Постанова

від 01.06.2020 по справі 917/1930/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2020 р. Справа № 917/1930/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Олійник Л.М.

відповідача - адвокат Нескородь В.М.

третьої особи - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Служби автомобільних доріг України у Полтавській області (вх.№967П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2020 у справі № 917/1930/19 (повний текст якого складено та підписано 11.02.2020 в приміщенні господарського суду Полтавської області суддею Семчук О.С.)

за позовом ПП "Тех-Маш", вул. Братська, буд. 8, м. Київ, 04071

до Служби автомобільних доріг України у Полтавській області, вул. В`ячеслава Чорновола, 22-а, м. Полтава, 36039

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. В.Чорновола, 22-А, м. Полтава, 36039

про стягнення 750087,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Тех-Маш" (далі - позивач/ ПП "Тех-Маш") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення із Служби автомобільних доріг України у Полтавській області (далі - відповідач) 750087,00 грн., в тому числі 668853,74 грн. відшкодування шкоди та 58859,06 грн. інфляційних збитків. В обґрунтування позову позивач посилається на понесення ним збитків внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків щодо відповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.02.2020 у справі № 917/1930/19 позов задоволено частково. Стягнуто із Служби автомобільних доріг України у Полтавській області (вул. В`ячеслава Чорновола, 22-А, м. Полтава, 36039; код ЄДРПОУ 25898491) на користь ПП "Тех-Маш" (вул. Братська, буд. 8, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 36618610) 668853 грн. 74 коп. відшкодування шкоди, 10032 грн. 81 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Служба автомобільних доріг України у Полтавській області із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Так, апелянт зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача відшкодування матеріальної шкоди, яка згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 179 складеного 04.10.2018 склала 668853,74 грн., оскільки, по-перше, ні ПП Тех-Маш , ні судовим експертом Сумцовим С.С. не здійснювалося жодне повідомлення (виклик) Служби автомобільних доріг у Полтавській області про проведення візуального огляду та перевірки технічного стану автомобіля 17.09.2018 та додаткового огляду 03.10.2018. При цьому, відповідно до пункту 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395) у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. При цьому висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 179 від 04.10.2018 не містить жодної інформації щодо виклику представника Служби автомобільних доріг у Полтавській області на проведення візуального огляду та перевірки технічного стану автомобіля 17.09.2018 та додаткового огляду 03.10.2018. Оцінку складено без виклику представників відповідача для технічного огляду транспортного засобу.

По-друге, розмір збитків необґрунтований, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження понесення ним фактичних витрат (оплати ремонту) на заявлену суму, а звіт про оцінку складено без виклику представників відповідача для технічного огляду транспортного засобу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою у справі № 917/1930/19. Встановлено строк для подання відзивів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 справу № 917/1930/19 призначено до розгляду.

27.05.2020 до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ПП "Тех-Маш", м. Київ (вх. 5195) про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 917/1930/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у задоволенні клопотання ПП "Тех-Маш", м. Київ про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 917/1930/19 відмовлено.

01.06.2020 відповідач звернувся з клопотанням про призначення судової авто товарознавчої експертизи, на розгляд якої поставити питання:

- яка ринкова вартість транспортного засобу Fiat Fullback 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 15.09.2018?

- яке значення становить величина втрати товарної вартості транспортного засобу Fiat Fullback 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 15.09.2018?

Щодо клопотання апелянта про призначення судової товарознавчої експертизи, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не заявлялось вказане клопотання в суді першої інстанції та не обґрунтовано неможливості заявити таке клопотання.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

В судове засідання 01.06.2020 представники третьої особи не з`явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач, ПП "Тех-Маш", на праві приватної власності володіє автомобілем марки Fiat Fullback, державний номерний знак НОМЕР_1 .

16.09.2018 о 15 год. 30 хв. на автодорозі М-22 Олександрія - Кропивницький - Полтава, 125 км. 100 м. (за межами населеного пункту) сталося ДТП - на вищевказаний автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 впало старе трухляве дерево.

Внаслідок падіння дерева на автомобіль, останній отримав механічні ушкодження, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 179 від 04.10.2018, вартість матеріального збитку з врахуванням втрати товарної вартості складає 668853,74 грн.

По факту ДТП складено схему її наслідків від 16.09.2018, відповідно до якої дерево, яке впало на автомобіль, було довжиною 10,5 м.

Відповідно до схеми місця ДТП вбачається, що від кромки проїзної частини до найближчого краю стовбура дерева відстань складала 7 м, а згідно норм, наведених у п.п. 3.4.1. п. 3.4. ДСТУ 3587-97, розміщення зелених насаджень на автомобільних дорогах загального користування повинно відповідати відстані не менше 8,25 м. Насадження, які розміщені ближче, підлягають вирубці або огородженню.

Даний відрізок дороги знаходиться на території Кременчуцького району Полтавської області. Автодорога М-22 відноситься до автомобільних доріг загального користування державного значення Полтавської області та перебуває в користуванні Служби автомобільних доріг у Полтавській області, що підтверджується листом начальника міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці № 1249/122-18 від 07.11.2018.

Між Службою автомобільних доріг у Полтавській області - "замовником" та дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - "виконавцем" 27 березня 2018 року було укладено договір № 01-01-18 про закупівлю послуг за державні кошти. Предметом даного договору є обов`язок дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у порядку та на умовах, визначеному даним договором, своїми та залученими силами і засобами на власний ризик надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та споруд на них в Полтавській області згідно технічного завдання в обумовлений цим договором термін.

У відповідності до п. 1.4 даного договору послуги виконуються дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" згідно щомісячних завдань та дефектних актів, затверджених Службою автомобільних доріг у Полтавській області.

У відповідності до п. 1.6 даного договору на період дії договору та протягом гарантійного періоду дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відповідно до Закону України "Про дорожній рух" та норм глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо - транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", а також забезпечує повне майнове відшкодування Службі автомобільних доріг у Полтавській області у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Підпунктом 6.3.3 договору визначені обов`язки виконання, зокрема, постійно контролювати та забезпечувати експлуатаційний стан автомобільних доріг загального користування, їх елементів відповідно до чинних норм; забезпечення планових заходів з організації безпеки дорожнього руху; терміново усувати недоліки експлуатаційного стану автодоріг, які негативно впливають на забезпечення безпеки дорожнього руху; виконувати належним чином інші зобов`язання, передбачені договором. Виконавець бере на себе юридичну та матеріальну відповідальність за експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування, в тому числі і за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно з чинними нормативами при наданні послуг, якщо ці порушення виникли з вини виконавця та призвели до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок неналежного виконання умов цього договору.

Всі вищевказані обставини встановлені рішенням господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 по справі № 917/1595/18, яке ніким не оскаржувалося, а отже набрало законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Справа № 917/1595/18 була порушена за позовом ПП "Тех-Маш" до ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; третя особа: Служба автомобільних доріг у Полтавській області про стягнення 668853,74 грн. збитків.

Тобто, у справі № 917/1595/18 брали участь ті самі особи, що і у даній справі № 917/1930/19.

Таким чином, обставини встановлені рішенням господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 по справі № 917/1595/18 не доказуються при розгляді даної справи.

Так, господарським судом у справі № 917/1595/18 встановлено те, що позивачем безпідставно заявлено позов до ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", який не є власником (користувачем) автомобільної дороги М-22 Олександрія - Кропивницький - Полтава, належним відповідачем у справі є Служба автомобільних доріг у Полтавській області.

В зв`язку із цим, рішенням від 24.09.2019 по справі № 917/1595/18 у позові ПП "Тех-Маш" до ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення збитків було відмовлено.

Враховуючи позицію суду, викладену у рішенні по справі № 917/1595/18 та не оскарження цього рішення Службою автомобільних доріг у Полтавській області (учасником цій справи), позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 668853,74 грн. саме до Служби автомобільних доріг у Полтавській області.

Крім цього, посилаючись на невиконання відповідачем грошового зобов`язання з відшкодування шкоди, керуючись ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просив стягнути з відповідача 58859,06 грн. інфляційних втрат за період прострочення з вересня 2018 року по серпень 2019 року та 22374,51 грн. 3% річних за період прострочення з 17.09.2018 по 28.10.2019.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача 668853,74 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 58859,06 грн. інфляційних втрат та 22374,51 грн. 3% річних.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у поясненнях (вх. № 13298 від 02.12.2019) стверджує, що відповідальним за утримання в належному стані зелених насаджень відповідно до п. 25 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, є власники та користувачі земельних ділянок, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг. Таким чином, на думку Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Служба автомобільних доріг у Полтавській області є належним позивачем у справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи, несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про автомобільні дороги" державне керування автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої направляється й координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади в області транспорту і який має свої органи керування на місцях.

Згідно п. п. 2, 4 ст. 11 Закону України "Про автомобільні дороги" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, належать, крім інших, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об`єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення.

Як встановлено судом у рішенні по справі № 917/1595/18, у Полтавській області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба автомобільних доріг у Полтавській області, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування області.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.

Згідно ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги" під поняттям "смуга відведення" необхідно розуміти земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги.

За ч. 1 ст. 9 Закону України "Про автомобільні дороги" складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що захист зелених насаджень повинен здійснюватися згідно з природоохоронним законодавством. Не допускається проводити рубки дерев у снігозахисних лісосмугах та у межах смуги відведення автомобільної дороги, які не пов`язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху відповідно до вимог нормативно-правових актів та виконанням робіт з розширення доріг.

З вказаної норми вбачається, що заборон чи обмежень на видалення із смуги відведення автомобільної дороги аварійних дерев не встановлено.

Відповідно до п. п. 2, 5, 10 розділу першого Загальних положень Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.

Пунктом 11 Правил встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Відповідно до п. 25 Правил власники та користувачі земельних ділянок, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, зобов`язані утримувати в належному стані зелені насадження тощо.

Розміщення зелених насаджень на автомобільних дорогах загального користування повинно відповідати вимогам таблиці 13 ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану". Розміщення зелених насаджень на узбіччях і укосах земляного полотна автомобільних доріг не допускається. Зелені насадження повинні бути ліквідовані протягом 10 діб з моменту виявлення. Згідно з даними, наведеними у таблиці № 13, відстань від кромки проїзної частини до найближчого краю стовбура дерева певної категорії доріг повинна становити не менше ніж: 1 категорія - 14 м, 2 - 11,25 м, 3 - 9,50 м, 4 - 9 м, 5 - 8,25 м (пп. 3.4.1, 3.4.2 ДСТУ 3587-97).

Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється власниками дорожніх об`єктів або уповноваженими ними органами та Державтоінспекцією.

Оцінюючи правові підстави для стягнення із відповідача на користь позивача відшкодування майнової шкоди колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи вказані норми, а також те, що відповідач повинен здійснювати контроль за забезпеченням безпечного руху на автомобільній дорозі, яка перебуває на його балансі, усувати виявлені недоліки, які несуть ризик настання негативних наслідків, завдання шкоди учасникам дорожнього руху, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача відшкодування матеріальної шкоди, яка згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 179 складеного 04.10.2018 склала 668853,74 грн. Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім цього, при задоволенні вимоги про стягнення відшкодування матеріальної шкоди саме зі Служби автомобільних доріг у Полтавській області колегією суддів врахована усталена судова практика Верховного Суду, а саме правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 554/13464/15-ц, від 20.12.2018 у справі № 185/8229/16-ц, від 13.02.2019 у справі № 0508/1310/2012, від 03.04.2019 у справі № 748/60/17.

Також колегією суддів враховано те, що рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 по справі № 917/1595/18, у якому суд дійшов висновку про те, що належним відповідачем у справі про стягнення відшкодування матеріальної шкоди має бути не ДП "Полтавський облавтодор", а Служба автомобільних доріг у Полтавській області, не оскаржувалося Службою автомобільних доріг у Полтавській області, яка приймала участь у розгляді справи № 917/1595/18 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Крім цього, у даній справі відповідачем жодних заперечень в суді першої інстанції теж не заявлено.

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач просив стягнути з відповідача нараховані на суму відшкодування матеріальної шкоди 58859,06 грн. інфляційних втрат за період прострочення з вересня 2018 року по серпень 2019 року та 22374,51 грн. 3% річних за період прострочення з 17.09.2018 по 28.10.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення річних та інфляційних позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Великої Палати від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, згідно якої приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань.

Проте колегія суддів зазначає, що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України дійсно поширюються на всі види грошових зобов`язань, однак відповідно до вказаної норми інфляційні на річні нараховуються лише на прострочене грошове зобов`язання. Ключовим питанням у даному випадку є визначення строку виконання відповідачем зобов`язання з відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що строк виконання зобов`язання з відшкодування відповідачем завданої позивачу матеріальної шкоди визначається моментом пред`явлення позивачем відповідачу вимоги про відшкодування такої шкоди.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивачем до відповідача з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди. Отже, підстави для нарахування річних та інфляційних за період з 17.09.2018 по 28.10.2019 у позивача відсутні.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 58859,06 грн. інфляційних втрат та 22374,51 грн. 3% річних не підлягає задоволенню в зв`язку з її необґрунтованістю.

Щодо заперечень відповідача про те, що в порушення вимог пункту 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395) не було здійснено виклику відповідача, колегія суддів зазначає, що даний пункт не вимагає обов`язкового виклику заінтересованих осіб, а лише передбачає можливість такого виклику за потреби, а тому аргументи відповідача щодо відсутності виклику та наявності сумніву у висновку експерта з цих підстав відхиляються колегією суддів.

Щодо заперечень відповідача про те, що розмір збитків позивача є необґрунтований, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження понесення ним фактичних витрат (оплати ремонту) на заявлену суму колегія суддів зазначає, що відповідно до положень п. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Так, оскільки факт пошкодження майна позивача підтверджено матеріалами справи доводи відповідача про те, що позивач не надав доказів здіснення витрат на ремонт пошкодженого авто є такими, що ґрунтуються на невірному розумінні відповідачем положень ЦК України.

Щодо тверджень відповідача про те, що сума матеріальних збитків, визначених у висновку експерта, неспіврозмірна з ушкодженнями автомобіля колегія суддів зазначає, що даний висновок був предметом дослідження у суді першої інстанції як під час розгляду справи № 917/1595/18 так і під час розгляду у суді першої інстанції даної справи, зауважень від відповідача щодо неправомірності зазначеного висновку не надходило, докази оскарження висновку експерта в матеріалах даної справи також відсутні, тому дані твердження відхиляються колегією суддів.

Щодо тверджень відповідача про те, що оскільки у висновку № 179 експертом зазначено, що пошкоджений автомобіль 2018 року випуску, а не 2017 року випуску, що не відповідає дійсності, то розрахунок суми збитків також не відповідає дійсності, колегія суддів зазначає, що по-перше, наведене є опискою (в додатку № 2 до висновку дата виготовлення автомобілю зазначена вірно), по-друге, відповідач не надав суду доказів того, що вказана описка будь-яким чином вплинула на розрахунок суми збитків.

Таким чином, заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведених судових висновків, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та відхиляються як необґрунтовані.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг України у Полтавській області на рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2020 у справі № 917/1930/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2020 у справі № 917/1930/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 09.06.2020.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко