Рішення

від 10.06.2020 по справі 540/790/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/790/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЮГІМПЕКС" до Чорноморської митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508150/2019/000001/2 від 30.12.21019 р. та картки відмови № UA 508150/2019/00006 від 30.12.2019 р., -

встановив:

27 березня 2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю УКРЮГІМПЕКС (далі - позивач, ТОВ УКРЮГІМПЕКС ) до Чорноморської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картки відмови, в якому просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508150/2019/000001/2 від 30.12.21019 р. та картку відмови № UA 508150/2019/00006 від 30.12.2019 р.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в загальному провадженні. Призначено підготовче судове засідання на 19 травня 2020 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 25 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у письмовому провадженні.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що статтями 49, 51, 52, 53, 54 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Позивач вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому, контролюючи правильність визначення декларантом митної вартості товарів, митний орган зобов`язаний здійснити всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган має витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Позивач стверджує, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ним надано митному органу всі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, а саме ті які ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Посилаючись на наведене вище, позивач стверджує про наявність підстав для постановляння судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.

15 травня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнає з таких підстав.

Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору, з урахуванням умови поставки FOB Saraylar-Marmara Island. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірним та відповідає вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Суд розглядає дану адміністративну справу у письмовому провадженні.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

01 серпня 2019 року між ТОВ УКРЮГІМПЕКС та компанією DERBENT MADEN A.S., Бешікташ, Стамбул, Туреччина, укладено контракт № 2019/1 (далі-Контракт) на поставку подрібненого доломітового мармуру.

Відповідно до умов контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB-порт Сарайлар Порт, острів Мармара, Баликесір, Туреччина, згідно з Інкотермс-2010. Вартість контракту становить 5000000 доларів США.

Відповідно до п.4.3. розділу 4 Контракту ціна товару, що поставляється до 31 грудня 2020 року становить 13 доларів США за тону, після чого нові ціни підлягають взаємному узгодженню сторонами.

Контракт регулюється та тлумачиться законодавством Туреччини без урахування положень колізійного права. Будь-які суперечки та претензії пов`язані з Контрактом підпадають під юрисдикцію та остаточно вирішуються Стамбульськими судами округи Чаглаян та їх виконавчими органами.

Додатковою угодою №1 від 05 серпня 2019 року до Контракту №2019/1 від 01 серпня 2019 року внесено зміни, зокрема, ціна за тону встановлена на рівні 8 доларів США.

Також до п.3.1 Контракту додано технічні характеристики: 20-60 мм. Та хімічні характеристики вапняку.

На виконання умов Контракту позивачем було сплачено продавцю 50400 доларів США за 6300 метричних тон.

18 грудня 2019 року товар завантажено на балк M.V.Blue Moon в кількості 6300 метричних тони.

02 квітня 2018 року між позивачем та ТОВ ТРАНСІМПЕКС-СЕРВІС укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №1-18.

Відповідно до пп.1.1 п.1 Договору експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом в міжнародному та/або внутрішньому сполученні відповідно до вимог чинного законодавства України і держав, по території яких транспортуються вантажі.

Транспортно-експедиційне обслуговування за цим Договором полягає у організації перевезень вантажів клієнта із залученням власного (орендованого) залізничного рухомого складу експедитора.

Додатковою угодою №1 від 29 листопада 2018 року до договору №1-18 від 02 квітня 2018 року внесено зміни та додано водний транспорт.

В свою чергу 01 квітня 2019 року між ТОВ ТРАНСІМПЕКС-СЕРВІС та Veritas Uluslararasi Tas.Tic.Ltd.Sti м. Стамбул, Туреччина. Укладено контракт з організації морських та сухопутних перевезень для замовника, валютою контракту є долар США.

Відповідно до довідки ТОВ ТРАНСІМПЕКС-СЕРВІС вартість транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажу від DERBENT MADEN A.S., Бешікташ, Стамбул, Туреччина для компанії ТОВ УКРЮГІМПЕКС становить 1476720 грн.

28 грудня 2019 року декларантом позивача - ТОВ Ніка транс логістика за договором про надання послуг митного брокера № НТЛ-832-БИ від 20.12.2019 року для митного оформлення товару до митного посту Октябрський було подано митну декларацію UA508150/2019/000670 від 28.12.2019 року, відповідно до якої митна вартість товару заявлена в розмірі 112745,16 доларів США, за ціною Контракту.

Разом з митною декларацією ТОВ Ніка транс логістика також були надані наступні документи:

сертифікат якості без номера від 14.12.2019 року;

пакувальний лист без номера від 12.12.2019 року;

рахунок - фактура (інвойс) (Commercial invoice) №002803 від 12.12.2019 року;

коносамент №1 від 18.12.2019 року;

вантажна відомість без номера від 18.12.2019 року;

сертифікат про походження товару №С 0799177 від 17.12.2019 року;

рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №КТ-UA508000-0005-2019 від 27.12.2019 року;

банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати товару від 08.11.2019 року;

банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати товару від 11.12.2019 року;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №231219 від 23.12.2019 року;

висновок за результатами експертизи й оцінки дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів ограногенного утворення, напівдорогоцінних та декоративних каменів №24672/11230-Д від 18.12.2019 року;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.08.2019 року;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №2019/1 від 01.08.2019 року;

договір про надання послуг митного брокера №НТЛ-832-БИ від 20.12.2019 року;

договір (контракт) про перевезення №1-18 від 02.04.2018 року;

оферта, підтверджена акцептом відповідно до ч.6 ст.11 Закону України Про електронну комерцію без номера від 01.08.2019 року;

копія митної декларації країни відправлення №19160600ЕХ004622 від 13.12.2019 року.

Наявність вищезазначених документів при митному оформлені товару за митною декларацією UA508150/2019/000670 від 28.12.2019 року підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508150/2019/00006 від 28 грудня 2019 року.

Відповідачем 30.12.2019 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508150/2019/000001/2.

Підставою для корегування визначено те, що документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме:

Відповідно до п. 5.1 контракту, договір складається з 18 статей та двох додатків, а до митниці надано контракт, що містить 17 статей.

Пункт 5.4 Контакту витрати вагової станції покладаються на продавця, а отже повинні бути включенні як окрема складова митної вартості згідно п.6 ч.10 ст.58 МК України.

Пунктом 6.1 Контракту товар зберігається на складі у приміщенні постачальника у відповідності з умовами зазначеними у Додатку-1 до договору, однак в Додатку не зазначено умов оплати за зберігання, а Договором (п.16) не передбачено включення продавцем витрат на зберігання у ціну товару.

Відповідно до контракту підпис продавця у контракті відрізняється від підпису особи, яка завірила додаткову угоду № 1 (різні особи), що, на думку митного органу, ставить під сумнів автентичність Додатку №1.

Наданий договір № 1-18 від 02.04.18 та довідка про транспортні витрати підписані різними особами (директорами), що, на думку митного органу, ставить під сумнів їх дійсність.

Відповідно п. 1.1, договору № 1-18 транспортно-експедиційного обслуговування від 02.04.18, виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом в міжнародному та/або внутрішньому сполученні відповідно до вимог чинного законодавства України і держав, по території яких транспортуються вантажі, що суперечить наданим послугам щодо перевезення вантажу морем.

Надані платіжні документи неможливо ідентифікувати з даною поставкою, оскільки в них наявне посилання виключно на контракт.

Сума за платіжними дорученнями ( 60400,00 доларів США) відрізняється від суми зазначеної у інвойсі № 002803 від 12.12.2019 (50400,00 доларів США).

Надана митна декларація країни відправлення не містить будь яких відміток уповноважених органів Туреччини, що, на думку митного органу, ставить під сумніви її дійсність.

Відповідно до висновку № 24672/11230-Д від 18.12.2019 оціночна вартість товарної партії на умовах DАР-кордон України становить 113400,00 доларів США, що не відповідає заявленій митній вартості.

Таким чином, відповідачем було скориговано та визначено митну вартість товару за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 01.10.2019 № UА500260/2019/000413, а саме: 0,0566 дол., США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 6300000х0,0566 = 356580,00 дол. США).

Рівень митної вартості складає 356580,00 доларів США, що на 243834,84 долари США більше ніж задекларована позивачем митна вартість.

На обґрунтування не застосування попередніх методів Відповідач зазначає наступні причини:

Попередні методи не застосовуються з наступних причин:

основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу.

Другорядні:

- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів;

- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;

- на основі віднімання вартості - відсутність Інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості;

- на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частино 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ст. 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.

Митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

При дослідженні питання визначення товариством митної вартості суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із пунктом 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару у зв`язку із: неподання усіх необхідних документів, які підтверджують миту вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України використання інформації, наявної у митного органу - МД від 01.10.2019 № UА500260/2019/000413, а саме: 0,0566 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 6300000х0,0566 = 356580,00 дол. США).

У свою чергу Перелік витрат, що одразу не включені до вартості товару, та які необхідно додати до фактурної вартості для визначення митної вартості товару зазначено у ч.10 ст. 58 МК України. Під час декларування митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларант повинен надати документи, що підтверджують розраховану митну вартість (тобто складові митної вартості).

Відповідно до ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:… витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Сторонами не заперечується, що витрати товариства на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу становлять 1476720,00 грн.

В матеріалах справи заходиться висновок Державного гемологічного центру України №24672/11230-Д від 18 грудня 2019 року за результатами експертизи гемологічних об`єктів за замовленням ТОВ УКРЮГІМПЕКС . Завдання експертизи - оцінка експертної вартості товарної партії вапняку дробленого фрагменти 20-60 мм., вагою 6300 метричних тони, країна походження Туреччина, за контрактом №2019/1 від 01 серпня 2019 року. Висновком експертизи є вартість 18 доларів США за 1 метричну тону товару всього 113400 доларів США за 6300 метричних тони товару.

Даний висновок товариство надало митному органу разом з ВМД UA508150/2019/000670 від 28.12.2019 року.

Таким чином, з урахуванням висновку Державного гемологічного центру України №24672/11230-Д від 18 грудня 2019 року, вартість партії товару - вапняк дроблений фракції 20-60 мм. вагою 6300 метричних тони становить 113400 доларів США, а не 50400 доларів США, як вказує позивач.

Окремо суд вказує, що термін "франко-борт" (FOB) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

Відповідно до ст.Б.3 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати щодо FOB, покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження; покупець немає зобов`язань по страхуванню товару.

Згідно зі ст.Б.6 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати щодо FOB, покупець зобов`язаний сплатити:

- всі витрати, пов`язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження;

- будь-які додаткові витрати, що виникають внаслідок того, що судно, призначене покупцем, не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено у відповідності з статтею Б.7, або внаслідок неподання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б.7., - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

- у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.

З урахуванням викладеного, митна вартість товару заявленого до митного оформлення згідно з ВМД UA508150/2019/000670 від 28.12.2019 року складається з вартості товару та витрат на транспортно-експедиційне обслуговування товару, що становить 4162735,08 грн., а не 2670504,41 грн., як зазначив позивач в митній декларації.

Таким чином, позивач занизив митну вартість товару на суму 1492230,67 грн.

В спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач визначив митну вартість товару на рівні 8446025,19 грн., що на 5775520,78 грн. більше митної вартості визначеної позивачем.

З урахуванням встановленого судом факту заниження позивачем митної вартості в розмірі 1492230,67 грн., рішення про коригування митної вартості в частині коригування митної вартості в розмірі 4283290,11 грн. (різниця між сумою корегування 5775520,78 грн. та сумою заниження позивачем митної вартості в розмірі 1492230,67 грн.).

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж 4162735,08 грн.

Як встановлено, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару, втім самим позивачем такі документи помилково не враховано при визначенні митної вартості товару.

Відповідно до пп.6 п.2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується:

включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу;

включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ);

наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів;

наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах;

наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок);

наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Лише після аналізу даної основної інформації митний орган може, при виявленні вищезазначених обставин, додатково використовувати довідкові джерела, наприклад інші митні декларації.

Проте довідкове джерело інформації не може превалювати над даними первинних документів.

Митний орган посилається на дані викладені в МД від 01.10.2019 № UА500260/2019/000413. Суд дослідив зазначену митну декларацію та встановив, що товаром в ній є гранули та порошок білого кольору га основі карбонату кальцію, які не мають запаху та сторонніх включень. Необроблені гідрофобізуючими речовинами, відсутнє забарвлення органічними барвниками та неорганічними пігментами, не піддавались таким видам обробки, як кальцінування, випалювання та сплавлення, відсутнє механічне змішування з іншими речовинами, умова поставки CIF Білгород-Дністровський, країна походження - Туреччина, код товару 25174900 00.

Втім, у наданій митним органом ВМД зазначено зовсім інші умови поставки товару - CIF, які передбачають, що продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. За умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Термін CIF зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Звичайно в митну вартість товару у вищезазначеному випадку вже буде включено фрахт та страхування, а тому ці умови не можливо ототожнювати з умовами FOB.

Тобто в двох митних деклараціях зазначено дві абсолютно різні умови поставки товару, а тому МД від 01.10.2019 № UА500260/2019/000413 не має жодного відношення до позивача та не має впливу на митну вартість товару позивача.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких належних доказів для повного підтвердження позиції митного органу, позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості, втім сам позивач невірно використав ці документи та не вірно визначив на підставі них митну вартість товару.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови № UA 508150/2019/00006 від 30.12.2019 року, то вона задоволенню не підлягає, оскільки позивач дійсно невірно визначив митну вартість товару за ВМД UA508150/2019/000670 від 28.12.2019 року.

Позивач належними доказами підтвердив часткову правомірність своїх вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткову протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 30.12.2019 року № UA508150/2019/000001/2 в частині коригування митної вартості в розмірі 4283290,11 грн.

В частині корегування митної вартості в розмірі 1492230,67 грн. рішення про коригування митної вартості товарів від 30.12.2019 року № UA508150/2019/000001/2 є правомірним та скасуванню не підлягає.

З урахуванням частини задоволених позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір в розмірі 15596,84 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Державної митної служби України №UA508150/2019/000001/2 від 30.12.2019 року про коригування митної вартості товарів в частині коригування митної вартості в розмірі 4283290,11 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Чорноморської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю УКРЮГІМПЕКС (03124, м. Київ, вул. Радищева, буд.3, офіс В-406, код ЄДРПОУ 32301550) судові витрати у розмірі 15596,84 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 108020200