ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10 червня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/152/20
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Курмило В.М.
розглянув справу
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник плюс", вул. Руська, 19, м. Тернопіль, 46001
про стягнення 92 192,61 грн
за участю представника позивача Калашнікова Є.Є., довіреність № б/н від 20.01.2020.
Суть справи:
Дочірнє підприємство "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник плюс" про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 02.03.2020 судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що господарським товариством неоплачені надані йому послуги по утриманню будинку та прибудинкової території. Зважаючи на це, у відповідача виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням інфляційних нарахувань та відсотків річних, заявлена до стягнення у судовому порядку.
Відповідач у судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів, у тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством та п.3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Зокрема, факт належного повідомлення ТОВ "Супутник плюс" підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4602509036696, №4602509086049, які повернулись з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі, ухвала про перенесення розгляду справи).
Згідно із п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
Наслідки неявки в судове засідання сторони визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи зазначену правову норму, наявність відомостей про направлення відповідачу ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав ОСОБА_1 проти Росії" суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності представника господарського товариства, за наявними у ній документами.
Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст. 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, судом встановлено наступне.
26.10.2005 між Департаментом житлово-комунального господарства, екології і транспорту Тернопільської міської ради (Уповноважений орган власника житла) та Приватним підприємством "Східний масив" (Виконавець) було укладено договір на виконання робіт по утриманню житлових будинків та прибудинкових територій, предметом якого є передача Департаментом ЖКГ Приватному підприємству "Східний масив" функцій з утримання будинків та прибудинкових територій згідно додатку, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами і власниками житлових приміщень. Згідно до п.6.1, цей договір укладається на термін 5 років та набуває чинності з дня його підписання.
На підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1871 від 27.10.2010 балансоутримувачем та виконавцем послуг з управління та утримання житлових будинків і прибудинкової території згідно додатку визнано Приватне підприємство "Східний масив".
Згідно із рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №321 від 28.02.2011 "Про передачу будинків" та додатку до нього, Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Залізничник" передано на баланс житловий фонд Приватному підприємству "Східний масив", зокрема 105-ти квартирний будинок за адресою вул. Руська, 19, загальною площею 10018,5кв.м., 1959 року забудови. Вказаним рішенням ПП "Східний масив" дозволено укласти, зокрема, з ДП "Авторитет" договір на виконання послуг з управління та утримання об`єктів житлового фонду (до затвердження переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких визначається на конкурсних засадах), оформивши матеріали відповідно до чинного законодавства.
На виконання вище зазначеного рішення ПП "Східний масив" прийняло на баланс багатоквартирні будинки згідно Акту приймання-передачі житлових будинків.
В подальшому, 28.04.2011 рішенням Виконкому Тернопільської міської ради №786 "Про визначення виконавця послуг" Приватному підприємству "Східний масив" надано дозвіл на укладення з Дочірнім підприємством "Авторитет плюс" договору на виконання послуг з управління та утримання об`єктів житлового фонду (до затвердження переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких визначається на конкурсних засадах); визначено Дочірнє підприємство "Авторитет плюс" виконавцем послуг з управління та утримання об`єктів житлового фонду, які перебувають на балансі ПП "Східний масив"; визнано таким, що втратило чинність рішення №1871 від 27.10.2010.
29.04.2011, на підставі рішення Виконкому Тернопільської міськради №786 від 28.04.2011 та, керуючись п.п.3.5.1, 3.5.2 договору на виконання робіт по утриманню житлових будинків та прибудинкових територій від 26.10.2005, між ПП "Східний масив" (Замовником) та ДП "Авторитет плюс" (Виконавцем), укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, відповідно до п.1 якого ДП "Авторитет плюс" взяло на себе зобов`язання надавати послуги з управління будинком по вул. Руська, 19 у м. Тернополі (додаток 1 до договору від 29.04.2011).
Відповідно до п.18 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2015.
31.12.2015 сторонами укладено Додаткову угоду до договору від 29.04.2011, у якій дійшли згоди про продовження дії правочину та визначили термін його дії до 31.12.2020. Додаткова угода набрала чинності з 01.01.2016.
Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1603 від 28.09.2011 встановлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення та інших споживачів, зокрема, по будинку за адресою Руська, 19 в розмірі 2,49 грн за 1 кв.м. площі нежитлового приміщення (додаток 2 до рішення).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №265 від 25.03.2015 діючі на той час тарифи на житлово-комунальні послуги коригувалися з коефіцієнтом 1,6. Дане рішення набрало чинності з 15.04.2015.
Згідно затвердженої Структури тариф для власників нежитлових приміщень склав - 1,66 грн за 1 кв.м.
15.03.2017 Виконкомом Тернопільської міської ради прийнято рішення №161, яким уповноважив Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології здійснювати реалізацію повноважень щодо встановлення (коригування) тарифів на житлово-комунальні послуги.
29.03.2017 наказом Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології №416 по будинку №19 вул. Руська у місті Тернополі затверджено структуру витрат з коригуючим коефіцієнтом з 01.04.2017 - 2,704 до тарифу, встановленого рішенням міської ради №1603 від 28.09.2011.
Таким чином, згідно складеної 01.04.2017 Структури, тариф для власників нежитлових приміщень склав - 2,816 грн за кв.м.
На підтвердження факту надання підприємством послуг по утриманню будинку та прибудинкової території по вул. Руська,19 у місті Тернополі позивачем долучено копії Актів виконаних робіт від: 12.01.2017, 20.01.2017, №96 від 23.01.2017, 31.01.2017, №221 від 03.02.2017, 08.02.2017, №228 від 08.02.2017, №228 від 08.02.2017, №254 від 09.02.2017, 28.02.2017, 10.03.2017, №417 від 10.03.2017, 13.03.2017, 14.03.2017, 29.03.2017, 31.03.2017, 10.05.2017, 04.04.2017, №591 від 22.05.2017, 29.04.2017,, 06.04.2017, №536 від 26.04.2017, 08.05.2017, 05.04.2017, 30.05.20177, 30.06.2017, 31.08.2017, 27.07.2017, 28.07.2017, 30.06.2017, 22.08.2017, №6 від 14.10.2017, №612 від 17.07.2017, №2926 від 27.10.2017, 20.10.2017, 22.08.2017, 14.08.2017, 30.11.2017, 31.10.2017, 30.09.20117, 31.08.2017, 07.06.2017, 25.01.2017, №744 від 21.06.2017, 29.10.2017, 12.12.2017, 05.10.2017, 30.10.2017, 20.12.2017, 26.10.20017, 18.10.2017, 17.11.2017, 25.01.2018, 13.02.2018, 21.02.2018, 22.02.2018, 31.03.22018, 28.02.2018, 31.01.2018, 28.02.2018, 30.12..2017, 31.01.2018, 31.10.2017, 12.11.2017, 29.01.2018, 30.04.2018, 20.12.2017, 31.05.2018, 30.04.2018, №53 від 09.08.2018, 31.05.218, 26.08.2018, 20.08.2018, 30.09.2018, 05.02.2018, 31.08.2018, 31.077.2018, №1371 від 24.07.2018, 30.006.2018, 23.10.2018, 24.10.2018, 28.03.2018, 30.11.2017, 30.10.2018, 30..11.2018, 31.12.2018, 15.02.2019, 20.02.2019, 18.12.2018, 31.01.2018, 28.02.2019, 20.03.2019, 28.02.2019, 300.04.2019, 29.03.2019, 330.04.2019, 29.03.2019, 31.07.2019, 31.08.2019, 29.06.2019, №30 від 03.07.2019, 11.06.2019, 31.05.2019, 30.09.2019, 31.08.2019, 30.09.2019, 31.10.2019, 30.11.2019, 26.11.2019, №89 від 10.12.2019, №76 від 11.10.2019,№98 від 05.12.2018, 30.11.2019.
Вище перелічені Акти складені комісією в складі головного інженера ДП "Авторитет плюс", майстра дільниці, власників, мешканців квартир та містять інформацію про вид виконаних робіт, їх дату, адресу будинку.
Як вбачається з Інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №200592109 від 17.02.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Супутник плюс" на підставі договорів купівлі-продажу ВАО 328953, ВАО 328956, ВАО 328959 від 08.09.2003 є власником комплексу, реєстраційний №19021862, розташованого за адресою вул. Руська, 19, м. Тернопіль.
Згідно довідки №25-02-20-1 від 25.02.2020, відповідно до інвентарної справи будинку за адресою вул. Руська,19, площа прибудинкової території становить 2372,5 кв.м.
Зі змісту розрахунку, долученого позивачем, вбачається, що ТОВ "Супутник плюс" як власнику нежитлового приміщення нарахувань щомісячних платежів за послуги, надані по утриманню будинку та прибудинкової території за період з лютого 2017 року по лютий 2020 року, виходячи із встановленого міською радою тарифу 1,66 грн за 1кв.м. нежитлового приміщення з лютого 2017 року по березня 2017 року та в розмірі 2,816 грн за 1кв.м. з квітня 2017 по лютий 2020. Таким чином, виходячи із загальної площі нерухомості відповідача. що є його власністю та складає 652,7 кв.м., останньому надано послуги в розмірі 67580,56 грн.
Станом на 27.02.2020 даний борг відповідачем залишається неоплаченим, що слугувало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Дослідивши наявні у справі докази в сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються спеціальним Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Як встановлено матеріалами справи, управління будинком за адресою вул. Руська, 19 здійснюється позивачем у справі. Ця нерухомість не передавалася на баланс іншому управителю, тому ДП "Авторитет плюс" правомірно здійснювало управління та утримання будинку. Відтак, позивач у справі є належним управителем будинку, а тому має права, що передбачені частиною першою статті 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Положеннями ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений у ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, в силу перелічених законодавчих норм, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/7968/19 від 21.04.2020.
Оскільки саме лише не укладення між сторонами письмового договору не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є належне підтвердження надання та споживання таких послуг у спірний період.
При цьому, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.
З приводу спірних правовідносин, у статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" законодавець обумовив, що споживач має здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
З огляду на зазначену правову норму та зважаючи на відсутність укладеного між сторонами письмового договору суд констатує, що оплата отриманих послуг має здійснюватися відповідачем щомісячно, в останній день місяця, за який надавались послуги.
Розмір плати за житлово-комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Розмір тарифу та структура основних витрат на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинку за адресою вул. Руська, 19 встановлено на підставі рішень Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1603 від 28.09.2011, від 25.03.2015 №265, а з 01.04.2017 - наказу Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології від 29.03.2017.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, нежитлові приміщення, загальною площею 652,7 кв.м., розташовані у будинку по вул. Руська,19 у місті Тернополі , з 08.09.2003 належать на праві власності ТОВ "Супутник плюс".
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що на підставі встановлених тарифів, позивачем нараховано цьому Товариству за період з 01.02.2017 по 31.03.2017 щомісячні платежі в розмірі 1083,48 грн (1,66грнх 652,7 кв.м.) та з 01.04.2017 року по 29.02.2020 в розмірі 1838 грн (2,816 грн х 652,7 кв.м.).
Фактичне надання послуг позивачем підтверджено в актах виконаних робіт, котрі складено в заявлений період.
За приписами ст. 317, ч.4 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна; власність зобов`язує.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
01.07.2015 набрав чинності Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст. 7 Закону).
Відповідно до частини другої статті 12 Закону витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Отже, враховуючи вищенаведені факти та норми законодавства, у відповідача виник обов`язок здійснити оплату послуг по утриманню даного будинку та його прибудинкової території пропорційно до частки спільної власності у даному будинку, що належить товариству.
При цьому, обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виник незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суд від 22.02.2018 у справі №910/11312/17.
Згідно зі ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.
Згідно ст.ст.11, 16, 509 ЦК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих послуг на момент розгляду спору судом у матеріалах немає, а тому суд визнає доводи позивача на суму 67 580,56 грн боргу правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із поданим позивачем розрахунком, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання, відповідачу за період з березня 2017 по січень 2020 нараховані інфляційні збитки в сумі 18 524,25 грн та за період з 27.02.2017 по 27.02.2020 - 3% річних в сумі 6 087, 80 грн.
Судом враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц про те, що правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення.
Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
У пункті 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків, враховуючи період існування заборгованості, розмір боргу, провівши відповідний перерахунок, суд встановив, що дані розрахунки здійснено невірно, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційні витрати підлягає частковому задоволенню, а саме: інфляційні збитки у розмірі 5 986,14 грн та 3% річних у сумі 2 866,66 грн.
В іншій частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань суд відмовляє за необґрунтованістю та безпідставністю.
Як наслідок, судом задовольняються вимоги про стягнення з відповідача 67 580,44 грн боргу, 5986,14 грн інфляційних нарахувань та 2 866,66 грн трьох відсотків річних, як таких, що підтверджені матеріалами справи та законодавчими актами, які регламентують спірні правовідносини.
Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129,238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник плюс" (вул. Руська, 19, м. Тернопіль, 46001, іден. код 31914418) на користь Дочірнього підприємства "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив" (проспект С.Бандери, 94, м. Тернопіль, 46013, ідент. код 36411009) - 67 580 (шістдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 44 коп. основної заборгованості, 5 986 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 14 коп. інфляційних нарахувань, 2 866 (дві тисячі вісімсот шістдесят шість) грн 66 коп. - 3% річних та 1 742 (одну тисячу сімсот сорок дві) грн 68 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 11.06.2020
Суддя О.В. Руденко
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2020 |
Оприлюднено | 11.06.2020 |
Номер документу | 89740145 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні