Рішення

від 01.06.2020 по справі 915/2427/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року Справа № 915/2427/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРІЧ" (вул. Купорна, 24-а, м. Миколаїв, 54003; код ЄДРПОУ 40973568)

представник позивача: Іванова Н. М. , АДРЕСА_1 ,

до відповідача : Комунального підприємства "ТАЙМСЕТ" (вул. Велика Морська, 45, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ 24782384)

про : стягнення надлишково сплачених коштів за Договором зберігання від 01 травня 2017 року в сумі 44627,93 грн,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Терещенко М.Г., адвокат згідно ордеру;

Іванова Н.М., адвокат згідно ордеру,

від відповідача: не з`явився,

в с т а н о в и в:

16.12.2019 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 16.12.2019 про стягнення з відповідача:

- надлишково сплачених коштів за Договором зберігання від 01 травня 2017 року в сумі 44627,93 грн.;

- грошових коштів в сумі 26194,80 грн. в якості компенсації вартості за замовлення, виготовлення та встановлення металевих 3-секційних воріт з опорними стойками, які є частиною огорожі території комунального підприємства "ТАЙМСЕТ" за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 63-д.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2427/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 21.12.2019 позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 02.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/2427/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.01.2020, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи, встановлено позивачу 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання суду підтвердження Головного управління ДКСУ у Миколаївській області про зарахування судового збору у сумі 1921,00 грн., сплаченого за квитанцією №ПН943 від 12.12.2019 до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року роз`єднано позовні вимоги, виділено кожну з заявлених вимог у самостійне провадження. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРІЧ" до Комунального підприємства "ТАЙМСЕТ" про стягнення надлишково сплачених коштів за Договором зберігання від 01 травня 2017 року в сумі 44627,93 грн постановлено розглядати у справі №915/2427/19. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРІЧ" до Комунального підприємства "ТАЙМСЕТ" про стягнення грошових коштів в сумі 26194,80 грн в якості компенсації вартості за замовлення, виготовлення та встановлення металевих 3-секційних воріт з опорними стойками, які є частиною огорожі території комунального підприємства "ТАЙМСЕТ" за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 63-д виділено в самостійне провадження . Підготовче засідання у справі №915/2427/19 відкладено на 02.03.2020 року о 10:50 год.

Ухвалою суду від 02.03.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті на 30.03.2020 року об 11:10 год.

30.03.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи реєстру відомостей касової книги ТОВ "АВТОРІЧ" за 2016-2019 роки (а.с. 78-82).

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачем не обґрунтовано причини неподання зазначених доказів разом з позовом.

30.03.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 84).

30.03.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, з додатками (а.с. 85-91).

Ухвалою суду від 30.03.2020 року, враховуючи введення в Україні з 12.03.2020р. по 24.04.2020р. карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із проведенням судового засідання у справі, судове засідання у справі для розгляду справи по суті відкладено без визначення дати судового засідання. Запропоновано учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

Ухвалою суду від 12.05.2020 року розгляд справи по суті призначено на 01.06.2020 року.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції "COVID-19", зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи, що розгляд цієї справи відбувається в загальному провадженні, відповідач повідомлявся за юридичною адресою про час та місце розгляду справи, однак останнім ухвал господарського суду не отримано, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОРІЧ" (поклажодавець, позивач) та Комунальним підприємством "ТАЙМСЕТ" (зберігач, відповідач) укладено договір зберігання (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах даного Договору зберігач приймає і зобов`язується зберігати ввірене йому майно, а поклажодавець передає і зобов`язується прийняти майно назад (а.с. 13).

Відповідно до п. 1.2 Договору предметом даного Договору є зберігання майна на території площею 600 кв.м.

Відповідно до п. 1.3 Договору місцем зберігання майна є територія площею 600 кв.м, що обліковується на балансі зберігача, розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 63-Д, та складається з семи ділянок (виділених для зберігання місць - додаток до даного договору зберігання - "Схема розміщення місць зберігання"). Майно - всі види товарно-матеріальних цінностей (майно, матеріали, предмети, товари, комплектуючі, транспорт тощо), які мають індивідуальні особливості, що дозволяють його ідентифікувати.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору зберігач має право зокрема самостійно приймати міри у випадку, коли для забезпечення схоронності майна вимагається змінити умови його зберігання з обов`язковим повідомленням поклажодавця про обставини, які виникли, та прийняті міри.

Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.2 Договору зберігач зобов`язаний зокрема приймати всі міри, необхідні для схоронності майна.

Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 Договору поклажодавець зобов`язаний зокрема сплатити послуги зберігання у відповідності до п. 3 даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір винагороди зберігача є договірним та складається з:

3.1.1. Розрахунку розміру компенсації суми податку на землю за зберігання майна, розташованого на земельній ділянці.

3.1.2. Розрахунку розміру компенсацій сум, необхідних для утримання вказаного майна (вивіз сміття, прибирання території, охорона, оплата електроенергії, води, тепла тощо).

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна сума розміру винагороди зберігача фіксована і складає 12000,00 грн на місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата здійснюється до 3 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку зберігача, наданого поклажодавцю з одночасним складанням акту здачі-приймання наданих послуг у відповідності до умов п. 3.1 Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору протягом трьох банківських днів після надання рахунку зберігачем, поклажодавець зобов`язується оплатити його шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок зберігача і надати підписаний акт здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 4.1 Договору зберігач несе повну матеріальну відповідальність за збереження переданого йому майна, а також за своєчасність проведення розрахунків, оплат і компенсацій, згідно умов, передбачених пунктом 3.1 Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору при порушенні умов даного Договору сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.1 Договору даний Договір набирає чинності з 01.05.2017 року та діє до 31.03.2019 року включно.

Відповідно до п. 5.2 Договору даний Договір може бути пролонгований на той самий строк і на тих самих умовах, у випадку якщо жодна зі сторін не надасть письмового повідомлення (надісланого поштою) про припинення дії Договору за 30 календарних днів до закінчення дії Договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору Договір може бути розірваний за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.4 Договору розірвання Договору в односторонньому порядку не допускається.

Листом №01/п від 18.02.2019 року відповідач запропонував позивачу, у зв`язку з закінченням строку дії договору зберігання від 01.05.2017 року, звільнити ділянку за адресою: м . Миколаїв, вул. Космонавтів, 63-Д згідно з умовами договору у строк до 31.03.2019 року, а також скласти і підписати акти взаєморозрахунків за надані послуги (а.с. 15).

У відповідь на зазначений лист, позивач листом (б/д б/н) надав відповідачу акти звірки взаєморозрахунків за договором зберігання від 01.05.2017 року, повідомив про відсутність майна на території відповідача та про згоду на припинення договору зберігання з 01.03.2019 року. Тимчасову споруду, зазначену в додатку до договору зберігання від 01.05.2017 року, яка є власністю ТОВ "АВТОРІЧ", позивач зобов`язався вивезти до 05.03.2019 року (а.с. 16).

Також до матеріалів справи долучено лист позивача №28/02-19 від 28.02.2019 року, адресований відповідачу, в якому позивач у відповідь на лист відповідача №01/п від 18.02.2019 року просить вважати договір зберігання від 01.05.2017 року припиненим з 01.03.2019 року, зобов`язується звільнити територію відповідача від майна протягом доби, тимчасову споруду демонтувати у термін 1-3 доби (а.с. 17). До зазначеного листа позивач долучив підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків по договору зберігання від 01.05.2017 року станом на 28.02.2019 року, згідно з яким позивач за період дії Договору перерахував відповідачу 306627,93 грн, дебетове сальдо станом на 28.02.2019 року становить 44627,93 грн (а.с. 18).

Претензійним листом №1 від 22.04.2019 року позивач, із посиланням на умови договору зберігання від 01.05.2017 року та на підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків по договору зберігання від 01.05.2017 року станом на 28.02.2019 року, звернувся до відповідача з вимогою повернути надлишково сплачені кошти за договором зберігання від 01.05.2017 року в сумі 44627,93 грн, сплачені позивачем в якості оплати за електроенергію (а.с. 21).

У відповідь на вказаний претензійний лист №1 від 22.04.2019 року, відповідач листом №05/06-п від 22.05.2019 року запропонував позивачу надати для розгляду документи, які б свідчили про виставлені КП "ТАЙМСЕТ" до ТОВ "АВТОРІЧ" рахунки на оплату електроенергії, акти прийому-здачі наданих послуг з електропостачання, належно завірені копії банківських виписок, які свідчать про оплату ТОВ "АВТОРІЧ" виставлених рахунків стосовно відшкодування КП "ТАЙМСЕТ" електроенергії, використаної ТОВ "АВТОРІЧ", або будь-які документи, які передбачені договором зберігання від 01.05.2017 року та свідчать про здійснення господарських операцій, що призвели до сплати ТОВ "АВТОРІЧ" до КП "ТАЙМСЕТ" не передбаченої згідно умов Договору, але визначеної в акті звірки суми загальним розміром 44627,93 грн (а.с. 22).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача стягнути з відповідача надлишково сплачені кошти за Договором зберігання від 01 травня 2017 року в сумі 44627,93 грн.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору зберігання від 01.05.2017 року виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, підтвердженням здійснення господарської операції є первинні документи.

Акт звірки взаєморозрахунків та реєстр відомостей касової книги позивача за 2016-2019 роки не є первинними документами та не підтверджують здійснення господарської операції.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про виставлені КП "ТАЙМСЕТ" до ТОВ "АВТОРІЧ" рахунки на оплату електроенергії, акти прийому-здачі наданих послуг з електропостачання, належно завірені копії банківських виписок (або інших первинних документів), які свідчать про оплату ТОВ "АВТОРІЧ" виставлених рахунків стосовно відшкодування КП "ТАЙМСЕТ" вартості електроенергії, використаної ТОВ "АВТОРІЧ", або будь-які документи, які передбачені договором зберігання від 01.05.2017 року та свідчать про здійснення господарських операцій, що призвели до сплати ТОВ "АВТОРІЧ" на користь КП "ТАЙМСЕТ" не передбаченої згідно умов Договору, але визначеної в акті звірки суми загальним розміром 44627,93 грн.

Таким чином, позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

3. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОРІЧ" (вул. Купорна, 24-а, м. Миколаїв, 54003; код ЄДРПОУ 40973568)

відповідач : Комунальне підприємство "ТАЙМСЕТ" (вул. Велика Морська, 45, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ 24782384)

Повний текст рішення складено і підписано 10.06.2020.

Суддя В.О. Ржепецький