Постанова

від 15.09.2020 по справі 910/5702/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5702/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020

(головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Скрипка І.М.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019

(суддя Удалова О.Г.)

у справі №910/5702/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" про стягнення заборгованості за договором поставки № ПЗ/НХ-17694/НЮ від 03.04.2017 в сумі 415 813, 20 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки № ПЗ/НХ-17694/НЮ від 03.04.2017.

2. Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти: основного боргу - 415 813,20 грн, судовий збір - 6237,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 30 000,00 грн.

2.2. 08 жовтня 2019 року на виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва був виданий наказ.

3. Стислий зміст скарги на дії державного виконавця

3.1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") звернулося до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просило:

- визнати неправомірними дії Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві щодо стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "ТК-Авангард Плюс" грошових коштів в сумі 497 573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622;

- скасувати постанову Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження №60480622;

- зобов`язати Шевченківський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винести постанову про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

3.2. Зазначена скарга мотивована тим, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", заборонено вчиняти виконавчі дії щодо стягнення грошових коштів з АТ "Укрзалізниця".

У зв`язку з цим, на думку скаржника, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" відкриті станом на 20.10.2019 виконавчі провадження, у тому числі і ВП №60480622, де боржником є АТ "Укрзалізниця", підлягали завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу.

4. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця

4.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 задоволено скаргу АТ "Українська залізниця" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС). Визнано неправомірними дії ВДВС щодо стягнення з АТ "Українська залізниця" грошових коштів в сумі 497 573, 44 грн в межах виконавчого провадження №60480622. Скасовано постанову ВДВС від 04.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60480622. Зобов`язано ВДВС винести постанову про повернення стягувачу наказу господарського суду від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

4.2. Ухвала суду мотивована тим, що дії ВДВС щодо стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "ТК-Авангард Плюс" грошових коштів в межах виконавчого провадження №60480622 є неправомірними, оскільки були вчинені державним виконавцем після набрання чинності Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", яким прямо встановлено заборону на вчинення виконавчих дій відносно боржника, у тому числі, щодо виконання рішень судів. За висновками суду, державний виконавець не повинен був відкривати виконавче провадження щодо вказаного боржника, а повинен був повернути наказ стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

4.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 ухвалу місцевого господарського суду від 12.12.2019 скасовано. Скаргу АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС задоволено частково. Визнано неправомірними дії ВДВС щодо стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "ТК-Авангард Плюс" грошових коштів в сумі 497 573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622. Зобов`язано ВДВС винести постанову про повернення наказу від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". В іншій частині у задоволенні скарги АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС відмовлено.

4.4. Відмовляючи в задоволенні частини вимог скаржника та скасовуючи ухвалу, апеляційний господарський суд виходив із того, що дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №60480622 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 є законними. Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для повернення виконавчого документа, передбачених ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а тому суд дійшов висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв відповідно до норм чинного законодавства.

4.5. У частині задоволення скарги АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС суд апеляційної інстанції вказав, що на примусове стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 діяла пряма заборона Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" після набрання останнім чинності.

5. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

5.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та ухвалою, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та відмовити в задоволенні скарги на дії державного виконавця в повному обсязі. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

5.2. Скаржник зазначає, що відсутні будь-які підстави, які б унеможливлювали відкриття виконавчого провадження.

5.3. Також скаржник стверджує, що у додатках до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", відсутня Регіональна філія "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (ідентифікаційний код 40081221).

5.4. Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки, тощо), передбачено можливість звернення стягнення на грошові кошти; товари, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/13346/18, та в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6948/19.

5.5. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1.1. Відповідно до ч.1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України).

6.1.3. Згідно з ч. 3 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.2. Щодо суті касаційної скарги

6.2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2019, яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ "ТК-Авангард Плюс" та присуджено до стягнення з АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" грошові кошти: основний борг - 415 813,20 грн, судовий збір - 6 237,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 30 000,00 грн.

6.2.2. 08 жовтня 2019 року на виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ.

04 листопада 2019 року державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60480622 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 про стягнення боргу у сумі 452 050,40 грн.

13 листопада 2019 року з боржника АТ "Укрзалізниця" були стягнуті грошові кошти в загальному розмірі 497 573,44 грн на виконання вищевказаного наказу Господарського суду міста Києва з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

22 листопада 2019 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №60480622 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення.

6.2.3. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За положеннями ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

6.2.4. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пунктів 4 та 5 розділу ІІІ цієї Інструкції виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених ч. 4 ст. 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа. У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

6.2.5. 20 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

6.2.6. Тобто винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Аналогічна позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/13346/18 та від 29.04.2020 у справі №910/6948/19.

6.2.7. До додатку 2 "Перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані" до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 включено АТ "Укрзалізниця".

6.2.8. Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського про те, що дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №60480622 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 є законними, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для повернення виконавчого документа, передбачених ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень. Таким чином, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв відповідно до норм чинного законодавства, а тому судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено АТ "Українська залізниця" в частині вимог щодо скасування постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження №60480622.

6.2.9. Проте задовольняючи частково скаргу АТ "Українська залізниця" на дії державної виконавчої служби та визнаючи неправомірними дії ВДВС щодо стягнення з АТ "Українська залізниця" грошових коштів в межах виконавчого провадження №60480622, а також зобов`язуючи ВДВС винести постанову про повернення наказу, суд апеляційної інстанції допустився неправильного тлумачення та застосування норм права.

Висновки апеляційного суду мотивовані тим, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлено заборону на вчинення виконавчих дій відносно боржника, у тому числі, щодо виконання рішень судів про стягнення грошових коштів, окрім випадку стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Апеляційний суд зазначив, що предметом стягнення у справі №910/5702/19 є грошові кошти, які становлять собою заборгованість АТ "Укрзалізниця" перед ТОВ "ТК-Авангард Плюс" за договором поставки, а не грошові кошти і товари, що були передані в заставу за кредитними договорами.

6.2.10. Верховний Суд не погоджується з таким тлумаченням та застосуванням п. 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону, оскільки за змістом цієї норми заборона на вчинення виконавчих дій не стосується стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тоді як предметом стягнення у цій справі є саме грошові кошти.

6.2.11. Суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням заборони, встановленої пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент його прийняття, законодавцем в основу правового регулювання, визначеного цією нормою права, було покладено як принцип обов`язковості виконання судових рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки, національної безпеки та з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.

Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто вказаною нормою Закону з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема грошові кошти.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 18.08.2020 у справі №911/5057/15, від 14.08.2020 у справі №910/7187/19 та від 04.08.2020 у справі №910/9703/19.

6.2.12. Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

6.2.13. З огляду на викладене, відсутні підстави визнавати дії ВДВС щодо стягнення з АТ "Українська залізниця" грошових коштів в межах виконавчого провадження №60480622 неправомірними, як і немає підстав зобов`язувати ВДВС виносити постанову про повернення наказу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

6.2.14. Отже, висновки апеляційного господарського суду в частині наявності підстав для часткового задоволення скарги АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС є помилковими та прийняті з неправильним тлумаченням п. 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Ці обставини в силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 311 ГПК України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, в зазначеній частині та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні скарги на дії ВДВС.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

7.2. З огляду на зазначене вище у розділі 6 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про порушення норм матеріального права під час ухвалення постанови, що оскаржується, а відтак і наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

8. Судові витрати

8.1. Керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, визначеними у ст. 129 ГПК України, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції частково задовольняє касаційну скаргу, обов`язок з відшкодування понесених скаржником судових витрат за розгляд справи у суді покладається на відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/5702/19 в частині задоволення скарги АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС, а саме: в частині визнання неправомірними дій ВДВС щодо стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "ТК-Авангард Плюс" грошових коштів в сумі 497573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622; зобов`язання ВДВС винести постанову про повернення наказу від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

3. Ухвалити в цій частині нове рішення.

4. У задоволенні скарги АТ "Українська залізниця" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання неправомірними дій ВДВС щодо стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "ТК-Авангард Плюс" грошових коштів в сумі 497573,44 грн в межах виконавчого провадження №60480622 та про зобов`язання ВДВС винести постанову про повернення наказу від 08.10.2019 у справі №910/5702/19 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" відмовити.

5. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі №910/5702/19 залишити без змін.

6. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Н. Губенко

І. Кондратова