Постанова

від 03.06.2020 по справі 904/2806/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2806/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.

секретар Манчік О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу ОСОБА_1 ) ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 року (повний текст складено 28.12.2019 року)

у справі № 904/2806/19 (суддя - Панна С.П., м. Дніпро)

за позовом ОСОБА_3 , м. Дніпро

до ОСОБА_4 , м. Дніпро

про розірвання договору про відступлення частки у статутному капіталі, скасування рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору про відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005", укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , скасування рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005", оформленого Протоколом № 17/04-2018 від 17.04.2018 року та стягнення судового збору в розмірі 768,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 року у справі № 904/2806/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судовий збір покладено на позивача.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконним та необґрунтованим. Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не навів мотивів відхилення доводів позивача щодо наявності обставин для розірвання договору. Суд стверджує, що на виконання пункту 2.1. договору продавець (відповідач) передав документи. Разом з тим, зміст гарантії полягає не у передачі документів, а у тому, що сам продавець знає, впевнений та гарантує, що на момент укладення договору ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" не має жодних боргів. Відповідно до Акту прийому-передачі установчих та бухгалтерських документів ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" позивачу не надавалися Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2016 року, 01.01.2017 року, 01.01.2018 року, при наявності яких у позивача була б можливість виявити невідповідність задекларованих та сплачених сум орендної плати. У позивача відсутня можливість отримувати прибуток від діяльності Товариства, чи принаймні такий прибуток зменшиться на 6 000 573,03 грн. основного зобов`язання та штрафних санкцій, що виникли у Товариства з підстав, що існували до моменту придбання корпоративних прав та у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань як посадової особи, єдиного учасника та продавця корпоративних прав ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005". Даними обставинами порушується співвідношення майнових інтересів позивача та відповідача, оскільки майновий інтерес відповідача жодним чином не страждає. Позивач звертає увагу на те, що включаючи до змісту договору умови щодо гарантій відповідач взяв на себе певні обов`язки та ризики, а оскаржуване рішення суду за своїм змістом фактично звільняє відповідача від обов`язку виконання умов договору чи наслідків їх невиконання, чим порушує баланс рівності, нівелює сам зміст гарантії як такої. Таким чином, наявні усі передбачені діючим законодавством умови та підстави для розірвання договору за рішенням суду. Висновок суду першої інстанції про відсутність істотного порушення зі сторони відповідача є цілковито необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи. Позивач погоджується з висновком суду, що у даному випадку наявні обставини і для визнання правочину недійсним, але якби умови договору не містили гарантії продавця (відповідача), позивач погодився б з таким висновком суду та звернувся саме з приводу визнання договору недійсним. Проте, наявність водночас декількох способів захисту свого порушеного права, зокрема: розірвання договору за рішенням суду; визнання договору недійсним; звернення з позовом до ОСОБА_4 як посадової особи Товариства, яка неналежним чином виконувала свої посадові обов`язки, чим завдала збитків (заборгованості по сплаті податків і зборів) на суму 6 000 573,03 грн. - не зобов`язує позивача діяти певним способом, а надає право обрати спосіб захисту. Позивач обрав певний спосіб захисту, який найліпшим чином захищає та відновлює його порушені права, зазначене не потребує оцінки суду, оскільки є суто об`єктивним. Суд не має права визначати яким саме способом позивач має захищати свої права, а має виходити із суті позовних вимог обраного способу захисту, та вирішувати спір у відповідності до обраного способу захисту, норм матеріального права, що підлягають застосуванню у зв`язку з цим. Зміст статті 679 Цивільного кодексу України має застосовуватись до договору відступлення частки у статутному капіталі ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" від 17.04.2018 року, який за своїм змістом є договором купівлі-продажу майнових прав. Наявність боргу понад 6 млн., на думку позивача, є недоліком, який виник починаючи з 2016 року, що встановлено судовим рішенням. Суд першої інстанції окрім змісту статей 651, 652 Цивільного кодексу України, мав вирішувати спір з урахуванням змісту статей 656, 679 Цивільного кодексу України. Проте, виходячи із змісту оскаржуваного рішення, суд відступив від позиції, визначеної законодавством.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 року у даній справі без змін, а скаргу - без задоволення. Посилається на те, що окрім своїх пояснень, правової позиції з посиланням на статті 651, 652 Цивільного кодексу України, низку інших правових джерел, позивач не надав жодного доказу в підтвердження чи то помилки позивача, чи то обману відповідача, які "мали" місце на момент вчинення правочину/посвідчення правочину. Відповідач вважає, що доводи скаржника щодо неправомірності відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормах закону та не відповідають обставинам справи, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову зроблений відповідно до норм законодавства, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України, а також відповідно до встановлених на підставі доказів обставин справи.

3. Апеляційне провадження.

3.1.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 11.03.2020 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2020 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.04.2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 зі змінами від 16.03.2020 року № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS ІНФОРМАЦІЯ_1 CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року на усій території України.

Враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID - 19" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215), продовження карантину до 24 квітня 2020 року та запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України, Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.04.2020 року відклав розгляд апеляційної скарги у даній справі на період дії особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2020 року, розгляд апеляційної скарги призначено на 03.06.2020 року.

Відповідно до копії свідоцтва, наданої до суду апеляційної інстанції представником позивача, про зміну імені Серія І-КИ № 022120 від 06.02.2020 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 прізвище на ОСОБА_5 .

3.1.2. Явка представників учасників провадження у справі.

У судове засідання 03.06.2020 року з`явились позивач та його представник.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 року у даній справі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, направив клопотання про перенесення розгляду справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через введення постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 карантинних заходів, апеляційним господарським судом залишається без задоволення з огляду на те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а відповідач не зазначає причин, які безпосередньо перешкоджають його участі у судовому засідання, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.

3.2. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

17.04.2018 року було проведено Загальні збори учасників ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", відповідно до яких було прийняте рішення, оформлене протоколом № 17/04-2018 від 17.04.2018 року. На зборах був присутній учасник ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" ОСОБА_4 та запрошена ОСОБА_3 .

На вказаних Загальних зборах, зокрема, було вирішено:

- по питанню 3 порядку денного - призначити на посаду директора Товариства - ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 НОМЕР_2 , виданий 08.07.2008 року, Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_3 , з 18 квітня 2018 року;

- по питанню 4 порядку денного - прийняти до складу учасників Товариства ОСОБА_3 в зв`язку з набуттям нею частки в розмірі 100 % Статутного капіталу Товариства, що становить 31 000,00 грн. на підставі Договору про відступлення частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" від 17 квітня 2018 року; погодити вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_4 , якому належить 100 % Статутного капіталу Товариства, що становить 31 000,00 грн. в зв`язку із відступленням належної йому частки у Статутному капіталі Товариства ОСОБА_3 згідно Договору про відступлення частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" від 17 квітня 2018 року;

- по питанню 5 порядку денного - затвердити склад учасників Товариства у кількості однієї особи ОСОБА_3 , якій належить 100 % Статутного капіталу Товариства, що становить 31 000,00 грн.;

- по питанню 6 порядку денного - у зв`язку із змінами, що сталися в Товаристві, внести зміни до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції та затвердити статут;

- по питанню 7 порядку денного - доручити директору Товариства - ОСОБА_3 здійснити усі необхідні дії з питань державної реєстрації пов`язані з вищенаведеними змінами, що стались у Товаристві, організувати виконання прийнятих на цих Загальних зборах Учасників Товариства рішень та уповноважити осіб для вчинення дій щодо реєстрації змін, що відбулись у Товаристві.

17.04.2018 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено Договір про відступлення частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" в розмірі 100 % Статутного капіталу, що становить 31 000,00 грн., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 1405 (надалі - Договір).

Згідно Протоколу № 17/04-2018 Загальних зборів учасників ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" від 17.04.2018 року продавець продав, а покупець купив частку у ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", яка відповідає 100 % Статутного капіталу Товариства (пункт 1.1. Договору).

Продавець гарантує, що належним чином повідомив покупця про дійсний характер діяльності та про фінансовий стан Товариства на момент укладення Договору (пункт 2.1. Договору).

З моменту нотаріального посвідчення цього Договору продавець втрачає будь-які права, що виникають з його участі у ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" (пункт 2.6. Договору).

Відповідно до акту прийому-передачі від 17.04.2018 року продавець передав установчі і бухгалтерські документи ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", серед яких, зокрема, були оригінал договору оренди землі від 23.09.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за № 3624, оригінал додаткової угоди до договору оренди землі від 14.10.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за № 1203 разом із технічною документацією та іншими документами. Вказаний акт посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. та засвідчено справжність підписів продавця та покупця, зареєстровано в реєстрі за № 1408, 1409.

Звертаючись з позовом до місцевого господарського суду ОСОБА_3 посилалась на те, що купівля-продаж корпоративних прав ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" відбувалась у зв`язку з тим, що ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" є користувачем (володільцем немайнових прав) земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:265:0187, розташованої у м. Дніпрі по вул. Маршала Малиновського в районі АЗС № 20, площею 2,0372 га. на підставі укладеного між ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" та Дніпровською міською радою Договору оренди землі від 23.09.2009 року, з урахуванням змін, передбачених додатковою угодою від 14.10.2014 року. Позивач мав на меті придбати право користування земельною ділянкою з метою будівництва об`єкту нерухомості на вказаній ділянці у власних потребах, до придбання корпоративних прав цікавився у відповідача щодо фінансового стану ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", наявності інших застережень, що можуть вплинути на права та обов`язки набувача. 28.02.2019 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0004821404 від 19.02.2019 року, яке було складено на підставі Акту № 1169/04-36-14-04/33668847 від 16.01.2019 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" на підставі укладеного Договору оренди землі площею 2,0372 га (кадастровий номер - 1210100000:09:265:0187) за період з 01.01.2016 року по 31.10.2018 року", яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата юридичних осіб на суму 4 800 458,42 грн. та штрафні санкції на суму 1 200 114,61 грн.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині повідомлення про дійсний фінансовий стан підприємства (істотне порушення умов договору, введення в оману покупця щодо фінансового стану підприємства), позбавлення позивача значною мірою того на що вона розраховувала під час укладення договору та просить суд розірвати договір про відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" (код ЄДРПОУ: 33668847), укладений 17.04.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" (код ЄДРПОУ: 33668847), оформлене Протоколом №17/04-2018 від 17.04.2018 року.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

3.3.1. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом спору у даній справі є розірвання договору про відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" від 17.04.2018 року та скасування рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" від 17.04.2018 року.

Предметом доказування у справі є обставини укладення договору про відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" від 17.04.2018 року, факт його виконання/невиконання сторонами, наявність/відсутність підстав для розірвання договору; прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" від 17.04.2018 року, наявність/відсутність підстав для його скасування, наявність/відсутність порушених прав позивача оскаржуваним рішенням загальних зборів відповідачем у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 927/877/17).

З аналізу змісту статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 року у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 року у справі № 910/8819/18.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таке оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-75цс13.

Для встановлення можливості розірвання спірного договору необхідно визначити чи були допущені відповідачем саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності), а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання.

Таким чином, звертаючись із позовними вимогами щодо розірвання договору, на позивача покладається обов`язок зазначити істотні порушення умов спірного договору та шкоду, яка завдана йому відповідачем.

У позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем пункту 2.1 договору в частині повідомлення про дійсний характер діяльності та про фінансовий стан товариства на момент укладення договору.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вказаного пункту відповідач передав позивачу установчі і бухгалтерські документи ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", серед яких, зокрема був договір оренди землі від 23.09.2009 року та додаткова угода до договору оренди землі від 14.10.2014 року, листи Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.04.2018 року та Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровської області від 05.04.2019 року про відсутність заборгованості ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) станом на 05.04.2018 року.

Таким чином, відповідач передав позивачу документи щодо діяльності та фінансового стану Товариства. В зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно не погодився із доводами позивача щодо наявності істотного порушення умов договору про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", що в подальшому може потягнути його розірвання.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наведених позивачем аргументів, які б могли бути оцінені судом та на підставі яких можна було б дійти висновку про наявність підстав для розірвання договору.

Наведене також спростовує доводи позивача про введення відповідачем в оману покупця щодо фінансового стану підприємства.

Матеріали справи свідчать, що 05.02.2019 року позивач отримав Акт № 1169/04-36-14-04/33668847 від 16.01.2019 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ХОВ "Холдинг - Дніпро-2005" з питань повноти нарахування плати за землю (орендної плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" на підставі укладеного договору оренди землі площею 2,0372 га (кадастровий номер - 1210100000:09:265:0187) за період з 01.01.2016 року по 31.10.2018 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 року у справі № 160/2705/19 встановлено, що ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" декларувались та сплачувались суми орендної плати без врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки в період 2016-2018 років, тому є обґрунтованим збільшення контролюючим органом ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" суми грошового зобов`язання з орендної плати та нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням.

Так, договором оренди було визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (гривнях), у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі" (пункт 4.1 договору оренди).

Додатковою угодою встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання (пункт 4.1); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється на підставі цільного призначення, категорії та функціонального використання з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством… (пункт 4.2); зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін та доповнень до даного договору, зазначені зміни відображаються лише у витягу із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід`ємними додатками даного договору (пункт 4.3).

Довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є підставою для розрахунку орендної плати за землю (пункт 2).

Таким чином, умовами договору оренди та додатковою угодою до цього договору чітко встановлено, що визначення розміру орендної плати залежить від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а зміна нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки є підставою для перегляду орендної плати.

Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки свідчать, що станом на 01.01.2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 12101000000:09:265:0187, яка передана в оренду ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", складає 65 133 268,97 грн., тому сума орендної плати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року відповідно до статті 288 Податкового кодексу України мала становити 1 953 998,07 грн.; станом на 01.01.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 12101000000:09:265:0187, яка передана в оренду ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", складає 69 041 431,41 грн., тому сума орендної плати за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року відповідно до статті 288 Податкового кодексу України мала становити 2 071 242,93 грн.; станом на 01.01.2018 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 12101000000:09:265:0187, яка передана в оренду ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", складає 69 041 431,41 грн., тому сума орендної плати за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року відповідно до статті 288 Податкового кодексу України мала становити 1 726 035,80 грн.

Таким чином, підставою для донарахування орендної плати та штрафних санкцій за період 2016-2018 роки ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005", що і є підставою для подання даного позову, є декларування та сплата орендної плати без врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки (без застосування іншого коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф).

Відповідно до частини 4 статті 191 Цивільного кодексу України підприємство розглядається як об`єкт цивільних прав, яке може бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Отже, фінансовий стан підприємства прямо впливає на вартість 100 % корпоративних прав, що придбані позивачем.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на час укладення додаткової угоди) витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Дані про встановлення/застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф із значенням 2,0 земельної ділянки ТОВ "Холдинг - Дніпро-2005" відображено у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Матеріали справи свідчать, що весь пакет документів на земельну ділянку був переданий Покупцю (позивачу).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що під час укладення спірного договору фактично мала місце помилка щодо характеристик предмету купівлі-продажу, та прав що виникають з нього, оскільки позивач очікувала отримати у фактичну власність 100 % корпоративних прав підприємства із задовільним фінансовим станом, без наявності боргів.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина 1 статті 229 Цивільного кодексу України).

Таким чином, спір полягає у якості та характеристиках предмету договору та прав, що виникають з нього. При цьому сама невідповідність предмету договору домовленостям/очікуванням сторони може бути підставою (за наявності для того підстав) для визнання договору недійсним (зокрема, на підставі статті 229 Цивільного кодексу України), а не для розірвання договору, про що просить позивач.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву про визнання недійсним договору № 1405 від 17.04.2018 про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 , яка призначена до розгляду ухвалою суду від 29.04.2020 у справі № 904/392/20.

Позивач також просить скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" (код ЄДРПОУ: 33668847), оформлене Протоколом № 17/04-2018 від 17.04.2018 року.

В пункті 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

Відповідно до частини 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Беручи до уваги, що у справах про скасування рішення загальних зборів відповідачем є господарське товариство (юридична особа), а не його учасник (фізична особа), позивачем в установленому законом порядку не було заявлено про залучення до участі у справі іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг - Дніпро-2005" (юридичну особу), господарський суд дійшов до правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині як таких, що заявлені до неналежного відповідача у справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а також у зв`язку з відсутністю фактичних обставин, зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. В зв`язку з чим, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

3.3.2. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення відсутні.

3.3.3. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 269-271, 275-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ) ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 року у справі № 904/2806/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.06.2020 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд