Постанова

від 03.09.2020 по справі 743/182/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 вересня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 743/182/20

Головуючий у першій інстанції - Сташків В. Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/959/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Скрипки А.А., Харечко Л.К.

секретар: Позняк О.М.

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: Неданчицька сільська рада Ріпкінського району Чернігівської області

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 05 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Неданчицької сільської ради Ріпкінського району Чернігівської області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (суддя Сташків В.Б.), ухвалене о 15 год. 28 хв. у смт Ріпки, повний текст рішення складено 11 червня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та її ділову репутацію інформацію, яка викладена в характеристиці №03-13/414 від 05.12.2019р., складену Неданчицькою сільською радою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: за час проживання в с. Неданчичі ОСОБА_1 показала себе з негативної сторони. Серед жителів села авторитетом не користується, конфліктна, конфлікти виникають на ґрунті земельних відносин та через домашню худобу, часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. Критику в свою адресу переносить хворобливо. Бувають випадки рукоприкладства, неврівноважена, дуже агресивна. Схильна до брехні заради своєї вигоди, може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань. Не має почуття відповідальності за скоєні вчинки. З ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй, дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік; зобов`язати Неданчицьку сільську раду за власний рахунок протягом 3-х днів з дня набрання законної сили даного рішення суду спростувати недостовірну інформацію про неї шляхом розміщення у найближчому після набрання рішенням суду законної сили випуску в Чернігівській обласній газеті Деснянська правда статті під назвою Спростування інформації наступного змісту: Повідомляємо, що інформація, яка була викладена в характеристиці №03-13/414 від 05.12.2019р., складену Неданчицькою сільською радою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що за час проживання в с. Неданчичі ОСОБА_1 показала себе з негативної сторони. Серед жителів села авторитетом не користується, конфліктна, конфлікти виникають на ґрунті земельних відносин та через домашню худобу, часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. Критику в свою адресу переносить хворобливо. Бувають випадки рукоприкладства, неврівноважена, дуже агресивна. Схильна до брехні заради своєї вигоди, може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань. Не має почуття відповідальності за скоєні вчинки. З ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй, дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік. - не відповідає дійсності і визнана недостовірною відповідно до рішення суду ; стягнути з Неданчицької сільської ради 50 000 грн відшкодування моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що 11 грудня 2019 року під час судового засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017270220000303 від 30.06.2017 року, в приміщенні Чернігівського апеляційного суду, в якому розглядались апеляційні скарги на вирок Ріпкинського районного суду по справі №743/139/19 від 06 вересня 2019 року, адвокатом Роговець В.Д. було заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи характеристики №03-13/414 від 05.12.2019 року, складеної Неданчицькою сільською радою на потерпілу ОСОБА_1 , зміст якої було оголошено під час судового засідання адвокатом Роговець В.Д. і який містить вищевказану інформацію стосовно позивачки. ОСОБА_1 посилається, що вказані в характеристиці відомості містять недостовірну інформацію і порушують її право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. За доводами позивачки, вона змушена звертатись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги, до Ріпкинського районного суду за захистом своїх немайнових прав, що обумовлює необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, у зв`язку з чим вона відчуває моральні страждання.

Рішенням Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 05 червня 2020 року позов задоволено частково; визнано такою, що не відповідає дійсності, поширену у виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_2 . Характеристиці на ім`я ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. №03-13/414, інформацію про те, що з боку ОСОБА_1 бувають випадки рукоприкладства; стягнуто з відповідача на користь позивачки 1 000 грн у відшкодування моральної шкоди; в задоволенні решти вимог відмовлено; стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. Рішення суду мотивовано тим, що викладені в характеристиці висновки стосовно особливостей рис характеру позивача, а саме те, що ОСОБА_1 : за час проживання в с. Неданчичі показала себе з негативної сторони; серед жителів села авторитетом не користується; критику в свою адресу переносить хворобливо; схильна до брехні заради своєї вигоди; може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань; не має почуття відповідальності за скоєні вчинки; з ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй; дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік, не може визнаватися твердженням про факти, оскільки вони є оціночними судженнями посадової особи органу місцевого самоврядування, право на свободу висловлювання яких гарантоване законом. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначення у характеристиці інформації про те, що ОСОБА_1 : неврівноважена, дуже агресивна, конфліктна також є оціночними судженнями. Крім того, за висновком суду, твердження про те, що з боку позивачки бувають випадки рукоприкладства, не є оціночним судженням, а є твердженням про факт - чіткою заявою, зробленою за відсутності вироку, про те, що особа вчинила злочин, що порушує принцип презумпції невинуватості та не відповідає дійсності. Вказаний позивачкою спосіб спростування недостовірної інформації суд першої інстанції визнав таким, що не є наближеним та адекватним до способу поширення такої інформації.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, яка викладена в характеристиці №03-13/414 від 05.12.2019 р., складену Неданчицькою сільською радою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: за час проживання в с. Неданчичі ОСОБА_1 показала себе з негативної сторони. Серед жителів села авторитетом не користується, конфліктна, конфлікти виникають на ґрунті земельних відносин та через домашню худобу, часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. Критику в свою адресу переносить хворобливо. Неврівноважена, дуже агресивна. Схильна до брехні заради своєї вигоди, може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань. Не має почуття відповідальності за скоєні вчинки. З ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй, дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік; зобов`язати відповідача за власний рахунок протягом 3-х днів з дня набрання законної сили даного рішення суду спростувати недостовірну інформацію про неї шляхом розміщення у найближчому після набрання рішенням суду законної сили випуску в Чернігівській обласній газеті Деснянська правда статті під назвою Спростування інформації наступного змісту: Повідомляємо, що інформація, яка була викладена в характеристиці №03-13/414 від 05.12.2019р., складену Неданчицькою сільською радою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що за час проживання в с. Неданчичі ОСОБА_1 показала себе з негативної сторони. Серед жителів села авторитетом не користується, конфліктна, конфлікти виникають на ґрунті земельних відносин та через домашню худобу, часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. Критику в свою адресу переносить хворобливо. Бувають випадки рукоприкладства, неврівноважена, дуже агресивна. Схильна до брехні заради своєї вигоди, може облити брудом будь - кого не маючи на це підстав і обґрунтувань. Не має почуття відповідальності за скоєні вчинки. З ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй, дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік. - не відповідає дійсності і визнана недостовірною відповідно до рішення суду ; стягнути з відповідача на користь позивачки 49 000 грн відшкодування моральної шкоди. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач надав офіційну характеристику, не маючи на це будь-яких повноважень, при цьому вона створена з додержанням правил із застосуванням бланка, печатки, датування відповідача, чим надано статус службового документу, а відтак містить не оціночні судження, а офіційну інформацію органу місцевого самоврядування, на який покладається обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, однак вказаного обов`язку відповідач не дотримався і жодних доказів тому не надав. Позивачка вказує, що суд не навів мотивів відхилення доказів - акту 13 мешканців с.Неданчичі від 05.03.2020 року, показань свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , самої позивачки та представника відповідача. За доводами ОСОБА_1 , статтею 537 КПК України не передбачено можливість відкликання з матеріалів кримінального провадження будь-яких документів, тому саме обраний спосіб спростування недостовірної інформації є наближеним та адекватним до способу поширення такої інформації.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині задоволених позовних вимог про визнання такою, що не відповідає дійсності поширену у виданій головою Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області Пігор О.І. Характеристиці на ім`я ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. №03-13/414, інформацію про те, що з боку ОСОБА_1 бувають випадки рукоприкладства, і стягнення 1000 грн у відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції у вказаних частинах рішення суду не переглядає.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

По справі встановлено, що в провадженні Ріпкинського районного суду Чернігівської області перебувало кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017270220000303 від 01.07.2017 р., по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2 ст.125 КК України.

Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2019 року ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 850 грн; ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання на підставі п. е ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році ; цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8 задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 3 000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; в задоволенні решти вимог відмовлено (а.с.23-26). ОСОБА_8 було звинувачено в тому, що 30 червня 2017 року, близько 13 год. 00 хв. вона, знаходячись на земельній ділянці на території Неданчицької сільської ради Ріпкинського району, поза межами населеного пункту, за територією домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті неприязних відносин з ОСОБА_1 , умисно нанесла останній як мінімум 1 удар рукою в ділянку обличчя, заподіявши останній легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синців та забиття м`яких тканин обличчя.

Вказаний вирок суду був предметом перегляду Чернігівського апеляційного суду за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_8 , який ухвалою суду апеляційної інстанції від 24 лютого 2020 року залишено без змін (а.с.27-30).

В судовому засіданні Чернігівського апеляційного суду 11 грудня 2019 року за клопотанням захисника обвинуваченої - адвоката Роговець В.Д. до матеріалів провадження було приєднано характеристику №03-13/414 від 05.12.2019 на ОСОБА_1 , видану Неданчицькою сільською радою Ріпкинського району за підписом сільського голови О.Пігор, наступного змісту: Гр. ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонерка, ніде не працює. За час проживання в с.Неданчичі громадянка ОСОБА_1 показала себе з негативної сторони. Серед жителів села авторитетом не користується, конфліктна, конфлікти виникають на грунті земельних відносин та через домашню худобу, часто пише скарги на сусідів, посадових осіб. Критику в свою адресу переносить хворобливо. Бувають випадки рукоприкладства, неврівноважена, дуже агресивна. Схильна до брехні заради своєї вигоди, може облити брудом будь-кого не маючи на це підстав і обґрунтувань. Не має почуття відповідальності за скоєні вчинки. З ненавистю ставиться до тих, хто не в угоду їй, дуже лестива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік. (а.с.6).

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п.п. 4, 6, 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» , чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України, предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі Лінгенс проти Австрії (Lingens v.Austria)).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції, що зазначення у характеристиці інформації про те, що ОСОБА_1 неврівноважена, дуже агресивна, конфліктна, є оціночними судженнями, оскільки стосуються оцінки посадовою особою органу місцевого самоврядування психологічних якостей позивачки.

Викладені в характеристиці висновки, що ОСОБА_1 за час проживання в с.Неданчичі показала себе з негативної сторони; серед жителів села авторитетом не користується; критику в свою адресу переносить хворобливо; схильна до брехні заради своєї вигоди; може облити брудом будь-кого не маючи на це підстав і обґрунтувань; не має почуття відповідальності за скоєні вчинки; з ненавистю ставиться до тих хто не угоду їй; дуже лестлива людина, що займається панібратством, незважаючи на вік, є також оціночними судженнями.

Доводи апеляційної скарги, що видана відповідачем характеристика є службовим документом і містить не оціночні судження, а офіційну інформацію, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні суду, відсутні нормативно-правові акти, які встановлюють порядок надання характеристик органами місцевого самоврядування, відповідно вирішувати питання надання чи ненадання таких характеристик орган місцевого самоврядування має на власний розсуд.

Суд враховує, що сільський голова Пігор О.І., яка підписала характеристику, була головою комісії, що була створена для обстеження земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_10 та встановлення межі (а.с.72). Так, згідно з Актом Неданчицької сільської ради Ріпкинського району від 26 червня 2014 року протягом тривалого часу між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 виникають спірні питання за земельну межу. Комісія працювала більше трьох годин - вислуховувала брудні лайки обох сторін і спірне питання начебто було вирішено. Тобто ОСОБА_2 була присутня при конфлікті між ОСОБА_1 і родиною ОСОБА_11 і в характеристиці надала свою оцінку особистим якостям і характеру позивачки. При цьому в суді першої інстанції ОСОБА_2 вказувала, що вважає викладені в характеристиці на ОСОБА_1 відомості правдивими.

Наявність конфлікту між сім`ями ОСОБА_12 і ОСОБА_11 підтверджено вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2019 року. Також у своїй скарзі на постанову слідчого про закриття кримінального провадження ОСОБА_1 вказувала про наявність у неї з головою Неданчицької сільської ради ОСОБА_2 особистого конфлікту (а.с.61 зворот).

Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи ОСОБА_1 , що суд не навів мотивів відхилення письмового доказу - акту 13 мешканців с.Неданчичі від 05.03.2020 року, оскільки суд першої інстанції не прийняв даний доказ, так як крім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд інших осіб безпосередньо в судовому засіданні, в якості свідків, не допитував.

При цьому колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Саме з дотримання зазначених вимог судом і прийнято рішення у справі.

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що інформація щодо написання позивачкою скарг на сусідів і посадових осіб не має негативного характеру, при якому позивачка висвітлюється в негативному світлі.

Посилання ОСОБА_1 , що характеристика оцінювалась в нарадчій кімнаті Чернігівського апеляційного суду при винесенні ухвали від 24 лютого 2020 року не впливає на правильність вищевказаного висновку суду, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані, що відомості характеристики мали вирішальне значення при визначенні підстав для залишення апеляційних скарг без задоволення, а вироку - без змін.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений позивачкою спосіб спростування недостовірної інформації не є наближеним та адекватним до способу поширення такої інформації, враховуючи, що зміст характеристики було поширено серед визначеного кола осіб, а у випадку публікації в газеті така інформація стане відома невизначеному колу осіб.

Розмір відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції визначено з урахуванням характеру правопорушення, вимог розумності і справедливості, а тому підстав для його збільшення суд апеляційної інстанції не вбачає.

Враховуючи викладене в сукупності, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині не спростовують, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 8 вересня 2020 року.

Головуючий: Судді: