ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5100/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
при секретарі - Курганській Л.О.,
за участю:
представників позивача - Белькуса С.Е., Сороколат О.П.,
представника відповідача - Кадишевої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма Квант-плюс" до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
15 червня 2011 року Приватне підприємство "Фірма Квант-плюс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0003402301/1355
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 05 квітня 2011 року №1888/23-209/35778995 про заниження податку на додану вартість на загальну суму 32677,16 грн. є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням сторонами умов договору і первинними бухгалтерськими документами.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх письмових запереченнях зазначав, що контрагент позивача ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" у період з листопада 2010 року по лютий 2011 року мав господарські взаємовідносини з ПП "Нафта-капітал" та з ТОВ "Компанія "Відродження", у яких відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспорт, виробниче обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. У зв`язку з цим за результатами перевірки позивачу донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 32677,16 грн., в тому числі 32676,16 грн. за основним платежем, 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Фірма Квант-плюс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 13 березня 2008 року, код ЄДРПОУ 35778995, про що видане свідоцтво серії А00 №683501 /а.с. 90/.
Відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01 липня 2008 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100125037 серії НБ №138363 /а.с. 91/.
У період з 01 квітня по 05 квітня 2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Фірма Квант-плюс" з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01 грудня 2010 року по 28 лютого 2011 року.
За результатами перевірки складено Акт від 05 квітня 2011 року №1888/23-209/35778995 /а.с. 102-109/, в якому зафіксовано порушення статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 1, 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 32676,16 грн. в тому числі за січень 2011 року у розмірі 32676,16 грн.
Відповідно висновків акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв`язку із тим, що контрагент позивача ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" мало господарські взаємовідносини з ПП "Нафта-капітал" та ТОВ "Компанія "Відродження", які не мають трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності.
На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №0003402301/1355, яким позивачеві донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 32677,16 грн., в тому числі 32676,16 грн. за основним платежем, 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 100/.
За результатами процедури його адміністративного оскарження податковими органами залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення /а.с. 110-114/.
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 19 квітня 2011 року №0003402301/1355, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 04 січня 2011 року між ПП "Фірма "Квант-Плюс" (Клієнт) та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (Постачальник) укладено договір №04 на поставку товару /а.с. 8-10/, за умовами якого контрагент зобов`язувався передати товарно-матеріальні цінності, а позивач - належним чином їх прийняти та своєчасно оплатити.
На виконання досягнутої домовленості ПП "Фірма "Квант-Плюс" отримано від вказаного контрагента електротехнічну продукцію і проведено її оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків фактур, банківських виписок.
За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", позивачу виписано наступні документи :
- рахунок-фактуру від14 січня 2011 року №14/01-1 на загальну суму 196056,93 грн., в т.ч. ПДВ 32676,16 грн. /а.с. 11-12/, видаткову накладну від 14 січня 2011 року №473 на загальну суму 196056,93 грн., в т.ч. ПДВ 32676,16 грн. /а.с. 13-14/, податкову накладну від 14 січня 2011 року №548 на загальну суму 196056,93 грн., в т.ч. ПДВ 32676,16 грн. /а.с. 15-16/. Факт списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товару підтверджується копіями платіжних доручень від 10 лютого 2011 року № 223 на загальну суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ 32676,16 грн. /а.с.18/ та від 24 лютого 2011 року № 255 на загальну суму 96056,94 грн., в тому числі ПДВ 16009,49 грн.
Зазначена податкова накладна оформлена належним чином, із Акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Суд зауважує, що вищеперелічені документи під час проведення перевірки податковим органом взагалі не були взяті до уваги.
Із пояснень представників позивача в судовому засіданні встановлено, що придбаний товар використаний у господарській діяльності підприємства, а саме для будівництва торгово-розважального центру по вул. Леніна, 21, в місті Кременчуці. Дана обставина також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договору підряду від 08 жовтня 2010 року № 01/10 /а.с. 20-27/, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (затрат) за березень 2011 року /а.с. 31/, Акту прийому виконаних будівельних робіт за березень 2011 року №53/02-1-2 /а.с. 32 -70/, відомості ресурсів по Акту виконаних робіт №53/02-1-2 /а.с. 71-84/.
Реальність господарських операцій підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортної накладної від 14 січня 2011 року /а.с. 17/ для перевезення товарів, придбаних позивачем у ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» , договору перевезення від 01 грудня 2010 року № 01/12-1 /а.с. 196-197/, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 198/.
Суд звертає увагу, що зазначені документи під час проведення перевірки податковим органом взагалі не досліджувалися та не були взяті до уваги.
Крім того, позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД: 45.310 Електромонтажні роботи, 33.30. Проектування та монтаж систем керування технологічними процесами, 31.62.3 Ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань, 31.62.3 Монтаж іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 45.21.5 Будівництво підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №116523 /а.с.89/. Отже, використання позивачем придбаного у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" товару у своїй господарській діяльності відповідачем не спростовано.
Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.
Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги, передбачені пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість в ціні товарів, придбаних у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", яке, в свою чергу, виконало вимоги статті 201 Податкового кодексу України - видало покупцеві, яким є ПП "Фірма Квант-плюс", належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені суми податку.
Наявність порушень цих норм закону податковим органом вмотивована в акті наступним чином. Податковий орган посилається на те що ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" мало господарські взаємовідносини з ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Компанія "Відродження", у яких відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспорт, виробниче обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
За таких обставин податковий орган робить висновок про те, що для ПП "Фірма "Квант-Плюс" господарські операції між ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ПП "Нафта-Капітал", ТОВ "Компанія "Відродження" несуть податкову вигоду.
При цьому, в тексті Акту перевірки відсутні дані про аналіз працівниками податкового органу первинної документації щодо даних операцій, натомість робиться висновок про те, що угода між платником податку ПП"Фірма "Квант-Плюс" та його контрагентом ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не мала реального характеру, а вчинялися вони без мети реального настання правових наслідків з метою включення платником податку відповідних до сум до складу податкового кредиту.
В ході проведення та оформлення результатів перевірки позивача як платника податку відповідачем допущено порушення "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010, № 984.
Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно із пунктом 5.2. Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Згідно змісту Акту, наведені вимоги Порядку не виконані, відповідачем не проведено та не наведено в Акті належного аналізу первинних документів.
Натомість, Акт перевірки від 05 квітня 2011 року №1888/23-209/35778995 /а.с. 102-109/ містить суб`єктивні припущення перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновки щодо дій посадових осіб контрагента позивача.
З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.
Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов`язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.
Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.
Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.
Реальність господарських операцій позивача з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.
Посилання відповідача на те, що ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" мало господарські взаємовідносини з ПП "Нафта-Капітал", ТОВ "Компанія "Відродження" не є підтвердженням недійсності укладеної угоди між позивачем та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено, взаємозв`язку між ПП "Нафта-Капітал", ТОВ "Компанія "Відродження" та підприємством позивача.
Суд, зазначає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Фірма Квант-плюс" до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 19 квітня 2011 року № 0003402301/1355.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Фірма Квант-плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2011 року.
Суддя Л.М. Петрова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2011 |
Оприлюднено | 09.06.2020 |
Номер документу | 89671463 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Л.М. Петрова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні