Рішення

від 27.05.2020 по справі 620/2675/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

27 травня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2675/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

представника позивача Завадецького О.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки до Північної митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки (надалі також - ПАТ А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки , позивач) звернулося до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби (надалі також - ПМ Держмитслужби, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача після отримання поданої позивачем заяви від 25.01.2019 за вих. 108/19ПО про повернення надміру сплачених митних платежів, які виникли у зв`язку зі скасуванням судом рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості за результатами розгляду адміністративної справи № 825/3599/15-а; зобов`язання відповідача на підставі заяви від 25.01.2019 за вих. 108/19ПО підготувати висновок про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів у загальному розмірі 5 209 756,47 грн та передати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України; визнання протиправною бездіяльності відповідача після отримання поданої позивачем заяви від 25.01.2019 за вих. 109/19ПО про повернення надміру сплачених митних платежів, які виникли у зв`язку зі скасуванням судом рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості за результатами розгляду адміністративної справи № 825/3633/15-а та зобов`язання відповідача на підставі заяви від 25.01.2019 за вих. 109/19ПО підготувати висновок про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів у загальному розмірі 8 102 657,65 грн та передати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що скасування судом рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості за результатами розгляду адміністративних справ № 825/3599/15-а та № 825/3633/15-а за позовами ПрАТ А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки призвело до виникнення у позивача надміру сплачених митних платежів, що стало підставою для звернення позивача до відповідача з заявами про повернення надміру сплачених сум, відповідно до вимог Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643. Однак, за результатами розгляду поданих заяв, відповідач письмово повідомив позивача про свою незгоду повернути зазначені в заявах суми та не вчинив дії, які встановлені вказаним Порядком. Також зазначає, що доводи відповідача, що строк звернення з заявою про повернення надміру сплачених платежів, розраховується виключно з дати здійснення платежу є необґрунтованим, оскільки днем виникнення права на відшкодування надміру сплачених митних платежів є дата завершення судового оскарження та дата набрання законної сили рішенням суду про скасування рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості, які стали підставою для здійснення надмірної сплати митних платежів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 поновлено строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача в межах встановленого судом строку подав відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та наголошує на тому, що рішення суду про скасування рішення митного органу про коригування митної вартості не є підставою для повернення декларанту помилково або надміру сплачених митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів. Таке рішення суду, яке набрало законної сили є лише підставою для скасування митним органом рішення про коригування митної вартості, що оскаржується декларантом. Також відповідач зазначає, що відповідно до положень Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зазначені у заявах суми не обліковуються в інформаційних системах як помилково та/або надміру сплачені. Крім того, законодавець встановив максимально 3 роки, протягом яких можливо внести зміни до оформлених митних декларацій, а оскільки судові рішення у справах набрали законної сили 27.01.2016 та 09.02.2016, митні декларації оформлені у травні-липні 2015 року, тому зміни до цих митних декларацій вже не можуть бути внесені, а відповідач не може оформити аркуші коригування, навіть у разі подання позивачем заяви про оформлення аркушів коригування до спірних митних декларацій.

04.02.2020 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив аналогічні обставини, викладені в позові та вказав, що позиція відповідача викладена у відзиві ґрунтується на нормах права, які або втратили чинність на час реалізації спірних правовідносин, або не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки мають інший предмет регулювання.

10.02.2020 представником відповідача подано заперечення, в яких останній зазначає, що відповідь позивача на відзив є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на норми чинного законодавства, які б спростовували позицію відповідача. Відповідач не вбачає наявності у позивача надміру сплачених митних платежів у справах № 825/3599/15-а та № 825/3633/15-а.

27.05.2020 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив. Додатково зазначив про строки розгляду справи, встановлені статтями 173 та 193 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача в судове засідання 27.05.2020 повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що у справі № 825/3599/15-а постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року скасовано та прийняти нову постанову, якою позов приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" задоволено, зокрема, визнано протиправними та скасовано Рішення митного посту "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000117/1 від 05.05.2015; № 102040000/2015/000119/1 від 05.05.2015; № 102040000/2015/000120/1 від 05.05.2015; № 102040000/2015/000122/1 від 06.05.2015; № 102040000/2015/000131/1 від 07.05.2015; № 102040000/2015/000132/1 від 07.05.2015; № 102040000/2015/000134/1 від 08.05.2015; № 102040000/2015/000141/1 від 13.05.2015; № 102040000/2015/000143/1 від 13.05.2015; № 102040000/2015/000152/1 від 14.05.2015; № 102040000/2015/000154/1 від 15.05.2015; № 102040000/2015/000159/1 від 22.05.2015.

Також, у справі № 825/3633/15-а постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 позов Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" задоволено повністю, зокрема, визнано протиправними та скасовано рішення митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці, ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000156/1 від 18.05.2015; № 102040000/2015/000157/1 від 18.05.2015; № 102040000/2015/000163/1 від 26.05.2015; № 102040000/2015/000171/1 від 10.06.2015; № 102040000/2015/000182/1 від 17.06.2015; № 102040000/2015/000185/1 від 19.06.2015; № 102040000/2015/000198/1 від 02.07.2015; № 102040000/2015/000203/1 від 06.07.2015; № 102040000/2015/000206/1 від 08.07.2015; № 102040000/2015/000211/1 від 15.07.2015; № 102040000/2015/000215/1 від 16.07.2015.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 залишено без змін.

При цьому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі 825/3633/15-а.

Також зупинено виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги у даній справі (том № 1 а.с.210).

Тобто, вищевказаними судовими рішеннями у справах № 825/3599/15-а та № 825/3633/15-а за позовами ПАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" скасовані рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості, що призвело до виникнення у позивача надміру сплачених митних платежів.

В зв`язку з зазначеним позивач звернувся до відповідача із заявами від 25.01.2019 № 108/19ПО та № 109/19ПО про повернення надміру сплачених митних платежів, відповідно до вимог Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (надалі також - Порядок № 643) (том № 1 а.с.118-119, 121-122).

За результатами розгляду поданих заяв, відповідач письмово повідомив позивача про незгоду повернути зазначені в заявах суми, оскільки останній подав заяви після закінчення 1095 днів з дня здійснення переплати. Також відповідно до положень Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зазначені у заявах суми не обліковуються в інформаційних системах як помилково та/або надміру сплачені (том № 1 а.с.124).

Так, по заяві № 108/19ПО від 25.01.2019 (справа № 825/3599/15-а) постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016, яка набрала законної сили з моменту її проголошення визнано протиправними та скасовано Рішення митного посту "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000117/1 від 05.05.2015; № 102040000/2015/000119/1 від 05.05.2015; № 102040000/2015/000120/1 від 05.05.2015; № 102040000/2015/000122/1 від 06.05.2015; № 102040000/2015/000131/1 від 07.05.2015; № 102040000/2015/000132/1 від 07.05.2015; № 102040000/2015/000134/1 від 08.05.2015; № 102040000/2015/000141/1 від 13.05.2015, № 102040000/2015/000143/1 від 13.05.2015; № 102040000/2015/000152/1 від 14.05.2015; № 102040000/2015/000154/1 від 15.05.2015; № 102040000/2015/000159/1 від 22.05.2015. Скасовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05123; № 102040000/2015/05125; № 102040000/2015/05126; № 102040000/2015/05128; № 102040000/2015/05134; № 102040000/2015/05136; № 102040000/2015/05138; № 102040000/2015/05145; № 102040000/2015/05148; № 102040000/2015/05155; № 102040000/2015/05158; № 102040000/2015/05162.

Загальна сума надміру сплачених митних платежів, що виникли у зв`язку зі скасуванням судом рішень Чернігівської митниці ДФС за результатами розгляду адміністративної справи № 825/3599/15-а склала 5209756,47 грн, а саме: імпортний збір у розмірі 1569203,73 грн; ввізне мито у розмірі 156920,40 грн; ПДВ у розмірі 3483632,34 грн.

До заяви позивачем додані копії митних декларацій, за якими нараховані надміру сплачені митні платежі, копії платіжних доручень, що підтверджують сплату позивачем митних платежів та копію судового рішення у справі № 825/3599/15-а, що зазначено у заяві та поштовому описі (том № 1 а.с.120).

По заяві № 109/19ПО від 25.01.2019 (справа № 825/3633/15-а) постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016, визнано протиправними та скасовано рішення митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці, ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000156/1 від 18.05.2015; № 102040000/2015/000157/1 від 18.05.2015; № 102040000/2015/000163/1 від 26.05.2015; № 102040000/2015/000171/1 від 10.06.2015; № 102040000/2015/000182/1 від 17.06.2015; № 102040000/2015/000185/1 від 19.06.2015; № 102040000/2015/000198/1 від 02.07.2015; № 102040000/2015/000203/1 від 06.07.2015; № 102040000/2015/000206/1 від 08.07.2015; № 102040000/2015/000211/1 від 15.07.2015; № 102040000/2015/000215/1 від 16.07.2015. Скасовано Картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05160; № 102040000/2015/05161; № 102040000/2015/05167; № 102040000/2015/05175; № 102040000/2015/05185; № 102040000/2015/05188; № 102040000/2015/05200; № 102040000/2015/05206; № 102040000/2015/05209; № 102040000/2015/05214; № 102040000/2015/05218.

Загальна сума надміру сплачених митних платежів, що виникли у зв`язку зі скасуванням судом рішень Чернігівської митниці ДФС за результатами розгляду адміністративної справи № 825/3633/15-а склала 8102657,65 грн, а саме: імпортний збір у розмірі 1315366,49 грн; ввізне мито у розмірі 1052293,20 грн; ПДВ у розмірі 5734997,96 грн.

До заяви позивачем додані копії митних декларацій, за якими нараховані надміру сплачені митні платежі, копії платіжних доручень, що підтверджують сплату позивачем митних платежів та копії судових рішень у справі № 825/3633/15-а, що зазначено у заяві та поштовому описі (том № 1 а.с.123).

Не погоджуючись з позицією відповідача щодо строків та порядку повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, та вважаючи протиправною бездіяльність щодо не вчинення покладеного на митний орган обов`язку, відповідно до вимог Порядку № 643, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всі відомості, внесені до митних декларацій на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості товарів, є помилковими, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили, а сплачені на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості товарів митні платежі є надміру сплаченими та підлягають поверненню позивачу у порядку і на умовах, визначених законодавством.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з ч. 5 ст. 301 Митного кодексу України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до частин 6-7 ст. 301 Митного кодексу України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.

Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п. 43.3 та п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 976/30844, (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Згідно з п.п.1-3 Розділу 3 Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці ДФС (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до п.п.4-6 Розділу 3 Порядку № 643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.

Згідно з п.8 Розділу 3 Порядку № 643 митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства).

Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015р. за № 1679/28124.

Відповідно до п.п.5-6 Порядку №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Згідно з абз.2 п.7 Порядку № 1146 заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до положень п.п.8-9 Порядку № 1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

З сукупного аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів, відсутність податкового боргу.

Також, законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Такий же правовий висновок міститься і в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 по справі № 804/2048/15.

У спірних випадках днем виникнення права на відшкодування надміру сплачених митних платежів є дата набрання законної сили рішенням суду про скасування рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості, які стали підставою для здійснення надмірної сплати митних платежів.

Датою отримання позивачем права на відшкодування надміру сплачених сум митних платежів та днем виникнення надмірної сплати:

- по заяві № 108/19ПО від 25.01.2019 є дата набрання законної сили рішенням суду (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016) у справі 825/3599/15-а - 27.01.2016, 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми сплинули 26.01.2019 (включно).

Судом встановлено, що станом на час подання заяви про повернення сум надміру сплачених митних платежів від 25.03.2019, у позивача був відсутній податковий борг.

За таких обставин, позивач виконав всі передбачені законом вимоги з метою повернення надміру сплачених до бюджету митних платежів.

При цьому, суд встановив, що відповідач наділений відповідними повноваженнями та у нього були всі передбачені законом підстави для складення висновку про повернення коштів позивачу.

З урахуванням зазначеного, відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача після отримання поданої позивачем заяви від 25.01.2019 за вих. 108/19ПО про повернення надміру сплачених митних платежів, які виникли у зв`язку зі скасуванням судом рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості за результатами розгляду адміністративної справи № 825/3599/15-а та зобов`язання відповідача на підставі заяви від 25.01.2019 за вих. 108/19ПО підготувати висновок про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів у загальному розмірі 5 209 756,47 грн та передати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України підлягає задоволенню.

Проте, не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача після отримання поданої позивачем заяви від 25.01.2019 за вих. 109/19ПО про повернення надміру сплачених митних платежів, які виникли у зв`язку зі скасуванням судом рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості за результатами розгляду адміністративної справи № 825/3633/15-а та зобов`язання відповідача на підставі заяви від 25.01.2019 за вих. 109/19ПО підготувати висновок про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів у загальному розмірі 8 102 657,65 грн та передати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2016 зупинено виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги у справі № 825/3633/15-а (том № 1 а.с.210), тобто дія рішення, яким визнано протиправними та скасовано рішення митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці, ДФС про коригування митної вартості товарів зупинена.

Враховуючи наведене, право позивача зі зверненням до відповідача щодо повернення надміру сплачених митних платежів на підставі заяви від 25.01.2019 № 109/19ПО не настало, а отже відповідна позовна вимога є передчасною.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" і "Москаль проти Польщі"). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі "Yvonne van Duyn v.Home Office" зазначив, що: "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Суд зазначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення Броньовський проти Польщі). У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення "Спорронг та Льоннрот проти Швеції).

Крім того, у найбільш загальному вигляді позитивні зобов`язання (англ. - "positive obligations", "duties") передбачають активні дії держави, спрямовані на забезпечення, захист та сприяння реалізації прав людини. Загальною юридичною підставою позитивних зобов`язань у межах конвенційної системи правозахисну виступає ст.1 "Зобов`язання поважати права людини" Конвенції, в якій прямо вказується, що держави гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, передбачені Конвенцією.

Зокрема, К. Стармер (Starmer) виокремлює п`ять категорій обов`язків, що покладаються на держави позитивними зобов`язаннями за Конвенцією: обов`язки запобігати порушенням прав, гарантованих Конвенцією (обов`язок "превентивних дій" з боку держави, коли є розумні підстави очікувати його виконання) (справи "Осман проти Сполученого Королівства", "Маркс проти Бельгії", "Платформа "Дrtze fir das Leben" проти Австрії"); обов`язок держави забезпечувати інформування та консультування осіб стосовно порушень прав і свобод, що гарантуються Конвенцією (справа "Гуерра проти Італії"); обов`язок реагувати на порушення прав людини, проводити ефективне розслідування "гідних довір`я" (тобто обґрунтованих) скарг щодо серйозних порушень прав, гарантованих Конвенцією (справи "Айдін проти Туреччини", "Кая проти Туреччини", "Пол і Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства"); обов`язки забезпечувати індивідів ресурсами, щоб запобігати порушенню їх прав, гарантованих Конвенцією (справа "Ейрі проти Ірландії"). При цьому, головний позитивний обов`язок держави, як зазначає К. Стармер , полягає у створенні "національної правової рамки" (англ. - "national legal framework"), передусім національного законодавства, яке забезпечує ефективний захист прав людини (див. докладне аргументування у справі "Х та Y проти Нідерландів").

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу № 1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під "законом" Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути "доступним" (accessible) та "передбачуваним" (forseable). Також, закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. "Доступність закону" означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. "Передбачуваність" означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу № 1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також, буде мати місце порушення ст.1 Протоколу № 1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі "Маркс проти Бельгії", п.69).

Поняття майно має автономне значення, яке, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже - майно (рішення від 23.02.1995 року у справі "Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів", п.53).

Під дію статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив.

Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має "легітимне сподівання" ("Федоренко проти України", " Едуард Петрович Мельник проти України") на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право ("Бурдов проти Росії", "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Агрокомплекс проти України"); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу ("Брезовец проти Хорватії", "Рисовський проти України", "Кечко проти України", "Стреч проти Великобританії", "Москаль проти Польщі", "Сук проти України", "Федоренко проти України", "Україна-Тюмень проти України").

Відповідно до п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (CASE OF SHCHOKIN v. UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06) судом констатовано, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ПАТ А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки підлягає задоволенню частково, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача після отримання поданої позивачем заяви від 25.01.2019 за вих. 108/19ПО про повернення надміру сплачених митних платежів, які виникли у зв`язку зі скасуванням судом рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості за результатами розгляду адміністративної справи № 825/3599/15-а та зобов`язання відповідача на підставі заяви від 25.01.2019 за вих. 108/19ПО підготувати висновок про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів у загальному розмірі 5 209 756,47 грн та передати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки до Північної митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Північної митниці Держмитслужби після отримання поданої Приватним акціонерним товариством А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки заяви від 25.01.2019 за вих. 108/19ПО про повернення надміру сплачених митних платежів, які виникли у зв`язку зі скасуванням судом рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості за результатами розгляду адміністративної справи № 825/3599/15-а.

Зобов`язати Північну митницю Держмитслужби на підставі заяви від 25.01.2019 за вих. 108/19ПО підготувати висновок про повернення Приватному акціонерному товариству А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки надміру сплачених митних платежів у загальному розмірі 5 209 756,47 грн та передати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь Приватного акціонерного товариства А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки судовий збір в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки (вул. Незалежності, буд. 21, м. Прилуки, Чернігівська область, 17502, код ЄДРПОУ 14333202).

Відповідач: Північна митниця Держмитслужби (прос. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43332675).

Повний текст рішення суду складено 09.06.2020.

Суддя О.М. Тихоненко