Постанова

від 27.05.2020 по справі 361/5822/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 361/5822/16-ц

провадження № 61-12785св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Броварський гаражний кооператив № 3,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Броварського гаражного кооперативу № 3 на постанову Апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Волохова Л. А., Мельничука Я. С., від 15 лютого 2018 року,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року Броварський гаражний кооператив № 3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивачу належить на праві приватної власності земельна ділянка, розташована по

АДРЕСА_1 , яка використовується для розміщення на ній гаражів, що належать членам гаражного кооперативу.

28 вересня 2013 року рішенням загальних зборів гаражного кооперативу члена кооперативу ОСОБА_1 , відповідача у справі, було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків згідно із

пунктом 3.14 Статуту Броварського гаражного кооперативу. Відповідач був належним чином повідомлений про вищевказане рішення загальних зборів, яке ним оскаржене не було.

На сьогоднішній день металевий гараж № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, все ще знаходиться на території гаражного кооперативу, чим створює перешкоди у вільному користуванні земельною ділянкою, оскільки гаражний кооператив несе витрати, пов`язані із земельною ділянкою, та не може повною мірою скористатися правом власності через наявність на земельній ділянці тимчасової споруди - гаражу, що належить відповідачу ОСОБА_1 .

Оскільки гаражний кооператив не може самостійно знести тимчасову споруду, а відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних із зберіганням майна, гаражний кооператив звернувся до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 знести (демонтувати) тимчасову споруду за власний рахунок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Сердинського В. С. від 23 січня 2017 року позов Броварського гаражного кооперативу № 3 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 знести (демонтувати) за власний рахунок металевий гараж № НОМЕР_1 , розташований на земельній ділянці площею 3,869 га, кадастровий номер 3210600000:01:058:0040, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності Броварському гаражному кооперативу № 3. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що знаходження належного ОСОБА_1 металевого гаражу № НОМЕР_1 на території Броварського гаражного кооперативу № 3 створює останньому перешкоди у вільному користуванні земельною ділянкою, оскільки кооператив несе витрати, пов`язані із земельною ділянкою, та позивач не може повною мірою скористатися правом власності через наявність на ділянці тимчасової споруди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову Броварського гаражного кооперативу № 3.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами здійснення з боку відповідача перешкод у користуванні земельною ділянкою. Суд апеляційної інстанції зазначив, що саме по собі розташування належного відповідачу металевого гаражу № НОМЕР_1 на земельній ділянці позивача не є достатньою підставою для ухвалення рішення про зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати гараж. Крім того, після виключення відповідача із членів кооперативу, на розрахунковий рахунок Броварського гаражного кооперативу №3 сплачено членські внески за період з 2009 по 2016 роки в розмірі 3 500 грн та 400 грн на приватизацію земельної ділянки. Ці кошти позивачем від відповідача прийняті і йому повернуті не були, що свідчить про визнання кооперативом права

ОСОБА_1 на користування належним йому гаражем, не зважаючи на факт виключення останнього з членів кооперативу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі Броварський гаражний кооператив № 3 просить скасувати постанова суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що кооператив довів належними та допустимими доказами те, що наявність спірного гаражу на належній йому земельній ділянці створює перешкоди у користування та розпорядження земельною ділянкою. Оплата відповідачем членських внесків за період з 2009 по 2016 роки була здійснена ним після виключення із членів кооперативу та відкриття провадження у цій справі. Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що на момент подання ОСОБА_1 апеляційної скарги спірний гараж був вже демонтований, що підтверджується актом державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 25 вересня 2017 року про примусове виконання виконавчого листа № 361/5822/16-ц.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 20 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Броварському гаражному кооперативу №3 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 3,869 га, кадастровий номер 3210600000:01:058:0040, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08 січня 2014 року (а. с.50). Ця земельна ділянка використовується для розміщення на ній гаражів, що належать членам гаражного кооперативу.

28 вересня 2013 року рішенням загальних зборів Броварського гаражного кооперативу №3 члена кооперативу ОСОБА_1 було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків згідно із пунктом 3.14 Статуту Броварського гаражного кооперативу, що підтверджується протоколом №2 загальних зборів від 28 вересня 2013 року (а. с. 14-44).

Металевий гараж № НОМЕР_1 , що належить відповідачу ОСОБА_1 , знаходиться на території гаражного кооперативу та складається із розбірних металевих конструкцій.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 386, 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (зі змінами та доповненнями) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Частиною другою статті 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Суд першої інстанції правильно виходив із того, що знаходження металевого гаражу в„– НОМЕР_1 , який належить відповідачу ОСОБА_1 на території Броварського гаражного кооперативу № 3, членом якого відповідач не є, створює перешкоди власнику у вільному користуванні земельною ділянкою. Позивач несе витрати, пов`язані із земельною ділянкою, та не може повною мірою скористатися правом власності через наявність на ній тимчасової споруди - гаражу, що належить відповідачу ОСОБА_1 .

Установивши вищезазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов`язання відповідача за власний рахунок знести (демонтувати) зазначену вище тимчасову споруду.

Суд апеляційної інстанції помилково вважав, що позивачем не доведено порушення його права як власника земельної ділянки, оскільки саме по собі розташування належного відповідачу металевого гаражу № НОМЕР_1 на земельній ділянці позивача свідчить про наявність порушеного права гаражного кооперативу № 3 як власника земельної ділянки.

Апеляційний суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 був виключений із членів кооперативу, тобто втратив право користування земельною ділянкою, на якій розташований належний йому гараж. При цьому матеріали справи не містять доказів скасування рішення про виключення відповідача із членів кооперативу.

Крім того, вказуючи на те, що відповідачем на розрахунковий рахунок Броварського гаражного кооперативу № 3 сплачено членські внески за період з 2009 по 2016 роки у розмірі 3 500 грн та 400 грн на приватизацію земельної ділянки, що свідчить про визнання кооперативом права

ОСОБА_1 користування належним йому гаражем, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що така оплата була здійснена відповідачем у грудні 2016 року після виключення відповідача із членів кооперативу та відкриття провадження у цій справі, отже, не може свідчити про визнання кооперативом права на членство у кооперативі та його наслідки.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив помилку в застосуванні процесуального та матеріального закону.

Згідно зі статтею 413 ЦК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Броварського гаражного кооперативу № 3 задовольнити .

Постанову Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року скасувати і залишити в силі заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович