Постанова

від 28.05.2020 по справі 922/3012/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2020 р. Справа № 922/3012/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Секретар судового засідання - Соляник Н.В.

за участю:

від апелянта - Третьяков О.В.

від позивача - Чорноткач Н. З .

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт", м. Харків (вх. №761 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 року (суддя - Ольшанченко В.І., ухвалене в м. Харків 22.01.2020 о 12:20 год, повний текст складено 03.02.2020 року)

у справі № 922/3012/19

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" , м. Харків

про стягнення 1166 795,85 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" (позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог вх. №23954 від 07.10.2019, вх. №25485 від 23.10.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (відповідач), в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за договором №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з грудня 2018 року по серпень 2019 року, 3% річних від простроченої суми за період з 30.11.2018 по 17.09.2019, пені за період з 30.11.2018 по 17.09.2019 та штрафу у розмірі 20% від простроченої суми через порушення строків повернення позики більш ніж на 3 календарні дні, у загальному розмірі 1166795,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором №15/11-18 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 12.11.2018 щодо повернення всієї суми позики у строк, встановлений договором.

11.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (ТОВ "ХАЕР", відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою від 10.10.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл", в якій просило визнати недійсним договір №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт".

В обґрунтування зустрічної позовної заяви ТОВ "Харківенергоремонт" посилалося на те, що договір №15/11-18 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 12.11.2018 директором ТОВ "ХАЕР" укладено без отримання попередньої згоди загальних зборів товариства, що свідчить про відсутність необхідних повноважень у особи, яка його підписала.

Рішенням господарського суду Харківської області 22.01.2020 у справі № 922/3012/19 у первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" відмовлено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №15/11-18 від 12.11.2018 в сумі 760000,00 грн, 3% річних за період з 30.11.2018 по 17.09.2019 у сумі 18177,53 грн, інфляційних за період грудень 2018 року - серпень 2019 року у сумі 22964,61 грн та штрафу у розмірі 20% у сумі 152000,00 грн, пеню за період з 30.11.2018 по 30.05.2019 в сумі 77957,27 грн, судовий збір в сумі 15466,49 грн та витрати на оплату професійної правової допомоги 88370,16 грн.

У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач за первісним позовом свої зобов`язання щодо повернення суми позики за договором №15/11-18 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 12.11.2018 не виконав, отримані кошти не повернув, відтак задоволені позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 760000,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково - за 182 дні за період з 30.11.2018 по 30.05.2019 в сумі 135696,44 грн, оскільки позивач безпідставно, у порушення ст. 232 Господарського кодексу України, нарахував пеню за період, який перевищує шість місяців.

Первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 30.11.2018 по 17.09.2019 у сумі 18177,53 грн, інфляційних за період грудень 2018 року - серпень 2019 року у сумі 22964,61 грн та штрафу у розмірі 20% від простроченої основної заборгованості у сумі 152000,00 грн. суд першої інстанції визнав обґрунтованими, арифметично вірними, тому задовільнив.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) суд першої інстанції послався на те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявність обставин, зазначених в ст. 203, 215 ЦК України, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним.

За наслідками розгляду справи судом першої інстанції здійснено розподіл судових витрат. При цьому суд першої інстанції послався на те, що відповідач за первісним позовом не скористався наданим йому правом та не звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Враховуючи, що факт понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвокатами Адвокатського об`єднання "Адвокатське бюро "Юргазенерго" підтверджується копіями звіту наданих послуг від 21.01.2020 та платіжного доручення №6550 від 16.09.2019 на суму 100000,00 грн., а також з урахуванням ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, витрати на оплату професійної правничої допомоги підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області 22.01.2020 у справі № 922/3012/19, в якій просило:

скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі №922/3012/19 в частині стягнення з відповідача - ТОВ "Харківенергоремонт" на користь позивача ТОВ "ЕК "Енолл" штрафних санкцій: штрафу у розмірі 20% від простроченої основної заборгованості у сумі 152000,00 грн. та пені за період з 30.11.2018 по 30.05.2019 в сумі 77957,27 грн., та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій;

скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі №922/3012/19 в частині стягнення з відповідача - ТОВ "Харківенергоремонт" на користь позивача ТОВ "ЕК "Енолл" витрат на оплату професійної правової допомоги 88370,16 грн. та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Апелянт вважає рішення суду в цій частині незаконним. Посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи:

- не витребував та не дослідив договір поруки від 12.11.2018 за договором №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), укладений між ТОВ "ЕК "Енолл", ТОВ "Харківенергоремонт" та ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА";

- не залучив до участі у справі третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА";

- не з`ясував виконання поручителем (Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА") свого обов`язку перед кредитором (ТОВ "ЕК "Енолл") за порушення грошового зобов`язання боржником (ТОВ "Харківенергоремонт").

До апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" додано додаткові докази - неякісна копія претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" №1 від 05.12.2018 про повернення боргу, виготовлена за допомогою копіювально-множильного електронного пристрою, що незасвідчена у відповідності до пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).

Апелянт посилається на те, що у відповідача після розгляду справи судом першої інстанції під час прибирання приміщень опинилася копія претензії №1 від 05.12.2018, за текстом якої Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл") повідомляє 2 сторони (ТОВ "Харківенергоремонт" та ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА") про укладання договору №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) та трьохстороннього договору поруки. Апелянт зазначає, що на теперішній час договір поруки від 12.11.2018 у нього відсутній, обставини його складання, умови та порядок виконання ТОВ "Харківенергоремонт" не відомі.

Апелянт посилається на те, що якщо Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" у договорі поруки зазначена як поручитель , то вказана сторона повинна нести солідарну відповідальність перед кредитором; якщо солідарний боржник виконав солідарний обов`язок, то у позивача відсутні підстави для звернення до суду.

Апелянт також вважає завищеними та жодним чином не підтвердженими витрати для надання правової допомоги у справі на суму 100000,00 грн., оскільки даний спір не є складним. ТОВ "Харківенергоремонт" обгрунтовує незвернення відповідача до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, його необізнаністю про існування звіту про надані позивачу послуги від 21.01.2020.

Апелянт вважає, що оскільки позивачу не завдано збитків, то суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 233 ГК України, може скасувати або зменшити розмір штрафних санкцій. В обґрунтування необхідності зменшення судом штрафних санкцій апелянт посилається на скрутне фінансове становище відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необгрунтованими, посилаючись на наступне.

Між сторонами (ТОВ "ЕК "Енолл", ТОВ "Харківенергоремонт" та ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА") не укладався трьохсторонній договір поруки від 12.11.2018, що підтверджується доданими до відзиву на апеляційну скаргу листом ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" б/н від 15.04.2020 та заявою свідка - директора ТОВ "ЕК "Енолл" - ОСОБА_2 , які позивач просить долучити до матеріалів справи. Необхідність подання вказаних документів позивач обґрунтовує тим, що у апеляційній скарзі зазначені нові обставини, які не встановлювалися судом першої інстанції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що жодних претензій (в тому числі, і претензія №1 від 05.12.2018) не направлялося на адреси ТОВ "Харківенергоремонт" та ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА", а незавірена копія претензії ТОВ "ЕК "Енолл" №1 від 05.12.2018, що долучена апелянтом в якості обгрунтування апеляційної скарги, не є належним доказом, що підтверджує наявність укладеного договору поруки від 12.11.2018.

Позивач вважає, що апелянтом взагалі не доведено факту укладання трьохстороннього договору поруки від 12.11.2018.

Позивач також зазначає, що стягнення з відповідача на користь ТОВ "ЕК "Енолл" витрат на оплату професійної правничої допомоги 88370,16 грн., є обгрунтованими, доведеними відповідними доказами, тому правомірно задоволені судом першої інстанції, а апелянтом висновки суду першої інстанції в цій частині не спростовані.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" на рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3012/19, розгляд справи призначено на 27.04.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 розгляд справи відкладено на 20.05.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 розгляд справи відкладено на 28.05.2020.

Про дату, час та місце судового засідання апеляційної інстанції сторони повідомлені належним чином.

Стаття 269 ГПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фіксація судових засідань апеляційної інстанції 27.04.2020, 20.05.2020, 28.05.2020 здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Як вже зазначалося вище, до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" додано нові докази - неякісну копію претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" №1 від 05.12.2018 про повернення боргу, виготовлену за допомогою копіювально-множильного електронного пристрою, адресованої ТОВ "Харківенергоремонт". За текстом вказаної претензії Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл") повідомляє 2 сторони (ТОВ "Харківенергоремонт" та ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА") про укладання договору №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) та трьохстороннього договору поруки від 12.11.2018 до договору №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) та вимагає від ТОВ "Харківенергоремонт" повернення фінансової допомоги, сплати пені та штрафних санкцій. Крім того, ТОВ "ЕК "Енолл" повідомляє ТОВ "Харківенергоремонт" про те, що у випадку несплати ним боргу, він буде вимушений здійснити відключення електроенергії ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" за договором № 39ЕЕ -хар від 25.12.2015 (т.2, а.с.152).

Апелянтом в апеляційній скарзі не заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи незасвідченої копії претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" №1 від 05.12.2018 з обґрунтуванням підстав неможливості подання її до суду першої інстанції.

У судовому засіданні 28.05.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи незасвідченої копії претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" №1 від 05.12.2018 про повернення боргу.

Апелянт посилався на те, що про її існування відповідач дізнався вже після ухвалення рішення судом першої інстанції. Разом з тим, засвідчити вказану копію претензії неможливо у зв`язку з тим, що відповідач претензію №1 не отримував.

Статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 3 вказаної статті Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).

Оскільки дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, то питання, які стосуються подання доказів, вирішується судом першої інстанції на стадії підготовчого засідання (стаття 182 ГПК України).

У свою чергу, статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, на відповідача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відзивом.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - на апелянта).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що неякісна та незасвідчена копія претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" №1 від 05.12.2018, не є належним та допустимим доказом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у суді першої інстанції сторони не зазначали про наявність вищезазначених документів.

Доказів, які підтверджують неможливість подання вищезазначеної копії претензії до суду першої інстанції, апелянтом не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення усного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" про долучення до матеріалів справи незасвідченої копії претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" №1 від 05.12.2018 (в судовому засіданні 28.05.2020 постановлено відповідну ухвалу, що зафіксовано за допомогою технічного засобу у протоколі судового засідання від 28.05.2020).

За текстом апеляційної скарги апелянтом заявлене клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА", код ЄДРПОУ 31555698, адреса: 61017, м. Харків, вул. Сіриківська, буд.1.

В обґрунтування вказаного клопотання апелянт посилається на те, що зі змісту претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" №1 від 05.12.2018 вбачається, що крім укладеного 12.11.2018 договору №15/11-18 про надання поворотної фінансової допомоги, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" укладено трьохсторонній договір поруки за договором №15/11-18.

Апелянт зазначає, що у нього відсутній договір поруки від 12.11.2018, обставини його складання, умови та порядок виконання відповідачу невідомі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" посилається на те, що якщо Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" вказана у договорі поруки від 12.11.2020 як Поручитель , то вказана сторона повинна нести солідарну відповідальність перед кредитором у даній справі.

Апелянт посилається на те, що для з`ясування всіх обставин справи необхідно залучити до участі у справі третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА".

Відповідно до ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 4-5 статті 50 Господарського процесуального кодексу України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГПК України суд апеляційної інстанції з`ясовує питання про склад учасників судового процесу.

У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, для вирішенні відповідного питання суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення по даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

При здійсненні правосуддя суд виходить з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та забезпечує дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судом встановлено, що предметом первісного позову є стягнення заборгованості за договором №15/11-18 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 12.11.2018, предметом зустрічного позову є визнання недійсним договору №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" (код ЄДРПОУ 38157139) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (код ЄДРПОУ 32832085).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В матеріалах справи відсутній договір поруки від 12.11.2018 і про його можливе існування сторонами під час розгляду справи у суді першої інстанції не заявлялося.

Позивач взагалі заперечує про факт укладення між сторонами між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" трьохстороннього договору поруки від 12.11.2018.

Вищенаведене підтверджує доданими до відзиву на апеляційну скаргу документами:

листом ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" б/н від 15.04.2020, адресований генеральному директору ТОВ "ЕК "Енолл" - ОСОБА_3 , в якому директор ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" - ОСОБА_2 повідомляє, що ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" не укладало жодного правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "Харківенергоремонт" перед ТОВ "ЕК "Енолл", а претензія №1 вих. №4921/1 від 05.12.2018, як і будь-які інші претензії від ТОВ "ЕК "Енолл" щодо виконання ТОВ "Харківенергоремонт" своїх зобов`язань за правочинами на адресу ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" не надходило;

заявою свідка - директора ТОВ "ЕК "Енолл" - ОСОБА_2 , справжність підпису якого засвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксін С.Ю, 16.03.2020, зареєстровано в реєстрі №904, у якій директор ТОВ "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" - Бондаренко С.А. підтверджує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" не укладався договір поруки від 12.11.2018 щодо забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Харківенергоремонт" за договором №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), як і будь-які інші правочини (т.2, а.с. 179-180).

Враховуючи викладене та за відсутності належних та допустимих доказів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" не доведено підстав для задоволення клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА".

Судова колегія у судовому засіданні 28.05.2020 дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА" до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, що зафіксовано за допомогою технічного засобу у протоколі судового засідання від 28.05.2020.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судових засіданнях представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2018 між позивачем та відповідачем за первісним позовом був укладений договір про надання зворотної фінансової допомоги (позики) №15/11-18 (надалі - договір), за яким позикодавець (позивач) зобов`язується надати позичальнику (відповідачу) безпроцентну зворотну фінансову допомогу (позику), а відповідач зобов`язується використати її у своїй діяльності та повернути позикодавцю всю суму позики в строк, визначений цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору сума позики за цим договором становить 760000,00 грн.

Згідно з п. 4.1 вказаного договору позика надається строком до 29.11.2018.

Пунктом 5.1 цього ж договору сторони визначили, що відповідач зобов`язується погасити суму позики в строк, зазначений у п. 4.1 розділу 4 договору.

Відповідно до п. 5.2 договору позика повертається позивачу шляхом банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок позивача, вказаний в розділі 10 цього договору.

Згідно з п. 6.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту отримання відповідачем суми позики та діє до моменту фактичного закінчення виконання сторонами всіх своїх обов`язків за цим договором.

Позивач за первісним позовом повністю виконав свої зобов`язання за договором, надавши 16.11.2018 відповідачу зворотну фінансову допомогу на суму 760000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4979 від 16.11.2018 на суму 760000,00 грн та банківською довідкою №700-3-1/2144 від 17.09.2019 по особовому рахунку позивача за період 16.11.2018 - 17.09.2019.

Відповідач за первісним позовом не повернув позивачу зворотну фінансову допомогу на суму 760000,00 грн у строк, встановлений п. 4.1 договору про надання зворотної фінансової допомоги (позики) №15/11-18 від 12.11.2018.

Заборгованість відповідача за первісним позовом за договором про надання зворотної фінансової допомоги (позики) №15/11-18 від 12.11.2019 становить 760000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що правові відносини, які виникли між сторонами на підставі договору відповідають встановленим нормативними актами вимогам щодо договорів, зміст вказаного договору не суперечить діючому законодавству України і не порушує публічний порядок та спрямований на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи, що відповідач за первісним позовом позовні вимоги не спростував, доказів виконання обов`язку щодо повернення позивачу суми 760000,00 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №15/11-18 від 12.11.2018 до матеріалів справи не надав, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3012/19 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №15/11-18 від 12.11.2018 в сумі 760000,00 грн., а також 3% річних за період з 30.11.2018 по 17.09.2019 у сумі 18177,53 грн, інфляційних за період грудень 2018 року - серпень 2019 року у сумі 22964,61 грн. сторонами не оскаржується.

Рішення суду першої інстанції від 22.01.2020 у справі № 922/3012/19 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору №15/11-18 від 12.11.2018 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) сторонами не оскаржується також.

Враховуючи те, що апелянтом не оскаржується правомірність висновків місцевого господарського суду в цих частинах, колегією суддів, на підставі положень ч.1 ст.269 ГПК України, рішення в цій частині не переглядається.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив також стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за період з 30.11.2018 по 17.09.2019 у сумі 213653,71 грн. та штраф у розмірі 20% від простроченої до повернення суми позики, тобто у розмірі 152000,00 грн.

Судом першої інстанції позовні вимоги в цій частині задоволені частково та стягнуто з відповідача - ТОВ "Харківенергоремонт" на користь позивача ТОВ "ЕК "Енолл" штрафних санкцій: штрафу у розмірі 20% від простроченої до повернення суми позики (152000,00 грн.) та пені за період з 30.11.2018 по 30.05.2019 в сумі 77957,27 грн.

Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі №922/3012/19 в частині стягнення з відповідача - ТОВ "Харківенергоремонт" на користь позивача ТОВ "ЕК "Енолл" штрафних санкцій: штрафу у розмірі 20% від простроченої до повернення суми позики (152000,00 грн.) та пені за період з 30.11.2018 по 30.05.2019 в сумі 77957,27 грн., та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне повернення суми позики позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

На підставі п. 7.2 договору позивач за первісним позовом нарахував відповідачу пеню за 291 день за період з 30.11.2018 по 17.09.2019 у сумі 213653,71 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції в мотивувальній частині дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені частково - за 182 дні за період з 30.11.2018 по 30.05.2019 в сумі 135696,44 грн., оскільки позивач, в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, безпідставно нарахував пеню за період, який перевищує шість місяців.

Однак у резолютивній частині рішення господарським судом Харківської області в частині присудження до стягнення пені з відповідача за період з 30.11.2018 по 30.05.2019 невірно зазначено суму пені.

У зв`язку з вищенаведеним, рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 року у справі № 922/3012/19 підлягає зміні в частині суми пені за період з 30.11.2018 по 30.05.2019, присудженої до стягнення з відповідача, 135696,44 грн.

Пунктом 7.3 договору сторони визначили, що у разі порушення передбачених в п. 4.1 цього договору строків повернення суми позики більш ніж на 3 календарних дня, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцеві додатковий штраф у розмірі 20% від простроченої до повернення суми позики.

На підставі п. 7.3 договору позивач за первісним позовом нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від простроченої до повернення суми позики, а саме, у сумі 152000,00 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 152000,00 грн. за порушення передбачених сторонами строків повернення суми позики більш ніж на 3 календарних дня, є обгрунтованою, відповідає положенням чинного законодавства та умовам договору.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від простроченої до повернення суми позики, тобто у сумі 152000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" в апеляційній скарзі зазначало про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій: штрафу у розмірі 20% від простроченої до повернення суми позики, що складає 152000,00 грн. та пені у сумі 77957,27 грн., посилаючись на тяжке фінансове становище відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення зазначених у позові штрафних санкцій (штрафу та пені).

Посилання заявника апеляційної скарги на наявність обставин для зменшення штрафних санкцій, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки такі вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом з тим, апелянтом до апеляційної скарги додано копію відмови податкового органу про надання довідки щодо відсутності заборгованості з платежів (податків) та роздруківку з податкового кабінету ТОВ ХАЕР щодо стану розрахунків з бюджетом.

До суду першої інстанції вказані документи не надавалися, про їх наявність та необхідність надання до суду першої інстанції відповідач не зазначав.

Апелянтом до апеляційної скарги не додано клопотання про долучення до матеріалів справи вищевказаних додаткових доказів із зазначенням неможливості причин подання їх до суду першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 28.05.2020 представник апелянта пояснив, що вищевказані документи додані до апеляційної скарги з метою інформування про фінансовий стан відповідача.

Клопотання про долучення вказаних документів апелянтом за текстом апеляційної скарги та у судовому засіданні апеляційної інстанції 28.05.2020 не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, зазначені документи не приймаються судом апеляційної інстанції до розгляду.

Щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій, на які йдеться посилання в апеляційній скарзі, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 230 ГК України, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідач на підставі статті 233 ГК України просив суд апеляційної інстанції зменшити розмір пені та штрафу, посилаючись на тяжке фінансове становище.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 ЦК України.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України та 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає наданню оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (пені та штрафу), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд з`ясовує наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 26.07.2019 у справі № 924/1086/17, від 14.09.2018 у справі № 903/827/17, від 30.08.2018 у справі № 925/1587/17).

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідачем не доведено, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, а також не наведено інших обставин, які мають істотне значення для вирішення питання щодо зменшення штрафних санкцій.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги у цій частині та зменшення відповідачу розміру присуджених до стягнення штрафних санкцій.

Крім того, апелянт також просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі №922/3012/19 в частині стягнення з відповідача - ТОВ "Харківенергоремонт" на користь позивача ТОВ "ЕК "Енолл" витрат на оплату професійної правової допомоги 88370,16 грн. та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції в цій частині необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції не оцінено подані позивачем докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу та розмір гонорару адвоката за представництво в суді.

Апелянт також посилається на те, що звіт наданих послуг від 21.01.2020 та договір про надання правової допомоги №57/19 від 16.09.2019 не містить інформації щодо вартості кожної із послуг, які надавалися або надаються адвокатським об`єднанням АБ Юргазенерго ТОВ ЕК ЕНОЛЛ , не зазначений час, витрачений адвокатським об`єднанням на виконання відповідних робіт (надання послуг), звіт не містить дат судового засідання, в яких приймав участь представник відповідача.

Враховуючи вищенаведене, апелянт просить суд апеляційної інстанції перевірити достовірність наданого звіту та його відповідність вимогам ч.3 та ч.4 ст. 126 ГПК України.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-3 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18 від 04.02.2020 у справі №5023/5027/12.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом у наданій суду позовній заяві вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складається з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 4.3 наявного в матеріалах справи договору про надання правової допомоги №57/19 від 16.09.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" та Адвокатським об`єднанням "Адвокатське бюро "Юргазенерго", сторони погодили, що гонорар адвокатського об`єднання, з урахуванням впливу вирішення справи на репутацію сторін договору, з урахуванням досвіду та кваліфікації адвокатів Адвокатського об`єднання, з урахуванням співмірності та розміру позовних вимог, становить фіксований розмір 270000,00 грн. (т.1, а.с.24).

Пунктом 4.4. договору про надання правової допомоги №57/19 від 16.09.2019 сторони погодили порядок сплати гонорару. Зокрема, протягом 5 днів з дня підписання договору, Клієнт зобов`язується перерахувати на банківський рахунок Адвокатського об`єднання 100000,00 грн., протягом 5 днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги - 170000,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач надав до позовної заяви попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які ТОВ ЕК Енолл понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (т.1, а.с.26).

У вищевказаному розрахунку позивач зазначив, що витрати, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становлять, зокрема, 270000,00 грн.

Вищенаведене свідчить про обізнаність відповідача про орієнтовний розрахунок судових витрат, в тому числі, і витрат на правову допомогу, яку очікував понести позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2019 відкрито провадження у справі №922/3012/19. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2019 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ТОВ "Харківенергоремонт", вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, а також судом було призначено зустрічну позовну заяву до розгляду разом з первісним у підготовчому засіданні.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

23.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2020 о 15:00 год, що зафіксовано за допомогою технічного засобу та зазначено у протоколі судового засідання.

15.01.2020 в судовому засіданні суду першої інстанції оголошена перерва до 22.01.2020.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2020 відхилено заяву позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із закінченням строку, передбаченого ст. 195 ГПК України, для розгляду справи по суті.

З урахуванням, що строк розгляду справи по суті закінчується 22.01.2020, як позивач, так і відповідач, відповідно до приписів ч.8 ст. 129 ГПК України, мають право звернутися до суду та надати відповідні докази розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

21.01.2020 позивач за первісним позовом надав заяву про відшкодування судових витрат.

У заяві про відшкодування судових витрат позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з оплатою професійної правової допомоги Адвокатського об`єднання "Адвокатське бюро "Юргазенерго" в сумі 100000,00 грн., що надані відповідно до договору про надання правової допомоги №57/19 від 16.09.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" та Адвокатським об`єднанням "Адвокатське бюро "Юргазенерго", а також додаткової угоди №1 від 29.10.2019 до цього договору, адвокатами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які мають право на зайняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю №1586 від 10.09.2008, та відповідно №000251 від 13.12.2017.

Факт понесення витрат на оплату професійної правової допомоги адвокатами Адвокатського об`єднання "Адвокатське бюро "Юргазенерго" підтверджується копіями звіту наданих послуг від 21.01.2020 та платіжного доручення №6550 від 16.09.2019 на суму 100000,00 грн.

Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції заяв про зменшення розміру судових витрат, які очікував понести позивач у зв`язку з отриманням правової допомоги, не надавав.

Крім того, відповідач під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не заявляв про неспівмірність витрат позивача. Доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат критеріям співмірності ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідач не надав.

Відповідач також не довів неспівмірність витрат позивача зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи фактичні обставини справи (наявність заяви позивача про забезпечення позову; наявність уточнених позовних вимог, наданих на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 23.09.2019; наявність зустрічної позовної заяви; обґрунтованого розрахунку ціни позову та письмового уточнення редакції позовних вимог щодо сум, періодів та розмірів по кожній вимозі окремо, наданого позивачем на виконання ухвали суду від 23.09.2019; відзиву на зустрічну позовну заяву; клопотання позивача про витребування доказів; клопотання відповідача про витребування доказів; клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи документів; присутність представників позивача у судових засіданнях суду першої інстанції), тривалий час розгляду справи судом першої інстанції, предмет спору (стягнення 1166795,85 грн.), судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про співмірність заявлених позивачем витрат, понесених на професійну правничу допомогу у сумі 100000,00 грн., зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до ст. 123, 126, 129 ГПК України, судовий збір та витрати на оплату професійної правової допомоги, сплачені за первісним позовом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме - у сумі 16332,55 грн. та у сумі 93318,52 грн. відповідно.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" на рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3012/19 не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3012/19 підлягає зміні в частині стягнення суми пені, судового збору та витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.129 ГПК України, залишаються за апелянтом.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п.2 ч.1 статті 275, ст.ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" на рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3012/19 - залишити без задоволення.

Абзац 2 резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3012/19 змінити в частині стягнення суми пені, судового збору та витрат на оплату професійної правової допомоги , виклавши його в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (61017, м. Харків, вул. Сіриківська, буд.1. Код ЄДРПОУ 32832085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" (61091, м. Харків, вул. Танкопія, буд.31/3. Код ЄДРПОУ 38157139) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №15/11-18 від 12.11.2018 в сумі 760000,00 грн, 3% річних за період з 30.11.2018 по 17.09.2019 у сумі 18177,53 грн, інфляційних за період грудень 2018 року - серпень 2019 року у сумі 22964,61 грн та штрафу у розмірі 20% у сумі 152000,00 грн, пеню за період з 30.11.2018 по 30.05.2019 в сумі 135696,44 грн., судовий збір в сумі 16332,55 грн . та витрати на оплату професійної правової допомоги у сумі 93318,52 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3012/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.06.2020.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов