Постанова

від 09.06.2020 по справі 904/5695/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020 року Справа № 904/5695/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕТКОРМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2020 у справі 904/5695/19 (суддя Мартинюк С.В., повне рішення складено 06.03.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАРОМ ЕТОЛ (УКРАЇНА)", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕТКОРМ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветком" (надалі відповідач) та просило стягнути заборгованість 72599,18 грн, пеню - 23144,22 грн, 3% річних - 1981,06 грн, інфляційні втрати - 3622,70 грн, а також судові витрати у справі - судовий збір 1921 грн та витрати на правничу допомогу - 5000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №1/1-06/174 від 14.06.2017 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною №1-000004503 від 30.11.2018, що також є підставою для стягнення пені та застосування відповідальності згідно положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов в частині боргу 60599,18 грн, річних та інфляційних втрат визнав, втім посилався на те, що спірна поставка є позадоговірною. Проти задоволення вимог про стягнення пені та витрат на професійну правову допомогу заперечував.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2020 у справі 904/5695/19 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" заборгованість - 60599,18 грн, 1981,06 грн - 3% річних, 22939,35 грн - пені, 3622,70 грн - інфляційних, 1917,12 грн - витрат по сплаті судового збору та 4989,89 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 12 000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач довів належними доказами факт постачання товару, строк оплати якого відповідно до умов договору настав, та суму заборгованості, втім допустив помилки при розрахунку пені, тому вимоги в цій частині суд задовольнив частково.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом усіх обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати в частині стягнення пені 22939,35 грн, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові та здійснити новий розподіл судових витрат.

В обгрунтування апеляційної скарги (з врахуванням пояснень від 14.04.2020) посилається на те, що суд прийшов до безпідставного висновку про постачання спірного товару на підставі договору, оскільки договір припинив свою дію за закінченням терміну, на який його було укладено, тому безпідставно стягнув пеню; суд не взяв до уваги, що відповідач частково визнав позов і не повернув позивачу з бюджету 50% судового збору, а всі витрати у справі поклав на відповідача; судом не враховано, що до складу витрат на професійну правничу допомогу включені послуги, які не стосуються представництва адвоката в суді, та позивачем надані неналежні докази щодо надання та оплати цих послуг саме в цій справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги визначено проводити в порядку письмового провадження відповідно до положень ст.12, ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надіслав, ухвалу про відкриття апеляційного провадження отримав 07.04.2020. Жодних клопотань від нього не надходило.

З огляду на вказане, з метою дотримання розумності строку вирішення спору, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фрутаром Етол (Україна) , як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроветкорм , як покупцем, укладено договір поставки №1/14-06/17 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов`язується поставити кормові добавки, ветеринарні препарати, вакцини, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати, іншу ветеринарну продукцію (надалі - Товар), а Покупець - прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію Товару (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок Продавця вартість поставленої йому партії Товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання партії Товару згідно накладних. Моментом отримання партії Товару вважається момент підписання покупцем видаткової накладної.

У п.п.9.1.- 9.4 договору передбачено, що договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017р. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із Сторін не заявила про розірвання даного Договору в письмовій формі. Кожна сторона має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це іншу Сторону не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання Договору. Договір вважається розірваним після спливу 30-ти календарних днів з дати одержання Стороною письмового повідомлення про розірвання Договору. Розірвання договору не звільняє Покупця від проведення взаєморозрахунків з Продавцем по виконаних до розірвання Договору зобов`язаннях та від відповідальності за порушення договірних обов`язків, яка передбачена даним Договором та чинним законодавством України.

За видатковою накладною №1-000004503 від 30.11.2018 позивач поставив, а відповідач прийняв на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №89 від 30.11.2018 товар на суму 72 599,16 грн, що відповідачем не заперечується.

У цій накладній зазначено, що постачання здійснюється на підставі договору №1/14-06/17 від 14.06.2017. Жодних заперечень з боку покупця видаткова накладна не містить.

Після звернення позивача з позовом відповідач частково сплатив за товар в сумі 12 000,00 грн згідно платіжного доручення №249 від 27.12.2019, посилаючись на рахунок №1-000004560 від 30.11.2018.

Заборгованість за товар за цією поставкою та стягнення пені, інфляційних та річних і є предметом цього позову.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З аналізу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку, про наявність правовідносин з постачання товару.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України до договорів поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач заперечує факт виникнення правовідносин з договору №1/14-06/17 від 14.06.2017р.

Втім, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що правовідносини виникли саме з цього договору, оскільки про це сторонами зазначено у спірній видатковій накладній та проти цього не заперечував відповідач при прийнятті товару.

За умовами п. 9.2. договору він вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із Сторін не заявила про розірвання даного Договору в письмовій формі. Як вірно зазначив місцевий господарський суд, відповідачем не надано доказів розірвання договору, тому посилання апелянта на позадоговірні зобов`язання є безпідставними.

Відповідно до п. 2.2. оплата товару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання партії Товару згідно накладних. Відтак, отриманий за спірною накладною товар відповідач повинен був оплатити до 14.12.2018 включно.

Відповідач оплату здійснив частково в сумі 12000 грн, іншу частину боргу визнав, отже суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі щодо сплаченої суми та стягнув залишок боргу - 60 599,18 грн.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами договору (п.6.3.) у разі прострочення оплати товару визначена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання по оплаті товару - до повного погашення заборгованості.

Відтак, вірним буде нарахування пені за період з 15.12.2018 по 11.11.2019 в сумі 22 939,35 грн, як вірно визначив суд першої інстанції та не заперечується сторонами щодо цього розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції і відповідач погодилися з розрахунком 3% річних у сумі 1981,06 грн за період з 15.12.2018 по 11.11.2019 та інфляційних в сумі 3622,70 грн за період грудень 2018 по листопад 2019 (фактично грудень 2018 по жовтень 20019), тому суд правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Позивачем також було заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн, які суд першої інстанції визнав обгрунтованими, проти чого заперечував відповідач як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Понесення витрат на правову допомогу позивач підтверджує договором про надання правової допомоги №01/2019-04 від 03.04.2019, який укладений між ним та адвокатом Харечко Володимиром Івановичем , додатоком №5 від 01.10.2019 до договору, яким визначено перелік послуг та розмір гонорару за послуги, актом наданих послуг №5 від 12.11.2019 та платіжним дореченням №27 від 20.01.2020 щодо сплати адвокату вартості послуг - 5000 грн (судом помилково зазначено, що підтверджується платіжним дорученням №490 від 30.10.2019).

Відповідно до ч. 2 статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з додатку №5 до договору та акту наданих послуг №5 від 12.11.2019, адвокатом надано, а позивачем прийнято наступні послуги: консультація клієнта з приводу правової позиції щодо способу захисту прав та законних інтересів клієнта - 1000 грн, підготовка претензії про оплату поставленого товару - 1400 грн, складання позовної заяви - 2600 грн.

Як зазначено вище, до складу правових послуг, що визначаються для цілей розподілу як судові витрати, входять послуги, які саме пов`язані з підготовкою та розглядом справи в суді.

Втім, суд першої інстанції не звернув уваги, що до складу послуг на правничу допомогу, які заявлені до відшкодування, позивачем включена сума за підготовку претензії про оплату поставленого товару - 1400 грн. Вказана послуга не пов`язана безпосередньо з підготовкою справи до розгляду в суді, оскільки заявлення претензії не є необхідною умовою при пред`явленні позову, та є правом, а не обов`язком позивача. Тому, ці послуги не пов`язані безпосередньо з підготовкою справи до розгляду в суді та не підлягають включенню для цілей розподілу між сторонами.

В іншій частині надання послуг доведено належними та допустими доказами на суму 3600 грн, а доводи апелянта є безпідставними, оскільки позивач прийняв ці послуги, оплатив їх та вони пов`язані з розглядом справи в суді.

Суд також не врахував положення ч. 1 ст. 130 ГПК України, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач у відзиві на позов від 20.02.2020 року визнав позовні вимоги на суму 66 202, 94 грн, тобто до початку розгляду справи по суті, яке відбулося 06.03.2020, тому суд повинен був вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 958,56 грн. В цій частині доводи апелянта є слушними та приймаються апеляційним судом.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, та з відповідача підлягає стягненню судовий збір 958,56 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 3589,89 грн.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставою для скасування судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права (ст. 277 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду в частині розподілу судових витрат ухвалене при нез`ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, та порушенні норм процесуального права, тому в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, а апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судови витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕТКОРМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2020 у справі 904/5695/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2020 у справі 904/5695/19 скасувати в частині розподілу судових витрат.

В цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветком" (м. Дніпро, вул. Воз`єднання, 25, код ЄДРПОУ 33719042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" (м. Київ, вул. Ак. Заболотного,150А, код ЄДРПОУ 39001959) витрати по сплаті судового збору - 958,56 грн (дев`ятсот п`ятдесят вісім грн 56 коп), витрати на професійну правничу допомогу - 3589,89 грн (три тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять грн 89 коп), про що видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" (м. Київ, вул. Ак. Заболотного,150А, код ЄДРПОУ 39001959) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви за платіжним дорученням №651 від 14.11.2019 на суму 1921,00 грн, яке знаходиться в матеріалах справи, у сумі 958,56 грн (дев`ятсот п`ятдесят вісім грн 56 коп).

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" (м. Київ, вул. Ак. Заболотного,150А, код ЄДРПОУ 39001959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветком" (м. Дніпро, вул. Воз`єднання, 25, код ЄДРПОУ 33719042) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 51,87 грн (п`ятдесят одну грн 87 коп), про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків визначених в ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна