Постанова

від 04.06.2021 по справі 160/13273/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року

м. Київ

справа № 160/13273/19

адміністративне провадження № К/9901/16049/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства РК-Дніпро

до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 (головуючий суддя - Мельник В.В., судді - Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. Приватне підприємство РК-Дніпро звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в якому просило суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі постанову від 16.12.2019, прийняту відповідачем за виконавчим провадженням №60214889 про накладення на Приватне підприємство РК-Дніпро штрафу у розмірі 5 100,00 грн за невиконання добровільно рішення суду в частині передачі ОСОБА_1 автомобілю марки Renault , модель LODGY 2018 року випуску, двигун 1,5 м.куб., коробка передач МКП5, вартістю 467 900 грн.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 позов задоволено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

4. 05 травня 2020 року представником третьої особи направлено до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення про вирішення питання про розподіл судових витрат з надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

5. Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 заяву представника третьої особи ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду в адміністративній справі №160/13273/19 задоволено в частині ухвалення додаткового судового рішення.

У задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду в адміністративній справі №160/13273/19 в частині стягнення за рахунок Приватного підприємства РК-Дніпро на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, надану під час підготовки до апеляційного розгляду справи №160/13273/19 в розмірі 6 000,00 грн відмовлено.

6. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що представником третьої особи не надано документів, що свідчать про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

7. Суд апеляційної інстанції посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, відповідно до висновків якої склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020.

9. У касаційній скарзі третя особа, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить вказану додаткову постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву представника третьої особи про розподіл судових витрат під час апеляційного розгляду цієї справи задовольнити.

10. Касаційна скарга мотивована тим, що на час подання відповідної заяви третьою особою ще не було сплачено витрат на професійну правничу допомогу. ОСОБА_1 зазначає, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.

11. В касаційній скарзі третя особа вказує на те, що ним на виконання ч. 4 ст. 134 КАС України було надано детальний опис наданих адвокатом послуг, який містився в акті виконаних робіт до договору надання правничої допомоги.

12. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Зазначає, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також відсутність розрахунку таких витрат є передбаченою законом підставою для відмови судом у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат через недоведеність факту їх понесення заявником.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020 для розгляду справи №160/13273/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

14. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

15. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2021 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)

16 . Кодекс адміністративного судочинства України

16.1. Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

16.2. Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

16.3. За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

16.4. Пунктом 2 ч. 1 ст. 134 КАС України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

16.5. Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

16.6. Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

IV. Позиція Верховного Суду

17. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

19. Висновки суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні вимог про вирішення питання про розподіл судових витрат з надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції мотивовані посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (щодо обов`язковості документального підтвердження оплати наданих адвокатом послуг), та ненаданням третьою особою детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

20. Разом з тим, Верховний Суд вважає, що правова позиція, викладена у зазначеній постанові Верховного Суду, не є застосовною до спірних правовідносин, адже Великою Палатою Верховного Суду у справі №826/1216/16 аналізувалося законодавство, що було чинним до прийняття Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017. Спірні ж відносини врегульовані Кодексом адміністративного судочинства в редакції, чинній після 15.12.2017, а саме главою 8 вказаного Кодексу.

21. Враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №686/5064/20.

22. Також варто зауважити, що питання щодо застосування процесуальних норм права, які регулюють порядок розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою було предметом дослідження судами різних юрисдикцій.

23. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

24. Також, висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, зроблено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

25. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, дійшов помилкового висновку щодо необхідності подання заявником документів, що свідчать про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

26. При цьому, вказавши про відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наданий третьою особою акт про надання правової допомоги від 04.05.2020, в якому зазначено вид правничої допомоги, кількість витраченого часу, ставка погодинної оплати роботи та вартість за кожен вид правничої допомоги. Апеляційним судом не було надано оцінки цьому письмовому доказу та не зроблено висновків про те, чи може його зміст вказувати на детальний опис наданих послуг, подання якого регламентовано п. 4 ч. 1 ст. 134 КАС України.

27. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про не підтвердження належними та допустимими доказами заявлених витрат на професійну правничу допомогу, є передчасним.

28. Разом з тим, за наявності заперечень з боку позивача, в яких він вказує про те, що витрати на правову допомогу є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою, Верховний Суд не може ухвалити судове рішення по суті процесуального питання, яке виникло, оскільки встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

30. Таким чином, приймаючи додаткову постанову у справі, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

31. Таким чином, постановлена у справі додаткова постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

32. При вирішенні питання про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду представника третьої особи апеляційний суд з урахуванням обставин і складності справи має надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір.

31. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

32. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 скасувати, справу в частині вирішення питання розподілу судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду за заявою представника ОСОБА_1 направити на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко