Постанова

від 28.05.2020 по справі 460/1639/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1639/19 пров. № А/857/3082/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Большакової О.О., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.,

представника відповідача Конихова О.О.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаоптім на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 460/1639/19 (рішення ухвалено в м. Рівне, головуючий суддя Щербакова В.В., повне судове рішення складено 17.12.2019) за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаоптім ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Обласне комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Рівне про стягнення суми дебіторської заборгованості у рахунок погашення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Рівненській області 10.07.2019 звернулось в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаоптім, третя особа Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" (далі - ОКП Міжнародний аеропорт Рівне , третя особа), в якому просить стягнути з відповідача суму дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу ОКП "Міжнародний аеропорт Рівне", а саме по податку на додану вартість в розмірі 549877,26 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що в ОКП Міжнародний аеропорт Рівне станом на час подання вказаного позову обліковується заборгованість по податку на додану вартість. Між контролюючим органом та ОКП Міжнародний аеропорт Рівне 01.04.2019 укладено договір №2 про переведення (уступку) права отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, а саме, ОКП Міжнародний аеропорт Рівне переводить (уступає) на ГУ ДФС у Рівненській області право вимоги дебіторської заборгованості, а ГУ ДФС у Рівненській області набуває право вимоги дебіторської заборгованості в сумі 549877,26 грн, належне ОКП Міжнародний аеропорт Рівне відповідно до договорів від 29.03.2006 №273/03, від 16.06.2015 №9Р/06-15 та від 01.03.2018 №160/02-18, укладених між платником податків та ТОВ Авіаоптім . Позивачем повідомлено дебітора про переведення на контролюючий орган права вимоги шляхом направлення на адресу відповідача відповідного повідомлення від 01.04.2019. Наявність дебіторської заборгованості підтверджується актом взаємних розрахунків за період 01.01.2018 - 25.03.2019 між ОКП Міжнародний аеропорт Рівне та ТОВ Авіаоптім .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ Авіаоптім на користь ГУ ДФС у Рівненській області суму дебіторської заборгованості у рахунок погашення податкового боргу ОКП Міжнародний аеропорт Рівне по податку на додану вартість в сумі 549877,26 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТОВ Авіаоптім оскаржило його в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також не дослідив всі обставини справи в їх сукупності. Зокрема зазначає, що ТОВ Авіаоптім не є стороною договору №2 від 01.04.2019 про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, і той факт, що контролюючий орган набув право вимоги дебіторської заборгованості не означає, що такий орган має право стягувати заборгованість у безспірному порядку, посилаючись виключно на податкове законодавство і повністю ігноруючи приватно-правову природу відносин між ТОВ "Авіаоптім" та ОКП "Міжнародний аеропорт Рівне". Вважає, що судом не здобуто доказів щодо виникнення наявної заборгованості, а тому стягнення такої заборгованості тільки на підставі укладеного договору уступки вимоги є безпідставним. Вказує, що суд не дослідив докази наявності боргу та його дійсний обсяг. Також зазначає, що судом порушено принцип змагальності та розгляд справи проведено за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про дату і місце судового засідання, чим порушено право на надання доказів.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОКП Міжнародний аеропорт Рівне зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку в органах ДФС у Рівненській області як платник податків.

За даними податкового обліку за ОКП Міжнародний аеропорт Рівне станом на час подання позову рахується заборгованість по податках та зборах на загальну суму 2128602,55 грн, в тому числі по податку на додану вартість.

01.04.2019 між ОКП Міжнародний аеропорт Рівне (платник податків) та ГУ ДФС у Рівненській області (контролюючий орган) укладено Договір №2 (далі - Договір №2) про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, відповідно до якого платник податків переводить (уступає) на контролюючий орган право вимоги дебіторської заборгованості, а контролюючий орган набуває право вимоги дебіторської заборгованості, належне такому платнику податків відповідно до договорів від 29.03.2006 №271/03, від 16.06.2015 №9Р/06-15 та від 01.03.2018 №16О/02-18, укладених між платником податків та Товариством з обмеженою відповідальністю Авіаоптім (Дебітор).

Згідно пункту 1.2 Договору №2 контролюючий орган набуває право вимагати (замість платника податків) від Дебітора сплати тільки основних зобов`язань (ціни договору).

Зобов`язання Дебітора, зазначені у пункті 1.2 цього Договору, можуть бути примусово стягнені за рішенням суду відповідно до чинного законодавства України із наступним спрямуванням отриманих коштів на погашення податкового боргу платника податків (пункт 1.5 Договору №2).

Відповідно до акта звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2018 - 25.03.2019 між ОКП Міжнародний аеропорт Рівне та ТОВ Авіаоптім дебіторська заборгованість ТОВ Авіаоптім перед ОКП Міжнародний аеропорт Рівне становить 549877,26 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ Авіаоптім суми дебіторської заборгованості.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з врахуванням укладеного Договору №2 та існуванням у ТОВ Авіаоптім перед ОКП Міжнародний аеропорт Рівне дебіторської заборгованості, а також ненаданням відповідачем доказів на підтвердження своїх заперечень існування такої заборгованості, дійшов висновку про наявність підстав та права контролюючого органу на звернення до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Відповідно до пункту 87.5 ст. 87 ПК України у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платнику податків про таке надходження в п`ятиденний строк з дня отримання відповідного документа.

За визначенням підпункту 14.1.43 пункту 14.1 ст. 14 ПК України дебітор - особа, у якої внаслідок минулих подій утворилася заборгованість перед іншою особою у формі певної суми коштів, їх еквіваленту або інших активів.

Наказом Міністерства фінансів України № 585 від 16.06.2017 затверджено Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи.

Згідно підпункту 20.1.35 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Виходячи з вимог пункту 95.22 статті 95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.

Оскільки, як достовірно встановлено судом першої інстанції, що у ТОВ Авіаоптім перед ОКП Міжнародний аеропорт Рівне наявна дебіторська заборгованість, яка становить 549877,26 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням умов договорів від 29.03.2006 №271/03, від 16.06.2015 №9Р/06-15 та від 01.03.2018 №16О/02-18, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган та враховуючи наведені вище норми законодавства, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволено обгрунтовано.

Вказане спростовує доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ Авіаоптім не є стороною Договору №2 від 01.04.2019 про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, а його укладення з посиланням виключно на податкове законодавство та ігнорування приватно-правової природи відносин між ТОВ "Авіаоптім" та ОКП "Міжнародний аеропорт Рівне", зокрема тим, що за приписами пункту 87.5 ст. 87 ПК України контролюючий орган самостійно укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості на погашення податкового боргу і вказана норма, яка є спеціальною по відношенню до наведених правовідносинах, не передбачає залучення додаткових осіб для укладення такого договору.

Також відповідач не довів та не обґрунтував жодними доказами, що укладені між ТОВ Авіаоптім та ОКП Міжнародний аеропорт Рівне договори від 29.03.2006 №271/03 Про забезпечення пропускного і внутрішнього об`єктового режиму та додаткові заходи щодо охорони об`єктів ТзОВ Авіаоптім , від 16.06.2015 №9Р/06-15 Про відшкодування витрат Орендодавця на надання комунальних послуг Орендарю та від 01.03.2018 №16О/02-18 Про надання послуг по забезпечення пропускного режиму і внутрішнього об`єктового режиму та додаткові заходи щодо охорони об`єктів (т. 1 а.с.21-59), на підставі яких у ТОВ Авіаоптім перед контрагентом виникла дебіторська заборгованість, строк погашення якої настав, втратили свою юридичну значимість шляхом розірвання чи визнання їх недійсними.

Наведене підтверджує наявність у ТОВ Авіаоптім дебіторської заборгованості перед ОКП Міжнародний аеропорт Рівне , яка згідно дослідженого акта звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2018 - 25.03.2019 становить 549877,26 грн, що дає підстави для стягнення такої заборгованості згідно укладеного договору уступки вимоги. Отже, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про не дослідження судом наявності боргу та його дійсного обсягу.

Що стосується доводів скаржника про порушення принципу змагальності у зв`язку з проведенням розгляду справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату і місце судового засідання, чим порушено його право на надання доказів, то такі до уваги не приймаються з огляду на встановлене.

Згідно ч. 1 ст. 192 КАС України (в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом частин 1-3 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Як видно з позовної заяви, позивач надав відомості щодо повного найменування відповідача, його коду в ЄДРПОУ - 22903464, поштової адреси: 03067, м. Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 19 літера А . Електронна адреса та телефон відповідача позивачу були невідомі.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адреса відповідача співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві.

15 липня 2019 року Рівненським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження в адміністративній справі та призначення підготовчого засідання. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено 15 денний строк з дня вручення (отримання) копії даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. Роз`яснено право подання такого відзиву та у випадку його неподання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Вирішено копію цієї ухвали надіслати учасникам справи та викликати їх у підготовче засідання.

Відповідно до супровідного листа Рівненського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 №460/1639/19/13372/19 наведену вище ухвалу суду та повістку про виклик до суду надіслано ТОВ Авіаоптім за адресою: бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 19 А, м. Київ, 03067.

Вказана кореспонденція була надіслана ТОВ Авіаоптім рекомендованим поштовим зв`язком з повідомленням про вручення відправлення адресату за наведеною у супровідному листі адресою. Однак згідно довідки Укрпошти була повернута з причини - не розшукано .

Ухвалою суду першої інстанції від 01.08.2019 розгляд справи відкладено на 22.08.2019, прийнято рішення про повідомлення учасників справи повісткою-викликом про дату, час та місце судового розгляду.

Однак судова повістка, адресована ТОВ Авіаоптім та відправлена рекомендованим поштовим зв`язком з повідомленням про вручення, також повернулася до суду через невручення адресату.

Суд першої інстанції ухвалою від 27.08.2019 вчергове відклав розгляд справи до 24.09.2019 з повідомленням учасників справи повісткою-викликом про дату, час та місце судового розгляду.

Згідно довідки Укрпошти, доданій до судової повістки, адресованій ТОВ Авіаоптім та відправленій рекомендованим поштовим зв`язком з повідомленням про вручення, також вказано - не розшукано .

Ухвалою суду першої інстанції від 24.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10.10.2019 з викликом учасників справи.

Супровідним листом суду від 25.09.2019 вказану ухвалу з повісткою про виклик надіслано учасникам справи рекомендованим поштовим зв`язком з повідомленням про вручення. Проте, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду із довідкою Укрпошти, у якій вказан - фірма не розшукана .

09 жовтня 2019 року на адресу Рівненського окружного адміністративного суду ТОВ Авіаоптім було скеровано заяву, якою заявник просив повідомити, чи дійсно справа №460/1639/19 є на розгляді у суді і чи дійсно ТОВ Авіаоптім є стороною у даній справі.

На вказану заяву Рівненський окружний адміністративний суд листом від 11.10.2019 повідомив заявника про підтвердження розгляду №460/1639/19 з вказанням його сторін, процесуальних дій суду та про відкладення розгляду справи на 24.10.2019.

Разом із цим листом суд першої інстанції направив ТОВ Авіаоптім повістку про виклик рекомендованим поштовим зв`язком з повідомленням про вручення, однак таке відправлення згідно довідки Укрпошти не вручено адресату та повернуто суду з причини - не розшукано .

В матеріалах справи також наявна повістка про виклик до суду відповідача на 14.11.2019, яка була відправлена адресату рекомендованим поштовим зв`язком з повідомленням про вручення, однак повернута суду з причини - не розшукано .

Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи (ч. 8 ст. 126 КАС України).

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, частина 1 ст. 131 КАС України вказує, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Аналізуючи наведені процесуальні норми та дії суду першої інстанції щодо повідомлення учасників справи про розгляд в судовому засіданні, то колегія суддів приходить до переконання про повне дотримання окружним судом положень щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, призначення до розгляду та сам розгляд у вказаній справі, що повністю спростовує доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції принципу змагальності у зв`язку з проведення розгляду справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату і місце судового засідання.

Оцінюючи доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка.

Згідно статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законними та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та не впливають на правомірність прийнятого рішення, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаоптім" залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 460/1639/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді О. О. Большакова В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 09.06.2020