Ухвала

від 03.06.2020 по справі 947/8880/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/770/20

Номер справи місцевого суду: 947/8880/20 1-кс/947/4924/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 к

за участі прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , у кримінальномупровадженні №12017160470001432від 06.04.2017року,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ювілейне, Лагутинського району Луганської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362 КК України, з визначенням застави у розмірі 5000658 грн., -

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Київського районногосуду м.Одеси від24.04.2020рокубуло задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , у кримінальномупровадженні №12017160470001432від 06.04.2017року,тадо підозрюваного ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 5000658 грн., так як слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення,наявність ризиків,передбачених п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України, атакож неможливістьзастосування більшм`яких запобіжнихзаходів ніжтримання підвартою длязабезпечення кримінальногопровадження.

Зміст вимог апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, посилаючись на те, що слідчим суддею порушені вимоги ст. 29 Консституції України, оскільки винесення скороченого тексту ухвали при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є порушенням конституційної норми та істотним порушенням вимог КПК України. Судове засідання було проведено без дослідження доказів, так як після оголошення змісту клопотання прокурором, сторона захисту надала свої докази, після чого слідчий суддя видалилась до нарадчої кімнати;

Прокурором не доведено, а слідчим суддею не перевірена наявність в діях ОСОБА_8 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 362 КК України.

Ризики, заявлені слідчим відсутні, оскільки ОСОБА_8 22.07.2019 р. звільнений з посади державного реєстратора, а з 02.11.2019 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2019 №159-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» відповідно до якого всім державним реєстраторам, які перебували у трудових відносинах з акредитованими суб`єктами, анульовано доступ до реєстрів, шляхом скасування ідентифікаторів доступу. Досудове розслідування тримає майже 3 роки, при цьому ОСОБА_8 не вчиняв жодних дій щодо переховування, а лише тяжкість можливої міри покарання не може бути покладена в основу наявності такого ризику. Інші ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України також не доведені матеріалами провадження та є необґрунтованими

Слідчий cуддя вийшов за межи клопотання, зокрема, визначивши ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, так як у клопотанні слідчого про такий запобіжний захід не зазначено. Визначений розмір застави, який перевищує максимальний розмір застави для даної категорії злочинів у 30 разів, не відповідає майновому стану підозрюваного і його сім`ї та завідомо непомірним.

Суд не дав належної оцінки тому,. що ОСОБА_8 раніше не судимий та має на утриманні матір, яка є пенсіонеркою.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с.) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).

Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v.Ukraine) від 21 квітня 2011р., заява №42310/04 суд наголошує, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя дотримався вищевикладених вимог КПК України, взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, врахував їх при постановленні оскарженої ухвали та прийняв обґрунтоване та законне судове рішення.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюєтьсяу вчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.362КК України, а саме у том, що ОСОБА_8 , займаючи посаду державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» та будучи наділеним відповідними повноваженнями державного реєстратора 25.02.2019 р., перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 22, маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, діючи всупереч вимог ст.ст. 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, із порушенням вищевказаних норм законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав незаконно здійснив дії пов`язані зі зміною інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 16:52 прийняв рішення №45686799, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Березинська селищна рада, 6-ий км. Автошляху «Тарутине Березине» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4733751247), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП», та щодо договору оренди зазначеного об`єкта нерухомого майна, укладеного між ТОВ «Люнакс» та ТОВ «Мустанг Плюс» та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Мале сільськогосподарське підприємство «АЗС Нива-1» (ЄДРПОУ 24766451), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843), чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 230671 гривня, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

Окрім того 25.02.2019 р., діючи повторно, незаконно здійснив дії пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, о 17:28, прийняв рішення №45687543, та вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 48А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4732551101), записів про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП», а також щодо договору оренди зазначеного об`єкта нерухомого майна, укладеного між ТОВ «Люнакс» та ТОВ «Мустанг Плюс», та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ПП «Косвас» (ЄДРПОУ 23875617), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 1325697 гривень, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

25.02.2019 р. о 17:44, прийняв рішення №45687812, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Красна, 7А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4697451247), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Мале сільськогосподарське підприємство «АЗС Нива-1» (ЄДРПОУ 24766451), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 252258 гривень, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

Після цього, 25.02.2019 р. о 18:02:40, прийняв рішення №45688020, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4317451237), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 786924 гривні, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

Того ж дня о 18:29:03, прийняв рішення №45688271, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 36 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4306551108), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 2600062 гривні, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

В подальшому, 25.02.2019 р. о 18:41:49, прийняв рішення №45688350, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, смт. Олександрівна, вул. Перемоги, 2-С (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4178851108), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 530398 гривень, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

25.02.2019 р. о 19:15:36, прийняв рішення №45688511, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 1Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3940251208), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 208841 гривня, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

Продовжуючи свої злочинні дії, 25.02.2019 р. о 19:35:16, прийняв рішення №45688596, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості, щодо скасування записів про право власності ТОВ «Люнакс» на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, 7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3869451103), а також записи про обтяження вказаної автозаправної станції іпотекою ПОВ «Серфінг Системс ЛП» а також записи про оренду цієї автозаправної станції ТОВ «Мустанг Плюс» (ЄДРПОУ 40854056) та поновив записи про право власності попереднього власника цієї автозаправної станції ТОВ «Свікон» (ЄДРПОУ 22490476), яке станом на 25.02.2019 року вже є припиненим, поновивши записи про іпотеку зазначеного об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Капітал» (ЄДРПОУ 38123843) чим фактично позбавив ТОВ «Люнакс» права власності на вказаний об`єкт нерухомості, завдавши ТОВ «Люнакс» майнову шкоду в розмірі 4959214 гривень, яка більше ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значною.

За сукупністю своїх незаконних дій, ОСОБА_8 заподіяв ТОВ «Люнакс» майнової шкоди на загальну суму 10894065 гривень.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 увчиненні інкримінованогойому кримінальногоправопорушення підтверджуєтьсязібраними укримінальному провадженнідоказами,які долученідо матеріалівклопотання,зокрема: заявами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про вчинені злочини; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про вчинені злочини; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; матеріалами тимчасових доступів до реєстраційних справ об`єктів нерухомості; листами Міністерства юстиції України від 06.11.2019 із додатками; листом Міністерства юстиції України від 17.09.2019 р., 01.10.2019 р.; матеріалами тимчасових доступів до інформації, яка перебуває у володінні ДП «Національні інформаційні системи»; протоколами оглядів матеріалів тимчасового доступу з ДП «НАІС»; відповідями на запит в порядку ст. 93 КПК України з ДП «НАІС»; наказом №19 від 21.08.2018 р. про призначення ОСОБА_8 на посаду державного реєстратора; відповідями на запит в порядку ст. 93 КПК України з ТОВ «Тенет»; висновком судової оціночної будівельної експертизи; висновком комплексної судової комп`ютерно технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів; відповідями на запити в порядку ст. 93 КПК України з Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області та інші матеріали клопотання в сукупності.

Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування вказані докази є достатніми для обґрунтування наявності підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Колегія суддів також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу захисника на п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року, де Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманому були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України, питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Отже, доводи захисника про те, що слідчим не надано доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, апеляційний суд вважає такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Злочин, передбачений ч.3 ст.362 КК України, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Таким чином, відповідно до положень ч.2 ст.183 КПК України, до ОСОБА_8 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Посилання захисника на не дослідження слідчою суддею доказів не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України, у разів відсутності клопотання про дослідження доказів, слідчий суддя в обов`язковомупорядку не зобов`язаний досліджувати докази за власною ініціативою.

Крім того, слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про те, що в судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Зокрема, враховуючи,що ОСОБА_8 підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.362КК України, за яке, в вразі доведеності його вини, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3до 6років, наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що підозрюваний, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі встановлення його вини, може вдатися спроб переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

Крім того, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні для зміни останніми первинних показань, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується кількістю інкримінованих підозрюваному ОСОБА_8 епізодів можливих кримінально-протиправних дій.

Також задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, врахував особу підозрюваного.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам та не дозволить контролювати місце перебування ОСОБА_8 .

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до пунктів 34-36 рішення Європейського суду «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги захисника про безпідставність задоволення клопотання слідчого про застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованими, а слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та не виявив перешкод для застосування такого запобіжного заходу, передбачених ч.2 ст.183 КПК України.

Згідно ст. 182 ч.ч. 4, 5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя, згідно вимогам ст. 182 ч. 5 КПК України, при визначенні розміру застави, обґрунтовано встановив виключний випадок з врахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, розміру завданої шкоди, та визначив розмір застави, який перевищує розмір, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та який здатен, у разі внесення застави, забезпечити виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов`язків.

Під час судового та апеляційного розгляду стороною захисту не було надано доказів, які б впливали на визнання необґрунтованим розміру застави, застосованому в ухвалі слідчого судді.

Апеляційний суд вважає, що розмір застави у межах п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатний забезпечити виконання покладених на ОСОБА_8 обов`язків та не відповідає характеру вчиненого кримінального правопорушення і розміру завданої шкоди.

На думку апеляційного суду визначений розмір застави, у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.

При цьому апеляційний суд враховує, позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, що цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року.

У цій справі, суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та обрав запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.

Доводи апеляційної скарги про те, що у клопотанні про застування запобіжного заходу не ставилося питання щодо визначення розміру застави, апеляційний суд не приймає до уваги, так як згідно ч.3 ст.183 КПК України, це прерогатива слідчого судді, оскільки слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави.

При перевірці апеляційним судом Одеської області судового рішення не встановлено порушень кримінального процесуального закону, які передбачені для скасування ухвали слідчого судді.

Відповідно доп.1ч.3ст.407КПК України,зогляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисника, у зв`язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , у кримінальномупровадженні №12017160470001432від 06.04.2017року,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362 КК України, з визначенням застави у розмірі 5000658 грн., - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено 09.06.2020 року, о 16 годині 00 хвилин, в залі судових засідань №10 Одеського апеляційного суду.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4