Рішення
від 10.06.2020 по справі 812/1195/18
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1195/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія (далі - позивач, ПрАТ ЛИНІК ) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, ОВПП ДФС) з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2017 № 0008254712;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2017 № 0008264712;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2017 № 0008274712.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

15.11.2017 до ПрАТ ЛИНІК надійшов наказ начальника ОВПП ДФС від 10.11.2017 № 2529 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності декларування сум від`ємного значення податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке становить більше 100 тис. грн податкового періоду вересня 2017 року з терміном перевірки 15 робочих днів, починаючи з 20.11.2017, та запит від 14.11.2017 № 58415/10/28-10-47-12-43 про надання платником необхідного для проведення виїзної перевірки пакету документів в повному обсязі, що пов`язані з предметом перевірки.

11.12.2017 ПрАТ ЛИНІК отримано Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ ЛИНІК з питань достовірності декларування від`ємного значення ПДВ за вересень 2017 року від 08.12.2017 № 121/28-10-47-12/32292929.

Заперечення до акта направлені листом від 12.12.2017 № 130000/100000-0302 та залишені відповідачем без задоволення листом від 22.12.2017 № 66469/10/28-10-47-12.

В подальшому ПрАТ ЛИНІК отримано оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 26.12.2017:

- № 0008254712 форми В1 зменшеної суми бюджетного відшкодування в розмірі 3 168 802,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 1 584 401,00 грн;

- № 0008264712 форми В4 про завищений розмір від`ємного значення у сумі 10 098 383,00 грн;

- № 0008274712 форми Р збільшеної суми податкового зобов`язання в сумі 405 421,50 грн разом зі сплатою штрафних (фінансових) санкцій.

Завершення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень завершилося отриманням позивачем листа ДФС від 19.03.2018 № 9556/6/99-99-11-01-02-25.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними з огляду на таке.

Контролюючий орган вважає фактично всі господарські операції, пов`язані з придбанням товарів, послуг та робіт протягом звітного податкового періоду як такі, що вчинені поза межами господарської діяльності, а відтак їх наслідки підлягають відображенню в податковому обліку лише в частині розміру податкового кредиту за такими операціями (розділ 2 податкової декларації), але додатково начебто у ПрАТ ЛИНІК виникає обов`язок нарахувати до сплати і податкові зобов`язання за такими операціями (розділ 1 рядок 4.1 податкової декларації). За логікою контролюючого органу через зупинку у березні 2012 року процесу виготовлення і реалізації на товарному ринку власних нафтопродуктів ПрАТ ЛИНІК свій основний вид діяльності визначений статутом не здійснює, залучає кредити, які використовує не на збільшення виробництва, а на збільшення податкового кредиту без отримання реального доходу від своєї діяльності, не зменшуючи при цьому витрати, які пов`язані з ремонтними та технологічними роботами, необхідність в яких без наміру виготовлення нафтопродуктів є недоцільними. Про відсутність зв`язку з господарською діяльністю начебто свідчать дані щодо обсягів нафтопродуктів, виготовлених в Україні або ввезених в України у поданому звіті з акцизного податку, відсутності зареєстрованих податкових накладних на реалізацію палива та лист ПрАТ ЛИНІК від 21.11.2016 № 030400/100000-0278 щодо неможливості ведення нафтопереробки.

Наведені ознаки контролюючий орган вважає належними доказами відсутності зв`язку з господарською діяльністю платника податку, що є підставою для висновку про порушення ПрАТ ЛИНІК вимог підпункту г) пункту 198.5 Податкового кодексу України, і тому за наслідками перевірки додатково нараховує податкові зобов`язання. Нарахування зобов`язань зі сплати ПДВ за такими операціями має своїм наслідком зменшення розміру від`ємного значення та суми бюджетного відшкодування. ПрАТ ЛИНІК вважає таку правову позицію неправомірною.

З посиланням на норми абзацу 6 частини третьої статті 19, частини першу та другу статті 246, частину першу статті 238 Господарського кодексу України позивач зазначив, що ПрАТ ЛИНІК віднесений до юридичних осіб підвищеної небезпеки та у відповідності до статті 8 Закону України від 15.05.2003 № 762 зобов`язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу, забезпечувати експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику, виконувати вимоги цього закону та інших нормативно - правових актів, які регулюють діяльність об`єктів підвищеної небезпеки. Відповідно до отриманих ПрАТ ЛИНІК дозволів на підприємстві налічується більш як 7,7 тис. одиниць підвищеної небезпеки, пов`язаних з транспортуванням, зберіганням та переробкою небезпечних або шкідливих речовин, більш як 57 тис. одиниць електрообладнання, що працює у вибухонебезпечних зонах і т.п.

Виробнича діяльність позивача передбачає під час експлуатації обладнання проведення обов`язкових регламентних та ремонтних операцій навіть при зупиненому технологічному процесі, що встановлено Правилами безпеки при експлуатації нафтопереробних заводів (ПТБ НП-73), затвердженими 01.03.1973 Міністром нафтопереробної нафтохімічної промисловості СРСР від 10.04.1973 Головою Держгірпромнагляду СРСР та Загальних Правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних та нафтопереробних виробництв, затверджених 08.09.1988 Головою Держгіртехнагляду СРСР (обидва нормативні акти не втратили чинності і є діючими в СНД та Україні відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 19.06.2002 № 346 (в редакції від 12.07.2013 № 561) Про чинність галузевих нормативних документів колишнього СРСР та низки інших нормативно - правових актів.

Викладені в зазначених нормативних актах вимоги зобов`язують нести постійні витрати на такі регламентні операції, які разом з капітальним ремонтом є фактично складовою функції експлуатації нафтопереробних підприємств, без чого неможлива безпека виробництва. Недотримання таких правил та приписів тягне за собою небезпеку руйнування, пожеж, вибухів та, як наслідок, встановлену законодавством адміністративну, кримінальну, цивільну відповідальність.

Крім того, проведення зупиночного капітального ремонту проводиться з періодичністю один раз на два роки. Для підтримання технологічного обладнання в безпечному для навколишнього середовища та населення стані на підприємство такий обов`язок покладений приписами Положення про планово - попереджувальний ремонт технологічного обладнання підприємств нафтопереробної та нафтохімічної промисловості, Волгоград, 1977. Останній капітальний ремонт відбувався у другій половині 2013 року - першому кварталі 2014 року, для чого були задіяні більш як 300 підрядних організацій. Відновлювальні роботи до цього часу не завершені, ведуться й інші роботи для підтримки в безпечному стані комунікацій, споруд та обладнання, для чого укладаються угоди з придбання товарів, послуг та робіт.

12.02.2015 наказом Генерального директора № 0214/1 на ПрАТ ЛИНІК затверджено та введено в дію новий Регламент Забезпечення промислової та екологічної безпеки в період відсутності виробничої діяльності з випуску товарної продукції Р 22929.002:2015 , підтверджений на відповідність нормам законодавства висновком експертизи ДП Луганський експертно - технічний центр Держгірпромнагляду України від 10.02.2015 № 44-01-с-1-15. Регламент підтверджує ділову мету господарських операцій, пов`язаних з ремонтними, регламентними та іншими операціями, для виконання яких ПрАТ ЛИНІК використовує операції з придбання матеріалів, робіт та послуг в період відсутності виробничої діяльності з випуску товарної продукції.

Так, за даними звіту про рух сировини та нафтопродуктів на підприємстві станом на 01.01.2018 (щомісячна інвентаризація) залишалося на збереженні в міжцехових комунікаціях, технологічних трубопроводах, установках та резервуарах приблизно 27,776 тис. тон сировини, нафтопродуктів та компонентів. Приписами Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 271 передбачений обов`язковий щомісячний контроль якості, а приписами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281 встановлено обовязок щомісячного проведення інвентаризації нафти та нафтопродуктів. Цими актами встановлена обов`язковість наявності на підприємстві, яке здійснює операції з нафтопродуктами та їх компонентами, власної акредитованої лабораторії, або залученої на договірній основі.

Крім того, до часу, поки на підприємстві не завершені роботи щодо повного звільнення від нафтопродукту, позивач зобов`язаний здійснювати безперервний аналітичний контроль середовища в технологічних установках. Такий обов`язок передбачений Технологічними регламентами всіх установок, що діють на ПрАТ ЛИНІК , та забезпечується шляхом визначення місць і періодичності відібрання проб для подальшого проведення іспитів із обов`язковим занесенням результатів до загальної системи аналітичного контролю, що ведеться за допомогою лабораторної інформаційної системи LIMS.

Також позивач зазначив, що суми витрат з охорони праці, що належать до витрат/валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовують найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується КМУ, а саме - постановою КМУ від 27.06.2003 № 994 затверджено перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких обов`язково включаються до складу витрат. Невизнання таких витрат та права на формування податкового кредиту за господарськими операціями, наведеними у переліку (як такими, що не мають зв`язку з господарською діяльністю), є незмістовним.

Ознаками фактичного ведення такого виду діяльності як нафтопереробка є не показники збитковості чи прибутковості операцій, дані про сплачений акциз, а фактичний зміст господарських операцій, а саме: наявність дозволів і ліцензій на ведення такого виду діяльності, не забороненої державою, що у ПрАТ ЛИНІК є в наявності; залишки нафтопродуктів та їх компонентів, які розміщені і зберігаються в складських приміщеннях, технологічних ємностях і трубопроводах, установках, резервуарах тощо (27,776 тис. тон станом на 01.01.2018), про наявність яких контролюючий орган обізнаний; здійснення безперервного аналітичного контролю стану середовища в технологічних трубопроводах і на установках, де зберігаються такі залишки; здійснення щомісяця обов`язкової інвентаризації залишків нафти та нафтопродуктів; наявності та безперервної роботи власної акредитованої лабораторіях і підготовлених фахівців; проведення робіт з відновлення основних засобів, що були зруйновані під час військового конфлікту в межах території НПЗ в 2014 році як намагання власника відновити частково нафтопереробку на окремих установках (з виробництва поліпропілену та бітуму) з наступним випуском продукції, про що контролюючий орган під час проведення перевірки був проінформований.

Неодноразово впродовж 2013 - 2015 років судовими рішеннями було підтверджено право на податковий кредит та бюджетне відшкодування у період тимчасового призупинення випуску продукції, є законним правом платника податків та він не може бути його позбавлений лише з мотивів обов`язковості отримання доходу та ще виключно в період проведення основного виду господарської діяльності з випуску нафтопродуктів.

Посадовими особами навмисно ігноруються судові рішення та висновки експертизи про затвердження регламенту господарської діяльності платника в період тривалої вимушеної зупинки, які відповідно до приписів пунктів 83.1.3 та 83.1.4 ПКУ прямо віднесені до матеріалів, що є підставою для висновків під час проведення перевірок. Ігнорування цих документів відбувалось не лише на етапі камеральної та виїзної перевірки, але і під час розгляду заперечень на акти перевірок та скарги на податкове повідомлення - рішення.

Ухвалою суду від 25.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано докази від відповідача (т.1 арк.спр. 1-2).

Ухвалою суду від 12.06.2018 задоволено клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції (т.11 арк.спр. 246).

Ухвалою суду від 12.06.2018 задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі № 812/1195/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 812/578/18 (т.12 арк.спр. 21-22).

Ухвалою суду від 27.02.2020 задоволено клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання у режимі відеоконференції (т.12 арк.спр. 40).

Ухвалою суду від 05.03.2020 поновлено провадження у справі (т.12 арк.спр. 49).

Ухвалою суду від 05.03.2020 допущено процесуальне правонаступництво у справі № 812/1195/18/, а саме - замінено відповідача по справі - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби його правонаступником - Офісом великих платників податків ДПС (т.12 арк.спр. 53).

Ухвалою суду від 11.03.2020 задоволено клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції (т. 12 арк.спр. 62).

Ухвалою суду від 18.03.2020 продовжено загальний строк підготовчого провадження на тридцять днів (т.12 арк.спр. 83).

Ухвалою суду від 07.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.05.2020 перенесено розгляд справи у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 27.05.2020 задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву від 29.05.2020 за вх. № 21172/2020 про розгляд справи без його участі, в ході судового розгляду справи надав відповідь на відзив від 29.05.2018 за вх. № 12509/2018 (т.11 арк.спр. 143-147), в якій зазначено, що зі змісту податкового повідомлення - рішення форми В4 від 26.12.2017 № 0008264712 слідує, що контролюючий орган за наслідками перевірки зменшив розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 10 098 383,00 грн, з чим позивач не погоджується.

До податкової декларації вересня 2017 року (від 18.10.2017) до складу від`ємного значення в сумі 10 098 383,00 грн (відповідно до додатку 2) увійшли суми з податкових періодів: 20 032,00 грн березня 2013 року, 7 881 052,00 грн грудня 2014 року, 802 081,00 грн січня 2015 року, 306 454,00 грн лютого 2017 року, 144 198,00 грн березня 2017 року, 944 566,00 грн вересня 2017 року.

Сформований розмір від`ємного значення податкового періоду вересня 2017 року містить в своєму складі періоди, які фактично вже були предметом інших перевірок, достовірність яких раніше вже була підтверджена або судовими рішеннями, або самим контролюючим органом за наслідками проведених документальних перевірок.

Так, 20 032,00 грн податкового періоду березня 2013 року підтверджено судовими рішеннями у адміністративних справах № 812/9439/13-а та № 812/903/15; 7 881 052,00 грн періоду грудня 2014 року - довідкою № 7/28-05-17/6-32292929 СДПІ ВПП у м. Луганську. В подальшому у зв`язку з поданням уточненої податкової декларації і збільшенням розміру від`ємного значення періоду грудня 2014 року до суми 7 881 052,00 грн повторно перевірено і підтверджено довідками про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування ПрАТ ЛИНІК від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкових зобов`язань, бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку та суми залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за період березня 2015 року від 16.06.2015 № 16/28-05-17/32292929 та квітня 2015 року від 09.07.2015 № 1/28-05-17/32292929.

802 081,00 грн періоду січня 2015 року підтверджено довідкою № 8/28-05-17/ НОМЕР_1 СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ Міндоходів про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2015 року.

306 454,00 грн періоду лютого 2017 року підтверджено судовим рішенням у справі № 812/1215/17, яким скасовано наказ про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки, що тягне за собою визнання наслідків перевірки та податкових повідомлень - рішень, винесених за результатами такої перевірки, такими, що не мають правового значення. Зменшена сума від`ємного значення мала весь час статус неузгодженого податкового зобов`язання.

144 198,00 грн періоду березня 2017 року підтверджено судовими рішеннями у справі № 812/1544/17.

Крім того, в розділі 3.1 Акта перевірки від 08.12.2017 № 121/28-10-47-12/32292929 на сторінці 6 наведено таблицю начебто встановлених перевіркою відхилень показників в строках № 16, 16.1, 21 декларації вересня 2017 року. Зокрема, від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16) за даними декларації платника склало 10 624 765 грн, а за наслідками перевірки 0 , значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1) за даними платника склало 10 624 765 грн, а за наслідками перевірки 0 , сума від`ємного значення, що зараховується до складу наступного податкового періоду за даними платника склала 10 098 383 грн, а за наслідками перевірки 0 . Такі розбіжності за логікою акта виникли у зв`язку з врахуванням контролюючим органом перевірок попередніх податкових періодів і винесених за їх наслідками рішень. Зокрема, податкового повідомлення - рішення форми В4 від 01.12.2017 № 0007754712, винесеного після складання Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ ЛИНІК з питань достовірності декларування від`ємного значення ПДВ за серпень 2017 року від 28.09.2017 № 108/28-10-47-12/32292929.

Крім того, як зазначено на сторінці 7 Акта, стосовно правильності визначення від`ємного значення контролюючий орган також врахував податкові повідомлення - рішення від 02.08.2017 № 0004764708, № 0004754708 (Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ ЛИНІК з питань достовірності декларування від`ємного значення з ПДВ за період березень 2013, грудень 2014, січень 2015, січень, березень 2017 року від 19.07.2017 № 50/28-10-4708/32292929), а також податкові повідомлення - рішення від 31.08.2017 № 0005994708, 0006004708 та № 0006014708 (Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ ЛИНІК з питань достовірності декларування від`ємного значення з ПДВ за період люти1 2017 року від 17.08.2017 № 64/28-10-4708/32292929).

Ця податкова інформація безпідставно врахована під час розрахунку податкового повідомлення - рішення форми В4 податкового вересня 2017 року, оскільки у платника податку відсутній обов`язок при самостійному складанні податкової декларації звітного періоду враховувати зменшений розмір від`ємного значення або суму бюджетного відшкодування попереднього податкового періоду, визначений контролюючим органом, якщо платник податку не погодився та розпочав процедуру адміністративного або судового оскарження такого податкового зобов`язання. У разі адміністративного або судового оскарження такого зобов`язання воно набуває статусу неузгодженого та за правилами, визначеними у бланку форми В4, зазначається, що протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього повідомлення - рішення (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження - протягом 10 календарних днів, що настають за днем її закінчення), частина суми від`ємного значення ПДВ, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди зменшується у картці особового рахунку платника податку, що ведеться в органі державної фіскальної служби.

Отже, розмір від`ємного значення (сформований і розрахований контролюючим органом в податковому повідомленні - рішенні за формою В4, може бути складовою лише того податкового зобов`язання, яке набуло статусу узгодженого, внаслідок завершення процедури адміністративного (судового) оскарження.

Це також передбачено вимогами абз. 2 ч.2 глави 4 розділу V наказу Мінфіну України від 07.04.2016 № 422.

Лише посилання про врахування такої податкової інформації як акти перевірок і податкові повідомлення - рішення не позбавляло контролюючий орган здійснити і сам розрахунок, але в акті він відсутній.

Призначення та проведення повторних перевірок податкових періодів березня 2013 року, грудня 2014 року, січня 2015 року не узгоджувалось з приписами пункту 78.2 ПКУ, оскільки контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. За наведених обставин висновки, здійснені контролюючими органами у 2014 - 2015 роках за наслідками податкових перевірок, є спростованими у неналежний спосіб.

Тому, за твердженням позивача, зменшення розміру від`ємного значення попередніх податкових періодів (березня 2013 року, грудня 2014 року, січня 2015 року, березня - липня 2017 року) за викладених обставин є помилковим, тому податкове повідомлення - рішення форми В 4 від 26.12.2017 № 0008264712 підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання від 09.06.2020 за вх. № 22433/2020 про розгляд справи в порядку письмового провадження.

22.05.2018 за вх. № 12109/2018 відповідачем надано суду відзив на позовну заяву (т. 11 арк.спр. 107-109), в якому зазначено таке.

Офісом ВПП ДФС на підставі наказу від 10.11.2017 № 2529 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ЛИНІК з питань достовірності декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн, відображеного у податковій декларації з ПДВ за вересень 2017 року.

Результати перевірки оформлені актом перевірки від 08.12.2017 № 121/28-10-47-08/32292929 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ ЛИНІК з питань достовірності декларування від`ємного значення ПДВ за вересень 2017 року . В результаті перевірки контролюючим органом встановлено порушення ПрАТ ЛИНІК вимог п.п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п.199.1 ст. 199, п.44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п.201.7, 201.10 ст. 201 ПКУ в частині заниження розміру податкового зобов`язання, наслідком чого стало порушення вимог пункту 200.4 абз. в ст. 200 розділу V ПКУ зі змінами та доповненнями.

На підставі висновків акта перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Щодо правильності формування податкового зобов`язання та податкового кредиту відповідач зазначив, що перевіркою встановлено недотримання ПрАТ ЛИНІК вимог п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПКУ в частині ненарахування податкових зобов`язань з ПДВ за умов відсутності господарської діяльності.

Зі змісту норм статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , статті 14 ПКУ, статті 3 Господарського кодексу України слідує, що основною рисою господарської діяльності є здійснення виробництва та реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявної розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Тобто, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ПрАТ ЛИНІК зареєстровано наступні види діяльності: виробництво продуктів нафтоперероблення; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля пальним; вантажний автомобільний транспорт; діяльність у сфері архітектури; інші види освіти.

Жодний з вказаних видів діяльності ПрАТ ЛИНІК не здійснювався, про що свідчать ті обставини, що ПрАТ ЛИНІК за травень 2017 року подавав звіт з акцизного податку, в якому звітує про відсутність обсягів нафтопродуктів, вироблених в Україні або ввезених в Україну за нульовою ставкою; ПрАТ ЛИНІК за травень 2017 року в ЄРПН не зареєстровано жодної податкової накладної на реалізацію палива; в листуванні ПрАТ ЛИНІК сам визнає факт відсутності виробництва паливно - мастильних матеріалів та повідомляє про це. Зокрема, листом від 21.11.2016 № 030400/100000-0278 на запит Запорізького управління ОВПП ДФС платником підтверджується інформація про зупинку підприємства з 2012 року. Крім того, платником повідомлено контролюючий орган про неможливість відновлення виробництва через неробочий стан нафтопроводу.

Запорізьке управління ОВПП ДФС не заперечує проти того факту, що ПрАТ ЛИНІК зобов`язане вживати заходи, спрямовані на запобігання аваріям, захисту людей і довкілля, забезпечувати належний технічний стан основних фондів у період призупинення виробництва та нести відповідні витрати. Але ці витрати не відносяться до собівартості виготовленої і реалізованої продукції, яка є найголовнішою ознакою ведення господарської діяльності. Зазначені витрати в частині сплаченого ПДВ не мають відшкодовуватися із державного бюджету, для чого законодавцем передбачено в ПКУ пункт 198.5 статті 198 ПКУ необхідність нарахування податкових зобов`язань по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Жодний з вказаних видів діяльності не здійснювався ПрАТ ЛИНІК за перевіряємий період, по якому досліджувалося питання правильності визначення від`ємного значення.

Також відповідач зазначив, що позивач посилається на неодноразову сплату акцизного податку, оскільки дані щодо залишків нафтопродуктів свідчать про їх постійне зменшення, це є підставою для сплати податку. Так, позивач за період з 2013 по 2018 роки реалізував нафтопродукти з метою власного споживання та нараховував собі податкові зобов`язання з акцизного податку.

Разом з тим, термін реалізація з метою оподаткування акцизним податком та з метою оподаткування ПДВ не є тотожними.

В п.п. 213.1.2 п.213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об`єктами оподаткування є операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.

Як зазначено в п.п.14.1.212 ст. 14 ПКУ реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно - правовими договорами з передачею права власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Об`єктом оподаткування ПДВ, як встановлено ст. 185 ПКУ, є операції платників податку з постачання товарів та послуг на митній території України, операції з вивезення та ввезення товарів, а також постачання послуг з міжнародних перевезень.

З аналізу п.п.14.1.202 ст. 14 ПКУ вбачається, що операції позивача щодо використання власних ТМЦ у власному господарстві не можуть вважатися господарською діяльністю, оскільки не є реалізацією товарів (послуг); внаслідок здійснення таких операцій не отриманий та не може бути отриманий прибуток.

Отже, надані позивачем докази (нарахування акцизного податку у зв`язку з використанням підакцизних товарів для власних потреб) не свідчать про ведення господарської діяльності та використання в ній придбаних товарів (послуг).

Обставини справи та всесторонній аналіз діяльності позивача свідчать про те, що позивач не отримує та не передбачає у майбутньому отримання прибутку від існування підприємства, оскільки всі наведені в позові доводи зводяться до необхідності підтримання майнового комплексу у належному стані, забезпечення дотримання вимог нормативних актів, забезпечення робочих місць та недопущення техногенних катастроф. Вказана ситуація залишається незмінною з 2012 року, тобто протягом більше п`яти років. Визнаючи суспільну необхідність вчинення всіх зазначених дій, відповідач зазначає, що така діяльність не може вважатись прибутковою та здійснюється багатьма установами і громадськими організаціями, які мають статус неприбуткових та не вимагають отримання з бюджету коштів у вигляді відшкодування ПДВ. Будь-яких посилань на те, яким чином придбані товари можуть призвести до отримання прибутку принаймні у майбутньому, позивач не наводить.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадку, коли для цілей оподаткування операції враховані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або відображені операції, не зумовлені розумними економічними причинами. Якщо суд встановлює, що основною метою платника було отримання доходу виключно або переважно за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну економічну діяльність, у визнанні права на податкову вигоду може бути відмовлено. Отже, з метою оподаткування ПДВ підлягає аналізу саме економічна сутність операцій, а не суспільна, технологічна, місія з забезпечення робочими місцями тощо). Економічна ж сутність операцій полягає в тому, що отримання доходу (прибутку) внаслідок здійснених позивачем операцій з придбання товарів (послуг) можливе виключно у вигляді отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

На думку відповідача, викладене свідчить про правомірність висновку ОВПП ДФС про необхідність нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на підставі п. 195.5 ст.198 ПКУ, оскільки придбані товари не використовувались в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, тобто діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Доводи щодо невиконання (неврахування) відповідачем судових рішень є неправомірними, оскільки предметом розгляду кожної справи було скасування окремого податкового повідомлення - рішення, прийнятого на підставі окремого акта перевірки, яким встановлені певні обставини справи. Кожним рішенням суду досліджується правомірність прийняття різних податкових повідомлень - рішень, а отже різні обставини справи, крім того, жодним рішенням суду не заборонено проводити перевірки стосовно позивача.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності з частиною третьою статті 194 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Приватне акціонерне товариство Лисичанська нафтова інвестиційна компанія (ПрАТ ЛИНІК ), код ЄДРПОУ 32292929, зареєстроване як юридична особа 16.12.2002, 22.07.2004, № запису 1 381 120 0000 000009, місцезнаходження - 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 371, офіс 1-а, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.06.2020 за № 1006735715 (т.12 арк.спр. 126-129), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 190805 (т.1 арк.спр. 18).

Позивач є платником податку на додану вартість, що визнається та не оспорюється сторонами.

ПрАТ «ЛИНІК» 18.10.2017 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2017 року за № 9215723099, в якій визначено: усього податкових зобов`язань у сумі 914 921 грн (р. 9); придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою 3 165 096 грн (р. 10.1), коригування податкового кредиту -1 233 грн (р. 14); від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 10 624 765 грн (р. 16), значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду 10 624 765 грн (р. 16.1); усього податкового кредиту 14 182 106 грн (р. 17); позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету - (р. 18); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення) 13 267 185 грн (р. 19); сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 3 168 802 грн (р. 20.2.1); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 10 098 383 грн (р.21) (т. 1 арк. спр. 19).

Разом із податковою декларацією подано додатки, у тому числі:

витяг суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ (т. 1 арк. спр. 20);

розрахунок коригування сум податку на додану вартість (т. 1 арк. спр. 21);

довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відповідно до якої сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складається з таких звітних (податкових) періодів, у якому виникло значення: вересень 2017 року - 944 566,00 грн, березень 2017 року - 144 198,00 грн, лютий 2017 року - 306 454,00 грн, січень 2015 року - 802 081,00 грн, грудень 2014 року - 7 881 052,00 грн, березень 2013 року - 20 032,00 грн (т.1 арк.спр. 23);

розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 3 168 802 грн фактично сплачена у звітних (податкових) періодах серпень - вересень 2017 року (т. 1 арк. спр. 24),

заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або нарахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (т. 1 арк. спр. 26);

розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т.1 арк.спр. 28-29);

довідку (Д6), що подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів (т.1 арк.спр. 30).

Згідно з наказом Офісу великих платників від 10.11.2017 №2529 призначено проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПрАТ «ЛИНІК» з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2017 року, яке становить більше 100 тис. грн (т. 1 арк. спр. 33).

14.11.2017 за № 58415/10/28-10-47-12-43 відповідачем направлено до ПрАТ ЛИНІК запит про надання документів (т.1 арк.спр. 32).

Відповідно до наказу від 10.11.2017 № 2529 посадовими особами Офісу великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ЛИНІК» з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2017 року, результати якої оформлено актом від 08.12.2017 № 121/28-10-47-12/ НОМЕР_2 (т. 1 арк. спр. 34-47), який направлено позивачеві листом від 08.12.2017 № 63827/10/28-10-47-12-43 (т.1 арк.спр. 34).

Згідно з висновками акта від 08.12.2017 № 121/28-10-47-12/32292929 перевіркою встановлено порушення підпункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 199.1 статті 199, пункту 44.1 статті 44, пунктів 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 23.02.2017 № 276), в частині заниження розміру податкового зобов`язання, внаслідок чого порушено вимоги пунктів 200.1, 200.2, 200.4, абзаців «б» та «в» статті 200 Податкового кодексу України, а саме ПрАТ «ЛИНІК» по декларації з ПДВ за вересень 2017 рік:

1) занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на суму 270 281 грн;

2) завищено від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на суму 13 627 185 грн;

3) завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на 3 168 802 грн;

4) завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) декларації за вересень 2017 року на 10 098 383 грн.

Зі змісту акта перевірки, таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на висновки актів документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЛИНІК» з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за серпень 2017 року № 108/28-10-47-12/32292929 від 10.11.2017 та податкове повідомлення - рішення форми В4 від 01.12.2017 № 0007754712.

Стосовно правильності визначення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту ПДВ за період березень 2013 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, серпень 2017 року зазначено, що Запорізьким управлінням ОВПП ДФС відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України здійснено позапланові документальні перевірки, матеріали яких оформлено актами: березень 2013 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, березень 2017 року - Акт від 19.07.17 № 50/28-10-47-08/32292929, лютий 2017 року - Акт від 17.08.2017 № 64/28-10-47-08/32292929, серпень 2017 року - Акт від 10.11.2017 № 108/28-10-47-08/32292929. Відповідно до п. 78.2 ПКУ контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені п.п.78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Тому у Запорізького управління ОВПП відсутні підстави для перевірки правильності визначення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту ПДВ березень 2013 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, серпень 2017 року.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 13 267 185 грн, за вересень 2017 року є придбання товарів/послуг на митній території України, що значно перевищують обсяги поставки, у наступних контрагентів:

- ТОВ РН Коммерс (код ЄДРПОУ 33500195) - електроенергія на суму ПДВ 416 666,67 грн, що складає 13,2% від загального обсягу придбання на митній території України, договір на постачання від 01.01.2017 № 0001ПЦ;

- ТОВ Науково - виробниче об`єднання Завод сталевих труб (код ЄДРПОУ 36206330) - придбання труб на суму ПДВ 363 370,53 грн, що складає 11,5% від загального обсягу придбання на митній території України, у тому числі в серпні 2017 року - 260 559,41 грн, та в вересні 2017 року - 102 811,12 грн, договір № 17/605 від 17.05.2017;

- ТОВ Мединський і К (код ЄДРПОУ 32276975) - послуги пасажирських перевезень та пасажирські перевезення дітей з ДОЦ Салют смт. Кирилівка на суму ПДВ 352 149,38 грн, що складає 11,1% від загального обсягу придбання на митній території України, у тому числі в серпні 2017 року - 244 893,71 грн, та в вересні 2017 року - 107 255,67 грн, договір про надання послуг № 020403-0085 від 20.03.2017 та ін.;

- ТОВ Компанія Максімет (код ЄДРПОУ 35079231) - придбання труб, кутника та листа на суму ПДВ 332 406,71 грн, що складає 10,5% від загального обсягу придбання на митній території України, у тому числі в серпні 2017 року - 225 013,77 грн, та в вересні 2017 року - 107 392,94 грн, договори на постачання від 17.05.2017 № К182/17П;

- 2-й Державний пожежно - рятувальний загін з охорони об`єктів головного управління держслужби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (код ЄДРПОУ 8782634) - послуги із забезпечення пожежної безпеки за вересень 2017 року на суму ПДВ 209 859,32 грн, що складає 6,6% від загального обсягу придбання на митній території України, договір № 070100-0707 від 26.12.2016;

- ПАТ Лисичанськнафтопродукт (код ЄДРПОУ 3484062) - придбання палива дизельного та бензину на суму ПДВ 114 920,00 грн, що складає 3,6% від загального обсягу придбання на митній території України, договір № 020100-0020 від 01.02.2017;

- ТОВ Тара-Маркет (код ЄДРПОУ 30421748) - ремонтно - будівельні роботи загального призначення на суму ПДВ 169 989,80 грн, що складає 5,4% від загального обсягу придбання на митній території України, договір на ремонтно - будівельні роботи від 14.03.2017 № 020401-0077;

- включення до р. 16 декларації з ПДВ за вересень 2017 року від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 10 624 765,00 грн, у тому числі: за серпень 2017 року - 1 470 948 грн, за березень 2017 року - 144 198 грн, за лютий 2017 року - 306 454 грн, за січень 2015 року - 802 081 грн, за грудень 2014 року - 7 881 052 грн, за березень 2013 року - 20 032 грн.

У свою чергу, порушення ПрАТ «ЛИНІК» підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, та не врахування висновків раніше проведених Офісом великих платників перевірок призвело до завищення суми податкового кредиту за вересень 2017 року на 10 624 765 грн.

Внаслідок заниження податкових зобов`язань по декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року на суму ПДВ 2 912 701 грн, ПрАТ «ЛИНІК» порушено п.п.189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 44.1 ст. 44, п.201.7, 201.10 ст. 201, 200.1, 200.2, 200.4 абз. б та абз. в статті 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме:

1) занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на суму 270 281 грн;

2) завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на суму 13 267 185 грн;

3) завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.20.2.1) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на суму 3 168 802 грн;

4) завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на 10 098 383 грн.

Зведені дані щодо задекларованих ПрАТ «ЛИНІК» встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань з ПДВ викладені у додатку № 6 до акта перевірки (т. 1 арк. спр. 89зв.).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивачем 12.12.2017 за № 130000/100000-0302 подано заперечення до акта перевірки від 08.12.2017 № 121/28-10-47-12/32292929 (т. 1 арк. спр. 85-87), які згідно із відповіддю Офісу великих платників від 22.12.2017 № 66469/10/28-10-47-12 визнані необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають (т. 1 арк. спр. 88-89).

На підставі Акта перевірки ОВПП ДФС прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 26.12.2017 № 0008274712, яким за порушення п.п.189.1 ст. 189, п.198.5 ст. 198, п.199.1 ст. 199, п.44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п.201.7, п.201.10 ст. 201 в частині заниження розміру податкового зобов`язання та завищення розміру податкового кредиту, наслідком чого стало порушення вимог п.200.1, 200.2, 200.4 абз. б та абз. в ст. 200 розділу V Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями та п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за № 159/28289, застосовано до ПрАТ ЛИНІК штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.1 ст. 123 ПКУ, та згідно із п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 ПКУ збільшено ПрАТ ЛИНІК суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ - 405 421,50 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями + 270 281 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 135 140,50 грн (т.1 арк.спр. 90);

- від 26.12.2017 № 0008264712, яким за порушення п.189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п.199.1 ст. 199, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 201.7, п.201.10 ст. 201 ПКУ в частині заниження розміру податкового зобов`язання, наслідком чого стало порушення вимог п.200.4 абз. в статті 200 розділу V ПКУ і зменшено ПрАТ ЛИНІК розмір від`ємного значення суми ПДВ на 10 098 383 грн (т.1 арк.спр. 91);

- від 26.12.2017 № 0008254712, яким за порушення п.п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п.199.1 ст. 199, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.201.7, п.201.10 ст. 201 в частині заниження розміру податкового зобов`язання, наслідком чого стало порушення вимог п. 200.1, 200.4 абз. б та в ст. 200 розділу V ПКУ, п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за № 159/28289, зменшено ПрАТ ЛИНІК суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 3 168 802 грн, і застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1 584 401 грн (т.1 арк.спр. 92).

Позивачем подано скаргу на податкові повідомлення - рішення від 26.12.2017 № 0008254712, 0008264712, 0008274712 (т.1 арк.спр. 93-95).

ДФС рішенням від 08.02.2018 № 4419/6/99-99-11-01-02-25 продовжено строк розгляду скарги (т.1 арк.спр. 96).

Рішенням ДФС України від 19.03.2018 № 9556/6/99-99-11-01-02-25 податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.1 арк.спр. 97-98).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут і надалі положення Кодексу наведені у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено вище, 14.11.2017 за № 58415/10/28-10-47-12-43 відповідачем направлено до ПрАТ ЛИНІК запит про надання документів (т.1 арк.спр. 32), які позивачем надано контролюючому органу, що відображено в Акті перевірки. Акти про ненадання документів відповідачем не складалися.

Представником позивача на підтвердження правомірності формування розміру від`ємного значення різниці суми між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом вересня 2017 року, здійснення господарських операцій в межах господарської діяльності ПрАТ «ЛИНІК» надано первинну бухгалтерську документацію (т. 2 арк. спр. 2 - т. 11 арк. спр. 105), надання яких під час перевірки не заперечується відповідачем та до змісту яких відсутні зауваження в акті перевірки.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У пункті 199.1 статті 199 Податкового кодексу України вказано, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Підпунктами «б» та «в» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань (пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З вищеописаних положень Податкового кодексу України судом встановлено, що податкове законодавство дає право платнику податку на додану вартість на податковий кредит у разі придбання товарів та послуг, які будуть використовуватися ним в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. А тому, придбання товарів та послуг платником податку на додану вартість для здійснення своєї господарської діяльності дає право на формування податкового кредиту.

Відповідач заперечує таке право позивача, обґрунтовуючи тим, що ПрАТ «ЛИНІК» сформовано податковий кредит за господарськими операціями, які не пов`язані з основною господарською діяльністю підприємства, у кожній господарській операції відсутня економічна мета - отримання прибутку.

Однак, такі твердження є безпідставними, оскільки для підтвердження права платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Крім того, неотримання економічного ефекту від придбання товарів та послуг у періоді, коли вони придбані, само по собі не свідчить про негосподарський характер таких операцій, оскільки такий економічний ефект не обов`язково має настати одразу після придбання послуг, а мета його отримання може мати довгострокову перспективу.

За змістом абзацу 6 частини третьої статті 19 Господарського кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у таких сферах: виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов`язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частинами першою та другою статті 246 Господарського кодексу України здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб`єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.

ПрАТ «ЛИНІК» віднесений до юридичних осіб підвищеної небезпеки, та у відповідності до статті 8 Закону України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки» зобов`язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу, забезпечувати експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику, виконувати вимоги цього закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об`єктів підвищеної небезпеки.

Отже, позивач має господарський обов`язок вести свою господарську діяльність в межах приписів нормативних актів, які регулюють його діяльність.

Виробнича діяльність позивача передбачає під час експлуатації обладнання проведення обов`язкових регламентних та ремонтних операцій навіть при зупиненому технологічному процесі, тобто вчасний поточний ремонт, діагностування та технічна підтримка будівель, вентиляційних комунікацій, електричного, водогосподарчого та каналізаційного господарств, захисних споруд та пристроїв аварійного освітлення, чи то сповіщення про аварії.

Такі вимоги регламентуються «Правилами безпеки при експлуатації нафтопереробних заводів» (ПТБ НП-73), затвердженими 01.03.1973 Міністром нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР та 10.04.1973 Головою Держгірпромнагляду СРСР, та «Загальних Правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних та нафтопереробних виробництв» , затвердженими 08.09.1988 Головою Держгіртехнагляду СРСР, (обидва нормативні акти не втратили чинності і є чинними в СНГ та в Україні відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України № 346 від 19.06.2002 (в редакції від 12.07.2013 № 561) «Про чинність галузевих нормативних документів колишнього СРСР» ) та цілої низки інших нормативних актів.

Вимоги, які викладені в зазначених нормативних актах, зобов`язують нести постійні витрати на такі регламентні операції, які разом з капітальним ремонтом є фактично складовою функції експлуатації нафтопереробних підприємств, без чого неможлива безпека виробництва. Недотримання таких правил та приписів тягне за собою небезпеку руйнування, пожеж, вибухів та як наслідок, встановлену законодавством адміністративну, кримінальну, цивільну відповідальність.

Крім зазначеного, проведення зупиночного капітального ремонту проводиться з періодичністю один раз на два роки. Для підтримання технологічного обладнання в безпечному для навколишнього середовища та населення стані на підприємство такий обов`язок покладений приписами «Положення про планово-попереджувальний ремонт технологічного обладнання підприємств нафтоперереробної та нафтохімічної промисловості» , Волгоград, 1977. Зазначений документ діє в Україні у відповідності до наказу Міністерства палива та енергетики України № 346 від 19.06.2002 року (в редакції від 12.07.2013 № 561) «Про чинність галузевих нормативних документів колишнього СРСР» . Останній капітальний ремонт відбувався у другій половині 2013 року - першого кварталу 2014 року, для чого були задіяні більш як 300 підрядних організацій, щомісяця укладалось від 300 до 450 різноманітних договорів та угод, а загальний бюджет всіх ремонтних робіт складав приблизно 156,7 млн грн, більшу частину з яких позивач вчасно сплатив контрагентам разом з податком на додану вартість.

До цього часу відновлювальні роботи не завершені, до того ж ведуться інші роботи для підтримки в безпечному стані комунікацій, споруд та обладнання, для чого укладаються угоди з придбання товарів, послуг та робіт.

Також судом встановлено, що 12 лютого 2015 наказом Генерального директора № 0214/1 на ПРАТ «ЛИНІК» затверджено та введено в дію новий Регламент «Забезпечення промислової та екологічної безпеки в період відсутності виробничої діяльності з випуску товарної продукції «Р 22929.002:2015» (т. 1 арк. спр. 99-131).

Висновком експертизи Державного підприємства «Луганський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» від 10.02.2015 № 44-01-с-1-15 підтверджено відповідність Регламенту нормам законодавства (т. 1 арк. спр. 132-149)

Цей Регламент підтверджує ділову мету господарських операцій, пов`язаних з ремонтними, регламентними ті іншими операціями, для виконання яких ПрАТ «ЛИНІК» використовує операції з придбання матеріалів, робіт та послуг в період відсутності виробничої діяльності з випуску товарної продукції. Регламент визначає комплекс технічних та організаційних заходів, затвердження мінімального переліку об`єктів інфраструктури необхідних для забезпечення промислової та екологічної безпеки об`єктів підприємства в період тривалого простою головних технологічних установок, що здійснюють переробку нафти та нафтопродуктів, в тому числі для забезпечення схоронності таких об`єктів від дії корозії та небезпечних природних факторів з метою якомога швидкого відновлення виробничого стану та наступного відновлення технологічного процесу.

Приписами Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Міністерства палива та енергетики України від 04.06.2007 № 271/121, передбачено обов`язковий щомісячний контроль якості, а приписами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, встановлено обов`язок щомісячного проведення інвентаризацій нафти та нафтопродуктів. Зазначеними нормативними актами встановлена обов`язковість наявності на підприємстві, які здійснюють операції з нафтопродуктами та їх компонентами, власної акредитованої лабораторії, або залученої на договірній основі.

Оскільки на підприємстві не завершені роботи щодо повного звільнення від нафтопродукту, позивач зобов`язаний здійснювати безперервний аналітичний контроль середовища в технологічних установках. Такий обов`язок передбачений Технологічними регламентами всіх його установок, що діють на ПрАТ «ЛИНІК» , та він забезпечується шляхом визначення місць і періодичності відібрання проб для подальшого проведення іспитів із обов`язковим занесенням результатів до загальної системи аналітичного контролю, що ведеться за допомогою лабораторної інформаційної системи « LIMS» . Зокрема цей обов`язок ґрунтується на приписах пункту 4 Глави 2 Правил безпеки при експлуатації нафтопереробних заводів (ПТБ НП-73), затверджених 01.03.1973 Міністром нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР та 10.04.1973 Головою Держгірпромнагляду СРСР, та пунктів 1.7, 2.3, 2.4.1 «Загальних Правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних та нафтопереробних виробництв» , затверджених 08.09.1988 Головою Держгіртехнагляду СРСР.

Відтак, проведення таких робіт на постійній основі має не лише свою ділову мету, але й нормативне врегулювання, недотримання вимог зазначених нормативних актів тягне відповідальність у разі загрози безпеки виробництва.

Решта господарських операцій, які не пов`язані з регламентними та ремонтними роботами, становлять господарський обов`язок незалежно від зупинки основного виду діяльності, які також передбачені приписами законодавства і є для підприємства обов`язковими.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-XII) умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Згідно із частиною першою статті 13 цього Закону роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Статтею 8 Закону № 2694-XII передбачено, що забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

З приписів вказаної статті слідує, що роботодавець, тобто позивач, повинен закуповувати не лише спецодяг, але і послуги з прання одягу.

Відповідно до статті 19 Закону № 2694-XII, фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах. Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Суми витрат з охорони праці, що належать до витрат/валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включається до витрат» затверджено перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких обов`язково включаються до складу витрат, а саме:

1. Приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці щодо: механізації вантажно-розвантажувальних та інших важких робіт, робіт з розливу і транспортування отруйних, агресивних, легкозаймистих і горючих речовин; захисту працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок; безпечного виконання робіт на висоті; діючого технологічного та іншого виробничого обладнання; систем вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях; систем природного та штучного освітлення виробничих, адміністративних та інших приміщень, робочих місць, проходів, аварійних виходів тощо; систем теплових, водяних або повітряних завіс, а також установок для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень, а під час роботи на відкритому повітрі - споруд для обігрівання працівників та укриття від сонячних променів і атмосферних опадів; виробничих та санітарно-побутових приміщень, робочих місць, евакуаційних виходів тощо, технологічних розривів, проходів та габаритних розмірів; обладнання спеціальних перехідних галерей, тунелів у місцях масового переходу працівників, зон руху транспортних засобів; впровадження в умовах діючого виробництва автоматизованих інформаційних систем охорони праці, систем аналізу та прогнозування аварійних ситуацій, автоматичного та дистанційного керування технологічними процесами і виробничим обладнанням, систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність (виникнення) небезпечних або шкідливих виробничих факторів та пристроїв аварійного вимкнення обладнання чи комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників, а також відповідного програмного забезпечення та електронних баз даних з охорони праці у порядку та обсягах, погоджених з територіальними органами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки.

2. Усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

3. Проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів тощо з питань охорони праці.

4. Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, організація лекцій, семінарів та консультацій із зазначених питань.

5. Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм (включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв`язку з виконанням робіт, які не виключають можливості забруднення цими речовинами).

6. Надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води.

7. Проведення обов`язкового попереднього, періодичного і позапланового медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах з небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Приписи зазначеної Постанови кореспондують із загальними нормами Закону «Про охорону праці» .

Відповідно, невизнання відповідачем таких витрат та права на формування податкового кредиту за господарськими операціями, наведеними у переліку, як такими, що не мають зв`язку з господарською діяльністю, є безпідставним.

Неотримання економічного ефекту від придбання товарів та послуг у періоді, коли вони придбані, само собою не свідчить про негосподарський характер таких операцій, оскільки такий економічний ефект настане після запуску підприємства, а всі дії та укладені господарські операції на теперішній час спрямовані на відновлення роботи підприємства та недопущення техногенної катастрофи у зв`язку з його призупиненням.

Обов`язкові за своїм призначенням регламентні операції, поточний або капітальний ремонт технологічного обладнання, будівель, технологічних споруд, їх утримання в належному санітарному та технічному стані, витрати на щоденні регламентні роботи, витрати на підтримання безпеки виробництва, доставка на підприємство та забезпечення працівників підприємства необхідними умовами праці та господарські операції - є складовою виробничого процесу із підтримки безпеки виробництва, підготовки до випуску та власне випуску нафтопродуктів.

Тому, придбання товарів та послуг для цих цілей відбувається в межах такої господарської діяльності платника податку на додану вартість, а тому на думку суду, дає ПрАТ «ЛИНІК» право на формування податкового кредиту, оскільки такі операції здійснювалися саме у цехах та на установках, що належать ПрАТ «ЛИНІК» , в межах зупиночного капітального ремонту, або пов`язані з поточними витратами на ведення його господарської діяльності, визначеної Статутом.

Суть та ділова мета господарських операцій ПрАТ «ЛИНІК» за цей період полягає в підтримці безпеки виробництва та відновлення майнового комплексу для майбутнього подальшої нафтопереробки.

Висновок про відсутність пов`язаності з господарською діяльністю і діловою метою витрат на відновлення виробництва є нічим не підтвердженими припущеннями, оскільки визначення питання про відновлення виробництва перебуває у виключній компетенції власника юридичної особи, а не ревізорів податкового органу.

Оскільки суть податку на додану вартість полягає у тому, що підприємством оподатковуються не одержані доходи, а його витрати, при цьому суб`єкт господарювання сплачує різницю між сплаченим та одержаними сумами ПДВ, а решту платять покупці, які є кінцевими споживачами, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, тому з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів та обставин, мотивація та докази позивача, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують правову позицію відповідача, а останнім не доведено суду обставин та доказів, на яких ґрунтуються заперечення проти адміністративного позову.

Щодо зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 10 098 383,00 грн, суд зазначає, що відповідно до декларації з ПДВ за вересень 2017 року від 18.10.2017 та довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (додаток № 2), слідує, що ця сума складається з таких звітних (податкових) періодів, у яких виникло значення: березень 2013 року - 20032,00 грн, грудень 2014 року - 7881052,00 грн, січень 2015 року - 802081,00 грн, березень 2017 року - 144198,00 грн, вересень 2017 року - 944 566,00 грн, усього - 10 098 383 грн (т. 1 арк.спр. 19, 23).

Достовірність нарахування ПрАТ «ЛИНІК» від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 підтверджена довідкою СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ Міндоходів від 20 березня 2015 року № 7/28-05-17/32292929 (т. 11 арк. спр. 148-153). В подальшому у зв`язку з поданням уточненої податкової декларації і збільшенням розміру від`ємного значення періоду грудня 2014 року до суми 7 881 052,00 грн повторно перевірено і підтверджено Довідками про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування ПрАТ ЛИНІК від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкових зобов`язань, бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку та суми залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за період березня 2015 року № 16/28-05-17/32292929 від 16.06.2015 та квітень 2015 року № 1/28-05-17/32292929 від 09.07.2015 (т.11 арк.спр. 188-193, 194-198).

Достовірність нарахування ПрАТ «ЛИНІК» від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за січень 2015 року підтверджена довідкою СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ Міндоходів від 17 квітня 2015 року № 8/28-05-17-0/32292929 (т. 11 арк. спр. 154-159).

Достовірність нарахування ПрАТ «ЛИНІК» від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2013 року підтверджена постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 812/903/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року (т. 12 арк. спр. 131-144).

Достовірність нарахування ПрАТ «ЛИНІК» від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за березень 2013 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, січень та березень 2017 року підтверджена постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 812/1544/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року (т. 12 арк. спр. 145-160).

За таких обставин, суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача щодо порушень ПрАТ «ЛИНІК» вимог Податкового кодексу України, а саме підпункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 199.1 статті 199, пунктів 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за вересень 2017 року у сумі 270 281 грн.

Як наслідок, суд вважає безпідставними та відхиляє твердження ОВПП щодо порушення ПрАТ «ЛИНІК» вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.4, абзаців «б» та «в» статті 200 Податкового кодексу України, а саме стосовно:

1) заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на суму 270 281,00 грн;

2) завищення від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на суму 13 267 185 грн;

3) завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) декларації з ПДВ за вересень 2017 року на 3 168 802 грн;

4) завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) декларації за вересень 2017 року на 10 098 383 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників від 26.12.2017 № 0008274712, № 0008264712, 0008254712 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд погоджується з доводами позивача про те, що розмір від`ємного значення, сформований і розрахований контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні форми В 4, може бути складовою лише того податкового зобов`язання, яке набуло статусу узгодженого внаслідок завершення процедури адміністративного або судового оскарження, оскільки такий висновок в повній мірі узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/257/15.

Щодо решти доводів сторін, суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи відповідача як суб`єкта владних повноважень є необґрунтованими, а позивач довів обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем платіжними дорученнями від 20.04.2018 № 0000745 та від 27.02.2018 № 0000364 (т. 1 арк. спр. 3, 4) сплачено судовий збір у загальному розмірі 228 855,11 грн.

Оскільки позов ПрАТ «ЛИНІК» є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ПрАТ «ЛИНІК» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 228 855,11 грн, понесені позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (місцезнаходження: 93113, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Свердлова, будинок 371, офіс 1-А, код ЄДРПОУ 32292929) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26 грудня 2017 року № 0008274712, яким Приватному акціонерному товариству Лисичанська нафтова інвестиційна компанія збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 405 421,50 (чотириста п`ять тисяч чотириста двадцять одна гривня 50 коп.) грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 270 281,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 135 140,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26 грудня 2017 року № 0008264712, яким Приватному акціонерному товариству Лисичанська нафтова інвестиційна компанія зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 10 098 383,00 (десять мільйонів дев`яносто вісім тисяч триста вісімдесят три гривні 00 коп.) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26 грудня 2017 року № 0008254712, яким Приватному акціонерному товариству Лисичанська нафтова інвестиційна компанія зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 168 802,00 (три мільйони сто шістдесят вісім тисяч вісімсот дві гривні 00 коп.) грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 1 584 401,00 (один мільйон п`ятсот вісімдесят чотири тисячі чотириста одна гривня 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 228 855,11 грн (двісті двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 11 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя А.Г. Секірська

СудЛуганський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.06.2020
Оприлюднено11.06.2020
Номер документу89717319
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —812/1195/18

Постанова від 17.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 16.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 28.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 26.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 16.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 10.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 30.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 26.04.2021

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

В.С. Шембелян

Ухвала від 20.04.2021

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

В.С. Шембелян

Ухвала від 22.03.2021

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

О.В. Ірметова

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні