Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 369/13463/17
провадження № 61-3244св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , обслуговуючий кооператив Садове товариство Лісова казка ,
треті особи: Національний університет біоресурсів і природокористування України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2018 року у складі судді Волчко А. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
05 грудня 2017 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі - Києво-Святошинська РДА), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , обслуговуючого кооперативу Садове товариство Лісова казка (далі - ОК СТ Лісова казка ), треті особи - Національний університет біоресурсів і природокористування України (відокремлений підрозділ Боярська лісова дослідна станція ; далі - ВП Боярська лісова дослідна станція ), ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору про встановлення сервітуту, витребування земельних ділянок із незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що у користуванні відокремленого підрозділу Національного аграрного університету Боярська лісова дослідна станція перебувало 775,3 га земель для ведення лісового господарства в межах Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Хотівська сільська рада) на підставі державного акту на право постійного користування землею від 25 червня 2003 року.
17 вересня 2008 року Києво-Святошинська РДА звернулася до Національного аграрного університету з листом про надання згоди на припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 12,0 га в межах Хотівської сільської ради, за наслідками розгляду якого Вчена рада університету (протокол від 25 вересня 2008 року № 3) надала згоду на її вилучення з постійного користування Боярської лісової дослідної станції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 945 Національний аграрний університет перейменовано в Національний університет біоресурсів і природокористування України (далі - НУБіП).
Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 09 лютого 2010 року № 660 припинено право постійного користування частиною земельної ділянки площею 12,0 га ВП Боярська лісова дослідна станція в адміністративних межах Хотівської сільської ради та віднесено її до земель запасу сільської ради.
За рахунок вказаної земельної ділянки розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 23 березня 2012 року № 333 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність трьом громадянам України земельних ділянок загальною площею 5,8 га та передано їх безоплатно у власність ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хотівської сільської ради.
На підставі зазначеного розпорядження 04 квітня 2012 року ОСОБА_15 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, ОСОБА_16 - на земельну ділянку площею 2 га, ОСОБА_17 - на земельну ділянку площею 1,8 га.
ОСОБА_17 здійснив поділ належної йому земельної ділянки, у зв`язку із чим управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі 10 травня 2012 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки площами по 0,90 га кожна.
Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 18 вересня 2012 року № 2231 затверджено проєкт землеустрою та змінено цільове призначення земельних ділянок ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 з особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва, у зв`язку з чим управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі 02 жовтня 2012 року вказаним громадянам видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки.
ОСОБА_17 відчужив на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9 га на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2012 року, яку останній поділив на 6 земельних ділянок площею 0,2026 га, 0,2026 га, 0,1264 га, 0,1228 га, 0,1228 га та 0,1228 га. 25 травня 2013 року ОСОБА_1 видані відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
11 жовтня 2012 року ОСОБА_15 відчужив належну йому земельну ділянку ОСОБА_2 , який у подальшому здійснив її поділ на 11 земельних ділянок площею 0,1553 га, 0,15 га, 0,15 га, 0,15 га, 0,2401 га, 0,2448 га, 0,2872 га, 0,1589 га, 0,1479 га, 0,1474 га, 0,1685 га. 23 травня ОСОБА_2 видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
26 вересня 2013 року ОСОБА_2 здійснив поділ земельної ділянки площею 0,1685 га на дві земельні ділянки площею 0,1272 га та 0,0412 га; відчужив земельну ділянку площею 0,15 га на користь ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 0,2401 га - на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , земельну ділянку площею 0,2448 га - на користь ОСОБА_7 , земельну ділянку площею 0,1474 га - на користь ОСОБА_8 , земельну ділянку площею 0,1272 га - на користь ОСОБА_4 ; передав у користування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,2872 га на підставі договору про встановлення сервітуту 29 березня 2016 року.
У подальшому, 25 січня 2017 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснили поділ належної їм на праві спільної власності земельної ділянки площею 0,2401 га, внаслідок чого утворились 3 ділянки: площею 0,1133 га, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 ; площею 0,1131 га, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 ; площею 0,0137 га, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 та ОСОБА_6
11 жовтня 2012 року ОСОБА_16 відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_18 , яким здійснено її поділ на 2 земельні ділянки площею 1,6 га та 0,4 га.
01 липня 2014 року ОСОБА_18 відчужив належну йому земельну ділянку площею 1,6 га ОСОБА_19 , який здійснив її поділ на земельні ділянки площею 0,1334 га, 0,1334 га, 0,1334 га, 0,1334 га, 0,1335 га, 0,1318 га, 0,0573 га, 0,0573 га, 0,0573 га, 0,0573 га, 0,0573 га; та земельну ділянку площею 0,0573 га, поділ якої здійснено на три земельні ділянки площею 0,0447 га, 0,0093 га та 0,0033 га.
ОСОБА_19 відчужив дві земельні ділянки площею по 0,1334 га ОСОБА_20 , який продав їх ОСОБА_14 ; земельну ділянку площею 0,1334 га ОСОБА_22 ; земельну ділянку площею 0,1334 га ОСОБА_9 ; земельну ділянку площею 0,1335 га ОСОБА_21 , який продав її ОСОБА_9 ; земельну ділянку площею 0,1318 га ОК СТ Лісова казка ; дві земельні ділянки площею по 0,0573 га ОСОБА_10 ; земельну ділянку площею 0,0573 га ОСОБА_11 ; дві земельні ділянки площею по 0,0573 га ОСОБА_12 ; земельну ділянку площею 0,0447 га ОСОБА_23 , яка продала її ОСОБА_13 ; земельні ділянки площею 0,0093 га та 0,0033 га ОК СТ Лісова казка .
Прокурор зазначав, що спірні земельні ділянки відносилися до земель державної власності лісогосподарського призначення.
Проте розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 09 лютого 2010 року № 660 фактично вилучено лісову ділянку для нелісогосподарських потреб.
Повноваження щодо розпорядження державними земельними ділянками лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб площею понад 1,0 га належить до компетенції Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим вищевказане розпорядження Києво-Святошинської РДА прийнято поза межами компетенції даного органу.
Відповідно до листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО Укрдержліспроект від 30 листопада 2016 року земельні ділянки, право постійного користування якими припинено оскаржуваним розпорядженням, згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 1998 та 2007 років відносились до лісових ділянок Хотівського лісництва ВП НУБіП Боярська лісова дослідна станція і були розташовані в кварталі 52 (150) виділ АДРЕСА_1 .
Зазначені обставини свідчать також про порушення оспорюваним розпорядженням вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками , яким запроваджено мораторій на розпорядження землями лісогосподарського призначення.
Розпорядження від 09 лютого 2010 року прийнято за відсутності розробленої та погодженої у встановленому порядку документації із землеустрою.
Крім того, розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 23 березня 2012 року № 333 змінено цільове призначення земельної лісової ділянки без погодження з органом виконавчої влади з питань лісового господарства.
Кабінету Міністрів України про вказані порушення раніше не було відомо, органами контролю своєчасно не виявлено порушення в межах позовної давності, тому позивач не звертався до суду за захистом порушених прав в межах цього строку.
Прокурору стало відомо про необхідність захисту прав та інтересів держави лише у 2016 році за результатами опрацювання інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект від 30 листопада 2016 року.
У зв`язку з наведеним прокурор просив:
- визнати поважними причини пропуску позовної давності для звернення до суду та поновити його;
- визнати недійсними розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 09 лютого 2010 року № 660, від 23 березня 2012 року № 333, від 18 вересня 2012 року № 2231;
- визнати недійсним договір про встановлення сервітуту від 29 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо земельної ділянки площею 0,2872 га, зареєстрований на підставі рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Воробйової Т.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2016 року, індексний номер 29028350;
- витребувати у власність держави Україна в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння: ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,2026 га, площею 0,2026 га, площею 0,1264 га, площею 0,1228 га, площею 0,1228 га та площею 0,1228 га; ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,1553 га, площею 0,15 га, площею 0,15 га, площею 0,2872 га, площею 0,1589, площею 0,1479 га, площею 0,0412 га; ОК СТ Лісова казка земельні ділянки площею 0,0093 га, площею 0,0033 га, площею 0,1318 га; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,15 га; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1272 га; ОСОБА_5 земельні ділянки площею 0,1131 га та площею 0,0137 га; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1133 га та площею 0,0137 га; ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,2448 га; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1474 га; ОСОБА_22 земельну ділянку площею 0,1334 га; ОСОБА_9 земельні ділянки площею 0,1334 га, площею 0,1335 га; ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,0573 га; ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,0573 га; ОСОБА_12 земельні ділянки площею 0,0573 га, площею 0,0573 га; ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,0447 га; ОСОБА_14 земельні ділянки площею 0,1334 га, площею 0,1334 га та площею 0,1334 га з цільовим призначенням як землі лісогосподарського призначення загальною вартістю 417 345,90 грн, які розташовані в адміністративних межах Хотівської сільської ради.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року, у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України відмовлено.
Суди мотивували рішення тим, що спірна земельна ділянка площею 12,0 га до прийняття спірного рішення Києво-Святошинської РДА від 09 лютого 2010 року № 660 перебувала у державній власності у складі земель площею 775,3 га, постійним землекористувачем яких був ВП НУБіП Боярська лісова дослідна станція , відносилася до категорії лісів та мала лісогосподарське призначення.
Зміна цільового призначення трьох земельних ділянок загальною площею 5,8 га належить до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, Києво-Святошинська РДА прийняттям розпорядження від 23 березня 2012 року № 333 перевищила повноваження і в частині зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
У зв`язку з наведеним передача спірної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог земельного законодавства.
Разом із тим даний позов поданий з пропуском позовної давності, про застосування наслідків якого заявили представники ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 149 ЗК України Національний аграрний університет мав отримати згоду на вилучення державної земельної лісової ділянки площею 12,0 га без зазначення мети її подальшого використання - ведення лісового господарства виключно Кабінету Міністрів України.
Ураховуючи склад наглядової ради Національного аграрного університету, а також обов`язок щороку подавати звіт про його діяльність Кабінету Міністрів України, суди зробили висновки про те, що Кабінет Міністрів України як повноважний розпорядник земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 12,0 га мав об`єктивну можливість знати, що Національним аграрним університетом в лютому 2010 року надано згоду на вилучення з постійного користування Боярської лісової дослідної станції цієї ділянки без встановлення подальшого її використання для ведення лісового господарства і така згода надана неналежному розпоряднику - Києво-Святошинській РДА, хоча відповідна згода, а також заява-погодження землекористувача мала надаватися Кабінету Міністрів України.
Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року у справі 757/6049/17-к встановлено, що за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Києво-Святошинської РДА, зокрема, щодо прийняття головою Києво-Святошинської РДА розпоряджень № 660 від 09 лютого 2010 року, № 333 від 23 березня 2012 року, Слідчим управлінням прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26 червня 2014 року. Тобто ще в червні 2014 року прокурор мав можливість дізнатися про порушення.
Короткий зміст касаційної скарги
У лютому 2019 року до суду касаційної інстанції від заступника прокурора Київської області надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
Прокурор посилається на те, що суди неправильно визначили початок перебігу позовної давності, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо інформування Кабінету Міністрів України про факти вилучення, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення та оформлення права власності за першими набувачами.
Кабінет Міністрів України взагалі не брав участі у спірних правовідносинах, до його безпосередніх функцій не належить здійснення контролю у сфері земельних правовідносин, у нього відсутні повноваження щодо витребування інформації від органів державної влади про ухвалені рішення із земельних питань.
Спірні земельні ділянки на місцевості не позначені будь-якими межовими знаками, не освоєні ні першими, ні наступними її набувачами, вільні від забудови, вкриті лісовою рослинністю та фактично не використовуються останніми їх володільцями.
Необґрунтованими є висновки судів про те, що відлік позовної давності необхідно обчислювати з червня 2014 року - з моменту початку здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014110200000022, оскільки сам факт реєстрації кримінального провадження не свідчить про беззаперечну обізнаність прокурора про факт вчинення правопорушення.
Короткий зміст відзиву
Від представника ОСОБА_5 . , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених рішень.
Обставини справи
Суди встановили, що на підставі державного акту на право постійного користування землею від 25 червня 2003 рок, виданого Києво-Святошинською РДА, у користуванні ВП Національного аграрного університету Боярська лісова дослідна станція перебувало 775,3 га земель для ведення лісового господарства в межах Хотівської сільської ради.
Вченою радою Національного аграрного університету за зверненням Києво-Святошинської РДА надано згоду на вилучення з постійного користування Боярської лісової дослідної станції земельної ділянки площею 12 га в межах Хотівської сільської ради при умові дотримання вимог чинного законодавства, що підтверджено витягом з протоколу від 25 вересня 2008 року № 3 засідання вченої ради Національного аграрного університету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 945 Національний аграрний університет перейменовано на НУБіП.
Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 09 лютого 2010 року № 660 припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 12,0 га ДП Боярська лісова дослідна станція НУБіП в адміністративних межах Хотівської сільської ради та віднесено її до земель запасу сільської ради.
За рахунок цієї земельної ділянки площею 12 га розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 23 березня 2012 року № 333 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність 3-ом громадянам України земельних ділянок загальною площею 5,8 га та передано їх безоплатно у власність ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хотівської сільської ради з подальшим виготовленням державних актів; проєкт землеустрою передано на постійне зберігання в управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області; зобов`язано відповідне територіальне управління Держкомзему внести відповідні зміни в земельно-облікові документи.
На підставі розпорядження Києво-Святошинської РДА від 23 березня 2012 року № 333 04 квітня 2012 року ОСОБА_15 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, ОСОБА_16 - державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, ОСОБА_17 - державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,8 га.
Розпорядженням Києво-Святошинської райдержадміністрації від 18 вересгня 2012 року № 2231 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється, змінено цільове призначення вищевказаних земельних ділянок ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 з особистого селянського господарства на цільове призначення для ведення індивідуального садівництва; надано дозвіл на виготовлення державних актів; проєкт землеустрою передано на постійне зберігання в управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області; зобов`язано відповідне територіальне управління Держкомзему внести відповідні зміни в земельно-облікові документи.
ОСОБА_17 здійснив поділ належної йому земельної ділянки, у зв`язку із чим управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі 10 травня 2012 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки площами по 0,90 га кожна з кадастровими номерами 3222487200:04:007:5004 та 3222487200:04:007:5005.
Після поділу ділянки ОСОБА_17 відчужив ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5004 на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2012 року, яку ОСОБА_1 поділив на 6 земельних ділянок: площею 0,2026 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5026, площею 0,2026 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5027, площею 0,1264 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5028, площею 0,1228 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5029, площею 0,1228 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5030 та площею 0,1228 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5031, у зв`язку з чим 25 травня 2013 року останньому видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
11 жовтня 2012 року ОСОБА_15 відчужив належну йому земельну ділянку ОСОБА_2 , яким здійснив її поділ на 11 земельних ділянок: площею 0,1553 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5015, площею 0,15 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5016, площею 0,15 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5017, площею 0,15 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5018, площею 0,2401 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5019, площею 0,2448 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5020, площею 0,2872 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5021, площею 0,1589 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5022, площею 0,1479 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5023, площею 0,1474 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5024, площею 0,1685 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5025. 23 травня 2013 року ОСОБА_2 видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
26 вересня 2013 року ОСОБА_2 поділив земельну ділянку площею 0,1685 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5025 на дві земельні ділянки площею 0,1272 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5032 та площею 0,0412 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5033, відчужив земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5018 ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 0,2401 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5019 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , земельну ділянку площею 0,2448 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5020 - ОСОБА_7 , земельну ділянку площею 0,1474 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5024 - ОСОБА_8 , земельну ділянку площею 0,1272 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5032 - ОСОБА_4 , а земельну ділянку площею 0,2872 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5021 на підставі договору про встановлення сервітуту 29 березня 2016 року передано у користування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7
25 січня 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснили поділ належної їм на праві спільної власності земельної ділянки площею 0,2401 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5019, внаслідок чого утворились 3 ділянки: площею 0,1133 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5123, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 ; площею 0,1131 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5124, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 ; площею 0,0137 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5125, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 та ОСОБА_6
11 жовтня 2012 року ОСОБА_16 відчужив належну йому земельну ділянку ОСОБА_18 , який здійснив її поділ на 2 земельні ділянки площею 1,6 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5051 та площею 0,4 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5052.
01 липня 2014 року ОСОБА_18 відчужив належну йому земельну ділянку площею 1,6 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5051 ОСОБА_19 , який здійснив її поділ на земельні ділянки: площею 0,1334 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5053, площею 0,1334 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5054, площею 0,1334 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5055, площею 0,1334 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5056, площею 0,1335 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5057, площею 0,1318 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5058, площею 0,0573 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5059, площею 0,0573 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5060, площею 0,0573 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5061, площею 0,0573 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5062, площею 0,0573 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5063, а також поділ земельної ділянки площею 0,0573 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5065 на три земельні ділянки: площею 0,0447 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5068, площею 0,0093 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5073 та площею 0,0033 га з кадастровим номером 3222487200:04:007:5074.
ОСОБА_19 відчужив вказані земельні ділянки на користь громадян та юридичних осіб, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487200:04:007:5053 та 3222487200:04:007:5054 - ОСОБА_20 , який продав їх ОСОБА_14 ; з кадастровим номером 3222487200:04:007:5055 - ОСОБА_22 ; з кадастровим номером 3222487200:04:007:5056 - ОСОБА_9 ; з кадастровим номером 3222487200:04:007:5057 - ОСОБА_21 , який продав її ОСОБА_9 ; з кадастровим номером НОМЕР_1 04:007:5058 - ОК СТ Лісова казка ; з кадастровими номерами 3222487200:04:007:5059 та 3222487200:04:007:5060 - ОСОБА_10 ; з кадастровим номером 3222487200:04:007:5061 - на користь ОСОБА_11 ; з кадастровими номерами 3222487200:04:007:5062 та 3222487200:04:007:5063 - ОСОБА_12 ; з кадастровим номером НОМЕР_1 :04:007:5068 - ОСОБА_23 , яка продала її ОСОБА_13 ; з кадастровими номерами 3222487200:04:007:5073 та 3222487200:04:007:5074 - на користь ОК СТ Лісова казка .
На запит прокурора 30 листопада 2016 року Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО Укрдержліспроект надано фрагменти з публічної кадастрової карти України з нанесеними кварталами 52, 53 і меж їх таксаційних виділів Хотівського лісництва ВП НУБіП Боярська ЛДС відповідно до матеріалів лісовпорядкування 1998 року та 2007 року та межами земельних ділянок відповідачів.
Відповідно до відомостей Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (лист від 30 листопада 2016 року № 04-36/2538) управління не надавало погодження на вилучення і зміну цільового призначення на земельні ділянки в адміністративних межах Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району із зазначенням переліку кадастрових номерів земельних ділянок, власниками яких є відповідачі - фізичні особи.
Згідно з проектом організації та розвитку лісового господарства Українського Державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Комплексна експедиція (розроблена у 2008 році з використанням матеріалів лісовпорядкування 2007 року, погоджена у 2011 році) спірна земельна ділянка площею 12,0 га відносилася до складу лісових ділянок ВП НАУ Боярська лісова дослідна станція , квартал 150.
За фактом зловживання службовим становищем службовими особами Києво-Святошинської РДА Слідчим управлінням прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 26 червня 2014 року № 42014110200000022, зокрема, щодо прийняття головою Києво-Святошинської РДА розпоряджень від 09 лютого 2010 року № 660, від 23 березня 2012 року № 333 (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі 757/6049/17-к).
Вказані обставини стали підставою даного позову.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
При відмові у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позов є обґрунтованим, оскільки вилучення, передача та зміна цільового призначення спірних земельних ділянок відбулася з порушенням вимог земельного законодавства.
Колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, проте не може погодитись з мотивами такої відмови.
Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Згідно зі статтею 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого засідання є остаточне визначення складу учасників судового процесу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 29 - 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 910/4896/18 (провадження № 12-47гс19) зроблено висновок, що рішення органу державної влади у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. З огляду на те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації, яким надано земельні ділянки у власність фізичним особам, такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цих фізичних осіб. Доводи позивача щодо необхідності розгляду спору в цій справі за правилами господарського судочинства, оскільки спір виник між позивачем і Вишгородською районною державною адміністрацією, а фізичні особи не були визначені відповідачами у справі, не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, бо предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків таких фізичних осіб. Адже визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації, яким передано земельні ділянки у власність 21 громадянину України для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, впливає на обсяг прав і обов`язків власників земельних ділянок, оскільки предмет такого спору стосується правомірності набуття ними відповідних земельних ділянок. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18), від 16 травня 2018 року у справі № 911/4111/16 (провадження № 12-69гс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 911/44/17 (провадження № 12-225гс18), від 15 січня 2019 року у справі № 911/4007/16 (провадження №12-222гс18) .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження .
На підставі оспорюваних рішень Києво-Святошинської РДА спірні земельні ділянки були передані у власність ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які в подальшому здійснили поділ земельних ділянок та відчужили їх ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , який відчужив земельні ділянки ОСОБА_19 , який також відчужив їх ОК СТ Лісова казка , ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , який продав їх ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , який продав її ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , яка продала її ОСОБА_13 ; ОСОБА_2 , який у свою чергу відчужив їх ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 .
Позовні вимоги про визнання розпоряджень Києво-Святошинської РДА недійсними спрямовані на оспорення права власності на земельні ділянки вказаних осіб, що виникло внаслідок реалізації оспорюваних розпоряджень.
Протевідповідачами за вказаною вимогою прокурор визначив лише районну державну адміністрацію та останніх власників земельних ділянок, вимог до третіх осіб, які набули земельні ділянки на підставі оспорюваних розпоряджень Києво-Святошинської РДА не пред`явив ,клопотань про залучення до участі у справі їх як співвідповідачів не заявляв.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову з огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог.
Аналогічний висновок по суті зроблений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 361/3009/16-ц (провадження № 14-163цс18) .
Висновок за наслідками розгляду касаційної скарги
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржені судові - зміні з викладенням мотивувальної частини у редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року змінити в мотивувальній частині, виклавши у редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:В. І. Крат Н. О. Антоненко В. І. Журавель Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2020 |
Оприлюднено | 09.06.2020 |
Номер документу | 89675305 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Журавель Валентина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні