ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1051/19 Головуючий у 1 інстанції: Басай О.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Ганечко О.М.
Кузьменка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи" звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10 грудня 2018 року №1017971/41268336 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 26.11.2018 р., поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи";
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 26.11.2018 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи", датою отримання - 06 грудня 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12 грудня 2018 року №1021465/41268336 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 26.11.2018 р., поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи";
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 26.11.2018 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи", датою отримання - 10 грудня 2018 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10 грудня 2018 року №1017971/41268336 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи" від 26.11.2018 №5.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи" від 26.11.2018 №5 датою її отримання, а саме 06 грудня 2018 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12 грудня 2018 року №1021465/41268336 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи" від 26.11.2018 №6.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи" від 26.11.2018 №6 датою отримання, а саме 10 грудня 2018 року.
Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова служба України звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що умовою для реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, є подання платником податків документів, перелік яких є вичерпний.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
В апеляційній скарзі представник Державної податкової служби України просить замінити відповідача Державну фіскальну службу України в порядку процесуального правонаступництва на належного - Державну податкову службу України.
Згідно ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України № 120 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №682-р від 21 серпня 2019 року, Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінетів Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача Державну фіскальну службу України на його правонаступника - Державну податкову службу України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Українські інженерні системи" є юридичною особою, має статус платника податку на додану вартість.
Видами діяльності позивача за є: Код КВЕД 42.91 Будівництво водних споруд; Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; Код КВЕД 43.11 Знесення; Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи (основний); Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; Код КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; Код КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; Код КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; Код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; Код КВЕД 43.91 Покрівельні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; Код КВЕД 35.12 Передача електроенергії; Код КВЕД 35.13 Розподілення електроенергії; Код КВЕД 35.14 Торгівля електроенергією; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів; Код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.
Між ТОВ "Науково-технічна компанія "Метрополія" (Замовник) та ТОВ "Українські інженерні системи" (Виконавець) укладено Договір на виконання комплексу робіт з підключення об`єкту до мереж електропостачання від 26 листопада 2018 року №11/02-04/05.
Згідно п. 1.1 Договору №11/02-04/05, у порядку та умовах визначених цим Договором Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами виконати і здати Замовнику комплекс робіт по розробці Аналітичної довідки та видачі технічних умов (Роботи) по Об`єкту - сонячна електростанція ГІЛЬДЕНДОРФ ЕНЕРДЖИ потужністю 11 МВт, розташованого поблизу с. Красносілка Лиманського району Одеської області, а Замовник зобов`язується прийняти вказані Роботи по акту приймання-передачі виконаних робіт та оплатити їх на умовах визначених даним Договором.
Пунктом 3.1 Договору №11/02-04/05 визначено, що ціна Договору та загальна вартість Робіт являє собою суму вартостей Робіт згідно з підписаними Сторонами Угодами до Договору.
Сторонами Договору №11/02-04/05 підписано Додаткові Угоди №1 та №2 до Договору №11/02-04/05, в яких визначено, що ціна робіт складає 2 464 000,00 грн. та 1 323 000,00 грн. відповідно.
Також, між ТОВ "Науково-технічна компанія "Метрополія" (Замовник) і ТОВ "Українські інженерні системи" (Виконавець) укладено Договір на виконання комплексу робіт з підключення об`єкту до мереж електропостачання від 26 листопада 2018 року №11/02-04/04.
Згідно п. 1.1 Договору №11/02-04/04, у порядку та умовах визначених цим Договором Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами виконати і здати Замовнику комплекс робіт по розробці Аналітичної довідки та видачі технічних умов (Роботи) по Об`єкту - сонячна електростанція ГІЛЬДЕНДОРФ ЕНЕРДЖИ потужністю 16 МВт, розташованого поблизу с. Красносілка Лиманського району Одеської області, а Замовник зобов`язується прийняти вказані Роботи по акту приймання-передачі виконаних робіт та оплатити їх на умовах визначених даним Договором.
Пунктом 3.1 Договору №11/02-04/04визначено, що ціна Договору та загальна вартість Робіт являє собою суму вартостей Робіт згідно з підписаними Сторонами Угодами до Договору.
Сторонами Договору №11/02-04/04 підписано Додаткові Угоди №1 та №2 до Договору №11/02-04/05, в яких визначено, що ціна робіт складає 3 584 000,00 грн. та 1 792 000,00 грн. відповідно.
Факт оплати ТОВ "Науково-технічна компанія "Метрополія" вартості отриманих за вказаними Договорами робіт підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою від 26 листопада 2018 року.
За фактом отримання грошових коштів на підставі договорів позивачем, відповідно до законодавства та із зазначенням усіх необхідних реквізитів для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, були складені та направлені на реєстрацію податкові накладні від 26 листопада 2018 року №6 та №5.
Через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України позивачем були отримані відповідні квитанції, в яких зазначено, що податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вимог контролюючого органу, позивачем направлено Повідомлення про подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена разом з поясненнями та відповідними копіями документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
Однак, рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у реєстрації податкових накладних було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 26 листопада 2018 року №5 та №6.
Як підставу для прийняття таких рішень зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
За наслідками адміністративного оскарження рішення Комісії залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В силу пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Положеннями пункту 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
У відповідності до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Положеннями пункту 5 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктом 6 Порядку №117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПР/НК зупиняється.
Положеннями пункту 10 Порядку №117 визначено, що зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Нормами п. 12 Порядку № 117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
У відповідності до п. 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Приписи п. п. 18-20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Науково-технічна компанія "Метрополія" (Замовник) та ТОВ "Українські інженерні системи" (Виконавець) укладено Договір від 26 листопада 2018 року №11/02-04/05 на виконання комплексу робіт з підключення об`єкту до мереж електропостачання (Т. 1 а.с. 60-67).
Відповідно до пункту 1.1 Договору №11/02-04/05, у порядку та умовах визначених цим Договором Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами виконати і здати Замовнику комплекс робіт по розробці Аналітичної довідки та видачі технічних умов (Роботи) по об`єкту - сонячна електростанція ГІЛЬДЕНДОРФ ЕНЕРДЖИ потужністю 11 МВт., розташованого поблизу с. Красносілка Лиманського району Одеської області, а Замовник зобов`язується прийняти вказані роботи по акту приймання-передачі виконаних робіт та оплатити їх на умовах визначених даним Договором.
Пунктом 3.1 Договору №11/02-04/05 передбачено, що ціна Договору та загальна вартість робіт являє собою суму вартостей робіт згідно з підписаними сторонами Угодами до Договору.
Відповідно до п. 5 Додаткової Угоди №1 до Договору №11/02-04/05 на виконання комплексу робіт з підключення об`єкту до мереж електропостачання від 26 листопада 2018 року, ціна етапу робіт складає: 2 464 000 грн., в тому числі, ПДВ 20% - 410 666 грн. (Т. 1 а.с. 68-69).
Згідно пункту 6 Додаткової Угоди №1, виплати здійснюються шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Виконавця 50% попередньої оплати від ціни даної Додаткової Угоди протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами даної Додаткової Угоди. Решта - 50% ціни Договору перераховується на поточний рахунок Виконавця протягом З банківських днів з дати підписання Сторонами Актів виконаних робіт.
На виконання умов Договору №11/02-04/05, ТОВ "Науково-технічна компанія "Метрополія" зарахувало на рахунок позивача грошові кошти в сумі 1 221 440,00 грн., про що свідчить виписка з банківського рахунку ТОВ "Українські інженерні системи" за 26 листопада 2018 року (Т. 2 а.с. 117).
Також, між ТОВ "Науково-технічна компанія "Метрополія" (Замовник) і ТОВ "Українські інженерні системи" (Виконавець) укладено Договір на виконання комплексу робіт з підключення об`єкту до мереж електропостачання від 26 листопада 2018 року №11/02-04/04 (Т.1 а.с. 71-78).
У відповідності до п. 3.1 Договору №11/02-04/05, ціна Договору та загальна вартість робіт являє собою суму вартостей робіт згідно з підписаними сторонами Угодами до Договору.
Пунктом 5 Додаткової Угоди №1 до Договору №11/02-04/0505 на виконання комплексу робіт з підключення об`єкту до мереж електропостачання від 26 листопада 2018 року передбачено, що ціна етапу робіт складає: 3 584 000 грн., в тому числі, ПДВ 20% - 597 333 грн. (Т. 1 а.с. 79-80).
Положеннями п. 6 Додаткової Угоди №1 до вищезазначеного Договору передбачено, що виплати здійснюються шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Виконавця 50% попередньої оплати від ціни даної Додаткової Угоди протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами даної Додаткової Угоди
Факт оплати ТОВ "Науково-технічна компанія "Метрополія" вартості отриманих за вказаним Договором робіт, також, підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ "Українські інженерні системи" за 26 листопада 2018 року.
За результатами зарахування на рахунок позивача грошових коштів, ТОВ "Українські інженерні системи", відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, складено податкові накладні від 26 листопада 2018 року № 5 та № 6, які було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1 а.с. 21-24).
Однак, відповідно до квитанцій від 03 грудня 2018 року та 07 грудня 2018 року, вищезазначені податкові накладні прийняті, реєстрація зупинена, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Зокрема, зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т. 1 а.с. 25-26).
Колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку, зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Матеріали справи свідчать, що реєстрація податкових накладних від 26 листопада 2018 року №5 та №6 зупинена через відповідність п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені Листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив наступне: …акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України .
Отже, колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС України, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Щодо доводів апелянта про те, що умовою для реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, є подання платником податків документів, перелік яких є вичерпний, колегія суддів зазначає наступне.
Контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.
Саме розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
З огляду на вищевказане, доводи апелянта про те, що умовою для реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, є подання платником податків документів, перелік яких є вичерпний, є необґрунтованими.
Із матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішень комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10 грудня 2018 року №1017971/41268336 та від 12 грудня 2018 року №1021465/41268336 про відмову у реєстрації податкових стало накладних ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством (Т. 1 а.с. 31-34).
Колегія суддів зазначає, що форма вказаного рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.
На думку колегії суддів, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, оскільки, перевірка податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540//3009/18.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інженерні системи" та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2020 |
Оприлюднено | 09.06.2020 |
Номер документу | 89674832 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Бахаєв І. М.
Адміністративне
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Бахаєв І. М.
Адміністративне
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Бахаєв І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні