Рішення

від 05.06.2020 по справі 743/182/20

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/182/20

Провадження № 2/743/151/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого-суддіСТАШКІВА В.Б., за участю секретаря судового засідання ДОВБЕНКО О.М., учасники справи: позивачка ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_2 , представник відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в смт. Ріпки в залі суду, справу

за позовом ОСОБА_1 доНеданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області прозахист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, в якому просила:

- визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та її ділову репутацію інформацію яка викладена в характеристиці №03-13/414 від 05.12.2019р. складену Неданчицькою сільською радою на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: за час проживання в с. Неданчичі ОСОБА_1 показала себе з негативної сторони. Серед жителів села авторитетом не користується, конфліктна, конфлікти виникають на ґрунті земельних відносин та через домашню худобу, часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. Критику в свою адресу переносить хворобливо. Бувають випадки рукоприкладства, неврівноважена, дуже агресивна. Схильна до брехні заради своєї вигоди, може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань. Не має почуття відповідальності за скоєні вчинки. З ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй, дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік;

- зобов`язати Неданчицьку сільську раду за власний рахунок протягом 3-х днів з дня набрання законної сили даного рішення суду спростувати недостовірну інформацію про неї шляхом розміщення у найближчому, після набрання рішенням суду, законної сили випуску в Чернігівській обласній газеті "ДЕСНЯНСЬКА ПРАВДА" статті під назвою Спростування інформації наступного змісту: Повідомляємо, що інформація, яка була викладена в характеристиці №03-13/414 від 05.12.2019р. складену Неданчицькою сільською радою на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що за час проживання в с. Неданчичі ОСОБА_1 показала себе з негативної сторони. Серед жителів села авторитетом не користується, конфліктна, конфлікти виникають на ґрунті земельних відносин та через домашню худобу, часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. Критику в свою адресу переносить хворобливо. Бувають випадки рукоприкладства, неврівноважена, дуже агресивна. Схильна до брехні заради своєї вигоди, може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань. Не має почуття відповідальності за скоєні вчинки. З ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй, дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік - не відповідає дійсності і визнана недостовірною відповідно до рішення суду ;

- стягнути з Неданчицької сільської ради 50 000,00 гривень відшкодування моральної шкоди на її користь.

Позовні вимоги, обґрунтовує тим, що 11 грудня 2019 року під час судового засідання у кримінальному провадженні, в приміщенні Чернігівського апеляційного суду адвокатом РОГОВЕЦЬ В.Д. було заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи характеристики №03-13/414 від 05.12.2019, складену Неданчицькою сільською радою на неї, зміст якої було оголошено під час судового засідання. Зміст характеристики містить наступну інформацію: за час проживання в с. Неданчичі ОСОБА_1 показала себе з негативної сторони. Серед жителів села авторитетом не користується, конфліктна, конфлікти виникають на ґрунті земельних відносин та через домашню худобу, часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. Критику в свою адресу переносить хворобливо. Бувають випадки рукоприкладства, неврівноважена, дуже агресивна. Схильна до брехні заради своєї вигоди, може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань. Не має почуття відповідальності за скоєні вчинки. З ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй, дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік. Вказує, що вказана інформація є недостовірною, при її розголошенні крім неї були присутні судді БАГЛАЙ І.П. , ДЕМЧЕНКО О.В., САЛАЙ Г.А., секретар судового засідання САПОВЕЦЬ Л.С., прокурор ШИМКО Є.М. , представник потерпілої ОСОБА_2 , обвинувачена ОСОБА_3 .. Оскільки вказану характеристику долучено до матеріалів справи № 743/139/19, її спростування у спосіб який вона поширена неможливо, то наближеним (адекватним) способом спростування є опублікування спростування недостовірної інформації в Чернігівській обласній газеті "ДЕСНЯНСЬКА ПРАВДА" за рахунок коштів відповідача. Відомості вказані в характеристиці містять недостовірну інформацію, порушують її право на повагу до гідності, честі та ділової репутації. У зв`язку з цим, що вона, будучи особою з інвалідністю 2 групи і особою похилого віку, змушена звертатися за захистом своїх немайнових прав, все це обумовлює необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 50 000 грн.

В судовому засіданні:

- позивачка ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, з підстав вказаних в позовній заяві. При цьому, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що раніше з ОСОБА_4 в неї неприязних відносин не було, в неї конфлікти лише з родиною ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 з ними перебуває в дружніх відносинах, тому і надала таку характеристику, яка не відповідає дійсності повністю, жодними фактами вона не підтверджується;

- представник Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила у задоволені позову відмовити. Суть заперечень проти позову зводиться до того, що все, що вона вказала в характеристиці вважає правдою. Ці відомості є оціночними судженнями, які основуються на тому, що з 2010 року ОСОБА_1 має постійні конфлікти з односельцями, особливо з родиною ОСОБА_3 , писала на них скарги з приводу межі. Вона з членами комісії виїжджала до них, щоб помирити, проте ОСОБА_1 ображала ОСОБА_5 , яка була старша за неї. Також виникав конфлікт через щеплення домашніх тварин від сказу.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що в провадженні Ріпкинського районного суду Чернігівської області перебувало кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12017270220000303 від 01.07.2017 р. по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, в якому останню, вироком від 6 вересня 2019 р., засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн, зі звільненням від відбування покарання, на підставі п. е ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, за те, що остання 30 червня 2017 року, близько 13 год. 00 хв, знаходячись на земельній ділянці на території Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, поза межами населеного пункту, за територією домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_1 , умисно нанесла останній як мінімум 1 удар рукою в ділянку обличчя, заподіявши останній легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синців та забиття м`яких тканин обличчя.

Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 6 вересня 2019 р. переглядався в апеляційному порядку Чернігівським апеляційним судом за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_3 та був залишений без змін, на підставі ухвали від 24 лютого 2020 р..

При цьому, в судовому засіданні Чернігівського апеляційного суду (колегія суддів БАГЛАЙ І.П., САЛАЙ Г.А., ДЕМЧЕНКО О.В., секретар судового засідання САПОВЕЦЬ Л.С., прокурор ШИМКО Є.М. , потерпіла ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_2 , обвинувачена ОСОБА_3. , її захисники КУЛІШ В.Г., РОГОВЕЦЬ В.Д.), яке відбулось 11.12.2019 р., за клопотанням захисника РОГОВЕЦЬ В.Д., була приєднана до матеріалів кримінального провадження, видана головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4, Характеристика від 05.12.2019 р. № 03-13/414 на ОСОБА_1 наступного змісту: " Гр . ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонерка, ніде не працює. За час проживання в с. Неданчичі громадянка ОСОБА_1 показала себе з негативної сторони. Серед жителів села авторитетом не користується, конфліктна, конфлікти виникають на ґрунті земельних відносин та через домашню худобу, часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. Критику в свою адресу переносить хворобливо. Бувають випадки рукоприкладства, неврівноважена, дуже агресивна. Схильна до брехні заради своєї вигоди, може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань. Не має почуття відповідальності за скоєні вчинки. З ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй, дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік".

Судом в якості свідків допитано:

-ОСОБА_7. та ОСОБА_8 , за заявою ОСОБА_1 ;

-ОСОБА_9 , ОСОБА_10. , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за заявою представника відповідача.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він з 1992 року проживає в с. Неданчичі Ріпкинського району, ОСОБА_1 знає з 2014 року. Він особисто жодних претензій до неї немає, не чув, щоб ОСОБА_1 конфліктувала із сусідами, крім родини ОСОБА_3 . Вважає, що характеристика написана упереджено.

Свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_1 знає більше 40 років. ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони, нічого поганого про неї від односельців не чула, серед сусідів і односельців користується повагою, відповідальна, позитивна.

Свідок ОСОБА_9 показав, що у 2016 році надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те, що її кіт покусав чоловіка. Коли приїхали до її господарства разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , то ОСОБА_1 вела себе агресивно, вживала нецензурні слова, він навіть сказав ОСОБА_4 щоб повернулась до автомобіля. ОСОБА_1 писала скаргу і він їздив в обласне управління для розгляду її скарги, там теж вона себе вела агресивно і вживала нецензурну лексику. Вказав, що у неї різко змінюється настрій.

Свідок ОСОБА_10 показав, що він обслуговує с. Неданчичі з вакцинації домашніх тварин та худоби з 2013 року. Оскільки він вважав, що власникам тварин важко приводити своїх тварин до нього, тому вирішив ходити до кожного господарства особисто для вакцинації тварин, погодив свої дії з керівництвом. В 2016 році він двічі приходив до господарства ОСОБА_1 , але її вдома не було, він передавав сусідам, що необхідно прищепити домашніх тварин від сказу. В лютому 2016 року, кіт ОСОБА_1 покусав її чоловіка. Він робив дезінфекцію приміщення. ОСОБА_1 писала скаргу в обласне управління. Коли приходив до господарства ОСОБА_1 та коли були в обласному управлінні при розгляді скарги, ОСОБА_1 поводила себе дуже агресивно, вживала нецензурні слова.

Свідок ОСОБА_12 показала, що в липні 2014 року надійшла скарга до Неданчицької сільської ради з приводу межі. Була складена комісія для вирішення спору, до складу якої увійшли депутати сільської ради, голова сільської ради, вона, як секретар сільської ради та землевпорядник. Виїхали до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щоб розібратися з конфліктом. Комісія відносилась доброзичливо до всіх. ОСОБА_1 ображала стару жінку, кричала, що повбиває корів вилами, неприємна ситуація виникла. Попросили ОСОБА_11 піти на поступки, він погодився на той час. Більше ОСОБА_1 скарг до сільської ради не писала.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_3. показали, що ОСОБА_11 займався розведенням великої рогатої худоби, а для випасання корів, попросив у сільської ради земельну ділянку, йому її надали. Через деякий час приїхала ОСОБА_1 та переоформила дану земельну ділянку на себе, ОСОБА_3. оформив сусідню, на його думку кращу. До приїзду ОСОБА_1 вони ніколи не були в поліції, прокуратурі чи суді, а тепер постійно їздять в правоохоронні органи. ОСОБА_1 також свариться з ОСОБА_13 та ОСОБА_14. При цьому, ОСОБА_3. вказала, що вказану характеристику надали на запит її адвоката РОГОВЕЦЬ В.Д. під час апеляційного розгляду кримінального провадження по ч. 2 ст. 125 КК України, в якому вона не винна, так як ОСОБА_1 вона не била, а навпаки її побила ОСОБА_1 ..

Позивачка ОСОБА_1 надала суду також копію колективного звернення мешканців с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, де сусіди ОСОБА_1 вказали про те, що остання користується повагою в селі, рукоприкладством не займається, ні з ким крім родини ОСОБА_3 не свариться, у неї відсутні земельні конфлікти та конфлікти щодо худоби, вона скарги до різних інстанцій не пише. При цьому, з огляду на правила про належність та допустимість доказів, суд не приймає даний доказ, так як крім ОСОБА_7. та ОСОБА_15 суд інших осіб безпосередньо в судовому засіданні, в якості свідків, не допитував.

Також ОСОБА_1 надала копію скарги на постанову про закриття кримінального провадження № 12016270220000252 та копію самої постанови від 13.03.2020 р., в якій міститься посилання на вказану характеристику. Дана скарга подавалась до слідчого судді, в порядку КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власницею земельної ділянки площею 1,0027 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424485600:05:001:0004, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯБ № 257222).

Судом встановлено, що 26 червня 2014 р. земельною комісією при виконкомі Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області проведено обстеження земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , між якими наявні неприязні відносини щодо меж земельних ділянок, під час якого між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мав місце конфлікт.

Джерела права застосовані (не застосовані) судом.

Ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Також право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію, гарантується частиною четвертою ст. 32 Конституції України, ст.ст. 94, 277 ЦК України.

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною першою ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з частиною третьою ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі Нова газета та Бородянський проти Росії , що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд з прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку:

1) факти, що вважаються загальновідомими;

2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом;

3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

У ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В рішеннях у справах "Обершлік проти Австрії (№ 1)", "Праґер та Обершлік проти Австрії", "Хендісайд проти Сполученого Королівства", "Лінгенс проти Австрії", Європейський суд з прав людини:

- вказав, що стаття 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані;

- вказав, що при дотриманні умов § 2 статті 10 Конвенції, право вільно передавати інформацію поширюється не лише на "інформацію" та "ідеї", які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість;

- вказав, що такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає "демократичного суспільства";

- розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, згідно ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказано, що відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює.

В п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначено, що спростування недостовірної інформації має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалась недостовірна інформація, а у разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

За змістом ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Європейський суд з прав людини при застосуванні пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у справі Ісмоїлов та інші проти Росії зазначив, що слід принципово розрізняти повідомлення про те, що когось лише підозрюють у вчиненні злочину, та чітку заяву, зроблену за відсутності остаточного вироку, про те, що особа вчинила злочин, так як останнє порушує принцип презумпції невинуватості.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальне правило, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Відповідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).

За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінка суду.

В Законі України Про місцеве самоврядування в Україні не передбачено повноважень ні сільської ради, ні її виконавчого комітету ради, ні голови сільської ради щодо надання характеристик на громадян, що проживають на території відповідної ради. Відсутні і інші нормативно-правові акти, які наділяють органи місцевого самоврядування повноваженнями надавати характеристики на громадян, що проживають на території відповідної ради. Відсутній і порядок видачі органом місцевого самоврядування характеристик на громадян, що проживають на території відповідної ради, в якому було б закріплено те, яким чином орган місцевого самоврядування, надаючи характеристику, збирає необхідну інформацію на громадянина, які документи використовує, тощо.

Отже, вирішувати питання надання чи ненадання таких характеристик орган місцевого самоврядування має на власний розсуд, не порушуючи прав громадян на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Слід зауважити, що представник Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4 не надала письмових доказів на підтвердження того, що вказана характеристика була видана на адвокатський запит РОГОВЕЦЬ В.Д ..

Враховуючи наведені вище розмежування фактів та оціночних суджень, які дані в національному законодавстві та в прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, виходячи з аналізу характеристики, суд приходить до висновку, що у виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4 характеристиці на ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. № 03-13/414 наявні, як факти існування яких повинно бути підтверджене відповідачем, так і оціночні судження, тобто вираження поглядів і суб`єктивної думки сільського голови щодо критичної оцінки особистих якостей позивача, які не містять твердження про факти та які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності.

Так, викладені в характеристиці висновки стосовно особливостей рис характеру позивача, а саме те, що ОСОБА_1 :

?за час проживання в с. Неданчичі показала себе з негативної сторони;

?серед жителів села авторитетом не користується;

?критику в свою адресу переносить хворобливо;

?схильна до брехні заради своєї вигоди;

?може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань;

?не має почуття відповідальності за скоєні вчинки;

?з ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй;

?дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік,

на думку суду, не може визнаватися твердженням про факти, оскільки вони є оціночними судженнями посадової особи органу місцевого самоврядування, право на свободу висловлювання яких гарантоване законом. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Зазначення, у виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4 . , характеристиці на ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. № 03-13/414 інформації про те, що ОСОБА_1 : 1) неврівноважена; 2) дуже агресивна; 3) конфліктна, на думку суду, є також оціночними судженнями, виходячи з того, що дане стосується оцінки посадовою особою органу місцевого самоврядування психологічних якостей позивачки, при відсутності нормативно-правових актів, які визначають порядок видачі органом місцевого самоврядування характеристик на громадян, що проживають на території відповідної ради, в яких би було прописано яким чином уповноваженим особам прийти до певного висновку про психологічну характеристику на особу, що проживає на території відповідної ради, в т.ч. проведення співбесід з психологами, тощо.

В той же час, враховуючи те, що на законодавчому рівні немає визначення терміну "рукоприкладство", але Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність, як за умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень (ст. 126), так і за умисне спричинення тілесних ушкоджень різного ступеню (ст.ст. 121, 122, 125), в т.ч. і нанесення побоїв і тілесних ушкоджень руками, приймаючи до уваги те, що представник Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4 не довела, що ОСОБА_1 засуджувалась за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121,122, 125, 126 КК України, на думку суду, твердження про те, що з боку ОСОБА_1 бувають випадки рукоприкладства не є оціночним судженням, а є твердженням про факт - чіткою заявою, зробленою за відсутності вироку, про те, що особа вчинила злочин, що порушує принцип презумпції невинуватості та не відповідає дійсності.

На думку суду, зазначення у виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4, характеристиці на ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. № 03-13/414 інформації про те, що з боку ОСОБА_1 бувають випадки рукоприкладства, яка долучена Чернігівським апеляційним судом до матеріалів кримінального провадження, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12017270220000303 від 01.07.2017 р. по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, де ОСОБА_1 була потерпілою, завдає шкоди особистим немайновим права останньої на честь та гідність.

Враховуючи те, що позивачка довела сукупність обставин, які є юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для часткового задоволення позову: по-перше, поширення інформації, по-друге, те, що поширена інформація стосується її, по-третє, поширення недостовірної інформації, по-четверте, поширення інформації, що порушує її особисті немайнові права, що має наслідком визнання такою, що не відповідає дійсності поширену, у виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4, характеристиці на ім`я ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. № 03-13/414, інформацію про те, що з боку ОСОБА_1 бувають випадки рукоприкладства.

Твердженням про факти є зазначення, у виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4 . , характеристиці на ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. № 03-13/414 інформації про те, що: конфлікти виникають на ґрунті земельних відносин та через домашню худобу, але вказану інформацію не можна визнати недостовірною, виходячи з того, що:

- Актом земельної комісії при виконкомі Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 26 червня 2014 р., показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 підтверджено наявність конфлікту щодо меж земельних ділянок між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (матір`ю ОСОБА_11 );

- показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10. підтверджено наявність у ОСОБА_1 конфлікту з ОСОБА_4 та з уповноваженими особами ветеринарної служби району через домашню худобу.

Твердженням про факти є поширення у, виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4, характеристиці на ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. № 03-13/414 інформації про те, що ОСОБА_1 часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. При цьому, представник Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4 не довела протилежного, так як до справи не долучено копій скарг на дії сусідів, посадових осіб, які подані ОСОБА_1 , в порядку Закону України "Про звернення громадян". В той же час, поширення вказаної інформації в характеристиці не порушує прав особистих ОСОБА_1 , так як вона не є негативною, оскільки подання скарг є конституційним правом особи, а не порушенням норм чинного законодавства.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області за власний рахунок протягом 3-х днів з дня набрання законної сили даного рішення суду спростувати недостовірну інформацію про неї шляхом розміщення у найближчому після набрання рішенням суду законної сили випуску в Чернігівській обласній газеті "ДЕСНЯНСЬКА ПРАВДА" статті під назвою: Спростування інформації , то суд приймає до уваги те, що вказаний спосіб спростування недостовірної інформації не є наближеним та не є адекватним до способу поширення такої інформації, що, в свою чергу, виключає задоволення вказаних позовних вимог. При цьому, вимог про відкликання характеристики з матеріалів кримінального провадження, що на думку суду є найбільш ефективним способом спростування недостовірної інформації, ОСОБА_1 не заявляла.

Врахувавши вищеописані характер і спосіб завдання душевних страждань і тривоги позивачці ОСОБА_1 поширенням, у виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4, характеристиці на ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. № 03-13/414, недостовірної інформації про те, що з боку ОСОБА_1 бувають випадки рукоприкладства, яка долучена Чернігівським апеляційним судом до матеріалів кримінального провадження, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12017270220000303 від 01.07.2017 р. по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, де ОСОБА_1 була потерпілою та порушує особисті немайнові права останньої на честь та гідність, при тому, що остання являється особою з інвалідністю другої групи, врахувавши вимоги розумності і справедливості, приймаючи до уваги те, що за завдану шкоду відповідає саме рада. А не ОСОБА_4 , від імені, якої діяла остання, видаючи вказану характеристику, суд знаходить, що розмір відшкодування моральної шкоди належить визначити у розмірі 1 000 грн, яку слід стягнути з Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської на користь ОСОБА_1 , в якості справедливої сатисфакції, оскільки саме такий розмір моральної шкоди є адекватним тим моральним стражданням і переживанням, яких зазнала ОСОБА_1 в даній ситуації.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що ОСОБА_1 при поданні позовної заяви була звільнена від сплати судового збору, то з Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати такою, що не відповідає дійсності поширену, у виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_4 Характеристиці на ім`я ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. № 03-13/414, інформацію про те, що з боку ОСОБА_1 бувають випадки рукоприкладства.

Стягнути з Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської на користь ОСОБА_1 1 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області в дохід держави судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

ПОЗИВАЧКА: ОСОБА_1 , місце проживання:

АДРЕСА_1 ,

реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

ВІДПОВІДАЧ: Неданчицька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської

області, місцезнаходження: с. Неданчичі Ріпкинського району

Чернігівської області, вул. Тітова, буд. 69, Код ЄДРПОУ 04416022.

Головуючий В.Б. Сташків

Повний текст рішення виготовлено та

підписано 11 червня 2020 року.