Рішення

від 29.04.2020 по справі 328/1648/19

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/1648/19

29.04.2020

2/328/68/20

РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2020 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , представника позивача за первісним позовом ОСОБА_2 , позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , представника позивача за зустрічним позовом Лисенка С.Д. , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Новомиколаївської сільської ради та Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст заяв по суті справи та стислий виклад позиції учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів. Позовна заява мотивована тим, що з 07.08.2013 по 07.03.2019 сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення суду розірвано. Від даного шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу припинення спільного проживання, позивачка разом з сином проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Після розлучення, відповідач припинив надавати кошти на утримання сина, та зазначив, що буде утримувати сина лише у разі, якщо син буде проживати з ним. Тому позивач звернулася з позовом до суду, в якому однією з вимог є стягнення аліментів на її користь з ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, між сторонами виник спір щодо місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визначити місце проживання дитини разом з нею.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка П.Л. від 24.07.2019 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У строк, визначений ухвалою суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на наступне. Відповідач не заперечує, що з 07.08.2013 по 07.03.2019 сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, та від даного шлюбу мають спільну малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу місце проживання дитини не було визначено, та дитина проживала разом з відповідачем. Крім того, 23.11.2017 ОСОБА_1 надала нотаріальну згоду на вільне пересування по території України, у тому числі по території АРК, та на вибір місця перебування дитини в межах України в період з 01.12.2017 по 01.12.2027 у супроводі батька ОСОБА_3 . Одночасно надала згоду на постійне місце проживання дитини разом з батьком, за місцем проживання батька. Відповідач не чинив перешкоди позивачці в здійсненні її прав та обов`язків щодо дитини. Привозив дитину до матері час від часу на вихідні. Позивачка вже кілька місяців переховує дитину від відповідача. Відповідач має більшу прихильність до сина, самостійний дохід і нерухоме майно, в якому створені належні умови для фізичного, духовного та морального розвитку дитини і може забезпечити дитину усім необхідним, у тому числі для здійснення своїх обов`язків по вихованню та догляду.

03.09.2019 ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що з 07.08.2013 по 07.03.2019 сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення суду розірвано. Від даного шлюбу сторони по справі мають спільну малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу місце проживання дитини не було визначено, та дитина проживала разом з позивачем за зустрічним позовом. Крім того, 23.11.2017 ОСОБА_1 надала нотаріальну згоду на вільне пересування по території України, в тому числі по території АРК, та на вибір місця перебування дитини в межах України в період з 01.12.2017 по 01.12.2027 у супроводі батька ОСОБА_3 . Одночасно надала згоду на постійне місце проживання дитини разом з батьком, за місцем проживання батька. Позивач за зустрічним позовом має більшу прихильність до сина, самостійний дохід і нерухоме майно, в якому створені належні умови для фізичного, духовного та морального розвитку дитини і може забезпечити дитину усім необхідним, у тому числі для здійснення своїх обов`язків по вихованню та догляду. Позивач за зустрічним позовом не чинив перешкоди колишній дружині в здійсненні її прав та обов`язків щодо дитини. Привозив дитину до матері час від часу на вихідні. Однак мати не опікується дитиною, її навчанням та вихованням, оскільки ставить в пріоритеті тільки своє особисте життя. Після неодноразових поїздок до матері, дитина почала скаржитися, що мати та бабуся застосовують до дитини насилля, що виражалося в численних синцях на тілі дитини та зловживанням жінками алкогольними напоями. Також у своєму позові зазначає, що зі слів дитини з боку співмешканця баби ОСОБА_7 , були спроби сексуального насилля відносно дитини. Тому просить визначити місце проживання сина разом з батьком.

Ухвалою суду від 04.09.2019 зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком залишено без руху.

Ухвалою суду від 04.09.2019 відкладено підготовче засідання в зв`язку з залученням в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Токмацьку районну державну адміністрацію Запорізької області як орган опіки та піклування. Клопотання представника відповідача про витребування доказів по справі задоволено частково та витребувано з виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області відомості про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні клопотання представника позивача про долучення доказів по справі відмовлено.

Ухвалою суду від 21.10.2019 прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком та вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

У строк, визначений ухвалою суду відповідачем подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, посилаючись на наступне. Посилання ОСОБА_3 на те, що мати не опікується дитиною, її навчанням та вихованням, оскільки ставить в пріоритеті тільки своє особисте життя, зловживає алкогольними напоями та застосовує до сина домашнє насилля, не підтверджено жодним доказом. Доданий до зустрічного позову талон-повідомлення від 18.06.2019, який нібито підтверджує звернення ОСОБА_3 до Приморського ВП м.Одеса ГУНП в Одеській області з заявою про дії сексуального характеру ОСОБА_8 у відношені до малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також не відповідає дійсності та не підтверджено жодними доказами.

У строк, визначений ухвалою суду, Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області як органом опіки та піклування подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, посилаючись на наступне. Відділом по Дніпровському району Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради не вдалося обстежити житло за місцем реєстрації ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , так як останній там не проживає, а лише має реєстрацію, фактичне місце проживання невідомо. Тобто, ОСОБА_3 подано в зустрічній позовній заяві та доданих до неї документах, недостовірну інформацію.

07.11.2019 на виконання ухвали суду Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області як органом опіки та піклування надано висновок про визначення місця проживання дитини, відповідно до якого діючи виключно в інтересах малолітньої дитини орган опіки та піклування вважає доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . (арк.107-110).

Ухвалою суду від 16.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

12.03.2020 ОСОБА_3 до суду подано письмові пояснення, в яких зазначено наступне. ОСОБА_3 має постійне міце роботи, так як з листопада 2018 року працює в ТОВ Фрута Дольче на посаді водія-експедитора. Тоді як ОСОБА_1 постійно змінює місце роботи та отримує мінімальну заробітну плату. Також зазначає, що він проживає в місті Одеса, а ОСОБА_1 в селі, тобто дитина буде забезпечена більш комфортабельними умовами для життя, розвитку та виховання за місцем проживання батька. З огляду на це, ОСОБА_3 вважає, що визначення місця проживання дитини разом з батьком буде відповідати його найкращим інтересам та перевищує бажання матері ростити сина в невеличкому селищі без комфортабельних умов для дитини. В зв`язку з чим, просить задовольними зустрічну позовну заяву, а в задоволені первісної позовної заяви відмовити в повному обсзі.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом адвокат Курдюкова О.С. позовні вимоги первісного позову підтримала, посилаючись на обставини, викладені у ньому, та просила суд його задовольнити.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги первісного позову підтримала, посилаючись на обставини, викладені у ньому, та просила суд його задовольнити. Щодо вимог зустрічного позову просила відмовити в його задоволені. Зазначила, що дитина на даний час проживає з нею, відвідує дитячий садок. Крім того, вона не забороняє батьку бачитися з сином.

В судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом адвокат Лисенко С.Д. позовні вимоги зустрічного позову підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому та просив суд його задовольнити. Щодо вимог первісного позову просив відмовити в його задоволені. Також зазначив, що дитині краще буде проживати в місті Одеса, ніж в невеличкому селі Новомиколаївка, так як в місті для дитини більш сприятливі умови для її розвитку та виховання.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 позовні вимоги зустрічного позову підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому та просив суд його задовольнити. Щодо вимог первісного позову просив відмовити в його задоволені. Зазначив, що для проживання дитини в нього створені всі необхідні умови. Він має постійну роботу та взмозі забезпечити дитину всім необхідним. Тоді як мати дитини допізна працює, часто перебуває в стані алкогольного сп`яніння, не забезпечує дитині належного догляду.

Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату проведення розгляду справи по суті повідомлений належним чином, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування.

В судовому засіданні 05.02.2020 представник органу опіки та піклування Порохня В.М. пояснила, що дитина має реєстрацію місця проживання за адресою реєстрації матері: АДРЕСА_1 . Дитина ходить до дитячого садка, забезпечена всім необхідним. На засідання комісії батьком дитини було подано договори оренди житла, строк яких закінчився в грудні 2019 року, нових договорів подано не було. Зареєстрований ОСОБА_3 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , але там не проживає.

Представник Новомиколаївської сільської ради на розгляд справи в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради.

Малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні 05.02.2020 пояснив, що проживає разом з бабою та мамою. Відвідує дитячий садок, в якому йому подобається. Пам`ятає як проживав у батька в Одесі, відвідував парк та зоопарк. Любить батька, але на запитання - з ким хоче проживати з мамою чи з татом, відповів - з мамою.

Суд, вислухавши учасників процесу, всебічно з`ясувавши обставини, підтверджені доказами, які були досліджені в судовому засіданні та на які позивачі за первісним та зустрічним позовами посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом:

У судовому засіданні було встановлено, що з серпня 2013 року по березень 2019 року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Токмацького районного суду Запорізької області розірвано.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після припинення шлюбних відносин у сторін виник спір щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання ухвали суду органом опіки та піклування надано висновок про визначення місця проживання дитини, відповідно до якого діючи виключно в інтересах малолітньої дитини орган опіки та піклування вважає доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . (арк.107-110).

Дані, що характеризують сторін.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 .

Відповідно до довідок, виданих 19.06.2019 виконкомом Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та має склад сімї - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мати ОСОБА_9 , 1970 роу народження (арк. 10).

З довідки про реєстрацію місця проживання особи від 07.11.2018 слідує, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 арк. 9).

Як слідує із довідки №40 від 19.06.2019, ОСОБА_1 з 01.06.2019 працювала в Новомиколаївському НВК на посаді сторожа на період чергових тарифних відпусток основних працівників (арк. 11).

Відповідно до характеристики з місця проживання, ОСОБА_1 громадський порядок не порушує, скарг і заяв від громадян до виконачого комітету сільської ради не надходило. (арк. 12).

Відповідно до довідки Новомиколаївського НВК Загальнооствітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад ТРР Запорізької області від 19.06.2019, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідував дитячий садок систематично, окрім днів за хворобою та проведених з батьком. Довідка про хворобу мамою давалалася вчасно (арк. 13).

Як слідує з характеристики, складеної 19.06.2019 Новомиколаївським НВК Загальнооствітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад ТРР Запорізької області, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує дитячу групу з 15 січня 2018 року. Дитина фізично розвинена, активна, вихована, має зацікавленість до навчальних занять. Дитина виховується в основному матір`ю ОСОБА_1 . Родина матеріально забезпечена, у дитини є все необхідне для життя, відвідування та повноцінного перебування у дитячому садку. Дитина завжди охайна та доглянута (арк. 14).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеного комісією у складі секретаря сільської ради Танкушеної Л.В., спеціаліста 2 категорії з соцільного захисту населення ОСОБА_10 та депутата сільської ради Клименко В . П., проведено обстеження умов прживання за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проживає разом зі своїм сином ОСОБА_5 та матір`ю ОСОБА_9 . ОСОБА_1 та її син мають окрему кімнату в будинку. В будику затишно, прибрано, багато дитячих іграшок, є продукти харчування. В результаті спілкування з дитиною не виявлено, що відносно дитини застосовується насильство (арк.15).

Відповідно до Інформаційної довідки про результати роботи та психологічний стан малолітнього на момент обстеження від 29.07.2019, з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено обстеження: вивчення психологічного стану дитини. За результатами роботи відмічено наступне. Рівень розвитку пізнавальної сфери дитини в нормі щодо його віку. На момент обстеження емоційна сфера дитини характеризуваласть легким фоновим почуттям тривоги. Знижена здатність концентруватись на певному об`єкті та утримувати увагу на ньому. Креативне мислення присутнє. Мовлення розвинене на достатньому рівні, але потребує логопедичного супроводу. Дитина йде на контакт. З мамою спілкується вільно, доброзичливо, реагує на зауваження. (арк.79).

Відповідно до довідки Новомиколаївського НВК Загальнооствітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад ТРР Запорізької області від 12.09.2019, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.01.2018 по теперішній час відвідує дитячий садок. (арк.80).

Як слідує із довідки від 17.09.2019, ОСОБА_1 з 11.09.2019 працює у ФОП ОСОБА_12 на посаді продавець продовольчих товарів. (арк.82).

Як слідує із характеристики, ОСОБА_1 з 10.09.2019 працює в кав`ярні Бистро ФОП ОСОБА_12 на посаді продавця, старанна, відповідальна, спиртні напої не вживає. (арк.81).

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 .

З довідки про реєстрацію місця проживання особи від 10.07.2019 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 15.06.2012 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 арк.20).

З довідки про реєстрацію особи громадянина України від 26.06.2019 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 14.07.2017 є громадянином України (арк.30).

23.11.2017 ОСОБА_1 надала нотаріальну згоду на вільне пересування по території України, у тому числі по території АРК, та на вибір місця перебування дитини в межах України в період з 01.12.2017 по 01.12.2027 у супроводі батька ОСОБА_3 . Одночасно ОСОБА_1 надала згоду на постійне місце проживання дитини разом з батьком, за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , а також згоду на зміну їх місця проживання з постановкою на відповідний реєстраційний облік, в межах України. Дана нотаріальна згода була надана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто в період перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі. (арк.50).

Відповідно до довідки та характеристики з місця роботи, ОСОБА_3 працює на посаді водія-експедитора в ТОВ Фрута Дольче з листопада 2018 року. За період перебування на посаді зарекомендував себе позитивно, спокійний та врівноважений, жодної скарги від клієнтів не надходило, в колективі користується повагою та авторитетом. (арк.51, 52).

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного комісією Служби у справах дітей Одеської міської ради станом на 04.12.2019, проведено обстеження умов прживання за адресою: АДРЕСА_3 . За цією адресою проживають без реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 . В квартирі зареєстрована ще одна особа, але не проживає. Умови проживання: квартира має дві житлові кімнати, кухню, коридор, сан.вузол суміжний. Квартира суха, світла, чиста, має меблі, в квартирі зроблений косметичний ремонт. Для дитини є окрема кімната, в якій є ліжко, шафа, письмовий стіл, іграшки, книжки, місце для ігор та відпочинку. Стосунки в сім`ї доброзичливі, батько має намір проживання дитини разом з ним. Кому належить квартира за заначеною адресою та на якій підставі в ній проживає ОСОБА_3 в акті не зазначено. (арк.129).

Докази, надані стороною позивача за зустрічним позовом: довідка зі стоматологічної клініки (арк.53), талон-повідомлення № 038753 (арк.54), CD-R диски з записом фото та відео дитини (арк.55), не враховуються судом, так як не містять даних про обставини, що мають значення для вирішення даного спору.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права:

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3 ст.77 ЦПК України).

Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Батьки малолітньої дитини рівною мірою мають необхідні якості вихователя. Сторони працездатні, працюють і отримують відповідні доходи, і мають можливість матеріально утримувати дитину.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам дитини.

Аналізуючи підстави звернення до суду з позовом, норми сімейного законодавства України та міжнародних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Згідно зі статтею 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтями 12-15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою).

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України Про охорону дитинства , згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.161 СК України).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі Хант проти України зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 07 серпня 1996 року, § 78).

Ухвалюючи рішення в справі М. С. проти України від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

У рішенні по справі Мамчур проти України від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

З аналізу норм сімейного законодавства слідує, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст.ст.18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

З системного тлумачення ч.1 ст.3, ст.9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст.11 Закону України Про охорону дитинства , ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на даний час проживання малолітньої дитини з матір`ю, яка фактично проживає з нею, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи, позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір`ю не суперечитиме інтересам дитини, тому суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за первісним позовом.

Дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб, враховуючи її вік, дорослішання, а також, якщо зростання прихильності дитини до батька та належне виконання останнім своїх батьківських обов`язків обумовить це. До того ж рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів побачень батька з дитиною.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 неодноразово було зазначено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, недбало відносить до дитини та відносно дитини застосовується насилля, однак на підтвердження зазначених обставин належних доказів суду не надано.

У зустрічній позовній заяві не вказано, що позивач не має змоги надати відповідні докази разом з позовною заявою. Надалі будь-яких письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити позивач та зазначенням об`єктивних причин неможливості їх надання, останній також не подавав.

Крім того, не надано будь-яких фактичних даних щодо наявності з боку органів опіки претензій до виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків, тому суд вважає встановленим, що дитина розвивається у безпечному, стійкому та спокійному середовищі, яке не є неблагонадійним.

Щодо вимог про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Статтею 51 Конституції України передбачено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплений ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України.

У відповідності до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Ураховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Як слідує із довідок, виданих 19.06.2019 виконкомом Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача за первісним позовом аліменти на утримання дитини у розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02.07.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

Висновки суду:

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, враховуючи дані про особи обох батьків, обставини справи, встановлені у судовому засіданні, а саме, умови проживання, уклад життя дитини, думку малолітньої дитини щодо проживання з матір`ю, врахувавши висновок органу опіки і піклування, якими рекомендовано визначити місце проживання дитини з матір`ю, суд, виходячи виключно із інтересів дитини, вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Новомиколаївської сільської ради та Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, слід відмовити.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що за статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Суд зазначає, що залишення дитини з матір`ю не позбавляє ОСОБА_3 права виховувати дитину, утримувати її та спілкуватися з нею.

Судом враховується, що як було встановлено в судовому засіданні, сторони не перешкоджають один одному у спілкуванні з дитиною, тобто батьку не створювались перешкоди у спілкуванні з сином.

В зв`язку з вищевикладеним, суд звертає особливу увагу обох батьків на необхідність компромісу та взаємних поступок у питаннях, пов`язаних з вихованням їх спільної дитини, та націлює обидві сторони у їх відносинах на максимальне врахування інтересів дитини. Суд радить батькам приборкати прояви своєї неприязної поведінки один до одного та усвідомити свою відповідальність за подальшу долю їх спільної дитини, її розвиток та психічне здоров`я.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України , (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду за вимогу про визначення місця проживання дитини сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень. Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів з відповідача на свою користь на утримання дитини.

З урахуванням задоволення заявлених вимог за первісним позовом в повному обсязі, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору при звернення до суду з позовом в розмірі 768,40 гривень, та з відповідача за первісним позовом в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Судові витрати позивача за зустрічним позовом у зв`язку з відмовою в задоволені позовних вимог, відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Закону України Про охорону дитинства , ст.ст.161, 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.12, 13, 78, 79, 81, 83, 141, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Новомиколаївської сільської ради та Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02.07.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 768 гривні 40 копійок.

Повне найменування учасників справи:

Позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Новомиколаївської сільської ради, код ЄДРПОУ 20512564, місце знаходження: 71771, Запорізька область, Токмацький район, село Новомиколаївка, вулиця Космічна, будинок 48.

Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 20509272, місце знаходження: 71701, Запорізька область, місто Токмак, вулиця Центральна, будинок 45.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення 06.05.20200.

Суддя