Ухвала

від 10.06.2020 по справі 717/1041/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 717/1041/19

провадження № 61-8579 ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу Оселівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, яка підписана адвокатом Іванічек Олександром Івановичем на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 березня 2020 року у справі за позовом Оселівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Кельменецького нотаріального округу Матеїк Олена Гнатівна, про визнання права власності на нерухоме майно та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В :

27 травня 2020 року, засобами поштового зв`язку, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Оселівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, яка підписана адвокатом Іванічек О. І. на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 березня 2020 року, в якій просило скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстнації.

Скаржник посилається на пункт 3 розділ XII Прикінцеві положення ЦПК України та вказує, що строк оскарження постанови апеляційного суду припадав на період карантину, а тому вважає, що строк продовжується в силу закону.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19 від 11 березня 2020 № 211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2 та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Відповідно до пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

Ураховуючи те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 20 березня 2020 року, повний текст складено 30 березня2020 року, та закінчення тридцятиденного строку на касаційне оскарження такого рішення припадав на період дії карантину, а тому Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження продовжується продовжується в силу закону.

Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки скаржником порушено вимогу пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Оселівська сільська рада Кельменецького району Чернівецького району звернулось до суду з даним позовом у серпні 2019 року із одною майновою вимогою (визнання права власності на нерухоме майно) та одною немайновою вимогою (визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна).

Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн).

За змістом статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на момент звернення з позовом, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1921 грн.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

За вимогу немайнового характеру (визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна) скаржнику при поданні касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1536, 80 грн. (768, 40Х200%).

Що стосується майнової вимоги (визнання права власності на нерухоме майно), то із поданої касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимоги майнового характеру ,тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, ринкова вартість земельної ділянки в певній місцевості, її грошова оцінка, експертний висновок тощо).

Оскільки до касаційної скарги не додано документів на підтвердження ціни позову в частині майнової вимоги, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування.

Крім цього, скаржник порушив вимоги частини 2 статті 389 ЦПК України та пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України, а саме не зазначив підставу (підстави) на який (яких) подається касаційна скарга та які саме норми матеріального чи процесуального права неправильно застосовано судом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права).

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав).

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави) із зазначенням конкретного конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав) , та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Оселівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, яка підписана адвокатом Іванічек Олександром Івановичем залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19).

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко