Рішення

від 09.06.2020 по справі 480/2415/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 р. Справа № 480/2415/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, третя особа - Приватне підприємство "Ромакс-Трейд" про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), третя особа - Приватне підприємство "Ромакс-Трейд", в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 20.02.2020 №UА110320/2020/000029/1 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним підприємством "Ромакс-Трейд", що діяло як представник ОСОБА_1 , з метою митного оформлення придбаного закордоном транспортного засобу, що був у використанні, подано митному органу електронну митну декларацію. Позивач зазначає, з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу митному органу подано необхідні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору (вартості операції), а саме рахунок фактуру від 06.02.2020 № AURNG-20-02/01 та квитанцію ABU № 2240799. Позивач вказує, що застосовуючи резервний метод відповідач проігнорував надані декларантом документи в підтвердження заявленої митної вартості та реальної ціни придбання транспортного засобу. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не навів жодних розрахунків, за яким було визначено таку митну вартість товару та не представив доказів того, що документи, подані декларантом до митного оформлення є недостатніми чи викликали сумнів у достовірності поданої інформації. За цих обставин позивач вважає, що митний орган необґрунтовано та безпідставно визначив митну вартість автомобіля за резервним методом на рівні 5009,48 євро.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст. 55 МКУ у зв`язку з тим, що виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару. Так, відповідно до відомостей МД від 18.02.2020 № UA110320/2020/002272 зазначені понесені декларантом витрати на транспортування товару у розмірі 100 євро, однак документально зазначена вартість доставки не підтверджена. Наданий до митного контролю інвойс від 06.02.2020 № AURNG-20-02/01 не містить установчих умов оплати та умов поставки товару. Додатково надана квитанція ABU № 2240799 від 06.02.2020 не містить ідентифікаційних реквізитів, що унеможливлює ідентифікацію зазначеної квитанції з оцінюваним товаром та видана фірмою UAB "AUTKEVA", однак в графі продавець рахунку фактури від 06.02.2020 № AURNG-20-02/01 вказана фірма "RONDEXON VEHICLE LTD". У додатково наданому рахунку фактурі № 605843 від 06.02.2020 вартість задекларованого авто вища, ніж зазначена у рахунку від 06.02.2020 № AURNG-20-02/01, на підставі якого декларується митна вартість. У додатково наданому рахунку фактурі № 05843 від 29.11.2019 відсутній підпис і штамп продавця. В митній декларації країни відправлення № 20LTKC0100EK039E61 від 06.02.2020 міститься посилання на рахунок фактуру з номером відмінним від того, що поданий до митного оформлення. У наданому до митного контролю інвойсі від 06.02.2020 № AURNG-20- 02/01 на бланці зазначена назва фірми UAB "AUTKEVA", проте в графі продавець вказана фірма "RONDEXON VEHICLE LTD", а також не містить штампу фірми продавця та підпис продавця містить ознаки того, що він був відсканованим. Крім того відповідач зауважує, що ОСОБА_1 до митного контролю на вказаний автомобіль подано реєстраційні документи країни попередньої реєстрації, а саме: США (Certificfte of title). Також, ОСОБА_1 поданий інвойс компанії Foralis Shipmanagement S.A. республіки Панама, виданий для компанії Rondexon Vehicle Ltd (Кіпр) щодо доставки автомобіля до порту Клайпеда вартістю 800 Євро. Крім цього, ОСОБА_1 поданий інвойс № 605843 від 06.02.2020, в якому вартість вказаного автомобіля становить 1 655,28 Євро. Тобто, позивачем до митного контролю подані документи, які містять різні відомості про вартість придбаного автомобіля. Відповідно до поданих документів не можливо встановити дійсну вартість автомобіля. Також неможливо встановити, чи врахована в ціну автомобіля вартість його доставки до порту Клайпеда.

Стосовно підстав обрання резервного методу визначення митної вартості відповідач зауважив, що в інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору ідентичних/подібних товарів відповідно до вимог ст.59-60 МКУ. При цьому, факт оформлення МД № UA500500/2019/201184 на ідентичний автомобіль з вищою митної вартістю став лише приводом для коригування митницею задекларованої позивачем митної вартості до рівня вказаного в цій декларації, а саме 5009,48 Євро. Щодо МД № UA500500/2019/201184 відповідач зазначив, що за даною МД оформлений автомобіль, який навіть за своїм товарним виглядом з більшою вартістю має гірший стан, ніж автомобіль задекларований позивачем з кращим станом, але меншою його вартістю.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився із викладеними у відзиві аргументами, наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що транспортний засіб, митна вартість якого була взята за основу з метою здійснення коригування, має значно менший пробіг, ніж автомобіль задекларований позивачем, а тому дані транспортні засоби не можуть вважатись ідентичними.

Від третьої особи пояснення щодо позову до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 лютого 2020 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника за довіреністю Четверила Ю.А. (а.с. 55-56), придбав у компанії UAB "AUTKEVA" (Литва) легковий автомобіль марки TOYOTA модель Prius, який був у використанні, календарний рік виготовлення 2012, модельний рік виготовлення 2012, ідентифікаційний номер кузова: НОМЕР_1 , обладнаний двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом гібридний (бензин-електричний) з робочим об`ємом циліндрів 1798 см.куб. потужністю 73 кВт, двигун 2ZRR480868, загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія - 5, колісна формула - 4x2, тип кузова: комбі (хетчбек), колір: білий. Вартість вказаного автомобіля, згідно рахунку-фактури становить 1408 (тисяча чотириста вісім) Євро, з яких фактурна вартість придбаного автомобіля становить 1368 (тисяча триста шістдесят вісім) Євро, а також вартість послуг митного брокера - 40 (сорок) Євро.

Дана обставина підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) від 06.02.2020 AURNG-20-02/01 (а.с. 47-48) та квитанцією UAB "AUTKEVA" серії ABU №2240799 від 06 лютого 2020 року (а.с. 53).

З метою здійснення митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу декларантом позивача, Приватним підприємством РОМАКС-ТРЕЙД , було подано до Дніпровської митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію № UA110320/2020/002272 від 17.02.2020 (а.с. 43-44), у якій декларантом визначено загальну вартість транспортного засобу: легковий автомобіль марки TOYOTA модель Prius, який був у використанні, календарний рік виготовлення 2012, модельний рік виготовлення 2012, ідентифікаційний номер кузова: НОМЕР_1 , обладнаний двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом гібридний (бензин-електричний) з робочим об`ємом циліндрів 1798 см.куб. потужністю 73 кВт, двигун 2ZRR480868, загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія - 5, колісна формула - 4x2, тип кузова: комбі (хетчбек), колір: білий; у розмірі 39953,56 грн. (1508 Євро), у тому числі 1408 Євро - грошові кошти, які були сплачені на користь продавця - UAB "AUTKEVA", а також 100 Євро - транспортні витрати. Митну вартість товару визначено відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за основним методом, за ціною інвойсу (рахунку-фактури). До вказаної МД декларантом було додано документ, який підтверджує вартість придбаного автомобіля, а саме рахунок-фактуру (інвойс) від 06.02.2020 AURNG-20-02/01 (а.с. 47-48).

20 лютого 2020 року посадовою особою Дніпровської митниці Держмитслужби було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UА110320/2020/00070, якою було повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з порушенням вимог ст. 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару (а.с. 11-12).

Також, 20.02.2020 Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA110320/2020/000029/1, яким здійснено коригування митної вартості придбаного позивачем транспортного засобу, визначено митну вартість із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України на рівні 5009,48 Євро. (а.с. 13-15).

Підставами прийняття вказаного рішення відповідачем визначено наступні обставини.

Під час здійснення митного контролю посадовою особою митниці у наданих декларантом позивача документах були виявлені наступні недоліки та розбіжності:

- відповідно до відомостей МД від 18.02.2020 № UA110320/2020/002272 зазначені понесені декларантом витрати на транспортування товару у розмірі 100 євро, однак документально зазначена вартість доставки не підтверджена;

- наданий до митного контролю інвойс від 06.02.2020 № AURNG-20-02/01 не містить установчих умов оплати та умов поставки товару;

- платіжні документи до митного контролю не надано;

- у наданому до митного контролю інвойсі від 06.02.2020 № AURNG-20- 02/01 на бланці зазначена назва фірми UAB "AUTKEVA", проте в графі продавець вказана фірма "RONDEXON VEHICLE LTD", а також не містить штампу фірми продавця та підпис продавця містить ознаки того, що він був відсканованим.

На підставі ч. 2, ч. 3 ст. 53 та ст. 335 МКУ (документи митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена), Дніпровською митницею Держмитслужби запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності):

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, повідомлено, що згідно п. 6. ст. 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на запит митниці ПП "Ромакс-трейд" листом від 20.02.2020 (а.с. 17) надало для підтвердження митної вартості наступні документи: рахунок AURNG-20-02/01 від 06.02.2020 (а.с. 16), довідку про транспортні витрати б/н від 17.02.2020 (а.с. 51). Додатково надано: декларацію країни експортера 20LTKC0100EK039E61 від 06.02.2020 (а.с. 19), рахунок 05843 від 29.11.2019 (а.с. 60), рахунок 605843 від 06.02.2020 (а.с. 20), платіжний документ, що підтверджує вартість товарів ABU № 2240799 від 06.02.2020 (а.с. 53). Також декларант повідомив, що надати протягом 10 днів інші документи не має можливості.

По суті розгляду додатково наданих документів митним органом зазначено наступне:

- додатково надана квитанція ABU № 2240799 від 06.02.2020 не містить ідентифікаційних реквізитів, що унеможливлює ідентифікацію зазначеної квитанції з оцінюваним товаром та видана фірмою UAB "AUTKEVA", однак в графі продавець рахунку фактури від 06.02.2020 № AURNG-20-02/01 вказана фірма "RONDEXON VEHICLE LTD";

- у додатково наданому рахунку фактурі № 605843 від 06.02.2020 вартість задекларованого авто вища ніж зазначена у рахунку від 06.02.2020 № AURNG-20-02/01, на підставі якого декларується митна вартість;

- у додатково наданому рахунку фактурі № 05843 від 29.11.2019 відсутній підпис і штамп продавця;

- в митній декларації країни відправлення № 20LTKC0100EK039E61 від 06.02.2020 міститься посилання на рахунок фактуру з номером відмінним від того, що поданий до митного оформлення.

Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності у наданих до митного контролю документах, відсутність документального підтвердження складових ціни, що фактично сплачена, митниця дійшла висновку, що основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ, п. 2 ст. 58 МКУ.

У зв`язку із відсутністю в інформаційних ресурсах митних органів інформації щодо митних оформлень за ціною договору ідентичних/подібних товарів відповідно до вимог ст. 59-60 МКУ, відсутність у митниці та у декларанта документів, необхідних для застосування методів на основі віднімання та додавання вартості товарів відповідно до вимог ст.ст. 62, 63 МКУ, митна вартість товару була скоригована за резервним методом згідно з положеннями ст. 64 МКУ за МД UA500500/2019/201184 від 12.12.2019 (а.с. 66-67) на рівні 5009,48 Євро.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів , постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації , постанова від 17.07.2019 у справі №809/872/17;

- … у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом , постанова від 05.02.2019 у справі №816/1199/15;

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості транспортного засобу в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом по першому методу митній вартості, суд керується такими міркуваннями:

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) ;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що заявник визначив загальну митну вартість автомобіля за ціною договору, яка зазначена у рахунку-фактурі та становить 1408 євро та витрати на транспортування 100 євро. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (серед іншого: рахунок-фактуру (інвойс) від 06.02.2020 AURNG-20-02/01 (а.с. 47-48), довідку про транспортні витрати б/н від 17.02.2020 (а.с. 51), декларацію країни експортера 20LTKC0100EK039E61 від 06.02.2020 (а.с. 19), рахунок 05843 від 29.11.2019 (а.с. 60), рахунок 605843 від 06.02.2020 (а.с. 20), квитанцію UAB "AUTKEVA" серії ABU №2240799 від 06 лютого 2020 року (а.с. 53)).

Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за автомобіль, оскільки в рахунку-фактурі (інвойсі) від 06.02.2020 AURNG-20-02/01 чітко вказано ціну автомобіля, а в квитанції UAB "AUTKEVA" серії ABU №2240799 від 06 лютого 2020 року вказано про оплату за автомобіль. Відомості про експорт цього автомобіля з VIN кодом НОМЕР_1 по ціні 1408 євро зазначені в митній декларації країни відправлення 20LTKC0100EK039E61 від 06.02.2020. Згідно довідки складеної за підписом Четверила Ю.А. транспортні витрати склали 100 євро.

На думку суду, розбіжності та недоліки у складанні документів, про які відповідач вказує у спірному рішенні (невідповідність вказаного в митній декларації країни відправлення 20LTKC0100EK039E61 номеру інвойса, наявність в рахунку-фактурі (інвойсі) від 06.02.2020 AURNG-20-02/01 розбіжностей у назві фірми продавця, відсутність в інвойсі установчих умов оплати та умов поставки товару тощо) не спростовують заявленого декларантом розміру вартості транспортного засобу.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Натомість, відповідач не пояснив суду, яким чином було визначено вартість транспортного засобу в розмірі 5009,48 євро, які складові вплинули на формування саме такої вартості. Орган доходів та зборів не навів жодних розрахунків, за якими було визначено таку вартість транспортного засобу, що свідчить про порушення вимог статті 55 МК України. В оскарженому рішенні не наведено і суду не надано доказів, які підтверджують використання при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів інформації спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.

Щодо цих обставин митниця не надала обґрунтованого пояснення та доказів, зокрема, з приводу обставин: найменування митного органу (митного посту), в якому мало місце декларування товару із подібними характеристиками транспортного засобу в порівнянні з тим, який придбав позивач; календарної дати придання товару і дати такого митного оформлення; конкретних характеристик ідентичного або аналогічного (подібного) транспортного засобу; умов поставки товару; технічного стану транспортного засобу; методу визначення митної вартості товару у ідентичному чи аналогічному випадку. Отож, визначаючи вартість товару за другорядним методом, митний орган не навів жодних розрахунків визначеної ним митної вартості та не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування зазначеної вартості. На необхідність з`ясування таких обставин при прийнятті рішення про корегування митної вартості вказав також Верховний Суд у постановах від 23 квітня 2019 року по справі №810/1479/16 та від 26 лютого 2019 року у справі №808/454/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA11030200/2020/000029/1 від 20.02.2020 є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та належно не підтверджені. Суд вважає, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та підтверджували заявлену декларантом митну вартість. Відтак, висновки Дніпровської митниці Держмитслужби про неможливість визнання митної вартості автомобіля в сумі 1508 євро є хибними. Відповідач, також, не довів правомірності рішення про коригування митної вартості в частині визначення митної вартості імпортованого автомобіля.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UA11030200/2020/000029/1 від 20.02.2020 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840, 80 грн.).

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною вимогою немайнового характеру: визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 20.02.2020 № UА110320/2020/000029/1, то при поданні даної позовної заяви він повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Отже, враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, третя особа - Приватне підприємство "Ромакс-Трейд" про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.02.2020 № UА110320/2020/000029/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, ідентифікаційний код 43350935) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко