Постанова

від 02.06.2020 по справі 910/5702/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. Справа№ 910/5702/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 02.06.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 (повний текст складено 21.12.2019)

у справі №910/5702/19 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Авангард Плюс

до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст і підстави скарги на дії та бездіяльність державного виконавця

20.11.2019 Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі, АТ Укрзалізниця або боржник) звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця (далі, Скарга), у якій просило суд:

- визнати неправомірними дії Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві щодо стягнення з АТ Укрзалізниця на користь ТОВ ТК-Авангард Плюс грошових коштів в сумі 497 573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622;

- скасувати постанову Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження №60480622;

- зобов`язати Шевченківський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винести постанову про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Зазначена скарга обґрунтована тим, що 20.10.2019 набрав чинності Закон України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень якого заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. До Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації станом на 20.10.2019 включено дані щодо боржника - АТ Укрзалізниця .

АТ Укрзалізниця вважає, що зазначеним нормативно-правовим актом чітко встановлена заборона вчиняти виконавчі дії, у тому числі і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів із боржників (за винятком, вказаним у Законі).

У зв`язку з цим, на думку скаржника, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження відкриті станом на 20.10.2019 виконавчі провадження, у тому числі і ВП №60480622, де боржником є АТ Укрзалізниця , підлягали завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 задоволено Скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві повністю.

Визнано неправомірними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Авангард Плюс грошових коштів в сумі 497 573, 44 грн в межах виконавчого провадження №60480622.

Скасовано постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60480622.

Зобов`язано Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 по справі №910/5702/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвала суду мотивована тим, що дії Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві щодо стягнення з АТ Укрзалізниця на користь ТОВ ТК-Авангард Плюс грошових коштів в сумі 497 573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622 є неправомірними, оскільки були вчинені державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві у листопаді 2019 року, тобто після набрання 20.10.2019 чинності Законом України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , яким прямо встановлено заборону на вчинення виконавчих дій відносно боржника, у тому числі, щодо виконання рішень судів. За висновками суду державний виконавець Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не повинен був відкривати виконавче провадження щодо вказаного боржника, а повинен був повернути наказ Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 38-44), відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 та відмовити у задоволенні скарги на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у М. Києві у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив наступне:

- судом першої інстанції невірно було розтлумачено положення Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , оскільки заборона на вчинення виконавчих дій, встановлена вказаним Законом, не розповсюджується на стягнення на користь стягувачів в межах виконавчого провадження грошових коштів, які є предметом стягнення, а поняття грошові кошти , яке вказане поряд з поняттям товар, переданий у заставу , не відноситься до такого товару;

- рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у даній справі набрало законної сили, а тому підлягає обов`язковому виконанню;

- повернення наказу стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження є окремою процесуальною дією щодо закінчення виконавчого провадження (і є наслідком завершення відкритого виконавчого провадження), а не є поверненням стягувачу виконавчого документа виконавцем без прийняття до виконання (відмовою) у відповідності до частини 4 статті 4 Закону.

У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано 24.12.2019 (копію витягу із офіційного сайту Укрпошти додано до апеляційної скарги).

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

12.02.2020 від АТ Укрзалізниця через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому товариство просило суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги виконавчої служби, оскаржену ухвалу суду залишити без змін. У відзиві АТ Укрзалізниця зазначило, що пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації встановлена заборона вчиняти дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Станом на 20.10.2019 АТ Укрзалізниця входило до вказаного переліку, відповідно, на думку боржника, у державного виконавця були передбачені пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. З урахуванням наведеного, своїми діями відділ ДВС порушив законні права та інтереси АТ Укрзалізниця , що, в свою чергу, призвело до нанесення збитків підприємству державного сектору економіки.

24.02.2020 від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу зводяться до того, що заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , не поширюється на виконання рішення у справі №910/5702/19 про стягнення грошових коштів. Крім того, Законом України Про виконавче провадження встановлений чіткий перелік випадків, за яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання (стаття 4 Закону України Про виконавче провадження ), і у вказаній статті відсутня така підстава, як заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Стягувач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі №910/5702/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №910/5702/19 апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 залишено без руху. Роз`яснено Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції належні докази на підтвердження здійснення Колодчуком Сергієм Вікторовичем самопредставництва Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції при поданні апеляційної скарги.

03.02.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник апелянта подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19, підписану керівником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нещадимом Іваном Сергійовичем, завірену копію затвердженого Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції №27/6 від 28.12.2019 Положення про Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тобто, фактично Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у якості додатків до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги було додано апеляційну скаргу (яка є ідентичною за змістом попередньо поданій), втім, підписану уповноваженою особою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 поновлено Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 25.02.2020.

У судове засідання, призначене на 25.02.2020, з`явилися представники боржника. Представники апелянта та стягувача у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 25.02.2020 суд перейшов до розгляду апеляційної скарги по суті, заслухавши пояснення представників боржника.

Враховуючи неявку у судове засідання представників апелянта та стягувача, з метою повного та об`єктивного вирішення справи і забезпечення всіх прав учасників процесу, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 розгляд справи було відкладено на 11.03.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 №09.1-08/974/20 у зв`язку із перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020 справу №910/5702/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 прийнято апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.; розгляд справи призначено на 07.04.2020.

Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215), продовження запровадженого карантину в Україні через спалах у світі коронавірусу СОVID-19 до 24 квітня 2019 року та запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 07.04.2020, не відбудеться, а про наступну дату судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду після закінчення карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291 продовжено запроваджений карантин до 11.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 на 12.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 розгляд апеляційної скарги у справі №910/5702/19 відкладено на 02.06.2020.

28.05.2020 боржник подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про призначення у справі лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, на вирішення якої просив поставити наступні питання:

- чи дає пункт 3 розділу III Прикінцеві та перехідні-положення Закону України Про визнання таким, що втратив чинність Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації лінгвістичні підстави стверджувати, що підрядне речення що були передані б заставу за кредитними договорами граматично пов`язане зі словосполученням, грошових коштів? ;

- чи дає пункт 3 розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про визнання таким, що втратив чинність Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації лінгвістичні підстави стверджувати, що заборона на вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України Про виконавче провадження не поширюється на стягнення грошових коштів, що були передані в заставу за кредитними договорами?

Також боржник долучив до вказаного клопотання роздруківку постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/5697/18, зазначивши, що наразі існує різна судова практика щодо правомірності вчинення виконавчих дій органами ДВС, зважаючи на заборону такого вчинення.

Колегія суддів, розглянувши подане боржником клопотання про призначення експертизи, ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на те, що, по-перше, вирішення поставлених боржником питань не потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а по-друге, норми чинного Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості призначення судової експертизи на стадії виконання судового рішення - розгляду судом скарги на дії державного виконавця.

02.06.2020 від ДВС через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківок з ЄДРСР постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №910/6948/19, якою відмовлено у задоволенні касаційної скарги АТ Укрзалізниця на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги АТ Укрзалізниця на дії ДВС, та ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6948/19 про відмову у відкритті касаційного провадження. Дану судову практику представник ДВС просив врахувати при вирішенні даного спору.

У судовому засіданні 02.06.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка учасників судового процесу

У судове засідання 02.06.2020 з`явився представник боржника.

Представники скаржника та стягувача у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями.

Таким чином, оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення скаржника та стягувача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на те, що неявка їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів, враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, вважає можливим здійснити перевірку оскарженої ухвали в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників скаржника та стягувача.

Представник боржника у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги ДВС, просив залишити оскаржену ухвалу суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2019, яке набрало законної сили, було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Авангард Плюс та присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Укрзалізниця в особі Регіональної філії Південно-західна залізниця Акціонерного товариства Укрзалізниця грошові кошти: основний борг - 415 813,20 грн, судовий збір - 6 237,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 30 000,00 грн.

08.10.2019 на виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва був виданий наказ.

04.11.2019 державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60480622 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 про стягнення боргу у сумі 452 050,40 грн.

13.11.2019, як свідчить платіжна вимога №60480622/33 (проведено банком 14.11.2019), з боржника АТ Укрзалізниця були стягнуті грошові кошти в загальному розмірі 497 573,44 грн на виконання вищевказаного наказу Господарського суду міста Києва з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

22.11.2019 державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №60480622 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження , згідно з якою виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

20.11.2019 Акціонерне товариство Українська залізниця (далі - АТ Укрзалізниця ) в особі Регіональної філії Південно-західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просило суд визнати неправомірними дії Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві щодо стягнення з АТ Укрзалізниця на користь ТОВ ТК-Авангард Плюс грошових коштів в сумі 497 573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622; скасувати постанову Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження №60480622; зобов`язати Шевченківський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винести постанову про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Як уже вказувалось вище, зазначена Скарга обґрунтована тим, що пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , який набрав чинності 20.10.2019, встановлена заборона вчиняти дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Станом на 20.10.2019 АТ Укрзалізниця входило до вказаного переліку, а тому, на думку боржника, виконавче провадження №60480622, де боржником є АТ Укрзалізниця , підлягало завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно частини 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Пунктом 25 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у даній справі та часткового задоволення апеляційної скарги Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з наступних підстав.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/5702/19, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання.

08.10.2019 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва був виданий наказ.

Закон України Про виконавче провадження є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому, дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5; далі, Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження унормовано, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 статті 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як встановлено вище, 04.11.2019 державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60480622 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 про стягнення з АТ Укрзалізниця на користь ТОВ ТК-Авангард Плюс боргу у сумі 452 050,40 грн. У даній постанові зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець постановив стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 45 205,04 грн та витрати на проведення виконавчих дій - 318 грн.

Колегія суддів зазначає, що дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №60480622 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 є законними, а доводи апеляційної скарги ДВС у цій частині обґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктами 4 та 5 розділу ІІІ Інструкції регламентовано дії державного виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження, а саме:

- виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа;

- у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для повернення виконавчого документа, передбачених частиною 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а тому, з огляду на наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Посилання АТ Укрзалізниця та суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на те, що державний виконавець не повинен був відкривати виконавче провадження, а мав повернути наказ стягувачу з огляду на положення пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження колегією суддів відхиляються з огляду на те, що з аналізу зазначених положень Закону вбачається, що повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі статті 4 Закону України Про виконавче провадження і повернення за статтею 37 цього Закону є різними процедурними діями виконавця щодо виконавчого документа. При цьому, обставини про встановлення законом заборони проведення виконавчих дій стосовно певних боржників, як це за обставинами скарги сталося відповідно до Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , не передбачені у переліку встановлених Законом підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання .

Стосовно посилань АТ Укрзалізниця у Скарзі на дії державного виконавця на заборону, що міститься в Законі України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

20.10.2019 набрав чинності Закон України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (Закон №145-ІХ).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням заборони, встановленої пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону №145-ІХ, законодавцем в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №145-ІХ, було покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.

Отже, Законом України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, в тому числі, і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів із боржників, за винятком стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Вказаною нормою Закону №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти та товари, передані в заставу за кредитними договорами.

Колегією суддів встановлено, що до додатку 2 Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані до Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації станом на 20.10.2019 включено АТ Укрзалізниця (код 40075815).

Вищевказані обставини підтверджують доводи боржника про заборону на звернення стягнення на кошти АТ Укрзалізниця у виконавчому провадженні.

Водночас, викладені апелянтом у апеляційній скарзі заперечення стосовно наведених висновків колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з огляду на те, що останній помилково тлумачить положення Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , яким прямо встановлено заборону на вчинення виконавчих дій відносно боржника, у тому числі, щодо виконання рішень судів про стягнення грошових коштів, окрім випадку стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Разом з тим, предметом стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 є грошові кошти, які становлять собою заборгованість АТ Укрзалізниця перед ТОВ ТК-Авангард Плюс за договором поставки, а не грошові кошти і товари, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що на примусове стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 діяла пряма заборона Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації після набрання останнім чинності.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 та наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 (стягнення 13.11.2019 з боржника АТ Укрзалізниця грошових коштів в загальному розмірі 497 573,44 грн на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій), були вчинені державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Колодчуком Сергієм Вікторовичем у листопаді 2019 року, тобто після набрання 20.10.2019 чинності Законом України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації .

Вказані обставини спростовують доводи апелянта про відсутність заборони на звернення стягнення на кошти боржника - АТ Укрзалізниця у виконавчому провадженні №60480622.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, враховуючи, що боржником у виконавчому документі - наказі Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 є АТ Укрзалізниця в особі Регіональної філії Південно-західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , з урахуванням наведеної норми Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , якою прямо встановлено заборону на вчинення виконавчих дій відносно боржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зазначений наказ Господарського суду міста Києва підлягав після відкриття виконавчого провадження поверненню стягувачу державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Колодчуком Сергієм Вікторовичем на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , а його дії у межах виконавчого провадження №60480622 щодо стягнення з АТ Укрзалізниця на користь ТОВ ТК-Авангард Плюс грошових коштів в сумі 497 573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622 є неправомірними.

При вирішенні даного спору судом апеляційної інстанції відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України врахована актуальна правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з розгляду аналогічних спорів, викладена у постанові від 15.05.2020 у справі №904/5697/18.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає скаргу АТ Укрзалізниця на дії державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Колодчука Сергія Вікторовича частково обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в частині визнання неправомірними дій останнього щодо стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Авангард Плюс грошових коштів в сумі 497 573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622 та зобов`язання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження . В іншій частині Скаргу АТ Укрзалізниця (про скасування постанови від 04.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60480622) слід залишити без задоволення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, вважає апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) такою, що підлягає задоволенню частково (враховуючи відсутність підстав для задоволення Скарги Акціонерного товариства Українська залізниця у частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження), а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 такою, що підлягає скасуванню з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 скасувати.

Скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Авангард Плюс грошових коштів в сумі 497 573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622.

Зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

В іншій частині у задоволенні скарги Акціонерного товариства Українська залізниця на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовити.

Матеріали справи №910/5702/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка