Ухвала

від 10.06.2020 по справі 360/2225/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2225/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Ліквідаційної комісії Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (далі - відповідач 1), Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач 2) в якій позивач просить:

- стягнути з відповідача 1 на користь позивача компенсацію за невикористані дні відпустки при звільненні за 2014 рік у кількості 33 доби у сумі 16772,58 грн;

- стягнути з відповідача 2 на користь позивача компенсацію за невикористані дні відпустки при звільненні за 2015 рік у кількості 7 діб у сумі 3557,82 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що з 24 вересня 1993 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, зокрема, з жовтня 2014 року в Старобільському районному відділі ГУМВС України у Луганській області, з 07 листопада 2015 року в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області.

Наказом № 411 о/с від 24 червня 2016 року позивача звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч. 1 п.2 (через хворобу) з 24 червня 2016 року.

Вислуга років на день звільнення позивача, а саме 24 червня 2016 року, у календарному обчисленні становить 22 роки 08 місяців 29 днів, в пільговому обчисленні 27 років 04 місяці 21 день, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 19 діб.

Відповідно до довідок Старобільського ВП ГУНП в Луганській області від 08 січня 2016 року за № 114/111/43-2016 та від 20 квітня 2016 року за № 2322/111/43-2016 за 2014 рік невикористана відпустка позивача складає 33 доби.

Відповідно до довідки від 27 квітня 2016 року за № 2509/111/43-2016 за 2015 рік невикористана відпустка позивача складає 7 діб.

Відповідачі 1 та 2, компенсацію за невикористані дні відпустки позивачу при звільненні, відповідно за 2014 рік у кількості 33 доби та за 2015 рік у кількості 7 діб, не виплатили.

Позивач вважає, що дії відповідачів щодо невиплати компенсації за невикористану відпустку за період проходження служби в 2014 - 2015 роках, суперечать положенням Закону.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Відповідно до абзацу 2 пункту 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженного постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Тобто законодавцем пов`язано підстави для заявлення вимог про виплату компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки у випадку звільнення.

Позивач просить стягнути компенсацію за невикористану відпустку дій за 2014 рік.

Разом з цим, доказів на підтвердження факту звільнення зі служби - наказу про звільнення, позивачем не надано.

Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати наказ про звільнення зі служби з органів внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У частині першій статті 4 КАС України наведено визначення термінів, таких як:

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7);

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9).

Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до частин другої та третьої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З системного аналізу вищезазначених положень КАС України можна дійти висновку, що відповідачем у справі може бути суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, оскільки саме йому належить адміністративна процесуальна правосуб`єктність.

Статтею 1 Закону України від 10 січня 2002 року № 2925-ІІІ "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" затверджено таку загальну структуру Міністерства внутрішніх справ України:

Міністерство внутрішніх справ України - центральний орган управління;

головні управління, управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти;

підрозділи судової міліції;

підрозділи місцевої міліції;

головний орган військового управління, оперативно-територіальні об`єднання, з`єднання, військові частини і підрозділи, вищі навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, установи та заклади, що не входять до складу оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України;

навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення.

Тобто, за законом органом державної влади, який входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України, визначено Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 09 листопада 2015 року Старобільський районний відділ ГУМВС України у Луганській області знаходиться в стані припинення.

Саме з метою здійснення процедури припинення цього органу державної влади створено його ліквідаційну комісію, на яку покладено повноваження по управлінню цим суб`єктом на час його ліквідації. При цьому, ліквідаційна комісія не набуває статусу юридичної особи, а суб`єкт, що ліквідується, в період її роботи не втрачає статусу юридичної особи. Тобто, ліквідаційна комісія є повноважним представником суб`єкта, що ліквідується.

З огляду на вищевикладене, ліквідаційна комісія Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області не може бути відповідачем в адміністративній справі, оскільки не є органом державної влади, тобто, суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, та не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності.

Крім того, код 08670935 належить юридичній особі - Старобільський районний відділ ГУМВС України у Луганській області, а не ліквідаційній комісії вказаної юридичної особи.

Частиною першою статті 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина перша статті 172 КАС України).

Позивачем в позовній заяві заявлено дві самостійні вимоги майнового характеру до двох відповідачів, які є окремим юридичними особами та не є правонаступниками один одного.

При цьому, в тексті позову відсутнє обґрунтування заявлення кількох вимог в одній позовній заяві та в чому полягає їх пов`язаність між собою, позивачем не обґрунтовано неможливість розгляду позовних вимог в різних провадженнях, та яким чином об`єднання зазначених вимог в одній позовній заяві буде сприяти встановленню обставин, якими обґрунтовано вимоги і заперечення осіб, які братимуть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи протягом розумного строку, зважаючи на обсяг доказів, які мають бути досліджені при розгляді справи.

Тобто, заявленні в одному позові вимоги потребують з`ясування окремих обставин та збирання доказів, які не пов`язані між собою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали, проте не пізніше наступного дня з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 160, 161 КАС України, із зазначенням належного відповідача та обґрунтуванням об`єднання позовних вимог до різних відповідачів, та її копії для вручення відповідачу;

- копії наказу про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива