Постанова

від 09.06.2020 по справі 640/9875/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9875/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т. суддів:Глущенко Я.Б., Епель О.В., за участю секретаря:Закревської І.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації 20.12.2018 податкової накладної Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України від 30.11.2018 № 251 в Єдиному реєстрі податкових накладних як такої, що подана з перевищенням суми податку на додану вартість, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України від 30.11.2018 № 251 датою її подання до Державної фіскальної служби України 20.12.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що податковий орган безпідставно відмовив позивачу у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 251 від 30.11.2018, замість вжиття заходів з аналізу причин перевищення показника ?Перевищ, тобто чи пов`язані вони з технічними помилками або з помилками методологічного характеру при заповненні та поданні податкової звітності з ПДВ, які, в свою чергу, підлягають виявленню та опрацюванню під час проведення камеральних перевірок. Між тим, оскільки квитанція про відмову в реєстрації податкової накладної № 251 від 30.11.2018 не містить вимоги про надання позивачем документів, необхідних для її реєстрації та пояснень, то такі дії відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної є неправомірними та здійснені за відсутності на те правових підстав. А також, відповідачем не надано до суду копію протоколу засідання Комісії під час прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 251 від 30.11.2018 в ЄРПН, відтак документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи.

Доводи апеляційної скарги аналогічні, викладеним у письмовому відзиві, що міститься в матеріалах справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У зв`язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до вимог статті 311 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.02.2019 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) позивача за 2017-2018 роки.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ІМБГ НАН України (ПН - 5417101) за 2017-2018 року № 1469/26-15-12-06/-165417101 від 12.02.2019, згідно висновків якого позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 року в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), серед яких й спірна податкова накладна № 251 від 30.11.2018, що зареєстрована позивачем 23.01.2019, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 39 днів, сума ПДВ 930 335,58 грн., розмір штрафу 30%.

На підставі висновків, викладених в акті, відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0201911206 від 11.03.2019 про застосування штрафу в розмірі 308020,54 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що 15.12.2018 позивач направив відповідачу на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 250 від 15.12.2018, яка була прийнята податковим органом.

17.12.2018 позивач виявив факт зазначення неправильної дати в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній № 250 від 15.12.2018, склав від`ємний розрахунок коригування до зазначеної податкової накладної.

Позивач підготував податкову накладну № 251 із зазначенням правильної дати виникнення першої події за такою операцією від 30.11.2018.

При оформленні корегованої податкової накладної № 250 від 15.12.2018 позивач припустився помилки. У зв`язку із виявленням помилок, корегована податкова накладна № 250 від 15.12.2018 була прийнята та зареєстрована 19.12.2018 о 20:39, а не раніше коли направлялась 17.12.2018, 18.12.2018.

Позивач на одну і ту саму операцію 18.12.2018 направляв для реєстрації в ЄРПН правильну податкову накладну № 251 від 30.11.2018 та кореговану податкову накладну №250 від 15.12.2018 р., як Зайво складену (ним)

Податкова накладна № 251 від 30.11.2018 не прийнята з наступних підстав - сума ПДВ в документі (927454,46 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування - 464709,54 грн.

Однак 19.12.2018 20:39 в ЄРПН була зареєстрована корегована податкова накладна №250 від 15.12.2018.

19.12.2018 21:10 позивач направив запит № 1913358 з метою отримання даних системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування, після реєстрації корегованої податкової накладної № 250 від 15.12.2018.

В отриманому витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН з системи електронного адміністрування ПДВ № 1913358 зазначено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в ЄРПН складає 1 295 464,63 грн.

20.12.2018 позивач вчергове надіслав для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №251 від 30.11.2018.

Згідно з квитанцією від 20.12.2018 податкову накладну № 251 від 30.11.2018 не прийнято. При необхідності виправте документ та надішліть його знову. Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (936167, 25 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування (365127,63 грн.).

20.12.2018 позивач направив запит № 20133658 з метою отримання даних системи електронного адміністрування ПДВ.

У отриманому 20.12.2018 10:57 витягу№ 20133665, як в усіх наступних, зазначено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН 365127,63 реєстраційний номер документа, відповідно до якого відбулися останні зміни перевищення 11.2018 з датою реєстрації 20.12.2018.

Податкова накладна № 251 від 30.11.2018 була зареєстрована 21.01.2019.

28.02.2019 позивач подав до відділу камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві пояснення-заперечення № 109/187-23до вищенаведеного акта № 1469/26-15-12-06/-16541701 від 12.02.2019, у яких детально пояснив ситуацію, вказав на наявність помилки в системі та наполягав на її виправленні. За результатами розгляду зазначеного пояснення-заперечення, висновки акта ГУ ДФС у м. Києві залишено без змін.

22.03.2019 позивач направив відповідачу скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0201911206 від 11.03.2019, яка рішенням відповідача про результати розгляду скарги №23293/6/99-99-11-06-01-25 від 21.05.2019 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Згідно п.14.1.60 п. 14.1. ст. 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний у встановлені термін скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення ЄРПН та Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється КМУ. Платниками податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України з 01.02.2015 реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування по податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та / або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до 200 1 .3 ст. 200 1 цього Кодексу.

Так, згідно з п. 200 1 .1 ст. 200 1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200 1 .3 ст. 200 1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтр та ??НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34 1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Складовою формули, що визначає суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (надалі - реєстраційна сума) в ЄРПН, є показник ?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Зазначений показник визначається як різниця між: сумами податкових зобов`язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно зі ст. 192 ПК України, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Показник ?Перевищ розраховується автоматично після прийняття звітності від платника податку, реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.

Отже, причинами виникнення показника ?Перевищ є:

- нереєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування;

- порушення вимог ст. 187, п. 192.1 ст. 192 ПК України при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ;

- помилки платників при включенні до декларації з ПДВ розрахунків коригування на зменшення податкових зобов`язань з ПДВ, зареєстрованих із запізненням (виключення в періоді складання, а не реєстрації, та навпаки) (підлягає виявленню і коригуванню згідно із запитами за формою (додаток № 1 до цього листа).

Водночас Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні ст. 200 1 ПК України доповнено пунктом 200 1 .9 такого змісту:

Якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних і розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (?Перевищ), а сума, визначена п. 200 1 .3 ст. 200 1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 01.07.2015 (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до п. 2001.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (?Перевищ) .

Колегія суддів акцентує увагу, що ДФС було доопрацьовано програмне забезпечення СЕА ПДВ в частині обрахунку показника ?Перевищ, який обраховується за кожний звітний період окремо, а також прийнято лист від 11.01.2018 № 968/7/99-99-12-03-01-17 Щодо проведення роз`яснювальної роботи .

Згідно зазначеного листа основною причиною оскарження показника ?Перевищ є допущені платниками методологічні помилки при заповненні та поданні податкової звітності з ПДВ. Такі помилки підлягають виявленню та опрацюванню під час проведення камеральних перевірок.

У листі ДФС наголошує, що показник ?Перевищ розраховується виключно на підставі даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН, а отже, підстави, які призвели до виникнення такого показника, підлягають аналізу у контролюючому органі за місцем податкового обліку.

ДФС названим листом зобов`язало під особисту відповідальність начальників ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС: припинити переадресації платників до ДФС з приводу обрахунку показника ?Перевищ та у першу чергу аналізувати причини його обрахунку за місцем обліку платника, а в разі встановлення технічних помилок звертатись до ДФС із запитом щодо виправлення помилок за відповідною формою та організувати проведення роз`яснювальної роботи з платниками в частині алгоритму обрахунку показника ?Перевищ в СЕА з урахуванням змін, внесених до програмного забезпечення, а також забезпечити контроль за якістю проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.

Зважаючи на усе наведене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність відмови позивачу у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №251 від 30.11.2018.

Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться їх перевірки, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та / або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та /або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абз. 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку № 1246).

Згідно п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно зУКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (Пункт13 Порядку № 117).

Згідно п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування визначено: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 20 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у тому числі, в день настання однієї набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, положеннями п. 201.16 ПК України, Порядку № 1246 та Порядку № 117 передбачено право контролюючого органу прийняти рішення про відмову в реєстрації податкових накладної після зупинення їх реєстрації. Водночас, положення наведених нормативно-правових актів передбачають, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань контролюючий орган має повідомити платника податків про необхідність надання документів чи пояснень задля подальшої реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.

Пунктом 49.13 ст. 49 ПК України встановлено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно матеріалів справи, відповідач при прийняті рішення про зупинення реєстрації податкової накладної № 251 від 30.11.2019 не витребував у позивача ані документи, необхідні для реєстрації податкової накладної, ані відповідні пояснення щодо її оформлення з помилками.

Квитанція про відмову в реєстрації податкової накладної № 251 від 30.11.2018 також не містить вимоги про надання позивачем документів, необхідних для її реєстрації та пояснень.

Суд першої інстанції, надаючи юридичну оцінку рішенням про зупинення реєстрації ПН та про відмову в реєстрації ПН, обґрунтовано врахував не витребування у позивача податковим органом пояснень та документів.

Також колегією суддів були враховані висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі Рисовський проти України , в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року №826/4475/16.

Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і податковий орган, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 09 червня 2020 року. Головуючий суддя:Л.Т. Черпіцька Судді:Я.Б. Глущенко О.В. Епель