Постанова

від 27.05.2020 по справі 229/267/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 229/267/18

провадження № 61- 45177св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 12 червня 2018 року у складі судді Лопатко Н. В. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 21 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Краснощокової Н. С., Будулуци М. С., Дундар І. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - УВДФССУ в Донецькій області) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що вона з 01 серпня 2017 року працювала в Єнакіївському міському відділенні Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат та обліку страхувальників.

29 грудня 2017 року вона була звільнена з займаної посади згідно наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування в Донецькій області № 1206-к від 20 грудня 2017 року згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України .

Вказувала, що 27 жовтня 2017 року її було попереджено про зміну в організації виробництва та про можливе майбутнє вивільнення.

Вважала звільнення незаконним, оскільки відповідачем не була отримана згода виборного органу первинної профспілкової організації та відповідач не повідомив профспілковий комітет про скорочення штату не пізніше, ніж за три місяці до майбутніх змін; попередженням від 27 жовтня 2017 року вона була повідомлена про можливе майбутнє звільнення, чим порушено приписи статті 49-2 КЗпП України, адже її попередили про те, що в організації можливі зміни, у тому числі можливе вивільнення, проте, які посади підпадають під скорочення на той час визначено не було; рішення про її інформування про звільнення було прийняте комісією із скорочення працівників 14 грудня 2017 року, тобто перед прийняттям наказу про звільнення та з порушенням строків, встановлених статтею 49-2 КЗпП України; крім того, їй не пропонували іншу роботу в організації.

Враховуючи вищевикладене просила суд поновити її на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат та обліку страхувальників Єнакіївського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області та стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в період з 30 грудня 2017 року по 26 січня 2018 року включно у розмірі 8 118 грн 58 коп.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 12 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 21 серпня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що у відповідача мало місце скорочення чисельності працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, позивача було належним чином попереджено про наступне звільнення, враховано переважне право працівників на залишення на роботі та відсутність вакантних посад в установі, а тому відповідач мав всі підстави для розірвання із позивачем трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України . Звільнення позивача з посади у зв`язку із скороченням штату працівників відбулося з дотриманням вимог статті 42 КЗпП України , зокрема позивач відмовилась займати запропоновану їй посаду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У жовтні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року № 1077/0/226-20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що її не повідомили про її вивільнення відповідно до статті 49-2 КЗпП України, а попередження про звільнення від 27 жовтня 2017 року не містило відомостей про скорочення чисельності штату чи виведення із штатного розпису посади головного спеціаліста відділу страхових виплат та обліку страхувальників Єнакіївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та не містило пропозиції іншої роботи.

Також посилається на те, що суди не звернули увагу на те, що вона має переважне право на залишення на роботі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від УВДФССУ в Донецькій області, у якому вказано, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом від 08 серпня 2016 року №879-к ОСОБА_1 було призначено на посаду головного спеціаліста по роботі з роботодавцями відділу страхових виплат та роботи з роботодавцями відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області у м. Єнакієве з 09 серпня 2016 року (а. с. 42).

31 липня 2017 року у зв`язку з реорганізацією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України позивач була звільнена з посади за переведенням до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на підставі наказу від 21 липня 2017 року № 1345-к (а. с. 64).

Наказом від 01 серпня 2017 року № 226-к позивач була призначена головним спеціалістом відділу страхових виплат та обліку страхувальників Єнакіївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01 серпня 2017 року, за переведенням з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області у м. Єнакієве (а. с. 41).

27 жовтня 2017 року позивач була ознайомлена із попередженням наступного змісту: Відповідно до вимог статті 32 Кодексу законів про працю України, керуючись постановами правління Фонду: від 12 вересня 2017 року №47 Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України , якою з 01 січня 2018 року затверджено граничну чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів у кількості 5192 штатні одиниці, від 10 жовтня 2017 року № 50 Про затвердження структури органів Фонду , якою з 01 січня 2018 року затверджено структуру органів Фонду: виконавча дирекція Фонду - 1 виконавчий орган, управління виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - 27 робочих органів, відділення в районах та містах обласного значення управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - 288 одиниць, № 51 Про затвердження схем посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та її робочих органів , якою з 01 січня 2018 року затверджено схеми посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, та №52 Про внесення змін до Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду соціального страхування України , якою з 01 січня 2018 року змінюються умови оплати та стимулювання праці працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, попереджаємо Вас про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, зокрема про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступлять у дію з 01 січня 2018 року та про можливе майбутнє вивільнення . Із попередженням ОСОБА_1 , ознайомлена 27 жовтня 2017 року, про що свідчить її особистий підпис (а. с.7).

Згідно з витягом з протоколу співбесіди з працівниками відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 24 листопада 2017 року членами комісії у складі 7 осіб проведено співбесіду з ОСОБА_1 , за результатом якої визначений рівень знань - задовільний (а. с. 55).

З акта про надання пропозиції зайняти посаду від 13 грудня 2017 року, підписаного начальником Дружківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Сентищевим П. А., начальником Єнакієвського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Ігнатовською В. В. та заступником начальника Дружківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Радченко Н. М. позивачу ОСОБА_1 було запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста відділу роботи з потерпілими Дружківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, проте ОСОБА_1 від наданої пропозиції відмовилась (а. с. 39).

З витягу з протоколу № 2 від 14 грудня 2017 року засідання комісії з скорочення працівників управління та відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області вбачається, що було розглянуто питання щодо поінформування ОСОБА_1 , яка займає посаду головного спеціаліста відділу страхових виплат та обліку страхувальників Єнакіївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про розірвання трудового договору за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників. Рішення прийняте з урахуванням припинення діяльності з 01 січня 2018 року Єнакіївського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області на підставі постанови правління Фонду соціального страхування України № 50 від 10 жовтня 2017 року, приймаючи до уваги затверджену виконавчою дирекцією граничну чисельність працівників управління та відділень управління та скорочення посади головного спеціаліста відділу страхових виплат та обліку страхувальників Єнакіївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З протоколом позивач ознайомлена, що підтверджено її підписом з зазначенням дати 14 грудня 2017 року (а. с.8).

Наказом від 20 грудня 2017 року №1206-к позивач була звільнена з посади головного спеціаліста відділу страхових виплат та обліку страхувальників Єнакіївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників Єнакіївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (а. с. 9, 40).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах першого-другого, шостого цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення. Судам необхідно мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Згідно вимог частин першої - третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Таким чином, при скороченні чисельності або штату вказаною нормою встановлено обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої

статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади

(інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом України

у постанові від 01 квітня 2015 року в справі № 6-40цс15.

Так, у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що її не було повідомлено про її наступне вивільнення відповідно до положень статті 49-2 КЗпП України.

Відповідно до пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII з наступними змінами утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Утворено робочі органи виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши шляхом злиття відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень.

Постановою Правління Фонду соціального страхування України від 08 лютого 2017 року № 13 Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України , затверджено з 01 січня 2018 року граничну чисельність працівників Фонду у кількості 7 988 штатних одиниць, у тому числі граничну чисельність працівників виконавчої дирекції фонду 267 штатних одиниць.

Постановою Правління Фонду соціального страхування України від 12 вересня 2017 року № 47 Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України затверджено з 01 січня 2018 року граничну чисельність працівників Фонду у кількості 5192 штатних одиниць, у тому числі граничну чисельність працівників виконавчої дирекції фонду 188 штатних одиниць.

Постановою Правління Фонду соціального страхування України від 10 жовтня 2017 року № 50 Про затвердження структури органів Фонду постановлено затвердити та ввести в дію з 01 січня 2018 року структуру робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та затвердити до 01 листопада 2017 року штатні розписи управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та місті Києві відповідно до затвердженої структури та граничної чисельності працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Постановою правління Фонду соціального страхування України від 14 грудня 2017 року № 63 Про внесення змін до структури робочих органів виконавчої дирекції Фонду внесено зміни до структури робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування України від 10 жовтня 2017 року №50 Про затвердження структури органів Фонду , у зв`язку з чим додаток 1 до постанови правління Фонду соціального страхування України від 10 жовтня 2017 року № 50 викладено у новій редакції згідно з додатком 1.

Припинено відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у районах та містах обласного значення згідно з додатком 2 у термін до 28 грудня 2017 року.

Створити відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у районах та містах обласного значення згідно з додатком 3 у термін до 01 січня 2018 року.

Відповідно до додатку 2 вказаної постанови правління Фонду діяльність Єнакіївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41419240) припиняється.

Начальник Управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області листом від 08 листопада 2017 № 08-02118-1010 на виконання наказу виконавчої дирекції Фонду від 23 жовтня 2017 року Про затвердження граничної чисельності працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області просив начальників відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області розглянути заходи щодо скорочення граничної чисельності працівників відділення у розмірі 29%.

Начальником управління Фонду соціального страхування України в Донецькій області 15 травня 2017 року затверджено штатний розпис управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01 серпня 2017 року у кількості 195 штатних одиниць (а. с.112).

Начальником управління Фонду соціального страхування України в Донецькій області 27 жовтня 2017 року затверджено штатний розпис управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01 січня 2018 року у кількості 219 штатних одиниць (а. с.113).

У штатному розписі Єнакіївського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, затвердженому 01 серпня 2017 року, який діяв до 31 грудня 2017 року 10 штатних посад (а .с. 86).

З наведеного вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в УВДФССУ в Донецькій областімали місце зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, зокрема, зміна системи оплати та стимулювання праці, розміру посадових окладів, зміна найменування посад, скорочення чисельності або штату працівників, що призвело до масового їх вивільнення.

Судами встановлено, що 27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 під підпис попереджено про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, зокрема про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступають в дію з 01 січня 2018 року та про можливе майбутнє звільнення.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 належним чином та відповідно до вимог статті 49-2 КЗпП України повідомлено про наступне звільнення, оскільки законодавством не встановлено вимоги до попередження про вивільнення.

Також колегія суддів не може погодитись із доводами касаційної скарги про те, що суди не врахували її переважене право на залишення на роботі.

Відповідно до частини другої статті 49-2 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважене право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Частиною першою статті 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.

Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.

Згідно з витягом з протоколу співбесіди з працівниками відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 24 листопада 2017 року членами комісії у складі 7 осіб проведено співбесіду з ОСОБА_1 , за результатом якої визначений рівень знань - задовільний.

Cуди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що ОСОБА_1 не мала права обіймати наявні вакантні посади в силу відсутності, зокрема, необхідної освіти, досвіду роботи та кваліфікаційного рівня.

Крім того, з акта про надання пропозиції зайняти посаду від 13 грудня 2017 року, підписаного начальником Дружківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Сентищевим П. А., начальником Єнакієвського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Ігнатовською В. В. та заступником начальника Дружківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Радченко Н. М., вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста відділу роботи з потерпілими Дружківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

Разом із тим, ОСОБА_1 відмовилась від вказаної пропозиції.

З наданої копії штатного розпису, затвердженого 31 жовтня 2017 року директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, вбачається, що у Дружківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01 січня 2018 року 19 штатних одиниць, серед яких є така посада, як головний спеціаліст відділу роботи з потерпілими з посадовим окладом 6 600 грн.

З витягу з протоколу № 2 від 14 грудня 2017 року засідання комісії з скорочення працівників управління та відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області вбачається, що було розглянуто питання щодо поінформування ОСОБА_1 , яка займає посаду головного спеціаліста відділу страхових виплат та обліку страхувальників Єнакіївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про розірвання трудового договору за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників. З протоколом позивач ознайомлена, що підтверджує її власноруч проставлений підпис з зазначенням дати 14 грудня 2017 року.

Таким чином, ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи наведені норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов правильного висновку, що звільнення позивача відбулося із дотриманням вимог трудового законодавства та процедури звільнення у зв 'язку із скороченням чисельності штату роботодавця. Відсутні належні та допустимі докази того, що звільнення позивача було незаконним, а роботодавцем порушено процедуру про її звільнення.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 12 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 21 серпня 2018 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович