УХВАЛА
11 червня 2020 року
м. Київ
справа №420/3076/19
адміністративне провадження №К/9901/10071/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №420/3076/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Овідіопольського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: Калаглійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Овідіопольського району Одеської області повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, зобов`язання відкрити виконавче провадження,
УСТАНОВИВ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 15 березня 2019 року та зобов`язати відповідача відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду у справі №1540/3940/18.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подало апеляційну скаргу.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі.
07 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №420/3076/19.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), оскільки у касаційній скарзі не були зазначені підстави касаційного оскарження, передбачені статтею 328 цього Кодексу. Крім того касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, а вказані причини пропуску цього строку у клопотанні про поновлення, суд визнав неповажними і запропонував вказати інші підстави для поновлення цього строку й надати відповідні докази , які б підтверджували дату отримання копій оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції і ухвал Верховного Суду.
На виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 25 травня 2020 року надіслав до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження де повторно зазначає, що вперше касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року подано в межах встановленого строку, проте ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року касаційну скаргу було повернуто. Скаржник повторно подав до суду касаційної інстанції скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, яка ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року також була повернута. Втретє скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 04 квітня 2020 року. Скаржник, вважає, що строк пропущений з поважних причин та просить його поновити.
Вирішуючи питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження колегія суддів виходить з такого.
Згідно з статтею 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції встановлено, що її ухвалено у відкритому судовому засіданні 06 листопада 2019 року, повний текст складено в цей же день - 06 листопада 2019 року, тобто останнім днем строку на її касаційне оскарження є 06 грудня 2019 року.
Касаційну скаргу до суду надіслано 04 квітня 2020 року, що підтверджується відміткою Укрпошта на конверті зі штриховим кодовим ідентифікатором №6780106495812, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що повний текст:
- постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року до скаржника надійшов і зареєстрований 15 листопада 2019 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року;
- ухвали Верховного Суду від 27 січня 2020 року (про повернення касаційної скарги) скаржник отримав 5 лютого 2020 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі Верховного Суду від 29 січня 2020 року;
- ухвали Верховного Суду від 11 березня 2020 року (про повернення касаційної скарги) скаржник отримав 20 березня 2020 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі Верховного Суду від 11 березня 2020 року.
На підтвердження вказаних обставин додає копії супровідних листів.
Проте, надані скаржником документи не містять даних про дату отримання скаржником поштового відправлення. Тобто, надані скаржником документи й відомості не дозволяють встановити дату вручення скаржнику постанови суду апеляційної інстанції та ухвал про повернення касаційної скарги.
Одночасно Верховний Суд зазначає, що штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом дати отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення, оскільки свідчить лише про реєстрацію документа, а не його одержання.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалі від 09 вересня 2019 року у справі №400/2950/18.
Пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можливо встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції від 23 жовтня 1996 року; Гомес де ла Торре проти Іспанії від 19 грудня 1997 року.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Крім того, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Повертаючи касаційну скаргу, яку подано скаржником вперше, Верховний Суд роз`яснив в ухвалі від 27 січня 2020 року порядок представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах, який діє з 1 січня 2020 року. Натомість, скаржником при повторному поданні касаційної скарги не враховано викладені в ухвалі Верховного Суду від 27 січня 2020 року зауваження щодо документів, які підтверджують повноваження на представлення інтересів Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Касаційна скарга була підписана представником Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ротаром Юрієм Валерійовичем, який діє на підставі довіреності від 13 січня 2020 року, що позбавило суд касаційної інстанції прийняти таку касаційну скаргу.
Верховний Суд наголошує, що маючи намір добросовісного виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строків на касаційне оскарження судового рішення, скаржник не був позбавлений можливості подати повторну касаційну скаргу за підписом начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) або іншої особи, яка має право вчиняти дії від імені Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) без довіреності.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
Крім цього, варто зауважити, що скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 14 квітня 2020 року в частині подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин та правового регулювання колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску Овідіопольським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) строку на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №420/3076/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №420/3076/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Овідіопольського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: Калаглійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Овідіопольського району Одеської області повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, зобов`язання відкрити виконавче провадження.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2020 |
Оприлюднено | 12.06.2020 |
Номер документу | 89757258 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Соколов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні