Постанова

від 09.06.2020 по справі 906/341/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 906/341/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лайтаренко О.В. - адвокат, представник за ордером серії АІ №1033475

від 22.05.2020р.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте", м.Київ

на ухвалу Господарського суду Житомирської області, постановлену 06.04.20р. суддею Давидюком В.К. у м.Житомирі

у справі № 906/341/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018", м.Житомир

про стягнення 836256,87грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.04.2020р. у справі №906/341/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" про стягнення 836256,87грн. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте", звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" №3003/21 від 30.03.2020р. про забезпечення позову задовольнити і забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Астем 2018" в межах суми 836256,87грн, зазначивши банківський рахунок підприємства, а також на грошові кошти, які перебувають на інших рахунках ТОВ "Астем 2018", відкритих в АТ "Комерційний банк" Глобус" та/або в інших банківських установах.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує, що позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов ТОВ "Плюс Форте" до ТОВ "Астем 2018" про стягнення грошових коштів шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача - ТОВ "Астем 2018" в межах суми 836 256,87грн. які знаходяться на банківському рахунку ТОВ "Астем 2018": р/р № НОМЕР_1 в АТ "КБ "Глобус", МФО 380526, а також грошові кошти, які знаходяться на інших рахунках ТОВ "Астем 2018", відкритих в АТ "КБ "Глобус" (код ЄДРПОУ 35591059), та/або в інших банківських установах. Також, в обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу та знаходяться на його рахунках, відкритих в банківських установах, до моменту набрання законної сили судовим рішенням в даній справі є необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, адже невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити, або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, виходячи з наступного;

- зазначає, що відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість в наступному розмірі: 633 471,92грн. безпідставно набутих коштів; 202 784,95грн. пені за договором підряду на виконання робіт з виготовлення металоконструкцій №0020/19 від 06.09.2019р.. Однак, вимоги позивача повернути грошові кошти, сплачені останнім у якості авансу за виконання робіт з виготовлення металевих конструкцій, які відповідачем фактично не виконано, та сплатити пеню за порушення строків виконання вказаних зобов`язань, проігноровані відповідачем. Оскільки грошові кошти, які належать відповідачу, знаходяться у його повному та безперешкодному володінні на розрахункових рахунках, відповідач може витратити вказані грошові кошти не на погашення заборгованості перед позивачем, що в свою чергу може призвести до істотного ускладнення або унеможливленім виконання рішення суду в разі задоволення позову. Той факт, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків за договором №0020/19 від 06.09.2019р. вказує на те, що в майбутньому відповідач також може ухилятися й від виконання рішення суду;

- також, обґрунтовує те, що на момент подання позивачем позовної заяви №3003/20 від 30.03.2020р. з аналізу інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Судова влада України встановлено, що в провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/734/20 за позовом ТОВ "МИРОВІ ТЕПЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" до ТОВ "Астем 2018" про стягнення 1 676 827,85грн. та заява про забезпечення позову. Отже, відповідач має перед ТОВ "МИРОВІ ТЕПЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" велику заборгованість, що в порядку виконання вказаного судового рішення може потягти витрачання коштів саме на погашення заборгованості перед ТОВ "МИРОВІ ТЕПЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ", а не для здійснення розрахунків з позивачем - ТОВ "Плюс Форте", а це, в свою чергу, може призвести до невиконання або істотного ускладнення виконання рішення суду по даній справі у разі задоволення позову, а також позбавити позивача права на ефективний захист порушених прав. Крім того, вказана сума заборгованості ТОВ "Астем 2018" перед ТОВ "МИРОВІ ТЕПЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" свідчить про недобросовісність, неналежне виконання своїх договірних зобов`язань, а також про нестабільний фінансово-економічний стан відповідача, що відповідно також підтверджує той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду;

- також, вказує на те, що згідно інформації, розміщеної в Автоматизованій системі виконавчого провадження, наявні не завершені виконавчі провадження №60177540 та №61501141, в яких боржником виступає ТОВ "Астем 2018", а стягувачем Головне управління ДПС у Житомирській області. Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайгі ДПС України, ТОВ "Астем 2018" має податковий борг. Тобто, всі вищевказані обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед контрагентами, податкових зобов`язань перед державою, що вказує на можливість в майбутньому істотного ускладнення або навіть унеможливлення виконання рішення суду по даній справі, що призведе до неефективного захисту та неможливості поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.04.2020р. у справі №906/341/20 та призначено справу №906/341/20 до розгляду на 09.06.2020 р. об 14:30год..

25.05.2020р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" адвоката Лайтаренка О.В. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/341/20 поза приміщенням суду. В даній заяві заявник просить забезпечити представнику позивача ТОВ "Плюс Форте" адвокату Лайтаренку О.В. можливість проведення судового засідання по справі №906/341/20 09.06.2020 р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзвязку "EasyCon".

Як вбачається з вкладки "Табель" програмного забезпечення "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Савченко Г.І. перебував у відпустці з 25.05.2020р. по 29.05.2020р. включно.

Також, як вбачається з вкладки "Табель" програмного забезпечення "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Тимошенко О.М. перебував у відпустці з 01.06.2020р. по 05.06.2020р. включно.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" адвоката Лайтаренка О.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/341/20 поза приміщенням суду задоволено та ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/), тощо.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відповідач у справі наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання 09.06.2020р. не з`явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю відповідача.

Представник скаржника в судовому засіданні 09.06.2020р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.04.2020р. у справі №906/341/20 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" №3003/21 від 30.03.2020р. про забезпечення позову задовольнити і забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Астем 2018" в межах суми 836256,87грн., зазначивши банківський рахунок підприємства, а також на грошові кошти, які перебувають на інших рахунках ТОВ "Астем 2018", відкритих в АТ "Комерційний банк" Глобус" та/або в інших банківських установах.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали оскарження ухвали, Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" звернулося з позовом до Господарського суд Житомирської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" заборгованості у розмірі 836256,87грн..

Також, одночасно з пред`явленням позову ТОВ "Плюс Форте" подало заяву від 30.03.2020р. №3003/21 про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ "Астем 2018" в межах суми 836256,87грн., зазначивши банківський рахунок підприємства, а також на грошові кошти, які перебувають на інших рахунках ТОВ "Астем 2018", відкритих в АТ "Комерційний банк" Глобус" та/або в інших банківських установах.

В обґрунтування заяви вказано, що вимоги ТОВ "Плюс Форте" повернути грошові кошти, сплачені як аванс за виконання робіт з виготовлення металевих конструкцій, які ТОВ "Астем 2018" фактично не виконало, та сплатити пеню за порушення строків виконання вказаних зобов`язань, проігноровані підприємством. Оскільки кошти, які належать товариству, перебувають у його повному та безперешкодному володінні на розрахункових рахунках, тому відповідач може витратити грошові кошти, не сплативши заборгованість ТОВ "Плюс Форте", що може призвести до істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Той факт, що ТОВ "Астем 2018" ухиляється від виконання своїх обов`язків за договором №0020/19 від 06.09.2019р. вказує на те, що в майбутньому товариство також може ухилятися і від виконання рішення суду. Також зазначено, про наявність судового провадження про стягнення з ТОВ "Астем 2018" заборгованості та не завершених виконавчих проваджень, що в свою чергу свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, ТОВ "Плюс Форте" посилається на те, що вимоги ТОВ "Плюс Форте" повернути грошові кошти, сплачені як аванс за виконання робіт з виготовлення металевих конструкцій, які ТОВ "Астем 2018" фактично не виконало, та сплатити пеню за порушення строків виконання вказаних зобов`язань, проігноровані підприємством. Оскільки кошти, які належать товариству, перебувають у його повному та безперешкодному володінні на розрахункових рахунках, тому відповідач може витратити грошові кошти, не сплативши заборгованість ТОВ "Плюс Форте", що може призвести до істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Той факт, що ТОВ "Астем 2018" ухиляється від виконання своїх обов`язків за договором №0020/19 від 06.09.2019р. вказує на те, що в майбутньому товариство також може ухилятися і від виконання рішення суду. Також зазначено, про наявність судового провадження про стягнення з ТОВ "Астем 2018" заборгованості та не завершених виконавчих проваджень, що в свою чергу свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.04.2020р. у справі №906/341/20 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" про забезпечення позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст.136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу п.2 ч.1 ст.138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У ч.6 ст.140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Згідно п.п.1-4 ч.1, ч.ч.3, 4 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, з-поміж іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1 ст.2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ГПК України).

Згідно із ч.1 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 10.10.2019р. №904/1478/19 зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як свідчать матеріали справи, предметом спору у ній є вимога ТОВ "Плюс Форте" до ТОВ "Астем 2018" про стягнення 633471,92грн. заборгованості та пені у сумі 202784,95грн, які заявлені на підставі договору підряду на виконання робіт з виготовлення металоконструкцій №0020/19 від 06.09.2019р..

Із заяви позивача про забезпечення позову вбачається, що заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" (10029, м.Житомир, проспект Незалежності, 55а, код ЄДРПОУ 42031518) в межах суми 836256,87грн. які знаходяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018": - р/р № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Глобус" (МФО 380526, код ЄДРПОУ 35591059), а також грошові кошти, які знаходяться на інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018", відкритих в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Глобус" (МФО 380526, код ЄДРПОУ 35591059), та/або в інших банківських установах.

Як встановлено судом, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Судова влада України вбачається, що в провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/734/20 за позовом ТОВ "МИРОВІ ТЕПЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" до ТОВ "Астем 2018" про стягнення 1 676 827,85грн..

Також, судом встановлено, що згідно інформації, розміщеної в Автоматизованій системі виконавчого провадження наявні не завершені виконавчі провадження №60177540 та №61501141, в яких боржником виступає ТОВ "Астем 2018", а стягувачем Головне управління ДПС у Житомирській області.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вказані обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед контрагентами, податкових зобов`язань перед державою, і що вказує на можливість в майбутньому істотного ускладнення або навіть унеможливлення виконання рішення суду по даній справі, що призведе до неефективного захисту та неможливості поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тобто, наведене дає підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог, можливе утруднення або унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, наявних у відповідача, на момент ухвалення рішення у даній справі.

Враховуючи ту обставину, що предметом спору є стягнення грошових коштів, а заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти співвідноситься з предметом позову, отже існує конкретний зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу та знаходяться на його рахунках, відкритих в банківських установах, до моменту набрання законної сили судовим рішенням в даній справі, є необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до Господарського суду Житомирської області, адже невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що заявником не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, які б вказували на те, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Вимога про вжиття заходів забезпечення позову позивачем заявлена без відповідних доказів на підтвердження того, що існує реальна можливість вчинення відповідачем, дій, які б унеможливили виконання рішення суду у даній справі.

В свою чергу, як зазначив суд першої інстанції, саме лише посилання на наявність судових проваджень, учасником яких є ТОВ "Астем 2018", не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами (аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 02.04.2019р., розглядаючи справу №918/702/18).

Поряд із зазначеним колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Зокрема, як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не надано належної оцінки тим доводам позивача, що між сторонами наявний спір, а ухилення ТОВ "Астем 2018" від виконання своїх обов`язків, наявність заборгованості останнього перед позивачем в розмірі 836256,87грн. та можливість вільного розпорядження, зокрема, грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, свідчить про наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду по суті спору.

Наведені доводи узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 02.07.2019р. по справі №910/16944/18, від 17.07.2019р. по справі №916/662/19 та від 14.02.2020р. по справі №916/2278/19.

Також, судом першої інстанції не надано належної оцінки й тим доводам позивача, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Наведені доводи позивача узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 15.07.2019р. по справі №905/492/19, від 25.01.2019р. по справі № 925/288/17.

Також, наявність іншої судової справи зі спору майнового характеру, в якій ТОВ "Астем 2018" є відповідачем, а саме справи за позовом ТОВ "МИРОВІ ТЕПЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" до ТОВ "Астем 2018" про стягнення 1 676 827,85грн., дає підстави припускати, що у разі задоволення позовних вимог у вказаній судовій справі можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення, у свою чергу, заявлених у ній позовних вимог.

Зокрема, слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2020р. по справі № 911/734/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРОВІ ТЕПЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" про розірвання договору та стягнення 1 676 827,85грн. разом з доданими до неї документами передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Житомирської області.

Відповідно до інформації, розміщеної в Автоматизованій системі виконавчого провадження наявні не завершені виконавчі провадження №60177540 та №61501141, в яких боржником виступає ТОВ "Астем 2018", а стягувачем Головне управління ДПС у Житомирській області.

Тобто, наявність відкритих виконавчих проваджень, за якими відповідач є боржником, також дає підстави припускати, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зменшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення у справі.

Вказані правові позиції узгоджуються з позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 17.07.2019р. у справі №916/662/19, від 02.07.2019р. у справі №910/16944/18, від 14.02.2020р. у справі №916/2278/19, від 04.03.2020р. у справі №910/12117/19.

Водночас, слід зазначити, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів в межах суми позову в розмірі 836 256,87грн., які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських установах, в тому числі, але не обмежуючись р/р № НОМЕР_3 НОМЕР_4 в АТ "КБ "Глобус", передбачає обмеження можливості розпорядження відповідачем грошовими коштами в межах суми заявлених позовних вимог, що перебувають на його рахунках, та не заважає відповідачу вільно користуватися та розпоряджатися своїми грошовими коштами, адже, арештованими є лише кошти на суму в межах ціни позову, що не може заважати нормальному функціонуванню підприємства та вільному використанню інших коштів на відповідному банківському рахунку, які перевищують зазначену суму.

Водночас, у разі якщо буде встановлено, що підстави для задоволення позову будуть відсутніми, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи, як це передбачено ст.145 ГПК України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо неприпустимості блокування господарської діяльності ТОВ "Астем 2018" з огляду на розмір заявленого у позовній заяві боргу, є безпідставним.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" №3003/21 від 30.03.2020р. про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" слід задовольнити, в свою чергу, керуючись п.1 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.04.2020р. у справі №906/341/20 слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" №3003/21 від 30.03.2020р. про забезпечення позову задовольнити та забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" про стягнення грошових коштів у справі №906/341/20 шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" (10029, м.Житомир, проспект Незалежності, 55а, код ЄДРПОУ 42031518) в межах суми 836 256,87грн. які знаходяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018": - р/р № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Глобус" (МФО 380526, код ЄДРПОУ 35591059), а також грошові кошти, які знаходяться на інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018", відкритих в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Глобус" (МФО 380526, код ЄДРПОУ 35591059), та/або в інших банківських установах.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте", м.Київ задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.04.2020р. у справі №906/341/20 скасувати. Прийняти нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" №3003/21 від 30.03.2020р. про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Форте" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" про стягнення грошових коштів у справі №906/341/20 шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" (10029, м.Житомир, проспект Незалежності, 55а, код ЄДРПОУ 42031518) в межах суми 836 256,87грн. які знаходяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018": - р/р № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Глобус" (МФО 380526, код ЄДРПОУ 35591059), а також грошові кошти, які знаходяться на інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018", відкритих в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Глобус" (МФО 380526, код ЄДРПОУ 35591059), та/або в інших банківських установах.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №906/341/20 повернути до Господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "11" червня 2020 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Савченко Г.І.