Рішення

від 11.06.2020 по справі 440/1906/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1906/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., ррозглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним рішення та скасування, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09.04.2020 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення 43 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 18.02.2020, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га, кадастровий номер 5320255100:30:001:0712 для ведення особистого селянського господарства у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) ненаданих у власність та користування в межами смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області на території Великобагачанської селищної ради;

- зобов`язання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га, кадастровий номер 5320255100:30:001:0712 для ведення особистого селянського господарства у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) ненаданих у власність та користування в межами смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області на території Великобагачанської селищної ради та передати у власність гр. ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою не відповідає нормам чинного земельного законодавства України. Наголошує, що проект землеустрою розроблений у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію ухвали від 13.04.2020 про відкриття провадження відповідач отримав 16.04.2020 (а.с.92), правом подати відзив не скористався.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 01.02.2019 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області звернулася гр. ОСОБА_1 із заявою, в якій просила надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,0 га, яка знаходиться в межах смт . АДРЕСА_2 .

Рішенням 30 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 14.02.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 " вирішено надати громадянці ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), ненаданих у власність та користування в межах смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області.

Проект був розроблений і, в подальшому, була здійснена державна реєстрація земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру 5320255100:30:001:0712.

02.08.2019 позивачем подано клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства, з метою передачі у власність, в межах смт . Велика Багачка.

Рішенням 36 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 15.08.2019 "Про розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0000 га, кадастровий номер 5320255100:30:001:0712 у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, не наданих у власність та користування, в межах смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області та в безоплатній передачі земельної ділянки площею 1,0000 га, кадастровий номер 5320255100:30:001:0712 у власність для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з не відповідністю вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: відсутністю погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури (а.с.71)

Позивач не погодилася з відмовою Великобагачанської селищної ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернулася до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №440/3568/19, яке набрало законної сили 27.12.2019, позов ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 15.08.2019 "Про розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ". Зобов`язано Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 1,0 га, кадастровий номер 5320255100:30:001:0712, розташованої за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

В подальшому рішенням 42 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 15.01.2020 "Про розгляд заяв про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " позивачці відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,0000 га, для ведення особистого селянського господарства в межах смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області у зв`язку з порушенням кримінального провадженні 12019170120000351 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, щодо підробки даного проекту землеустрою (а.с.82).

В лютому 2020 року ОСОБА_1 повторно подано клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства, з метою передачі у власність, в межах смт. Велика Багачка.

Рішенням 43 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 18.02.2020 (в рішенні допущено описку в зазначені дати рішення - 18.21.2020) "Про розгляд заяв про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " відмовлено гр. ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,0000 га, кадастровий номер 320255100:30:001:0712, для ведення особистого селянського господарства в межах смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області у зв`язку з порушенням кримінального провадженні 12019170120000351 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, щодо підробки даного проекту землеустрою (а.с.83).

Позивач не погодилася з відмовою Великобагачанської селищної ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частинами 6-7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно частин восьмої-десятої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2019 по справі №1640/2594/18, від 31.01.2019 року по справі №815/2488/17, від 30.08.2018 року по справі № 817/586/17, від 18.10.2018 року по справі №818/1976/17.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Судом встановлено, що висновком від 07.05.2019 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 було погоджено у встановленому законом порядку експертом ГУ Держгеокадастру у Львівській області, вказано, що проект відповідає вимогам законодавства та прийнятим до нього нормативно-правовим актам (а.с.68).

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства, з метою передачі у власність, в межах смт. Велика Багачка.

Так, 02.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області із заявою про затвердження проекту землеустрою додавши погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах смт. АДРЕСА_2 .

За наслідками розгляду поданої заяви, відповідач рішенням від 15.08.2019 відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, у зв`язку з відсутністю погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.

Рішення Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 15.08.2019 визнано протиправним та скасовано рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №440/3568/19.

За наслідком наступних звернень ОСОБА_1 відповідач прийняв рішення:

- від 15.01.2020 "Про розгляд заяв про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,0000 га, для ведення особистого селянського господарства в межах смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області у зв`язку з порушенням кримінального провадженні 12019170120000351 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, щодо підробки даного проекту землеустрою (а.с.82).

- від 18.02.2020 "Про розгляд заяв про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,0000 га, кадастровий номер 320255100:30:001:0712, для ведення особистого селянського господарства в межах смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області у зв`язку з порушенням кримінального провадженні 12019170120000351 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, щодо підробки даного проекту землеустрою (а.с.83).

Таким чином, всупереч вищевказаних положень законодавства, Великобагачанська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області у рішенні від 18.02.2020, що є предметом судового розгляду в даній справі, не обґрунтувала яким вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає виготовлений за заявою позивача проект землеустрою.

При цьому, як зазначалось вище, згідно норм Земельного кодексу України єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту, на стадії ж затвердження проекту землеустрою у селищної ради відсутні повноваження на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Більше того, висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 07.05.2019 №4570/82-19 підтверджено, що вказаний проект землеустрою відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам (а.с.68). Відтак, доводи, викладені у рішенні від 18.02.2020, є необґрунтованими, та не є тими підставами, які визначені в Земельному кодексі України як підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

На вимогу суду відповідач не надав доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

За викладених обставин, відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою, оформлена рішенням 43 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 18.02.2020 "Про розгляд заяв про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", не ґрунтується на вимогах закону.

З приводу позовних вимог про зобов`язання Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га, кадастровий номер 5320255100:30:001:0712 для ведення особистого селянського господарства у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) ненаданих у власність та користування в межами смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області на території Великобагачанської селищної ради та передати у власність гр. ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Як зазначалось, згідно норм Земельного кодексу України єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Слід зазначити, що зобов`язання затвердити проект щодо відведення вказаної земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про наявність можливості у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

Враховуючи викладене, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є саме зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га, кадастровий номер 5320255100:30:001:0712 для ведення особистого селянського господарства у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) ненаданих у власність та користування в межами смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області на території Великобагачанської селищної ради.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн. підтверджується квитанцією за №55554 від 09.04.2020 (а.с.11).

З огляду на вищевикладене, зважаючи на задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради на її користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Крім того, суд зазначає, що прохальна частина позову містить клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Разом із тим, суд не вважає, що заявлені позивачем судові витрати з оплати правничої допомоги підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань, з огляду на таке.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем приєднано до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги (а.с.84), перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат (а.с.85, попередній розрахунок (а.с. 86), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.88), ордер на надання правничої допомоги (а.с.87).

Вивчивши наявні в матеріалах справи документи, враховувавши категорію та складність справи в системному зв`язку з кількістю, якістю складених представником позивача процесуальних документів, підготовлених та поданих доказів, суд не вважає співмірним та обґрунтованим розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу з огляду на таке.

При цьому суд зважає, що справа № 440/1906/20 належить до справ назначеної складності, щодо якої станом на дату звернення позивача до суду сформовано сталу судову практику, а тому час витрачений адвокатом на надання юридичних консультацій клієнту з приводу звернення до суду з позовом, рекомендацій щодо збору доказів, їх вивчення та аналіз, підбір та аналіз нормативної бази та судової практики, формування правової позиції не відповідає заявленому у звіті та не може бути стягнута з урахуванням відсутності жодних доказів на підтвердження фактичного надання вищезазначених послуг клієнту.

Крім того, на підтвердження фактичного здійснення позивачем оплати послуг адвоката та витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надана квитанція, ордер, платіжне доручення (тощо).

Разом із тим, належних доказів здійснення позивачем оплати послуг, наданих адвокатом (квитанції банку, платіжні доручення, квитанції до прибуткового касового ордера, тощо), матеріали справи не містять. Так само, суду не надано акта прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг.

Отже, доказів фактичного понесення позивачем вищевказаних витрат суду не надано.

Відтак, не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами витрати позивача на правничу допомогу розподілу не підлягають.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт. Велика Багачка, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21044600) про визнання протиправним рішення та скасування, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 43 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 18.02.2020 "Про розгляд заяв про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт. Велика Багачка, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21044600) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га, кадастровий номер 5320255100:30:001:0712 для ведення особистого селянського господарства у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) ненаданих у власність та користування в межами смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області на території Великобагачанської селищної ради.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт. Велика Багачка, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21044600) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.В. Костенко