Рішення

від 01.06.2020 по справі 906/166/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/166/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитрієва Ж.А. ордер № ЖТ 079657 від 17.02.2020

від відповідача: Кононенко А.А.- довіреність № 26/1293 від 20.12.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства міжнародної торгової фірми "Інтермаркет"

до виконавчого комітету Житомирської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення

Процесуальні дії по справі.

Приватне акціонерне товариство Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" звернулось з позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 27.02.2019 за № 183 "Про затвердження актів про визначення розміру збитків, заподіяних Житомирській міській раді від 14.12.2018 №6 (додаток 6)".

Ухвалою господарського суду від 27.02.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче судове засідання на 24.03.2020.

23.03.2020 відповідач, в порядку ст. 165 ГПК України, подав відзив (а.с. 51-55).

Ухвалою господарського суду від 24.03.2020 суд відклав підготовче засідання на 28.04.2020.

10.04.2020 позивач, у порядку ст. 166 ГПК України, подав відповідь на відзив (а.с. 82-83).

Ухвалою від 28.04.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 906/166/20 до судового розгляду по суті на 21.05.2020.

В судовому засіданні від 21.05.2020 по розгляду справи по суті суд оголосив перерву до 01.06.2020.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.02.2019 відповідач прийняв рішення № 183 "Про затвердження Актів про визначення розміру збитків, заподіяних Житомирській міській раді", яким затвердив Акт з визначення збитків, заподіяних Житомирській міській раді від 14.12.2018 №6 .

На думку позивача спірне рішення є незаконним у звя`зку з тим, що позивач володів земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 15.06.2011 та позивачем було вчинено усі дії, направлені на продовження договору оренди.

Вважає, що відповідач безпідставно у розрахунок збитків включив період з 01.01.2016 по 15.06.2016, оскільки у цей період був чинним договір оренди землі від 15.06.2011.

Також вказує, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не провів належних розрахунків орендної плати станом на 2016-2018 років, не надіслав цих розрахунків фірмі "Інтермаркет", не запросив її представників на засідання виконавчого комітету, не повідомив позивача про розгляд на засіданні виконавчого комітету такого питання, тому вважає таке рішення незаконним та та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні від 01.06.2020 представник позивача заявила клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що за інформацією, отриманою в телефонному режимі, відповідач вніс зміни до оскаржуваного рішення.

Представник відповідача заперечила проти заявленого клопотання.

Суд, заслухавши учасників справи дійшов висновку про відмову у задоволені заявленого представником позивача, оскільки позивач не надав доказів наведених припущень щодо винесення відповідачем змін до оскаржуваного рішення.

Крім того, таке клопотання заявлено представником позивача в усному порядку без належного обґрунтування підстав такого заявлення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Заперечуючи проти позову відповідач, зокрема, вказує, що Акт про визначення розміру збитків є документальним результатом роботи комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, проте не містить обов`язків для позивача як землекористувача.

Зауважує, що повноваження виконавчого комітету Житомирської міської ради обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Завдані позивачем збитки не можуть бути примусово відшкодовані на підставі оскаржуваного рішення, а відшкодовуються відповідно у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Водночас відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято у межах та відповідно до ЗУ " Про місцеве самоврядування в Україні".

За вказаних підстав відповідач просить відмовити у позові.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.06.2011 року між Житомирською міською радою (орендодавець) та Акціонер ним товариством закритого типу міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" (орендар, позивач) укладено договір оренди землі (а.с. 29-30)

Відповідно до п.1 даного договору, орендодавець на основі рішення 3-ї сесії шостого скликання Житомирської міської ради від 03.03.2011р. № 80 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для іншої комерційної діяльності за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги,9.

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0226 га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0,0104 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0122 га.

За умовами п. 6 договору, договір було укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

14.03.2016 позивач звернувся до Житомирської міської ради з листом, у якому просив, керуючись п.6 договору оренди землі б/н від 15 червня 2011 року, продовжити дію договору терміном на 5 (п`ять) років (а.с.33).

Відповідач листом №15/2753 від 04.04.2016 повідомив позивача, що для продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки по вул. Перемоги, 9 у м. Житомирі необхідно додати до наданого фірмою "Інтермаркет" пакету наступні документи: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та розрахунок орендної плати на земельну ділянку.

Водночас відповідач повідомив позивача, що рішенням сесії Житомирської міської ради від 24.02.2016 р. № 143 на 2016 рік передбачена пільга суб`єктам господарської діяльності, юридичним та фізичним особам по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 70%, але не менше ніж 3% від нормативної грошової оцінки. Позивачу запропоновано надати розрахунок орендної плати з врахуванням зазначеної знижки (а.с. 56).

Позивач зазначає, що усі зазначені необхідні документи були надані позивачу.

Листом від 21.12.2016 позивач повторно направив на адресу відповідача документи на поновлення терміну дії договору оренди та просив відповідача повідомити про намір продовжити дію договору оренди б/н від 15 червня 2011 року (а.с.32).

Листом-повідомленням від 09.10.2018 № 15/7693 відповідач повідомляв позивача про необхідність поновлення договору оренди землі та навів позивачу перелік документів, необхідних для розгляду питання про поновлення договору оренди землі (а.с. 60).

Листом від 16.11.2018 відповідач повідомив позивача про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою (а.с. 57).

Листом від 07.12.2018 відповідач повідомив позивача, що позивачу необхідно прибути 14.12.2018 до Житомирської міської ради для участі у засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних Житомирській міській раді (а.с. 58).

27.02.2019 виконавчий комітет Житомирської міської ради прийняв рішення № 183 від 27.02.2019 "Про затвердження Актів з визначення збитків, заподіяних Житомирській міській раді" .

Зокрема додатком № 4 до даного рішення затверджено Акт з визначення збитків, заподіяних Житомирській міській раді, згідно якого комісія визначила, що Приватному акціонерному товариству Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" нараховуються збитки за період з 01.01.2016 (введення в дію нової нормативної грошової оцінки м. Житомира) по 14.12.2018 (дата проведення комісії), які в загальному розмірі складають 117946,35грн за неправомірне використання земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на користування на земельну ділянку відповідно до чинного законодавства України (а.с. 9-21).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення;.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач, відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб`єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Таким чином, сторона при зверненні з позовом до господарського суду повинна довести, що її суб`єктивне право порушено, не визнано чи оспорюється, а об`єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.

Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача при ухваленні рішення щодо затвердження акта про визначення збитків власнику землі, завданих позивачем як землекористувачем.

У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів;

До делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів

Згідно зі статтями 12, 152, 157 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед інших, і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, у тому числі шляхом відшкодування заподіяних збитків, що здійснюється органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки, а також діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, у тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Частиною третьою статті 157 ЗК Українив становлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам установлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 28, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що виконавчий комітет Житомирської міської ради, вважаючи, що позивачем завдано територіальній громаді збитків у вигляді неодержаних доходів за час фактичного користування ПАТ - Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" земельною ділянкою, мав право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.

Разом з цим суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таким чином, у судовому порядку може бути оскаржене лише таке рішення дія чи бездіяльність, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Як убачається з матеріалів справи, оспорюваним рішенням відповідача, зокрема, затверджено акт з визначення збитків, заподіяних Житомирській міській раді внаслідок користування земельною ділянкою по вул. Перемоги,9 в м.Житомирі.

Пунктом 4 даного рішення також вирішено у разі відмови особи від сплати збитків департаменту містобудування та земельних відносин міської ради передати матеріали засідань Комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних Житомирській міській раді, юридичного департаменту міської ради для здійснення відповідної претензійно-позовної діяльності.

Таким чином, повноваження відповідача у даному випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку, а стосовно відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення відповідача, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради не створює жодних правових наслідків для позивача, а тому не може порушувати його права чи інтереси, що унеможливлює заявлення позовних вимог про визнання протиправним і скасування такого рішення.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним і скасування рішення виконкому про затвердження акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих унаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 у справі № 826/1773/18 (провадження № 11-68апп19).

Водночас, суд зазначає, що невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови у задоволенні пред`явлених особою вимог.

При цьому суд зазначає, що в разі незгоди позивача з рішенням відповідача про затвердження акта з визначення збитків власнику землі та невиконання в добровільному порядку цього рішення орган місцевого самоврядування має право звернутися до господарського суду з позовом до позивача про відшкодування збитків. Саме в такому випадку при вирішенні позову виконавчого комітету Житомирської міської ради буде перевірена в судовому порядку правомірність визначення цим органом збитків власнику землі (позивачу) і саме у цій справі позивач буде наділений правом доводити неправомірність вимог відповідача.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Span від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову, оскільки позивач не довів порушення свого права, що підлягає судовому захисту.

В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.06.20

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)