Рішення

від 09.06.2020 по справі 420/1546/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1546/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі, головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальності ХІМАЛЬЯНС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2019 року №000660505, №000653505, №000664505.

Підстава звернення до суду позивач вважає, що суб`єкт владних повноважень порушив його права під час прийняття оскаржуваних рішень.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

02.03.2020 року (вх. №9734/20) від ТОВ ХІМАЛЬЯНС до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із платіжним дорученням про сплату судового збору у розмірі 21020,00 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року судом відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

03.04.2020 року (вх. №ЕП/4517/20) та 06.04.2020 (вх. №14712/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками.

03.04.2020 року (вх. №ЕП/4516/20) та 06.04.2020 року (вх. №14711/20) від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

06.04.2020 року (вх. №ЕП/4705/20) від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено, поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву та долучено до матеріалів справи відзив Головного управління ДПС в Одеській області, який надійшов до суду 03.04.2020 року (вх. №ЕП/4517/20) та 06.04.2020 (вх. №14712/20) разом із доданими документами та відповідь на відзив товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС", яка надійшла до суду 06.04.2020 року за вх. №ЕП/4705/20.

Крім того, 25.03.2020 року (вх. №ЕП/3657/20) від представника позивача до суду надійшла заява про зупинення провадження по справі №420/1546/20 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

27.04.2020 року (вх. №6006/20) від представника позивача надійшла заява про відкликання заяви про зупинення провадження по справі, відтак ухвалою суду від 28.04.2020 року заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" про відкликання заяви про зупинення провадження по справі №420/1546/20 задоволено та повернуто без розгляду.

22.04.2020 року (вх. №ЕП/5659/20) та 27.04.2020 року вх. №ЕП/6007/20 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року закрито підготовче провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладена в Акті перевірки інформація не вказує на наявність порушень позивачем ані податкового, ані іншого законодавства. Крім того, доводи податкового органу про вчинення позивачем порушень податкового законодавства, на думку позивача, не ґрунтуються на відповідних доказах та є необґрунтованими і безпідставними.

В свою чергу, представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому відповідач позов не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а відтак представник відповідача вказує на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для їх скасування.

У відповіді на відзив позивач вказує на те, що відповідачем не спростовано доводів позову та не обгрунтовано правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень та висновків акту перевірки.

15.05.2020 року (вхід. № 18966/20) відповідачем надано письмові пояснення по справі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, зважаючи на дату відкриття провадження по даній справі, судом приймається рішення по зазначеній справі у межах визначеного строку - 09.06.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, п.2 ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , плану-графіка проведення документальних-планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 12.09.2019 року №81, проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2019, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2018 по 30.06.2019р.

Перевірку проведено у період з 30.09.2019 року по 21.10.2019 року. Термін перевірки продовжувався згідно наказу від 11.10.2019 року №791 Про продовження терміну проведення перевірки з 15.10.2019 року по 21.10.2019 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" №000036/15-32-05-05/33508990 від 28 жовтня 2019 року.

За висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Хімальянс":

пп. а пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси ,затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044 (зі змінами та доповненнями), п.5, п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 - Зобов`язання , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306 (зі змінами та доповненнями), п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (із змінами та доповненнями), п.6-7, п. 17-18, 20, 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000р. за №27/4248 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого було занижено податок на прибуток у сумі 2 207 775 грн., у т.ч. за 1 квартал 2018 року на 19 107 грн., за півріччя 2018 року на 41 463 грн., за 9 місяців 2018 року на 2 003 975 грн., за 2018 рік на 2 178 647 грн., за 1 квартал 2019 року на 58 948 грн., за півріччя 2019 року на 29 128 грн.;

п.44.1 ст.44, пункта "е" ст.185, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.189, п.194.1 ст.194, підпункт "а" п.193.1 ст.193, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відповідно до наказу від 28.01.2016 №21 МФУ (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за N 159/28289), внаслідок чого було занижено податок на додану вартість до сплати у сумі 1 196 053 грн., в т.ч. за лютий 2018 року на 37 599 грн., за березень 2018 року на 413 495 грн., за квітень 2018 року на 109 530 грн., за травень 2018 року на 371 641 грн., за червень 2018 року на 44 634 грн,, за липень 2018 року на 212 095 грн., за вересень 2018 року на 7 059 грн.;

п. "є" ст.185, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.189, п.194.1 ст.194, пп "а" п.193.1 ст.193, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 1 115 553 грн.

За результатами проведеної перевірки, на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" №000036/15-32-05-05/33508990 від 28 жовтня 2019 року, відповідачем 27 листопада 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення №000660505, №000653505, №000664505.

Так, рішенням № 000660505 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1495066 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 196053 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 299013 грн.

Рішенням №000653505 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3311663 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 2207775 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1103888 грн.

Рішенням №000664505 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 557776, 50 грн., у зв`язку із встановленням відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість 1115553 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить із наступного.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно абз. 5, 11 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Згідно ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п.2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318.

Пунктом 6 П(С)БУ 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, право платника податку на витрати виникає в періоді отримання доходу від реалізації таких товарів, робіт, послуг за наявності підтвердження понесених витрат первинними документами, що складаються відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та внаслідок зменшення власного капіталу, тобто зменшення активів або збільшенням зобов`язань. А витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Так, згідно акту про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" №000036/15-32-05-05/33508990 від 28 жовтня 2019 року відповідно до наданих до перевірки первинних документів (договори, додаткові угоди, банківські виписки та додатки до них та ін.) та регістрів бухгалтерського обліку по рахункам №602 Короткострокові кредити банку в іноземній' валюті , №612 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями в іноземній валюті , встановлено, що платником податку станом на 30.09.2018 року за даними бухгалтерського обліку рахується сума непогашеної кредиторської заборгованості та нарахованих процентів, по якій закінчився строк дії договору (кредитове сальдо по рахункам №602 Короткострокові кредити банку в іноземній валюті , №612 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями в іноземній валюті на користь позичальника компанії TRANS-NAVIGATOR LLC, S.A. з урахуванням нарахованих позитивних та від`ємних неопераційних курсових різниць на суму 10 815 974 грн. (10759405158'''грн. кредиту та 56568,23 грн. нарахованих відсотків) за якою платником податків не збільшено інші операційні доходи. До перевірки не надані зміни (доповнення) до Договору Кредиту №STX2006 від 05.09.2006 року в частині зміни строку повернення кредиту після 01.07.2015 року та відповідні зміни до реєстраційного свідоцтва НБУ. Відповідач вказує на те, що в ході перевірки, документи щодо операцій, які б свідчили та підтверджували переуступлення (переведення, продаж тощо) кредиторської заборгованості, яка виникла у ТОВ ХІМАЛЬЯНС по взаєморозрахунках з компанією TRANS-NAVIGATOR LLC, S.A., не були надані. Станом на 30.09.2018 року за даними бухгалтерського обліку рахується сума непогашеної кредиторської заборгованості (сума кредиту), по якій минув строк дії договорів (кредитове сальдо по 'рахунку №602, Короткострокові кредити банку в іноземній валюті ), на користь постачальника компанії TRANS-NАVIGATOR LLC, S.A. з урахуванням нарахованих позитивних та від`ємних неопераційних курсових різниць на суму 10 759 405,58 гри. (в тому числі позитивне значення курсових різниць в сумі 714 063 грн., від`ємне значення курсових різниць в сумі 801 907 грн.). Станом на 30.09.2018 року за даними бухгалтерського обліку рахується сума непогашеної кредиторської заборгованості (нараховані відсотки), по якій минув строк дії договорів (кредитове сальдо по рахунку №612 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями в іноземній валюті ), на користь постачальника компанії TRANS-NAVIGATOR LLC, S.A. з урахуванням нарахованих позитивних та від`ємних неопераційних курсових різниць на суму 56 568,23 грн. (в тому числі позитивне значення курсових різниць в сумі 2 265 грн., від`ємне значення курсовий різниць в сумі 3 609 грн.).

Так, судом встановлено, що 05 вересня 2006 року між Позивачем та компанією TRANS-NAVIGATOR LLC. S.A., Панама (LLC (101 South Spring Street, Suite #220, Little Rock, Arkansas 72201, USA) в особі директора пані Лоран - Кредитор було укладено Договір № STX2006.

Відповідно до умов даного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит у розмірі 200000,00 дол. США на поповнення обігових коштів та фінансування витрат, пов`язаних зі статутною діяльністю Позичальника, терміном з 05.09.2006 року по 05.09.2009 року і відсотковою ставкою у розмірі 10% річних. За договором Позичальник зобов`язується сплатити відсотки за користування позиковими коштами у день, передбачений для повернення основної суми кредиту, або по письмовій вимозі Кредитора, направленій Позичальнику. Сторонами не заперечувалось, що Позивачем було надано Відповідачу до перевірки додаткову угоду №1 від 29.11.2007 року щодо збільшення загального обсягу кредиту до 500 000,00 доларів США; додаткову угоду №2 від 28.07.2009 року щодо зміни терміну повернення кредитних коштів на 05.09.2012 року; додаткову угоду про заміну сторони від 05.07.2012 року щодо зміни Кредитора на "TRANS-NAVIGATOR LLC, S.A." (50th Street, Global Plaza, 19th Floor, Suite H, Panama City, Panama); додаткову угоду №3 від 28.07.2014 року щодо збільшення загального обсягу кредиту до 1000000,00 доларів США, зміни відсоткової ставки за договором на 0,3% річних та зміни терміну повернення кредитних коштів на 01.07.2015 року; додаткову угода №SL1H від 14.01.2015 року щодо встановлення строку позовної давності у 10 років.

Згідно листа від 13.10.2014 №18-28/8417 договір № STX2006 разом із змінами зареєстровано в Управлінні НБУ в Одеській області від 28.09.2006 №18-25/5885, від 29.12.2007 №18-25/7913, від 11.08.2009 №18-18/6663, від 19.09.2012 №18-29/6202, від 13.10.2014 №18- 28/8416.

В ході перевірки, Позивачем надавалась перевіряючим для огляду Додаткова угода до Договору від 14.01.2015 року, відповідно до умов якої було встановлено строк позовної давності у 10 років, тобто до 14 січня 2025 року, разом з тим відповідачем не прийнято до уваги умови вказаної додаткової угоди №SL1H від 14.01.2015 року, у зв`язку з відсутністю її реєстрації в НБУ.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо обов`язкової реєстрації додаткової угоди №SL1H від 14.01.2015 року враховуючи наступне.

Суд вказує на те, що додаткова угода №SL1H від 14.01.2015 року відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а її нікчемність не встановлена законом, не була визнана недійсною в судовому порядку, остання є чинною та правомірною в силу ст. 204 ЦК України, а її умови є обов`язковими для сторін.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" (чинного на момент проведення перевірки) договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов`язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), підлягають реєстрації Національним банком України.

Суд вказує на те, що порядок реєстрації таких запозичень визначений Постановою Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам" №270 від 17.06.2004 (далі - Постанова №270).

Постановою №270 встановлено обов`язкову реєстрацію резидентами договорів про отримання кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, та порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов`язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті.

Згідно з пунктом 1.7. Постанови №270 резидент-позичальник зобов`язаний зареєструвати договір у Національному банку до моменту фактичного одержання кредиту.

Постановою №270 передбачено реєстрацію виключно договорів і не передбачена необхідність реєстрації боргового зобов`язання перед нерезидентом. Отже, у позивача не було обов`язку реєструвати додаткову угоду до договору.

Також суд зазначає, що відповідальність за недотримання вимог валютного законодавства в цій частині встановлена статтею 2 Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства".

Диспозиція цієї статті встановлює відповідальність за одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів.

Таким чином, застосування фінансової санкції - штрафу у сумі, еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом НБУ на день одержання кредиту, може здійснюватися лише за умови одержання коштів від нерезидента та лише у разі, коли договір, як підстава їх одержання, не був зареєстрований в НБУ.

Як було встановлено судом, та не заперечувалось сторонами, договір №STX2006 від 05.09.2006 року, був зареєстрований в НБУ, відтак суд зазначає, що позивач не отримував незареєстрованих в НБУ кредитів чи позик від нерезидентів, а строки по сплаті залишків заборгованості позивача по зареєстрованому в НБУ зобовязанням по договору було продовжено. В свою чергу, додаткова угода №SL1H від 14.01.2015 року не є договором про кредит чи позику, який потребує реєстрації в НБУ.

Зокрема, статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом; припинення договору на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Крім того, суд вказує й на те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Відтак, судом не встановлено, а відповідачем не надано належних доказів заниження ТОВ ХІМАЛЬЯНС суми доходів у розмірі 9 999 878 грн.

Щодо встановлення відповідачем під час перевірки завищення задекларованих ТОВ "ХІМАЛЬЯНС" показників у рядку 2050 Форми 2 Фінансового звіту „Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на 1 856 958 грн., суд зазначає наступне.

Так, відповідач вказує на те, що до перевірки позивачем не надано в повному обсязі первинні документи, щодо підтвердження та розкриття сутності операції з контрагентами AT УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (код ЄДРПОУ 40075815), ТОВ ГРИН ЛОЖИСТИК (код ЄДРПОУ 41474846), ФГ ВАЛЕРІЯ (код ЄДРПОУ 22750747), ТОВ ЛОГІСТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 40134985), ТОВ КАХОВТРАНС (код ЄДРПОУ 41911057), ТОВ ТАРАСІВСЬКА ІСКРА (код ЄДРПОУ 00488958), ТОВ БАЛКАН ТРАНС (код ЄДРПОУ 42196760), ТОВ ДІАМОНДБЛЮЗ , ФОП ОСОБА_1 , ПП ТРАНСПОРТНА АГЕНЦІЯ ВОЗВАРД (код ЄДРПОУ 37597974).

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії договорів, специфікацій, видаткових накладних, картки складського обліку, товарно-транспортні накладні, виписки банку по операціям з AT УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (код ЄДРПОУ 40075815), ТОВ ГРИН ЛОЖИСТИК (код ЄДРПОУ 41474846), ФГ ВАЛЕРІЯ (код ЄДРПОУ 22750747), ТОВ ЛОГІСТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 40134985), ТОВ КАХОВТРАНС (код ЄДРПОУ 41911057), ТОВ ТАРАСІВСЬКА ІСКРА (код ЄДРПОУ 00488958), ТОВ БАЛКАН ТРАНС (код ЄДРПОУ 42196760), ТОВ ДІАМОНДБЛЮЗ , ФОП ОСОБА_1 , ПП ТРАНСПОРТНА АГЕНЦІЯ ВОЗВАРД (код ЄДРПОУ 37597974) та підтверджено формування собівартості товарів на суму 1 856 958 грн., доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Під час розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що при дослідженні первинних документів по господарським операціям, які становили предмет перевірки, податковим органом не було зазначено про невідповідність вимогам чинного законодавства первинних бухгалтерських документів, що підлягають складанню, також не зазначено про відсутність будь-якої первинної документації, яка є обов`язковою для складання під час здійснення господарської діяльності. В акті перевірки не заперечується факт укладання відповідних правових угод та проведення оплати за такими угодами.

Крім того в акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою показника "Інші операційні витрати", відповідачем встановлено завищення задекларованих ТОВ ХІМАЛЬЯНС показників "Інші операційні витрати" у сумі 385 000 грн.

Судом встановлено, що 01 вересня 2015 року між Позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір про надання послуг, за завданням замовника ТОВ Хімальянс , відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався особисто, надати Позивачу послуги, а саме: консультаційні послуги у сфері правового забезпечення фінансово-господарської діяльності, консультування з питань ведення комерційної діяльності, бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п. 2.1. Договору узгодження замовлення здійснюється засобами електронного та/або телефонного зв`язку.

Відтак, умовами договору не передбачено обов`язку Позивача та його контрагента складати будь-які відмінні від Актів приймання-передачі послуг та додаткових угод документи, також умовами договору та закону не встановлено обов`язкових вимог до змісту та наповненості Актів приймання-передачі консультативних послуг у сфері правового забезпечення фінансово-господарської діяльності, консультування з питань ведення комерційної діяльності, бухгалтерського та податкового обліку.

Сторонами не заперечувалось, що до перевірки було надано акти приймання-передачі робіт на надання консультативних послуг, в якості додатку до яких були зазначені найменування контрагентів, стосовно яких надавались відповідні консультативні послуги. Вказані акти виконаних робіт та додатки до них наявні в матеріалах справи.

Суд вказує на те, що позивачем в повному обсязі надано первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між Позивачем та вказаним Контрагентом. Зазначені документи, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Відтак, зазначене свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Отже, висновки відповідача, які не ґрунтуються на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

В свою чергу, суд зазначає, що недоведеність складу податкового правопорушення податковим органом про заниження позивачем податку на прибуток, заниження податку на додану вартість унеможливлює прийняття доводів відповідача про відмову в задоволені позову, доводить безпідставність збільшення ним суми податкових зобов`язань, застосування штрафних (фінансових) санкцій, що обумовлює протиправність спірних податкових повідомлень - рішень.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. (Постанова Верховного Суду від 31.05.2019 року у справі №812/1787/17).

Враховуючи зазначене, доводи позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2019 року №000660505, №000653505, №000664505 є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов овариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2019 року №000660505, №000653505, №000664505.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМАЛЬЯНС" (вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 33508990);

Відповідач- Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя Корой С.М.

.