійснюють будівництво, без будь-яких дозвільних документів.

Відомості про даний факт внесено до ЄРДР 13 травня 2020 року за №12020150310000234 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

13 травня 2020 року до Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_7 , який просить прийняти міри до невідомих осіб, які 13 травня 2020 року близько 14:00 за допомогою спеціальної вантажної техніки здійснювали зняття верхнього шару ґрунту в водоохоронній зоні р. Інгулець неподалік с. Василівка Снігурівського району Миколаївської області.

Відомості про даний факт внесено до ЄРДР 13 травня 2020 року за №12020150310000236 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України.

Постановою прокурора від 13 травня 2020 року вказані кримінальні провадження були об`єднані в одне кримінальне провадження за єдиним номером №12020150310000234 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 197-1, ч.1 ст. 239-1 КК України.

Постановою прокурора від 15 травня 2020 року кримінальне правопорушення з ч.3 ст.197-1 перекваліфіковано на ч.4 ст.197-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що невідомі особи, 13.05.2020 зайняли земельну ділянку розмірами не менше 49 х 8 метрів у прибережній смузі р. Інгулець поруч із понтонним мостом на с. Василівка Снігурівського району та розпочали виконувати роботи пов`язані із облаштуванням під`їзної дороги до берега річки з метою встановлення у подальшому понтонного мосту через р. Інгулець, а саме зняли верхній шар грунту виривши таким чином рів.

13.05.2020 було проведено огляд місця події на ділянці місцевості розташованої біля діючого понтонного мосту через р. Інгулець, який з`єднує ділянки автомобільної дороги між с. Василівка Снігурівського району та м. Снігурівка Миколаївської області, в ході якого було встановлено, що до берега р. Інгулець, транспортними засобами було доставлено та розвантажено металеві споруди, ззовні схожі на елементи понтонного мосту.

В подальшому, в ході огляду вказаної ділянки місцевості, проведеним 28.05.2020, в присутності директора ТОВ СГВП «Снігурівське» ОСОБА_8 , було виявлено техніку, а саме підйомний кран Zoomlion з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який на березі річки спускав на воду понтони, які в подальшому з`єднувались між собою. А також було виявлено трактор Newholland з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який стояв на березі річки та до нього був прикріплений один край металевого тросу, а інший край тросу був приєднаний до металевих понтонів, які знаходились у воді вздовж берегу річки Інгулець.

29.05.2020 було проведено огляд місця події на ділянці місцевості розташованої біля діючого понтонного мосту через р.Інгулець, який з`єднує ділянки автомобільної дороги між с. Василівка Снігурівського району та м. Снігурівка Миколаївської області. На момент огляду поруч з діючим мостом виявлено понтонний міст, який розташований на поверхні води від одного берегу до іншого. Даний понтонний міст прикріплений з обох сторін металевими тросами, які прикріплені до берегів річки на металеві швелери та один трос до бетонованого порому.

04.06.2020 року згідно протоколу додаткового огляду місця події встановлено, що через річку Інгулець встановлено понтонний міст, який перебуває на воді, зі сторони м.Снігурівка частина мосту примикає до берега; зі сторонни с.Василівка металева частина пантонного мосту перебуває на воді, відстань між краєм мосту та берегом річки складає 2 метри.

З наведеного, орган досудового розслідування встановив, що на самовільно зайнятій земельній ділянці водного фонду (у прибережній захисній смузі) самовільно збудована тимчасова споруда понтонний мост.

За наявної в органу досудового розслідування інформації (копій документів долучених до кримінального провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 ) вказаний понтонний міст придбаний та встановлюється Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія» (ТОВ СП ПАЕК, м. Миколаїв, вул. Спаська, 19).

Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ СП ПАЕК відсутні дозвільні документи на встановлення виявленого понтонного мосту, тому даний міст встановлено самовільно на самовільно зайнятій ділянці.

За наведенного, з метою попередження втрати майна, припинення продовження незаконного будівництва та подальшого його використання, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (руйнування діючого моста у разі пошкодження берегових кріплень), слідчий клопотав про накладення арешту на понтонний міст сірого кольору, який знаходиться на річці Інгулець, біля понтонного мосту зі сполученням Снігурівка-Василівка, який був встановлений ТОВ СГВП «Снігурівське», власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне підприємство «Південна Аграрно-Експортна Компанія», шляхом заборони використовувати даний понтонний міст та зобов"язання власника вжити заходи до його вилучення з водної поверхні р. Інгулець, з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (руйнування діючого моста у разі пошкодження берегових кріплень), на час досудового розслідування кримінального провадження № 12020150310000234 від 13 травня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 197-1, ч. 1 ст. 239-1 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала.

Представник ТОВ «СП «Південна Аграрно-Експортна Компанія» (далі - ТОВ СП «ПАЕК») адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, пославшись на те, що у порушення вимог ст.171 КПК України слідчим до клопотання не додано документів, які б підтверджували документально право власності на майно, що належить арештувати, або свідчили б про володіння, користування чи розпорядження товариством таким майном. Крім того, до заходів забезпечення кримінального провадження не відносяться такі, як зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Правовою підставою для арешту майна слідчий називає те, що виявлений понтонний міст є спорудою, яку незаконно встановлено на самовільно зайнятій ділянці та являється речовим доказом у даному кримінальному провадженні та, відносно якого існує ризик втрати останнього, продовження незаконного будівництва та подальшого його використання.

Постановою слідчого від 29 травня 2020 року встановлений через річку Інгулець ТОВ СП ПАЕК понтонний міст визнано речовим доказом по справі.

Разом з тим, як слідує з матеріалів клопотання на вказаній слідчим ділянці місцевості наявний об`єкт, який, на даний час фактично являє собою конструкцію яка складається з металевих понтонів, які з`єднані між собою, та які не притискаються до берегу річки, а прикріплена з обох сторін металевими тросами, які прикріплені до берегів річки на металеві швелери та один трос до бетонованого порому.

Клопотання не містить обгрунтувань, яким чином, накладення арешту на об`єкт пантонний міст у заявлений спосіб припинить існування ризиків, зазначених у клопотанні.

Крім того, ст.170 КПК України не передбачає зобов`язальних способів арешту майна.

З урахуванням наведенного, слідчий суддя вважає, що слідчим не обгрунтовано підстав накладення арешту на зазначене у клопотанні майно. Отже, в задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

У задоволенні клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020150310000234 від 13 травня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 197-1, ч. 1 ст. 239-1 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1