Рішення

від 29.05.2020 по справі п/320/678/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року справа №П/320/678/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД до Київської митниці Держмитслужби про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС з позовом, в якому просить:

- скасувати рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару № KT-UA125000-0119-2019 від 10.09.2019;

- зобов`язати відповідача прийняти нове рішення стосовно визначення коду товару за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товар, який було ввезено на територію України за митною декларацією № UA125110/2019/414622 від 02.08.2019 в режимі ІМ-40 ДЕ Напівфабрикат картоплі фрі "LW Conn. Rustic Fries": WRIN 10458-009 Картопля у вигляді скибочок, у паніровці, підданий тепловій обробці (обсмажена) та заморожена - 1827 кор. (по 10 кг), Країна виробництва - NL; Торгівельна марка - "Connoisseur"; Виробник - "Lamb Weston/Meijer V.O.F" має класифікуватись саме за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10 як такий, що підданий лише тепловій обробці, в упаковці 5 кг або більше, тобто інші овочі, приготовленні або консервовані без додавання оцту чи оцтової кислоти, морожені, крім продуктів товарної позиції 2006.

Позивач стверджує, що прийняте відповідачем рішення про визначення коду товару №KT-UA125000-0119-2019 від 10.09.2019 є безпідставним, оскільки відповідач невірно класифікував товар за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 99 90. При цьому позивач звертає увагу, що попередні класифікаційні рішення щодо класифікації аналогічного товару були оскаржені позивачем у судовій справі №810/3854/18, рішення в якій на користь позивача набрало законної сили 30.07.2019. Питання класифікації товару також розглядалося у пов`язаній справі № 810/4339/18, рішення в якій на користь позивача набрало законної сили 03.03.2020.

Позивач наголошує, що незважаючи на наявність рішень у зазначених вище справах, відповідач продовжує за тих самих обставин для того самого товару приймати протиправні класифікаційні рішення, у зв`язку із чим позивач звернувся з даним позовом про скасування рішення про визначення коду товару № KT-UA125000-0119-2019 від 10.09.2019, а також зобов`язання прийняти нове класифікаційне рішення у якості належного способу судового захисту прав позивача з огляду на повторність неправомірних дій відповідача.

На думку позивача, прийняте рішення щодо визначення коду товару підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №П/320/678/20 за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання, витребувано докази у справі, встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву вказує, що митним органом було відібрано зразки ввезеного товару позивачем на територію України та встановлено, що декларантом невірно визначено код товару, у зв`язку з чим прийнято спірне рішення про визначення коду товару №KT-UA125000-0119-2019 від 10.09.2019.

Наголошує, що при класифікації даного товару першою визначальною характеристикою є те, яким саме видам обробки піддавався даний товар, а саме тільки тепловій обробці чи не тільки тепловій обробці . Зазначає, що у межах товарної категорії 2004 10 99 класифікується картопля, яка піддана не тільки тепловій обробці, а піддана іншому кулінарному обробленню, в даному випадку - паніруванню, що полягає у нанесенні на поверхню напівфабриката паніровки (борошна, сухарної крихти, нарізаного пшеничного хліба тощо). Відтак стверджує, що товар, який підданий не лише тепловій обробці, розглядається в межах товарної підкатегорії 2204 10 99---інша, яка включає в себе такі підкатегорії: 2004 10 99---інша, 2004 10 99 10----в упаковці 5 кг або більше, 2004 10 99 90---- інша. Тобто, при класифікації даного товару Картопля LW Conn. Rustic Fries" WRIN 10458-009 другою визначальною характеристикою є вага упаковки - більше чи менше 5 кг.

Зважаючи на те, що товари Напівфабрикат картоплі фрі LW Conn. Rustic Fries WRIN 10458-009 були обжарені та заморожені, полімерна упаковка захищає такі товари, зокрема, від окислення киснем, конденсації або навпаки, сублімації вологи, забруднення мікроорганізмами, пилом та сторонніми нехарчовими запахами. Таким чином, призначення упаковки (полімерний пакет) відповідає терміну упаковка . Полімерна упаковка товару масою нетто 2,5 кг містить всю необхідну інформацію щодо складу товару, способу приготування, терміну придатності та умови його зберігання. У розумінні вказаного законодавчого визначення полімерний маркований пакет, із зазначеною на маркуванні масою 2,5 кг, є одиницею упаковки та всупереч твердженням позивача не може розглядатись як пакувальний матеріал, використаний з технологічною метою, оскільки такий поліетиленовий пакет містить маркування. На підставі викладеного, класифікацію товару Напівфабрикат картоплі фрі LW Conn. Rustic Fries WRIN 10458-009: картопля у вигляді скибочок у паніровці, піддана лише тепловій обробці, обсмажена та заморожена по 2,5 кг в упаковці (4 упаковки в 1 коробці) слід здійснювати в межах товарної підкатегорії 2004 10 99 90 згідно з УКТЗЕД.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.04.2020.

Протокольною ухвалою суду від 14.04.2020 судове засідання відкладено на 30.04.2020 у зв`язку з клопотанням представника позивача та неявкою у судове засідання відповідача.

У судове засідання 30.04.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були сповіщені належним чином та своєчасно, позивач отримав судову повістку 18.04.2020, відповідач отримав судову повістку 22.04.2020.

30.04.2020 на адресу суду від представника позивача адвоката Шинкаренко І.В. надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач клопотань до суду не направляв.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги подане представником позивача клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 замінено відповідача - Київську митницю ДФС на правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД (ідентифікаційний код 20072763, місцезнаходження: 07454, Київська обл., Броварський район, село Требухів, вулиця Броварська, будинок 56) є юридичною особою, яка зареєстрована 19.09.1996, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.06.2017 (т.1, а.с.47).

Товариство з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД входить до складу групи компаній ХАВІ Глобал Лоджистік ГмбХ (НАVI Global Logistics GmbH, США) та за умовами Контракту б/н від 01.01.2002 є дистриб`ютором продукції для ПП МакДональдз Юкрейн ЛТД , імпортуючи в Україну продукти харчування, напівфабрикати для подальшої переробки й реалізації через мережу закладів ресторанного господарства ПП МакДональдз Юкрейн ЛТД (т.1, а.с.138-140).

З матеріалів справи слідує, що 01.10.2017 між фірмою Lamb Weston/Meijer V.O.F. (Нідерланди, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успот ЛТД" (Україна, Покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №87, за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити на умовах поставки FCA - Bergen op Zoom товари згідно замовлень Покупця. Перелік товарів, їх кількість та ціна зазначаються в додатках до Контракту Продавцем, що є невід`ємною частиною Контракту (т.1, а.с.117-119).

На виконання вказаного Контракту позивачем в зону діяльності Відділу ВМО № 1 МП Західний Київської митниці ДФС за митною декларацією № UA125110/2019/414622 від 02.08.2019 в режимі ІМ-40 ДЕ було подано до митного оформлення товар - Напівфабрикат картоплі фрі "LW Conn. Rustic Fries": WRIN 10458-009 Картопля у вигляді скибочок, у паніровці, підданий тепловій обробці (обсмажена) та заморожена - 1827 кор. (по 10 кг), Країна виробництва - NL; Торгівельна марка - "Connoisseur"; Виробник - "Lamb Weston/Meijer V.O.F" (т.1, а.с.82-83).

Вказаний товар було задекларовано позивачем за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10 і упаковано наступним чином: коробка вагою 10 кг, у якій товар розфасовано у 4 пакети по 2,5 кг кожний пакет. Базова ставка ввізного мита - 5 %, ставка з урахування преференцій в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС - 0 %.

Відповідач відмовив у митному оформленні митної декларації від 02.08.2019 №UA125110/2019/414622, про що видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00295 (т.1, а.с. 80-81).

Причиною відмови в митному оформленні товарів у картці відмови від 02.08.2019 №UA125110/2019/414622 зазначено: По суб`єкту ТОВ УСПОТ ЛТД наявне рішення про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018. Відповідно до вимог ст.256, п.11 ст.264, ст.269 Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 №4495-VІ), ПКМУ №450 від 21.05.2012 необхідно внесення змін до гр. 12, 31, 33, 45, 46, 43, 47, В ЕМД .

В якості роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів у картці відмови від 02.08.2019 №UA125110/2019/414622 вказано подання нової МД, заповненої відповідно до рішення про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018.

Судом встановлено, що Київською митницею ДФС за результатами митного оформлення аналогічного товару, поданого до митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД у 2018 році було прийнято Рішення про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018, відповідно до якого код товару згідно УКТЗЕД змінено з 2004101090 на 2004109990 (т.1, а.с.59).

Вказане рішення про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018 було оскаржено Товариством з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД до Київського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 26.09.2018 у справі №810/3854/18 скасоване рішення Київської митниці Державної фіскальної служби України про визначення коду товару від 03.05.2018 № КТ-UА125110-0028-2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №810/3854/18 апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року - без змін.

12 серпня 2019 року позивач подав нову митну декларацію № UA125110/2019/415437 стосовно товару в режимі ІМ-40 ДЕ за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10 (т.1, а.с.84-85).

В матеріалах справи наявний лист Київської митниці ДФС № 10299/6/10-70-19-47 від 12.08.2019, яким позивача повідомлено, що Київською митницею ДФС рішення про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018 відкликане (т.1, а.с.115).

Митним брокером позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю Імпекс Логистик до ВМО №1 МП Західний Київської митниці ДФС у зв`язку з проведенням 13.08.2019 року митного огляду товару без складання акта огляду та акта про взяття проб (зразків) товару, було направлено лист від 14.08.2019 № 14/01, з проханням скласти акт про проведення митного огляду та виконати всі митні формальності в термін відповідно до п.1 ст. 255 Митного кодексу України (т.1, а.с.86).

15.08.2019 було проведено митний огляд товарів, поданих до митного оформлення за митною декларацією від 12.08.2019 № UA125110/2019/415437, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Митний огляд проведено з частковим розкриттям пакувальних місць до 20% і частковим обстеженням транспортного засобу. В оглянутих місцях знаходиться товар, який за маркуванням та зовнішніми ознаками ідентифікується як: картопля заморожена у вигляді скибочок. Товар переміщується в первинній упаковці в П/Е пакетах вага нетто 1 пакета 2,5 кг, які упаковано по 4 пакети в картонну коробку вага нетто 10 кг, вага брутто 10,451 кг. На упаковці оглянутих місць наявне маркування WRIN 10458-009, Connoisseur. На оглянутих одиницях товару наявне маркування з визначенням вагових характеристик ваги брутто/нетто. На оглянутих одиницях товару (коробці) наявне маркування виробника 4*2,5 кг, термін придатності, склад продукту, Т . М., виробник. На оглянутих одиницях товару (П/Е пакетах) наявне маркування виробника 2,5 кг, термін придатності, склад продукту, Т.М. В процесі здійснення митного огляду було здійснено фотографування оглянутих одиниць товару та його пакування, маркування та характерних особливостей, фотографії розміщено в електронному вигляді під ЕМД. Митний огляд проведено з використанням наступних технічних засобів митного контролю: фотокамера. Агент з митного оформлення ОСОБА_2 підписувати акт митного огляду відмовився (т.1, а.с.223).

Судом встановлено, що уповноваженою особою декларанта ТОВ Імпекс Логістик ОСОБА_2 під час митного огляду товару 15.08.2019 надані письмові пояснення про те, що в частині, що стосується опису упаковки товару, з актом про проведення митного огляду не згоден. Товар переміщується в картонних коробках. Саме картонна коробка з товаром загальною вагою 10 кг і є упаковкою. Це підтверджується постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №810/3854/18, копія якої додається до запиту на проведення досліджень до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС. Тому підписувати акт про проведення митного огляду агент з митного оформлення ОСОБА_2 відмовився (т.1, а.с.113).

Також декларантом - ТОВ Імпекс Логістик на адресу ВО №1 митного посту Західний були подані заперечення до акту про проведення митного огляду аналогічного змісту (т.1, а.с.242).

15.08.2019 у присутності декларанта ТОВ Імпекс Логістик ОСОБА_2 було взято проби (зразки) товарів - Напівфабрикат картоплі фрі "LW Conn. Rustic Fries": WRIN 10458-009 Картопля у вигляді скибочок, у паніровці, підданий тепловій обробці (обсмажена) та заморожена - 1827 кор. (по 10 кг), Країна виробництва - NL; Торгівельна марка - "Connoisseur"; Виробник - "Lamb Weston/Meijer V.O.F" (т.1, а.с.224).

15.08.2019 митний пост Західний Київської митниці ДФС звернувся до директора Департаменту податкових та митних експертиз ДФС із запитом №1476/10-70-62-19 про проведення дослідження (аналізу, експертизи), в якому з метою перевірки правильності класифікації товарів, заявлених до митного оформлення просив:

1. Ідентифікувати товар.

2. Надати характеристики товару, визначальні для його класифікації, використовуючи термінологію УКТЗЕД, а саме: ступінь обробки, наявність спецій, солі та інших харчових добавок, у разі наявності - зазначити вид добавки та її відсотковий вміст у складі продукту, яким саме видам обробки підданий товар.

3. Чи відповідають визначені характеристики товару опису товарної категорії 20041010 УКТЗЕД.

4. Надати інформацію щодо пакування товару: якою є вага однієї упаковки товару, чи можливо розглядати в якості упаковки товару окремий поліетиленовий пакет вагою 2,5 кг чи комплекс засобів - картонну коробку разом з товаром, розфасованим в окремі поліетиленові пакети по 2,5 кг загальною вагою 10 кг, відповідність пакування та маркування товару ДСТУ 2887-94.

5. Вказати, чи відповідає товар задекларованому у гр.31 митної декларації від 12.08.2019 № UA125110/2019/415437 (т.1, а.с.226-227).

До отримання результатів дослідження, а саме 15.08.2019 позивач подав до митного оформлення дві тимчасові декларації стосовно того самого товару в режимі ІМ 40 ТН від 15.08.2019 №UA125110/2019/415754 та від 15.08.2019 №UA125110/2019/415750 за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10 (т.1, а.с.89, 93-94) та знов отримав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00319 та № UA125110/2019/00320 відповідно, в яких також зазначено про наявність по суб`єкту ТОВ УСПОТ ЛТД рішення про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018 (т.1, а.с. 87-88, 90-92).

19.08.2019 позивач подав до митного оформлення дві тимчасові декларації стосовно того самого товару в режимі ІМ 40 ТН від 19.08.2019 №UA125110/2019/415950 та від 19.08.2019 №UA125110/2019/415951 за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10 (т.1, а.с.98-99, 102), на які знов отримав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00325 та № UA125110/2019/00320 відповідно, в яких вказано, що у відповідності до статті 256 МК України митне оформлення не може бути завершено. Порушено вимоги ПКМУ від 21.05.2012 №450, наказу МФУ від 30.05.2012 №651. Відібрані проби (зразки) товару (т.1, а.с. 95-97, 100-101).

За результатами проведеного на запит митного посту Західний Київської митниці ДФС №1476/10-70-62-19 про проведення дослідження (аналізу, експертизи) дослідження, Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Департаменту податкових та митних експертиз ДФС складено висновок №142005801-0218 від 27.08.2019, який із супровідним листом від 27.08.2019 №4965/7/94-94-58-01-02 був направлений на адресу м/п Західний Київської митниці ДФС (т.1, а.с.228).

У висновку №142005801-0218 від 27.08.2019 вказано, що зразок є замороженою картоплею, у вигляді скибочок, у паніровці, з доданням солі, підданою обробці (обсмаженню), що узгоджується з відповідними відомостям у гр.31 МД від 12.08.2019 № UA125110/2019/415437. Зазначено, що надання відповіді на питання Чи відповідають визначені характеристики товару опису товарної категорії 20041010 УКТЗЕД виходить за межі повноважень фахівців ДПМЕ ДФС (т.1, а.с.229-239).

За результатами дослідження товару Відділом класифікації товарів Київської митниці ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 10.09.2019 № KT-UA125000-0119-2019 , відповідно до якого поданий до митного оформлення за митною декларацією 12.08.2019 № UA125110/2019/415437 товар - Напівфабрикат картоплі фрі "LW Conn. Rustic Fries": WRIN 10458-009 Картопля у вигляді скибочок, у паніровці, підданий тепловій обробці (обсмажена) та заморожена - 1827 кор. (по 10 кг), Країна виробництва - NL; Торгівельна марка - "Connoisseur"; Виробник - "Lamb Weston/Meijer V.O.F" за кодом УКТЗЕД 2004101010 повинен мати такий опис товару - Напівфабрикат картоплі фрі "LW Conn. Rustic Fries": WRIN 10458-009 є замороженою картоплею, у вигляді скибочок, у паніровці, з доданням харчової солі, піддана тепловій обробці (обсмажена) по 2,5 кг в упаковці (4 упаковки в 1 коробці). Країна виробництва - NL; Торгівельна марка - "Connoisseur"; Виробник - "Lamb Weston/Meijer V.O.F" , що відповідає коду УКТЗЕД 2004109990 (т.1, а.с.245-246).

Враховуючи прийняте рішення про визначення коду товару від 10.09.2019 № KT-UA125000-0119-2019 відповідач відмовив у митному оформленні митної декларації від 12.08.2019 №UA125110/2019/415437, про що видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00351 (т.1, а.с. 247-248).

За вказаних обставин з метою випуску товару у вільний обіг позивачем подані тимчасові митні декларації в режимі ІМ 40 ТН від 20.08.2019 №UA125110/2019/416055 та від 20.08.2019 №UA125110/2019/416056 та додаткові декларації до тимчасових декларацій від 04.10.2019 №UA125110/2019/419440 та від 04.10.2019 №UA125110/2019/419444, за якими товар випущено у вільний обіг (т.1, а.с.103-110).

В подальшому позивач подав скаргу від 09.10.2019 №332 до Державної митної служби України та Державної фіскальної служби України, в якій просив скасувати рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 10.09.2019 № KT-UA125000-0119-2019, видати нове рішення стосовно визначення коду Спірного товару за кодом УКТЗЕД 2004101010 та зобов`язати Київську митницю ДФС та підпорядковані їй територіальні органи здійснювати митне оформлення Спірного товару з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №810/3854/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №810/3854/18 за кодом УКТЗЕД 2004101010 (т.1, а.с.154-162).

У задоволенні даної скарги рішенням Державної фіскальної служби України, викладеним у листі від 29.10.2019 №43587/6/99-99-19-03-03-15, було відмовлено та вказано, що класифікацію товару - Напівфабрикат картоплі фрі "LW Conn. Rustic Fries": WRIN 10458-009: картопля у вигляді скибочок, у паніровці, піддана лише тепловій обробці, обсмажена та заморожена по 2,5 кг в упаковці (4 упаковки в 1 коробці) слід здійснювати у межах товарної підкатегорії 2004 10 99 90 згідно з УКТЗЕД. Також зазначено, що підстав для відкликання немає (т.1, а.с.152-153).

Вважаючи рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 10.09.2019 № KT-UA125000-0119-2019 таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходить з такого.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно із ч.2 ст.67 Митного кодексу України в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Частиною 3 ст.67 Митного кодексу України встановлено, що для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Відповідно до ч.4 ст.67 Митного кодексу України структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з ч. 1 ст. 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст.69 Митного кодексу України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч. 2 ст.69 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно із ч.4 ст.69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Положеннями ч.5 ст.69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частиною 6 ст.69 Митного кодексу України передбачено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до ч.7 ст.69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч.8 ст.69 Митного кодексу України).

Відповідно до Указу Президента України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" від 17.05.2002 року №466/2002 (далі - Указ № 466) Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно з пунктом "а" статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 року, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі - Порядок №428).

Так, у відповідності до п.3 Порядку №428 УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Згідно із п.6 Порядку №428 пропозиції щодо внесення змін до УКТЗЕД у зв`язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономіки з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.

Відповідно до п.12 Порядку №428 пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

Такі Пояснення до УКТЗЕД затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.

Порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) визначено Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1085/21397 (далі - Порядок №650).

Пунктом 4 розділу І Порядку №650 передбачено, що згідно з цим Порядком ВМП серед іншого здійснює: контроль правильності класифікації задекларованих або оформлених товарів; проводить контрольні заходи щодо класифікаційної роботи в ПМО, на митних постах, включаючи вибіркові перевірки оформлених митних декларацій; приймає Рішення у складних випадках, визначених статтею 69 Кодексу, за запитами ПМО.

Відповідно до п.1 розділу III Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №65 визначено, що посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно з положеннями п.3 розділу ІІІ Порядку №650 рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

У разі коли посадові особи ВМП направлені для виконання службових обов`язків до ПМО чи митного поста, Рішення щодо складного випадку класифікації товару приймається такими посадовими особами без підготовки запиту до ВМП.

У разі самостійного виявлення ВМП порушення правил класифікації товарів під час проведення контролю правильності класифікації товарів, задекларованих у митних деклараціях, поданих до митного оформлення, ВМП вноситься відмітка за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) про прийняття до виконання відповідної митної формальності щодо проведення контролю правильності класифікації товарів та в разі потреби прийняття Рішення.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку №650 контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.

При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у попередньому рішенні про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД (далі - ПРК), у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

Суд погоджується з доводами відповідача про наявність у нього виключних повноважень щодо здійснення державної митної справи (ст.8 Митного кодексу України) та його право самостійно класифікувати товари згідно з УКТЗЕД у разі виявлення під час митного оформлення порушень правил класифікації товарів (ст. 69 МК України).

Разом з тим, відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведені вище положення законодавства з питань державної митної справи відповідач має право прийняти лише таке рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, зміст якого ґрунтується на нормах Закону.

З урахуванням статті 55 Конституції України, правомірність рішення відповідача про визначення коду товару може бути піддана судовому контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним товаром у даному випадку є напівфабрикат картоплі фрі LW Conn. Rustic Fries - картопляний виріб у вигляді скибочок у паніровці, підданий тепловій обробці, обсмажений та заморожений, не призначений для роздрібної торгівлі, виключно для закладів швидкого харчування.

Товар надходить та в подальшому реалізується в ресторани швидкого харчування у картонних коробках по 10 кг. У таких коробках товар з технологічною метою розфасовано в поліетиленові пакети вагою 2,5 кг кожен. Таке фасування необхідне для запобігання злипанню товару та зручного заповнення ємності для приготування продукту в ємностях для смаження картоплі в ресторанах, кожна з яких розрахована на додавання 2,5 кг напівфабрикату.

Основні правила інтерпретації УКТЗЕД викладені в додатку до Закону України "Про Митний тариф України", тобто мають силу законодавчого акта.

Пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій. Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях проводиться відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Пунктом 2 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД зазначається, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3. За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила З (b) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

За ч.5 статті 169 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Таким чином, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

За УКТ ЗЕД Розділ IV Готовi харчовi продукти; алкогольнi та безалкогольнi напої i оцет; тютюн та його замінники включає, зокрема, групу 20 Продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин .

Група 20 Продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин згідно УКТЗЕД включає наступні товари та їх класифікацію:

2004 Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, морожені, крім продуктів товарної позиції 2006:

2004 10 - картопля:

2004 10 10 - - піддана лише тепловій обробці:

2004 10 10 10 - - - в упаковці 5 кг або більше

2004 10 10 90 - - - інша

- - інша:

2004 10 91 00 - - - у вигляді борошна, крупів або пластівців

2004 10 99 - - - інша:

2004 10 99 10 - - - - в упаковці 5 кг або більше

2004 10 99 90 - - - - інша.

Товар класифіковано в товарній позиції 2004 інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, морожені, крім продуктів товарної позиції 2006 .

Класифікація товарів в межах товарних позицій здійснюється згідно з Правилом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.

Товар позивача класифікується у товарній підпозиції 2004 10 картопля , з чим погоджується митний орган.

Виходячи зі змісту цієї підпозиції, класифікація у конкретній категорії/підкатегорії залежить від таких класифікаційних ознак як 1 - спосіб обробки та 2 - пакування.

Спірним рішенням визначено код товару інший, ніж визначений позивачем при декларуванні товару, з урахуванням розбіжності у висновках щодо ступеню обробки.

Як вже було вказано вище, позивач у митній декларації № UA125110/2019/414622 від 02.08.2019 в режимі ІМ-40 ДЕ класифікував ввезений на митну територію України товар за кодом 2004 10 10 90 згідно з УКТ ЗЕД, як такий, що був підданий лише тепловій обробці, в упаковці більше 5 кг.

Відповідно до оспорюваного рішення про визначення коду товару від 10.09.2019 товар вважається як такий, що підданий не лише тепловій обробці, тобто відбувалася обробка й іншими способами. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у межах товарної категорії 2004 10 99 класифікується картопля, яка піддана не тільки тепловій обробці, а піддана іншому кулінарному обробленню, в даному випадку - паніруванню, що полягає у нанесенні на поверхню напівфабриката паніровки (борошна, сухарної крихти, нарізаного пшеничного хліба тощо).

Відтак відповідач стверджує, що товар, який підданий не лише тепловій обробці, розглядається в межах товарної підкатегорії 2204 10 99---інша, яка включає в себе такі підкатегорії: 2004 10 99---інша, 2004 10 99 10----в упаковці 5 кг або більше, 2004 10 99 90---- інша. Тобто, при класифікації даного товару Картопля LW Conn. Rustic Fries" WRIN 10458-009 другою визначальною характеристикою за твердженням відповідача є вага упаковки - більше чи менше 5 кг.

На думку відповідача зважаючи на те, що товари Напівфабрикат картоплі фрі LW Conn. Rustic Fries WRIN 10458-009 були обжарені та заморожені, полімерна упаковка захищає такі товари, зокрема, від окислення киснем, конденсації або навпаки, сублімації вологи, забруднення мікроорганізмами, пилом та сторонніми нехарчовими запахами. Вказане приводить відповідача до висновку, що призначення упаковки (полімерний пакет) відповідає терміну упаковка . Полімерна упаковка товару масою нетто 2,5 кг містить всю необхідну інформацію щодо складу товару, способу приготування, терміну придатності та умови його зберігання. У розумінні вказаного законодавчого визначення полімерний маркований пакет, із зазначеною на маркуванні масою 2,5 кг, є одиницею упаковки та всупереч твердженням позивача не може розглядатись як пакувальний матеріал, використаний з технологічною метою, оскільки такий поліетиленовий пакет містить маркування. На підставі викладеного, класифікацію товару Напівфабрикат картоплі фрі LW Conn. Rustic Fries WRIN 10458-009: картопля у вигляді скибочок у паніровці, піддана лише тепловій обробці, обсмажена та заморожена по 2,5 кг в упаковці (4 упаковки в 1 коробці) слід здійснювати в межах товарної підкатегорії 2004 10 99 90 згідно з УКТЗЕД.

Позивач вважає, що товар є картопляним виробом, що піддається лише тепловій обробці, надходить в Україну й реалізується в упаковці більше 5 кг.

Суд погоджується з такими твердженнями, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось судом та не заперечується учасниками справи, товар класифікується у товарній позиції 2004 інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, морожені, крім продуктів товарної позиції 2006 .

Відповідно до Правила 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.

Товарна категорія 20041010 включає картоплю, що піддана лише тепловій обробці , однак ані опис в УКТЗЕД, ані примітки до товарних категорій та підкатегорій не розкривають, які саме товари мають розглядатися як такі, що піддавалися лише тепловій обробці.

Разом з тим, Пояснення до товарної позиції 2004 УКТЗЕД, затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401, наведено приклади товарів, які можуть класифікуватися в ній, а саме: заморожені овочі цієї товарної позиції - це овочі, що включаються в не мороженому вигляді до товарної позиції 2005.

В додаткових поясненнях до товарної категорії 20041010 УКТ ЗЕД - картопля піддана лише тепловій обробці - вказується, що ця товарна категорія включає, зокрема, продукти, згадувані в Поясненнях до товарної позиції 2004, другий абзац, 1.

Продуктами, згадуваними в Поясненнях до товарної позиції 2004, другий абзац, 1 є 1 картопля (чіпси чи картопля по-французькому), повністю чи частково обсмажена в олії, а потім заморожена.

Тобто, у розумінні Пояснень до УКТЗЕД морожені продукти з картоплі, які включаються в категорію тих, що піддані лише тепловій обробці, включають, зокрема картоплю, що обсмажена в олії, а потім заморожена, зокрема, чіпси чи картоплю по-французькому.

В Національному класифікаторі України ДБК 021:2015 Єдиний закупівельний словник , затвердженому наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749, призначеному для стандартизації опису в договорах предмету державних закупівель, визначено, що картопляні чіпси та картопля фрі англійською перекладаються як Chips or french fries .

Товар в даному випадку є замороженим напівфабрикатом картоплі фрі, торговельна назва англійською - Conn. Rustic Fries . Відповідно до опису українською мовою на коробці вагою 10 кг товаром є напівфабрикат картоплі фрі Connoisseur в паніруванні, попередньо обсмажений та заморожений , що підтверджується упаковкою товару, в якій безпосередньо ввозився товар (т.1, а.с.145-148).

Крім того, суд вважає за можливе зазначити, що і Закон України Про Митний тариф України і Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401, не містять спеціальних правил стосовно того, що слід вважати упаковкою товару для цілей застосування класифікаційної ознаки в упаковці 5 кг або більше .

Також визначення терміну упаковка митне законодавство не містить, однак міститься визначення терміну первинна тара (упаковка) у Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651).

Відповідно до цього визначення первинна тара (упаковка) - тара (упаковка), що невіддільна від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу .

Однак визначення терміну одиниця упаковки міститься в Законі України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (ст. 1 Законі України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів ), а саме одиниця упаковки - це будь-яка упаковка, включаючи обгортку, незалежно від матеріалу і форми, яка частково або повністю покриває харчовий продукт, для його постачання як окремої одиниці (контейнер може містити кілька упаковок). Одиницею упаковки не вважається одиниця (частина) продукту, ізольована від іншої частини пакувальним матеріалом з технологічною метою (запобігання злипанню, заморожуванню, перемішуванню частин продукції між собою), а також пакування, яке є елементом сервірування у закладах громадського харчування.

Таким чином, критеріями визначення одиниці упаковки є те, що така упаковка використовується для постачання товару як окремої одиниці, при цьому одиниці упаковки не вважаються частиною продукту, ізольована від іншої пакувальним матеріалом з технологічною метою.

Розглянувши процес обігу товару, що був ввезений на територію України позивачем, суд зазначає, що товар закуповується ТОВ УСПОЛТ ЛТД у виробника Lamb Weston/Meijer V.O.F. (Нідерланди) на підставі контракту № 87 від 01.10.2017 та постачається на територію України в картонних коробках вагою по 10 кг.

Зазначена обставина підтверджується листом компанії Lamb Weston/Meijer V.O.F. від 23.02.2018, в якому виробник підтверджує, що основною упаковкою є картонна коробка загальною вагою 10 кг, яка використовується, окрім позивача також і виробником як одиниця зберігання, інвентаризації, продажу, транспортування, дистрибуції та основної реалізації (т.1, а.с.134), а також підтверджується інвойсами на поставку, де в самій назві вказано, що він поставляється упаковками вагою 10 кг - LW Conn. Rustie Fries 10 KG (т.1, а.с.213).

Відповідно до п. 4.11 ДСТУ 2887-94 Маса нетто - маса продукції в одиниці пакування , тобто вага нетто товару визначена з розрахунку на одиницю пакування.

У даному випадку вказівка на вагу нетто 10 кг підтверджує, що одиницею поставки є товар в картонній упаковці вагою 10 кг.

Також позивачем до суду було надано пакувальні листи, відповідно до яких в графі продукт вказано назву товару вагою 10 кг - LW Conn.Rustic Fries 10 KG , в графі кількість упаковок зазначено кількість коробок, а в графі вага нетто загальна вага товару, що відповідає кількості коробок по 10 кг (т.1, а.с.212).

Тобто замовлення та закупівля товару позивачем у компанії Lamb Weston/Meijer V.O.F. здійснюється виходячи з того, що одиницею товару є саме картонна коробка з вагою 10 кг, саме виходячи з цього сторонами Контракту визначена ціна придбання однієї коробки товару вагою 10 кг та оформлені усі документи щодо закупівлі (специфікації замовлення товару, інвойси, товарні накладні тощо).

Щодо висновку № 142005801-0218 від 27.08.2019, складеного Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, на підставі якого митним органом прийнято рішення про визначення коду товару № KT-UA125000-0119-2019 від 10.09.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до опису проб (зразків) товару під час дослідження аналізувався товар, який надійшов на дослідження у маркованій картонній коробці, у якій містились 4 маркованих полімерних пакета з продукцією у вигляді скибочок картоплі світло-жовтого кольору.

У висновку вказано, що на картонній коробці нанесено маркування типографським способом, різними мовами (у тому числі українською, російською, англійською), яке містить наступні відомості щодо продукту: назви, складу, харчової та енергетичної цінності на 100г продукту, способу приготування, маси нетто (10 кг), маси брутто (10,451кг), кількості (4 упаковки по 2,5кг ±15%), строку та умов зберігання, дати виробництва (09.07.2019) придатності ( вжити до (28.12.2020)), номер партії (NL020L91907); відомості щодо виробника (Lamb Weston/Meijer vof) та імпортера в Україні (ТОВ Успот ЛТД ).

Стосовно маркування на полімерних пакетах, у висновку зазначено, що нанесено маркування типографським способом різними мовами (у тому числі англійською та російською), яке дублює в повному обсязі, за виключенням маси брутто та кількості, відомості щодо продукту, зазначені на картонній коробці, а саме: назва, склад, харчова та енергетична цінність на 100г продукту, спосіб приготування, маса нетто (2500 г), строк та умови зберігання, дата виробництва, термін придатності, номер партії; відомості щодо виробника. Маркування українською мовою на полімерних пакетах відсутнє.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів від 06.12.2018 № 2639-VIII, інформація про харчові продукти надається державною мовою. За рішенням оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватись його переклад іншими мовами.

Правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров`я громадян і задоволення їхніх соціальних та економічних інтересів встановлює Закон України Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів від 06.12.2018 № 2639-VIII (далі - Закон № 2639-VIII, набрав чинності 07.02.2019).

Відповідно до статті 1 Закону № 2639-VIII у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: інформація про харчовий продукт - інформація, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення у маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв`язку або усних повідомлень (пункт 10 частини 1); маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього (пункт 11 частини 1); фасований харчовий продукт - будь-яка представлена кінцевому споживачеві та закладам громадського харчування окрема одиниця, що складається з харчового продукту та упаковки, в яку вміщено цей продукт до того, як його пропонувати для продажу, незалежно від того, повністю чи частково упаковка покриває харчовий продукт, але в будь-якому разі таким чином, щоб її вміст не можна було змінити, не відкривши або не пошкодивши при цьому упаковки. Зазначений термін не поширюється на харчові продукти, що упаковуються в місцях продажу, у тому числі на прохання споживача (нефасовані харчові продукти) (п.31 частини 1).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону № 2639-VIII інформація про харчові продукти надається державною мовою.

За рішенням оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами (ч.2 ст.10 Закону № 2639-VIII).

Відповідно до умов розділу 7 зовнішньоекономічного контракту № 87 від 01.10.2017, який має назву Маркування та упаковка , передбачено, що упаковка повинна відповідати всім вимогам, які існують в країні Продавця для даного виду товару (п.7.1). Кожне місце повинно мати відповідне маркування у відповідності з інструкцією, яка існує для кожного виду товару. Кожна упаковка повинна мати маркування на українській мові (п.7.4).

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Нанесення на картонній коробці маркування типографським способом, зокрема щодо маси нетто (10 кг), маси брутто (10,451кг) українською мовою є дотриманням вимог, що пред`являються Законом № 2639-VIII до інформації про харчові продукти.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону № 2639-VIII з урахуванням винятків, передбачених цим розділом для фасованих харчових продуктів, обов`язковою для надання є, зокрема, інформація про кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону № 2639-VIII обов`язкова інформація про фасовані харчові продукти має міститися безпосередньо на упаковці або етикетці, приєднаній до неї.

Згідно з ч.4 ст.17 Закону № 2639-VIII якщо фасована одиниця харчового продукту складається з двох або більше фасованих одиниць, кожна з яких не призначена для окремої реалізації, номінальна кількість харчового продукту зазначається як загальна номінальна кількість і кількість окремих одиниць харчового продукту або зазначається номінальна кількість окремої одиниці харчового продукту і кількість окремих одиниць харчового продукту.

При цьому суд звертає увагу на те, що у Висновку № 142005801-0218 від 27.08.2019 вказано, що на дослідження надійшли зразки товару у картонній коробці вагою 10 кг, а саме 4 пакети по 2,5 кг кожний, при цьому порційні пакети по 2,5 кг не мають маркування українською мовою.

Відповідно до вимог чинного законодавства та умов зовнішньоекономічного контракту з виробником, який є продавцем товару, упаковкою товару має вважатись саме картонна коробка вагою 10 кг, на якій наявне маркування українською мовою, а також, крім власне ваги нетто 10 кг вказана і загальна кількість пакетів - 4 пакети по 2,5 кг кожен.

Отже, зазначення загальної номінальної кількості харчового продукту на упаковці, якою у даному випадку є картонна коробка, в якій імпортується товар (10 кг), відповідає вимогам, встановленим Законом № 2639-VIII щодо маркування харчового продукту, який складається з двох або більше фасованих одиниць

Щодо теплової обробки товару у Висновку № 142005801-0218 від 27.08.2019 іде посилання на ДСТУ 3862-99 Громадське харчування. Терміни та визначення . Зокрема, під паніруванням розуміють механічне кулінарне обробляння, яке полягає в нанесенні на поверхню напівфабриката паніровки (борошна, сухарної крихти, нарізаного пшеничного хліба тощо) (п.7.11); теплове обробляння - сукупність способів кулінарного обробляння харчових продуктів з метою доведення їх до потрібного ступеня кулінарної готовності, що полягає у впливі на них теплової енергії (п.7.18); напівфабрикат високого ступеня готовності - кулінарний напівфабрикат, з якого внаслідок мінімально необхідних технологічних операцій одержують страви або кулінарні вироби (п.8.1).

З аналізу вказаних термінів експерти у Висновку № 142005801-0218 від 27.08.2019 прийшли до висновку, що зразок є замороженою картоплею, у вигляді скибочок у паніровці, з доданням харчової солі, підданою тепловій обробці (обсмаженню), що узгоджується з відповідними відомостями у гр.31 МД від 12.08.2019 № UA125110/2019/415437.

Таким чином суд вважає, що вказане твердження Висновку лише підтверджує правильність митного оформлення товару позивачем за кодом 2004 10 10 10 у митній декларації та належність товару до підданого лише тепловій обробці.

Суд приймає до уваги, що рішенням про визначення коду товару № KT-UA125000-0119-2019 від 10.09.2019 відповідач повторно визначив товар позивача як такий, що підданий не лише тепловій обробці, в упаковці іншій, ніж упаковка 5 і більше кг, і, відповідно, класифікував його за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 99 90, незважаючи на наявність рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №810/3854/18, яким попереднє рішення відповідача про визначення коду товару від 03.05.2018 № КТ-UА125110-0028-2018, відповідно до якого код аналогічного товару згідно УКТЗЕД змінено з 2004101090 на 2004109990, було визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до ч.2 ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №810/3854/18 набрало законної сили 30.07.2019 після прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 30.07.2019 у справі №810/3854/18, якою рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року залишено без змін.

При цьому, ухвалою Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №810/3854/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019.

Суд звертає увагу на те, що на час митного оформлення спірного товару за митними деклараціями як від 02.08.2019 №UA125110/2019/414622, так і від 12.08.2019 року № UA125110/2019/415437 постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №810/3854/18 вже існувала, повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №810/3854/18 виготовлений 30 липня 2019 року, а представник Київської митниці ДФС був присутнім при проголошенні Шостим апеляційним адміністративним судом скороченої постанови.

Зважаючи на викладене, у відповідача не було правових підстав для зміни коду товару згідно УКТЗЕД з 2004101010 на 2004109990 ще при зверненні позивача до відповідача із митною декларацією від 02.08.2019 №UA125110/2019/414622.

Крім того, в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 810/4339/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2018 року №№0008831409 та 0008841409, в межах якої з`ясуванню підлягали законність та правомірність податкових повідомлень-рішень від 08.08.2018 року №№0008841409 та 0008841409, які були винесені самі на підставі рішення про визначення коду товару від 03 травня 2018 року № КТ-UА125000-0028-2018.

Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №810/4339/18 ухвалено постанову від 03.03.2020, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" - задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - скасовано. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.08.2018 року №№0008831409 та 0008841409, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" збільшено грошове зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 468 269,63 грн. та податок на додану вартість у розмірі 93 653, 94 грн. відповідно.

Ухвалюючи таке рішення, Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 03.03.020 у справі №810/4339/18 прийшов до висновку, що оскільки спірні податкові повідомлення-рішення були винесені саме на підставі рішення про визначення коду товару від 03 травня 2018 року № КТ-UА125000-0028-2018, що наразі є скасованим, тобто таким, що не існує, колегія суддів вважає, що такі рішення №№0008831409 та 0008841409, якими позивачу було збільшено грошове зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 468 269,63 грн. та податку на додану вартість у розмірі 93 653, 94 грн. є безпідставними, а отже і протиправними, тому підлягають скасуванню.

В межах справи № 810/4339/18 Шостим апеляційним адміністративним судом повторно проаналізовано питання відповідності товару позивача класифікаційним ознакам теплова обробка та упаковка та підтверджено висновки суду у справі №810/3854/18 про віднесення спірного товару до коду УКТЗЕД 2004101010.

В результаті, в межах справи № 810/4339/18 суд повністю підтримав рішення в справі № 810/3854/18 та погодився з протиправністю рішення від 03.05.2018 р., що також опосередковано свідчить про протиправність рішення про визначення коду товару від 10.09.2019 р, яке прийнято на підставі та за ідентичних обставин, що і рішення від 03.05.2018.

Суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 24.11.2016 у справі ТОВ Полімерконтейнер проти України ), де йдеться про порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод митним органом через тривале нехтування судовими рішеннями, винесеними на користь платника податків, щодо присвоєнням невірного коду імпортованим товарам.

Відповідно до пунктів 18-19 рішення ТОВ Полімерконтейнер проти України слідує: п.18. Повертаючись до цієї справи, Суд зазначає, що, як було встановлено національними судами, в період між 2001 і 2006 роками органи митної служби присвоювали невірний код товару, який підприємство-заявник імпортувало в Україну, що призвело до значного збільшення ставки ввізного мита. Це змусило підприємство-заявника регулярно звертатися до суду з ідентичними претензіями. Хоча в кожному окремому випадку національний суд виносив рішення на користь підприємства-заявника та зупиняв виконання оскаржуваних рішень, це не завадило органам митної служби продовжувати присвоювати один і той самий невірний код тому й самому імпортованому товару. Іншими словами, судові рішення були позбавлені будь-якого процесуального ефекту і обмежувалися лише повідомленням факту відшкодування. 19. Суд надає значення заявам національних судів, що така практика ставила під сумнів остаточність їх рішень та авторитет судів у цілому (див. п. 9 вище). Немає жодних підстав ставити під сумнів такі судові рішення. Суд інтерпретує це як ознаку того, що органи митної служби діяли свавільно та що механізми припинення такої практики були відсутні. .

При цьому суд повторює, що на час митного оформлення спірного товару за митними деклараціями як від 02.08.2019 №UA125110/2019/414622, так і від 12.08.2019 року № UA125110/2019/415437 відповідачу було достеменно відомо про наявність постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №810/3854/18.

А отже, нехтуючи судовим рішенням, яке набрало законної сили та було наявним у митного органу на час митного оформлення спірного товару відповідач повторно за тих самих обставин класифікував товар за неправильним кодом УКТЗЕД.

Щодо наявного в матеріалах справи листа Київської митниці ДФС № 10299/6/10-70-19-47 від 12.08.2019, яким позивача повідомлено, що Київською митницею ДФС рішення про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018 відкликане (т.1, а.с.115), суд зазначає таке.

Відповідно до п.20 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, Відділ митних платежів відкликає прийняте ним Рішення або Рішення, прийняте підрозділом митного оформлення чи митним постом, якщо воно:

було прийняте на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної та/або неповної інформації, що суттєво вплинуло на характер цього Рішення;

суперечить законодавству України з питань митної справи внаслідок змін у ньому;

прийнято з порушенням вимог УКТ ЗЕД.

За потреби може виноситись нове Рішення відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Суд зазначає, що по-перше, відповідачем не доведено наявності якої-небудь з зазначених підстав для відкликання рішення Київської митниці ДФС рішення про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018, по-друге, жодною нормою чинного законодавства і, зокрема, вказаного Порядку не передбачено прийняття рішення про відкликання прийнятого рішення про визначення коду товару після набрання законної сили судовим рішенням про визнання протиправним та скасування такого рішення про визначення коду товару.

Отже, рішення Київської митниці ДФС № 10299/6/10-70-19-47 від 12.08.2019 про відкликання рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018 після набрання 30.07.2019 законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №810/3854/18, якою рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 03.05.2018 № KT-UA125000-0028-2018 визнано протиправним та скасовано - не створювало правових наслідків, є нікчемним в силу закону, тому не приймається судом до уваги у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржуване рішення відповідача оцінюються судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею у спірному рішенні та її попередніх рішень щодо митного оформлення ідентичного товару.

При цьому, суд зазначає, що при зверненні до суду позивач просив скасувати спірне рішення про визначення коду товару.

Так, згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною другою статті 245 КАС України закріплено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, оскільки рішення про визначення коду товару стосується прав конкретного суб`єкта господарювання, вказане рішення є індивідуальним актом та підлягає оскарженню шляхом подання позову про визнання його протиправним та скасування.

При цьому, неправильне словесне вираження позивачем способу захисту порушеного права не є підставою для відмови в його захисті, оскільки правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, а відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням цього, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару №KT-UA125000-0119-2019 від 10.09.2019.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару № KT-UA125000-0119-2019 від 10.09.2019, оскільки воно прийнято без належного обґрунтування та без врахування судового рішення, що набрало законної сили, яким визнано протиправним та скасовано попереднє рішення митниці щодо визначення коду аналогічного товару, що було покладено митним органом в основу відмови у митному оформленні товару.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача прийняти нове рішення про визначення коду товару за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10 суд зазначає наступне.

Визначаючи заявлений спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача прийняти нове класифікаційне рішення у якості єдиного належного способу судового захисту прав позивача з огляду на повторність неправомірних дій відповідача, позивач вказує, що такий спосіб відновлює порушені права позивача та попередить неправомірні дії щодо неправильної класифікації товару у майбутньому.

При цьому позивач звертає увагу суду на те, що за умови незадоволення вказаної вимоги, відповідач з великою долею ймовірності у своїй подальшій практиці за ідентичних умов продовжуватиме нехтувати фактичними висновками судових рішень в аналогічній справі та надалі прийматиме неправомірні класифікаційні рішення, що буде змушувати позивача звертатися до судів із позовами про скасування нових класифікаційних рішень, тому просить суд припинити систематичне порушення прав та законних інтересів позивача та зобов`язати відповідача прийняти нове рішення про визначення коду товару за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10.

Відповідач, заперечуючи в цій частині позовних вимог, посилається на існування адміністративного розсуду у питанні завершення митного оформлення і вказує, що рішення за результатами проведення митного контролю приймається саме на основі адміністративного розсуду та є дискреційним повноваженням, а тому вимога про зобов`язання відповідача прийняти нове рішення про визначення коду товару за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10 не відповідає вимогам закону.

У відповіді на відзив позивач з питань дискреційності повноважень митних органів при визначенні коду товару посилається на судову практику Верховного Суду, а саме постанову від 16.10.2018 у справі №820/589/17 та зазначає, що вказаним судовим рішенням підтверджується, що повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Відповідно до ч.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 4 МК вільний обіг - це обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку митних органів України.

Частиною 3 статті 52 МК визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право з поміж-іншого на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що з метою випуску товару у вільний обіг позивачем подані тимчасові митні декларації в режимі ІМ 40 ТН від 20.08.2019 №UA125110/2019/416055 та від 20.08.2019 №UA125110/2019/416056 та додаткові декларації до тимчасових декларацій від 04.10.2019 №UA125110/2019/419440 та від 04.10.2019 №UA125110/2019/419444, за якими товар випущено у вільний обіг (т.1, а.с.103-110).

Вказані обставини сторонами не заперечуються. Таким чином у спірних правовідносинах митне оформлення товару завершено.

Отже, на думку суду завершення митного оформлення на момент ухвалення судом рішення у справі є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти нове рішення про визначення коду товару за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10.

Разом з тим суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде його звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення надміру сплачених платежів.

Також суд виходить із того, що митне законодавство не передбачає можливості повторного здійснення митного оформлення, тобто повторно проставити відповідні митні забезпечення на митних деклараціях.

Оцінюючи посилання відповідача на судову практику Верховного Суду у справі №820/589/17, суд враховує вимоги частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, суд зазначає, що вказана правова норма зобов`язує суди враховувати висновки Верховного Суду щодо вибору і застосування норми права до спірних правовідносин, а не до оцінки фактичних обставин справи.

Суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №820/589/17, оскільки факти, за яких Верховним Судом було сформульовано висновки у даному рішенні, не є релевантними до спірних правовідносин, а тому суд не може поширювати їх на предмет спору у даній справі.

Так, у постанові від 16 жовтня 2018 року Верховний Суд за результатами розгляду справи №820/589/17 зазначив, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

При цьому Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2018 року погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки митним органом не доведено порушення Товариством правил класифікації товару за УКТ ЗЕД. Висновків про належність обраного способу захисту шляхом зобов`язання митниці здійснити митне оформлення за певним кодом УКТЗЕД, як і обставини справи про завершення митного чи не завершення митного оформлення дана постанова Верховного Суду не містить.

При цьому суд також наголошує на тому, що захисту в адміністративному судочинстві підлягає порушене право, тому суд не має повноважень ухвалювати рішення на майбутнє та відновлювати права, які ще не порушені, тому не погоджується із доводами позивача щодо обрання такого способу захисту, як зобов`язання відповідача прийняти нове рішення про визначення коду товару за кодом УКТ ЗЕД 2004 10 10 10, оскільки такий спосіб не може відновити порушені права позивача через завершення митного оформлення спірного товару та випуск товару у вільний обіг під гарантію сплати митних платежів.

Суд зазначає, що твердження позивача про попередження неправомірних дій митниці щодо неправильної класифікації товару у майбутньому лише підтверджують висновки суду про намагання врегулювати правовідносини при поставках аналогічного товару на майбутнє, що є неприпустимим.

Суд вважає, що обраний спосіб захисту міг би бути ефективним у разі не завершення митного оформлення товару та знаходження товару на ліцензійному складі митниці, проте у спірних правовідносинах позивач скористався своїм правом на випуск товару у вільний обіг, що виключає можливість задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти нове рішення про визначення коду товару.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем при подачі даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 37702 від 24.01.2020, оригінал якого наявний в матеріалах справи (т.1, а.с.26).

Враховуючи, що у справі об`єднано дві вимоги немайнового характеру, та приймаючи до уваги часткове задоволення позову, стягненню на користь позивача належить судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару № KT-UA125000-0119-2019 від 10.09.2019.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" (ідентифікаційний код 20072763, місцезнаходження: 07454, Київська область, Броварський район, село Требухів, вулиця Броварська, будинок 56) судовий збір у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складання повного тексту рішення - 29.05.2020.

Суддя Кушнова А.О.