Ухвала

від 02.06.2020 по справі 752/4653/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/4653/18 головуючий у І інстанції: Шкірай М.І.

провадження 22-ц/824/2794/2020 доповідач: Сліпченко О.І.

У Х В А Л А

02 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати в цивільних справах Сліпченка О.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укрсоцбанк на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року у справі за ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 рокузатверджено мирову угоду, якою визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину приміщення 5 (в літ. А), яке знаходиться у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 96,9 кв.м., право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_3 . та визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частин в зазначених приміщеннях.

19 листопада 2019 року не погодившись із висновками місцевого суду АТ Укрсоцбанк подало апеляційну скаргу з пропуском процесуальних строків на оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано термін для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання клопотання про поновлення строку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що АТ Укрсоцбанк було відомо про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки останнім подавались клопотання про залучення в справу та скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, згідно з матеріалами справи, вбачається, що 09 серпня 2019 року Голосіївським районним судом міста Києва, було направлено на адресу АТ Укрсоцбанк супровідний лист в якому було вказано, що справа, яка перебуває на розгляді направлена до апеляційного суду у зв`язку із подачею ТОВ Ріелтіс плюс апеляційної скарги.

Оскаржувана ухвала була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 червня 2019 року.

Вищезазначена інформація ставить під сумнів ознайомлення АТ Укрсоцбанк із ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року, саме 12 листопада 2019 року, тобто через майже пів року після її постановлення.

В зв`язку із зазначеним, апеляційний суд залишив скаргу без руху, та зазначив про необхідність обґрунтування поважності причин пропуску процесуальних строків.

13 грудня 2019 року, представник АТ Укрсоцбанк звернувся із клопотанням про поновлення строку, однак представником АТ Укрсоцбанк зазначалась інформація, щодо порушення прав АТ Укрсоцбанк оскаржуваною ухвалою, що призвело до її оскарження апелянтом, а поважних причин пропуску строків на апеляційне оскарження не зазначалось.

Враховуючи наявність сумнівів, щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року продовжено термін для усунення недоліків.

Апеляційний суд зауважує, що справа, яка перебуває наразі на розгляді, в період з січня по квітень 2020 року перебувала на розгляді Верховного суду, за касаційною скаргою ТОВ Рієлтіс Плюс на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, щодо зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Рієлтіс Плюс .

В зазначений період часу, клопотань та заяв від АТ Укрсоцбанк , щодо поновлення строку на апеляційне оскарження на адресу апеляційного суду не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року було отримано за юридичною АТ Укрсоцбанк - м.Київ вул.Велика Васильківська 100 (т. 4 а.с. 135).

Безпідставне ж поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.

Оскільки апелянтом не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, а саме не подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 357, 358 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укрсоцбанк на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами. Копію апеляційної скарги залишити у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя О.І. Сліпченко