Вирок

від 09.06.2020 по справі 367/4934/16-к

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4934/16-к

ВИРОК

Іменем України

09 червня 2020 рокуБородянський районний суд

Київської областів складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,

членів колегії суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисників адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

потерпілого ОСОБА_12 ,

представників потерпілого адвокатів ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110000000150 від 28 травня 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Гостомеля Київської області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, який проживає в АДРЕСА_1 , працює на посаді Гостомельського селищного голови Київської області, має інвалідність другої групи, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин.

Наприкінці 2006 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлені досудовим розслідуванням особи познайомили ОСОБА_12 з депутатом Ірпінської міської ради Київської області V скликання ОСОБА_9 .

Після цього,у грудні2006року,точного часудосудовим розслідуваннямне встановлено, ОСОБА_9 ,маючи прямийумисел,спрямований нашахрайське заволодіння грошовими коштами, належними ОСОБА_12 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитися за рахунок чужих грошей, перебуваючи в робочому кабінеті офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в ході спілкування з ОСОБА_12 повідомив останньому неправдиві відомості про вигідність та подальшу прибутковість придбання земельних ділянок в адміністративних межах Гостомельської селищної ради за ціною по 500 доларів США за 0,01 га, а також запевнив, що за обумовлену суму коштів придбає земельні ділянки та оформить право власності на них на ОСОБА_12 .

Будучи введенимв оману, ОСОБА_12 ,добросовісно помиляючисьв правдивості слів та дій ОСОБА_9 , будучи впевненим у вигідності пропозиції та не усвідомлюючи справжніх намірів ОСОБА_9 по заволодінню його коштами, 13 грудня 2006 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в робочому кабінеті ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , добровільно передав останньому обумовлені кошти в сумі 148 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 13 грудня 2006 року становило 747 400 гривень, необхідні для придбання та оформлення права власності на ім`я ОСОБА_12 земельних ділянок, про що ОСОБА_9 написав відповідну розписку.

Зловживаючи довірою ОСОБА_12 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_12 кошти в сумі 148 000 доларів США та заволодів ними.

З моменту отримання від ОСОБА_12 коштів в сумі 148 000 доларів США і по теперішній час, ОСОБА_9 жодних взятих на себе зобов`язань щодо придбання та оформлення права власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_12 не виконав, а отриманими від останнього коштами розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_12 матеріальної шкоди на суму 747 400 гривень, що згідно з приміткою 4 ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №21228/21229/15-32 від 10 грудня 2015 року, рукописний текст та підпис в розписці від 13 грудня 2006 року виконані ОСОБА_9 .

Дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону України № 3207-VI від 07 квітня 2001 року, що діяв на час вчинення діяння), як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 винуватим себе не визнав і відмовився давати показання та відповіді на запитання, зазначивши лише, що обставини інкримінованого йому діяння охоплюються нормами цивільно-правових відносин.

Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні не дав показань, а з січня 2019 року в судові засідання не з`являвся.

Так, 14 січня, 23 січня, 06 березня, 10 квітня, 13 травня, 18 червня, 24 липня, 11 вересня, 30 вересня, 05 листопада, 03 грудня 2019 року, 17 січня і 19 лютого 2020 року потерпілий ОСОБА_12 та його представник - адвокат ОСОБА_15 в судові засідання не з`являлися, про час та місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином, повідомляли суд про неможливість явки ОСОБА_12 в судові засідання за сімейними обставинами. 18 березня, 14 квітня, 08 травня і 03 червня 2020 року потерпілий ОСОБА_12 та його представник - адвокат ОСОБА_15 в судові засідання також не з`являлися, про причини неявок суду не повідомляли, про час та місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зважаючи на викладене, враховуючи належне забезпечення судом прав потерпілого ОСОБА_12 щодо його участі в судових засіданнях, чисельні протягом тривалого часу неявки потерпілого і його представника в судові засідання, суд визнав за можливе закінчити з`ясування обставин та перевірку їх доказами за відсутності потерпілого ОСОБА_12 і його представника.

Під час судового розгляду судом були досліджені такі докази.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_16 засвідчила суду, що в кінці 2006 року ОСОБА_12 розповів їй про пропозицію ОСОБА_9 , якого вона раніше не знала, щодо придбання земельної ділянки в смт Гостомелі; це її зацікавило і вона мала відповідні кошти, а тому разом з ОСОБА_12 поїхала в смт Гостомель до ОСОБА_9 ; дорогою ОСОБА_12 в банку одержав необхідні грошові кошти; біля офісного приміщення ОСОБА_9 був рекламний щит агентства з нерухомості "Міраж" про забезпечення угод купівлі-продажу землі; під час спілкування ОСОБА_9 пропонував їм придбати приватизовані земельні ділянки, потім показував різні місця; вона і ОСОБА_12 вибрали місце розташування земельних ділянок і надали ОСОБА_9 кошти: вона 48 тис. доларів США, а ОСОБА_12 100 тис. доларів США; за їхньою домовленістю ОСОБА_9 написав розписку про одержання коштів в сумі 148 тис. доларів США від ОСОБА_12 і пообіцяв за тиждень надати їм відповідні документи на земельну ділянку площею 0,96 гектара; коли вони через деякий час приїхали до ОСОБА_9 , то він надав їм два сертифікати, довіреності і заповіти на земельні ділянки від імені ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , але в іншій місцевості ніж домовлялися; в подальшому ОСОБА_12 неодноразово телефонував ОСОБА_9 щоби той показав земельні ділянки, але ОСОБА_9 під різними приводами ухилявся від цього, а коли нарешті він показав їм землю біля лісу, то відповідних документів не надав; коли вони стали наполягати на поверненні грошей, то ОСОБА_9 ухилявся від зустрічей з ними і виправдовувався економічною кризою в країні; в 2009 році вона дізналася від ОСОБА_12 , що надані довіреності на землю були анульовані; в подальшому, в період з 2010 року по 2014 рік, ОСОБА_12 особисто повернув їй кошти, які вона передавала ОСОБА_9 .

Допитаний як свідок ОСОБА_19 засвідчив суду, що його батько ОСОБА_20 , 1929 року народження, як колишній член КСП "Бучанський" отримав земельний пай площею, приблизно, 1,5 умовних гектара, на який у нього був сертифікат; він мав намір продати частину паю і з цього приводу зустрічався з ОСОБА_9 ; в його присутності ОСОБА_20 і ОСОБА_9 домовилися, що ОСОБА_9 за свої кошти оформить необхідні документи на земельну ділянку, в тому числі - на частину земельної ділянки, де розташований садок, на ім`я ОСОБА_20 ; ОСОБА_20 оформив у нотаріуса довіреності і заповіт на землю на ім`я двох осіб, яких вказав ОСОБА_9 , а ОСОБА_9 передав ОСОБА_20 гроші за землю; яку суму батько отримав від ОСОБА_9 не пам`ятає, але сума, приблизно, відповідала ринковій вартості землі; за одержані від ОСОБА_9 гроші батько купив собі автомобіль "Жигулі", а частину цих коштів дав йому і він теж придбав собі автомобіль "Фіат"; через декілька років він з батьком ходили до нотаріуса і батько анулював довіреності та заповіт на землю, але одержані від ОСОБА_9 гроші вони йому (Прилипку) не повернули.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_21 засвідчив, що він в 2005 році за рекомендацією знайомого звертався до ОСОБА_9 з приводу придбання будинку і ОСОБА_9 допоміг йому придбати будинок в смт Гостомелі; в подальшому ОСОБА_9 пропонував йому купити земельні ділянки і за посередництва ОСОБА_9 він придбав декілька земельних ділянок, але були два випадки, коли він надавав ОСОБА_9 значні суми грошей для придбання земельних ділянок, а землю він (свідок) не отримав і гроші йому ОСОБА_9 до цього часу не повернув, хоча постійно обіцяє це зробити.

Як убачається з копії договору оренди землі від 10 липня 2006 року і акту прийому-передачі земельної ділянки від 26 липня 2006 року, підприємець ОСОБА_9 орендував у Гостомельської селищної ради Київської області земельну ділянку з офісним приміщенням в смт Гостомелі по вул. Леніна, 3. (т. 4, а. 7-15)

Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 березня 2006 року, ОСОБА_9 є власником офісних приміщень, розташованих в АДРЕСА_2 . (т. 4, а. 16)

Відповідно до розписки від 13 грудня 2006 року, ОСОБА_9 отримав 148 000 доларів США для оформлення землі в с. Гостомелі за ціною 500 доларів США за сотку у ОСОБА_12 . (т. 4, а. 84)

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 21228/21229/15-32 від 10 грудня 2015 року, підпис від імені ОСОБА_9 , що міститься у розписці від імені ОСОБА_9 від 13 грудня 2006 року, та рукописний текст цієї розписки виконані ОСОБА_9 рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів. (т. 5, а. 26-37)

Як убачається з довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22 19 грудня 2006 року, ОСОБА_23 уповноважує ОСОБА_12 або ОСОБА_24 вчиняти від її імені всі дозволені законом правочини щодо управління та розпорядження її майном. (т. 4, а. 85)

Згідно із заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22 19 грудня 2006 року, ОСОБА_23 заповідала належну їй ділянку площею 2,95 умовних кадастрових гектарів, що розташована в адміністративних межах с. Блиставиця Бородянського району Київської області, ОСОБА_12 . (т. 4, а. 86)

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_12 від 22 січня 2016 року, сертифікату на право на земельну частку (пай), та протоколу огляду від 22 січня 2016 року, потерпілий ОСОБА_12 надав слідчому одержаний в грудні 2006 року від ОСОБА_9 сертифікат серії КВ № 0047417 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Шлях Правди" розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах Блиставицької сільської ради Бородянського району Київської області на ім`я ОСОБА_25 (т. 5, а. 68, 69, 70)

Відповідно до листа начальника Управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області від 22 січня 2016 року, ОСОБА_26 і ОСОБА_23 у зв`язку з оформленням спадщини отримали дублікат сертифіката на земельну частку (пай) від 27 травня 2008 року на ім`я ОСОБА_25 . (т. 5, а. 84)

Згідно з копією списку громадян членів КСП "Агрокомбінат "Бучанський" (додаток до державного акта на право колективного користування землею) і списку власників земельних сертифікатів (паїв) ТОВ "Новий Шлях", ОСОБА_20 має право на земельну частку (пай) на землях КСП АК "Бучанський". (т. 5, а. 75-77, 90)

Як убачається з довідки ПАТ "Родовід Банк" від 14 січня 2016 року, ОСОБА_12 за період з 01 вересня 2006 року до 31 грудня 2006 року через касу ПАТ "Родовід Банк" отримав готівкові валютні кошти в розмірі 145383,91 долара США, зокрема 13 грудня 2006 року ОСОБА_12 отримав 120125,01 долара США. (т. 5, а. 66)

Наданий суду оптичний диск MHI DVD-R № 4159 із записом негласних слідчих (розшукових) дій (т. 5, а. 115) відповідно до ст. 87 КПК України суд визнає недопустимим доказом, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження підстав і правомірності проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій.

Оцінюючи досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості і достовірності та з точки зору їх достатності і взаємозв`язку, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Обвинуваченому ОСОБА_9 ставиться у вину вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

За змістом диспозиції ст. 190 КК України, суб`єктивна сторона цього злочину характеризується виключно умисною формою вини. Особа, яка вчиняє цей злочин, має усвідомлювати, що посягає на чужу власність, вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає і бажає заподіяння потерпілому майнової шкоди. При цьому умисел особи на заволодіння майном і його безповоротне обернення на власну користь повинен передувати за часом одержанню від потерпілого певного майна, і вже в момент заволодіння цим майном особа мала на меті його привласнити, а зобов`язання не виконувати.

Як встановлено судом, згідно з показаннями свідка ОСОБА_16 та розписки ОСОБА_9 від 13 грудня 2006 року, ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_12 148 000 доларів США для оформлення землі в с. Гостомелі, у зв`язку з чим між обвинуваченим і потерпілим виникли правовідносини, за якими ОСОБА_9 був зобов`язаний вчинити на користь ОСОБА_12 конкретні дії з надання послуг щодо придбання ОСОБА_12 землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності", отримання майна з умовою виконання якого небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання.

Як засвідчив у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , до його батька ОСОБА_20 , який мав земельний пай, звертався ОСОБА_9 в інтересах двох сторонніх осіб з приводу придбання цієї землі і ОСОБА_20 оформив у нотаріуса довіреності на право розпорядження земельними ділянками та заповіт на землю на ім`я двох осіб, яких назвав ОСОБА_9 , а ОСОБА_9 передав ОСОБА_20 за землю значну суму грошей, яка, приблизно, відповідала ринковій вартості землі; проте через декілька років ОСОБА_20 у нотаріуса анулював довіреності та заповіт на землю, але одержані від ОСОБА_9 гроші вони йому (Прилипку) не повернули.

Як убачається з довіреності, посвідченої приватним нотаріусом 19 грудня 2006 року, ОСОБА_23 уповноважила ОСОБА_12 вчиняти від її імені всі дозволені законом правочини щодо управління та розпорядження її майном, а згідно із заповітом, посвідченим приватним нотаріусом також 19 грудня 2006 року, ОСОБА_23 заповідала належну їй ділянку площею 2,95 умовних кадастрових гектарів, ОСОБА_12 .

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_12 від 22 січня 2016 року, він одержав в грудні 2006 року від ОСОБА_9 сертифікат серії КВ № 0047417 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Шлях Правди" розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах Блиставицької сільської ради Бородянського району Київської області на ім`я ОСОБА_25 .

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_16 , через деякий час після передачі ОСОБА_9 грошей для придбання земельних ділянок, ОСОБА_9 надав їй і ОСОБА_12 два сертифікати, довіреності і заповіти на земельні ділянки від імені ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , але в іншій місцевості ніж домовлялися.

Зазначені докази дають суду підстави для висновку, що обвинувачений ОСОБА_9 після одержання в грудні 2006 року від ОСОБА_12 148 000 доларів США вживав певні заходи, вчиняв дії і передавав кошти іншим особам власникам земельних ділянок для оформлення права на землю на користь ОСОБА_12 .

Підстави і порядок набуття громадянами права на землю регулюється Земельним кодексом України.

Проте, правомірність дій ОСОБА_9 щодо оформлення права на землю на користь потерпілого ОСОБА_12 не є предметом доказування у даному кримінальному провадженні і суд не дає оцінки відповідності цих дій обвинуваченого ОСОБА_9 вимогам чинного законодавства.

Водночас, той факт, що обвинувачений ОСОБА_9 , одержавши від ОСОБА_12 148 000 доларів США вчиняв певні дії і передавав кошти іншим особам власникам земельних ділянок для оформлення права на землю на користь ОСОБА_12 , а невиконання угоди з ОСОБА_12 було пов`язано, в тому числі і з діями третіх осіб, підтверджує доводи сторони захисту, що обвинувачений ОСОБА_9 , як на момент одержання коштів від потерпілого ОСОБА_12 , так і після цього, не мав на меті лише привласнити ці кошти і не виконувати взятих на себе зобов`язань.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх, належних і допустимих доказів наявності у ОСОБА_9 прямого умислу на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_27 без виконання свого зобов`язання перед потерпілим.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Оцінюючи дослідженідокази вмежах висунутогообвинувачення,суд вважає,що вході судовогорозгляду стороноюобвинувачення небуло наданоналежних тадопустимих доказівна доведеннянаявності вдіянні ОСОБА_9 складу злочину,передбаченого ч.4ст.190КК України,і висунутепроти ОСОБА_9 обвинувачення ґрунтуєтьсялише наприпущеннях,а томуза цимобвинуваченням ОСОБА_9 необхідно виправдати,відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_12 пред`явив до обвинуваченого ОСОБА_9 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в сумі 5 333 328 грн і моральної шкоди в сумі 5 333 328 гривень. Свої позовні вимоги ОСОБА_12 обґрунтовував тим, що ОСОБА_9 13 грудня 2006 року привласнив належні йому (потерпілому) кошти в сумі 148 000 доларів США, своє зобов`язання про передачу йому у власність земельних ділянок не виконав і грошові кошти не повернув, чим заподіяв йому майнову і моральну шкоду.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 свій позов підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_9 цивільний позов потерпілого не визнав.

У зв`язку з виправданням ОСОБА_9 суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 залишити без розгляду відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України.

Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року на майно, належне ОСОБА_9 , необхідно скасувати.

Речові докази:оригінал розпискивід імені ОСОБА_9 від 13грудня 2006року,оригінал розпискивід імені ОСОБА_9 від 19лютого 2010року,список депутатівІрпінської міськоїради VIскликання,клопотання наім`ясекретаря Ірпінськоїміської радиКиївської області ОСОБА_28 ,звернення депутатівІрпінської міськоїради (датане зазначена),протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29вересня 2015 року,договір про надання правової допомоги в кримінальному процесі від 08 вересня 2015 року,відповідь ОСОБА_9 на запитвід 15вересня 2015 року,відповідь ОСОБА_9 на запитвід 25жовтня 2015року,корінець повісткипро викликвід 03вересня 2015 року,корінець повісткипро викликвід 05вересня 2015року,постанову провідібрання зразківдля проведенняекспертизи від29вересня 2015року,протокол відібрання зразків для проведення почеркознавчої експертизи від 29 вересня 2015 року, експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_9 , висновки постійної депутатської комісії Ірпінської міської ради з питань архітектури та капітального будівництва, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0047417, виданий на ім`я ОСОБА_25 , необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_9 визнатиневинуватим упред`явленому обвинуваченніу вчиненнізлочину,передбаченогоч. 4 ст. 190 КК України, і виправдати його за ч.4ст.190КК України у зв`язку з недоведеністю складу злочину в його діянні.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 до ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди в сумі 5 333 328 грн і моральної шкоди в сумі 5 333 328 грн залишити без розгляду.

Арешт,накладений заухвалою слідчогосудді Шевченківського районногосуду м.Києва від23лютого 2016року намайно,належне ОСОБА_9 ,а саме:на земельну ділянку площею 0,1703 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 3210945900:01:022:0052); нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 3210945900:00:068:0019); будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; складський комплекс загальною площею 3841,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; нежиле приміщення, літ. "Х" площею 7024,9 кв. м., літ "Ц" площею 77,0 кв. м., літ. "Я" площею 30,0 кв. м., літ. "Ю" площею 107,3 кв. м., літ. "Щ" площею 164 кв. м., №22-25, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ; інше, нежитлові/житлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ; інше, нежитлові/житлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; інше, нежитлові/житлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; будинок розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 (кадастровий номер 3210945900:01:072:0680); будинок розташований за адресою: Київська область, смт Гостомель, вул. Червоноармійська, 227; автомобіль марки "МАЗ 5335", державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль марки "ГКБ 8350", державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки "ЛУАЗ 969", державний номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль марки "КАМАЗ 5320", державний номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль марки "Opel Astra", державний номерний знак НОМЕР_5 ; автомобіль марки "Chevrolet chevy van, НОМЕР_6 "; автомобіль марки "Toyota Landcruiser", державний номерний знак НОМЕР_7 ; автомобіль марки "Setra s228dt", державний номерний знак НОМЕР_8 ; автомобіль марки "Toyota Landcruiser", державний номерний знак НОМЕР_9 ; автомобіль марки "ЗИЛ 130", державний номерний знак НОМЕР_10 ; автомобіль марки "КРАЗ 256Б1", державний номерний знак НОМЕР_11 ; автомобіль марки "КРАЗ 256Б1", державний номерний знак НОМЕР_12 ; автомобіль марки "ЗИЛ 133 ГЯ", державний номерний знак НОМЕР_13 , частка у статутному фонді ТОВ "ГОСТОМЕЛЬБУДМОНТАЖ", код ЄДРПОУ 35412420 13838,00 грн; частка у статутному фонді ТОВ "ГОСТОМЕЛЬБУДПОДРЯД", код ЄДРПОУ 35412415 13838,00 грн; частка у статутному фонді ТОВ "СОЛАР-ЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 35422444 34125,00 грн; частка у статутному фонді ЗАТ "ВЕЛЕТ", код ЄДРПОУ 31249652 51000,00 грн; частка у статутному фонді ТОВ "АВТО-БЕСТ", код ЄДРПОУ 32625996 5125,00 грн, скасувати.

Речові докази:оригінал розпискивід імені ОСОБА_9 від 13грудня 2006року,оригінал розпискивід імені ОСОБА_9 від 19лютого 2010року,список депутатівІрпінської міськоїради VIскликання,клопотання наім`ясекретаря Ірпінськоїміської радиКиївської області ОСОБА_28 ,звернення депутатівІрпінської міськоїради (датане зазначена),протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29вересня 2015 року,договір про надання правової допомоги в кримінальному процесі від 08 вересня 2015 року,відповідь ОСОБА_9 на запитвід 15вересня 2015 року,відповідь ОСОБА_9 на запитвід 25жовтня 2015року,корінець повісткипро викликвід 03вересня 2015 року,корінець повісткипро викликвід 05вересня 2015року,постанову провідібрання зразківдля проведенняекспертизи від29вересня 2015року,протокол відібрання зразків для проведення почеркознавчої експертизи від 29 вересня 2015 року, експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_9 , висновки постійної депутатської комісії Ірпінської міської ради з питань архітектури та капітального будівництва, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0047417, виданий на ім`я ОСОБА_25 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_29

Судді ОСОБА_30

ОСОБА_31