Рішення

від 10.06.2020 по справі 160/13273/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/13273/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Гейко Валерія Івановича про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за апеляційною скаргою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року по справі

за позовом Приватного підприємства РК-ДНІПРО

до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство РК-ДНІПРО (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Відповідач), третя особа ОСОБА_1 , в якому просило суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення (Постанову від 16.12.2019 р.), прийняте Відповідачем за виконавчим провадженням №60214889 про накладення на Приватне підприємство РК-ДНІПРО (ЄДРПОУ 32702331) штрафу у розмірі 5100,00грн. за невиконання добровільно рішення суду в частині передачі ОСОБА_1 автомобілю марки Renault , модель LODGY 2018 року випуску, двигун 1,5 м.куб., коробка передач МКП5, вартістю 467900 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року по справі №160/13273/19 адміністративний позов Приватного підприємства РК-ДНІПРО до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року по справі №160/13273/19 - скасовано. В позові - відмовлено.

Разом з цим, 05 травня 2020 року представником Третьої особи направлено до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення про вирішення питання про розподіл судових витрат з надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Позивач подав заперечення на заяву представника Третьої особи, в якому просить суд залишити без задоволення вказану заяву з огляду на те, що витрати на правову допомогу є несумірними з виконаною адвокатом роботою та заявник в порушення ч. 4 ст. 134 КАС України не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.

Клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на території України карантину до суду апеляційної інстанції не надходило.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Проаналізувавши вимоги та підстави заяви, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або Третьою особою.

Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи №160/13273/19 у розмірі 6000 грн. представником Третьої особи до суду апеляційної інстанції надано:

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги №1;

- копію додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.01.2018;

- копію додаткової угоди №2 до договору про надання правничої (правової) допомоги №1 від 01.01.2018;

- копію акту про надання правової допомоги за договором №1 про надання правничої (правової) допомоги від 01.01.2018,

- копію рахунку №04/05/20 від 04.05.2020.

Проаналізувавши вказані докази, судом апеляційної інстанції встановлено, що представником Третьої особи не надано до суду апеляційної інстанції документів, що свідчать про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При цьому, колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, де остання зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім того, представником Третьої особи, в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 134 КАС України, не надано до суду апеляційної інстанції детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням не підтвердження представником Третьої особи фактичного понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та відсутністю детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Гейко Валерія Івановича про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду в адміністративній справі №160/13273/19 в частині стягнення за рахунок Приватного підприємства РК-ДНІПРО на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, надану під час підготовки до апеляційного розгляду справи №160/13273/19 в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Гейко Валерія Івановича про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду в адміністративній справі №160/13273/19 підлягає лише частковому задоволенні в частині ухвалення додаткового судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 252, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Гейко Валерія Івановича про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду в адміністративній справі №160/13273/19 - задовольнити в частині ухвалення додаткового судового рішення.

У задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Гейко Валерія Івановича про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду в адміністративній справі №160/13273/19 в частині стягнення за рахунок Приватного підприємства РК-ДНІПРО на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, надану під час підготовки до апеляційного розгляду справи №160/13273/19 в розмірі 6000,00 грн. - відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі додаткова постанова складена 10 червня 2020 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова