Рішення

від 04.06.2020 по справі 902/1136/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2020 р. Cправа № 902/1136/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. ,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

позивача - Рум`янцева О.В.,

відповідача - Люлика Р.І.,

свідка - Ганзюка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, 02088)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" (вул. Соборна, буд. 93, кв. 24, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 28160,27 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" про стягнення 28160,27 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1136/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.01.2020.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 05.02.2020 судом з власної ініціативи продовжено на 30 днів, учасники процесу скористалися правом на подання заяв по суті справи.

На позовну заяву відповідач надав відзив (а.с. 32-42), позивач - відповідь на відзив (а.с.53-73) та відповідач, в свою чергу, заперечення на відповідь на відзив (а.с. 96-107).

05.02.2020 відповідачем подано заяву про долучення до матеріалів справи Звітів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень, листопад та грудень 2018 року на підтвердження того, що станом на дату оформлення та підписання видаткових накладних №81461/77348, №81462/77349 та №81463/77350 у штаті Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" обліковувався один працівник - його керівник ОСОБА_1 , а особа із прізвищем ОСОБА_2 , яка підписала вищевказані накладні не мала відношення до відповідача та не перебувала із останнім у трудових відносинах.

Окремо слід зазначити, що судом відхилено клопотання представника відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, подане у судовому засіданні 28.01.2020, про що 05.02.2020 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. При цьому представник позивача не заперечив, що підпис на накладних не належить директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", про що зафіксовано у протоколі судового засідання 05.02.2020 та викладено у відповіді на відзив.

Окрім того, в ході підготовчого засідання 03.03.2020 суд ухвалив задоволити клопотання відповідача про виклик свідка та в порядку ч.2 ст. 89 ГПК України зобов`язав представника позивача забезпечити явку свідка - ОСОБА_3 в судове засідання, про що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 01.04.2020, а згодом розгляд справи відкладено до 30.04.2020, потім до 04.06.2020.

У судове засідання 04.06.2020 з`явилися усі учасники справи, в т.ч. викликаний як свідок ОСОБА_3 .

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, відповідач, в свою чергу, щодо позову заперечив.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений з відповідачем Договір поставки №706 від 02.11.2017 (далі - Договір), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (Постачальник) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" (Покупець) товар, вартість якого останній зобов`язався сплатити відповідно до умов Договору.

Як стверджує позивач, відповідачем не виконано умови вказаного Договору в частині повної оплати за переданий товар у передбачений строк, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" 28160,27 грн заборгованості, з яких: 14489,46 грн - основного боргу, 3143,70 грн - 24 % річних за користування чужими грошовими коштами, 7244,73 грн - 50% штрафу за порушення строків оплати товару, 2559,42 грн - пені та 722,96 грн - інфляційних втрат.

Суть заперечень відповідача зводиться до того, що ані довіреності на отримання товару, ані спірні видаткові накладні уповноваженою особою від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" не підписувалися. При цьому існуючий підпис на таких документах від імені керівника відповідача - Похолюка В.В. здійснено іншою особою.

Зокрема, відповідач посилаючись на умови укладеного між сторонами договору поставки вказує на відсутність заявки на поставку товару та ставить під сумнів сам факт поставки Товару.

За твердженням відповідача, позивач на власний ризик, не перевіривши повноваження особи, чи є вона дійсно представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН", уповноваженим отримати Товар, передав невідомій особі Товар за відповідними накладними.

Разом з тим у відповіді на відзив позивач акцентує увагу суду на обставини, викладені у заяві свідка, що підтверджує отримання відповідачем Товару від позивача за рядом інших видаткових накладних зі здійсненням оплати, в т.ч. шляхом безготівкового переказу коштів. При цьому, як вказує позивач, керівник Товариства відповідача ОСОБА_1 здійснив усну заявку на Товар через торгового агента Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" в місці здійснення своєї господарської діяльності (ресторан "Артхаус" за адресою: вул. Замостянська, 26А, м. Вінниця). Поставка Товару також здійснювалася за вказаною адресою, дана адреса зазначена в ліцензії відповідача на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Також, позивач зазначає, що реальність здійснення господарських операцій за спірними видатковими накладними підтверджується фактом реєстрації податкових накладних щодо переданого товару.

До відповіді на відзив позивачем додано заяву свідка - ОСОБА_3 , підпис якого на заяві посвідчено нотаріусом, що відповідає вимогам ст.88 ГПК України.

Вказаний свідок у заяві надає покази, що саме він перебуваючи на посаді торгового агента Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" 19.12.2018 прийняв усне термінове замовлення керівника відповідача - ОСОБА_1 в приміщенні ресторану "Артхаус" на алкогольну продукцію за трьома накладними на загальну суму близько 14500 грн.

Як стверджує свідок в цей же день він разом з експедитором передав відповідачу Товар у приміщенні ресторану "Артхаус" за адресою: вул. Замостянська, 26А, м. Вінниця. При цьому безпосередньо керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" Похолюк В.В. вказав на особу за прізвищем ОСОБА_2 , яка прийме Товар. Зазначена особа прийняла Товар без зауважень, підписавши відповідні накладні.

Зазначені обставини ОСОБА_3 підтримав у судовому засіданні 04.06.2020, підтвердив факт поставки товару відповідачу за спірними накладними. Пояснив, що передачу товару відповідачу неодноразово здійснював саме у приміщенні ресторану "Артхаус".

У запереченні на відповідь на відзив відповідач, з поміж іншого, звертає увагу, що враховуючи твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" про доставку Товару в ресторан "Артхаус" за адресою: вул. Замостянська, 26А, м. Вінниця, позивач тим самим доводить відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" до вказаного ресторану не має відношення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

02.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №706 від 02.11.2017 (Договір), відповідно до п.11. якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію (напої) та товари народного споживання (Товар) на умовах, визначених в цьому Договорі.

Найменування, асортимент та кількість Товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії Товару. Ціна кожної одиниці Товару визначається Постачальником та вказується у видаткових накладних (п.п. 1.2., 2.1. Договору).

Пунктом 3.1. Договору сторони обумовили, що поставка Товару здійснюється на підставі заявок Покупця окремими партіями протягом строку дії цього Договору.

Заявки Покупця повинні бути зроблені останнім в усній або письмовій формі за допомогою телефонного або факсимільного зв`язку. В заявці повинні бути зазначені: найменування, асортимент та кількість Товару (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 3.4. Договору поставка Товару здійснюється на умовах DDP відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000р.). Поставка Товару здійснюється транспортними засобами та за рахунок Постачальника. Адреса доставки узгоджується сторонами під час узгодження заявки Покупця. Сторони можуть визначати інші умови поставки Товару при узгодженні замовлення на Товар.

Розрахунки за Товар здійснюються за кожною поставленою партією Товару шляхом оплати Покупцем вартості партії Товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки такої партії (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п.7.2.1. сторони погодили, що за несвоєчасну оплату Товару Покупець додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення , включаючи день погашення боргу за весь час, а також 24% річних від суми заборгованості.

У разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 10 днів з дати її виникнення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 50% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено (п.7.2.2. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє протягом наступних двох років, а в частині грошових зобов`язань - до повного їх виконання (п. 10.2. Договору).

Відповідно до видаткових накладних №№81461/77348, 81462/77349, 81463/77350 від 19.12.2018 на виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" здійснено поставку Товару (алкогольні напої) Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" на загальну суму 14489,46 грн.

Адресою доставки у вказаних накладних зазначено: м. Вінниця, вул. Замостянська, 26, корпус А (Б-Л), Ресторан.

Зі сторони Покупця накладну №81461/77348 від 19.12.2018 скріплено підписом із зазначенням прізвища " ОСОБА_2 ", решта накладних у графі одержувача містить лише підпис.

Відповідального за замовлення у зазначених накладних вказано ОСОБА_3 .

Несплата відповідачем вартості отриманого Товару за такими накладними і слугувала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду. При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" окрім 14489,46 грн основного боргу заявлено до стягнення: 3143,70 грн - 24 % річних за користування чужими грошовими коштами, 7244,73 грн - 50% штрафу за порушення строків оплати товару, 2559,42 грн - пені та 722,96 грн - інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Надаючи оцінку видатковим накладним №№81461/77348, 81462/77349, 81463/77350 від 19.12.2018 на підтвердження факту поставки Товару відповідачу в контексті заперечення відповідачем отримання Товару за вказаними накладними, суд враховує таке.

За умовами Договору п.3.2. Договору сторони обумовили можливість оформлення заявки на Товар з визначенням найменування, асортименту та кількості як в усній, так і в письмовій формі за допомогою телефонного або факсимільного зв`язку.

Отже, відсутність такої Заявки у письмовій формі не спростовує здійснення поставки відповідачу.

Підписання спірних видаткових накладних безпосередньо не керівником Похолюком Валерієм Володимировичем, а іншою особою також беззаперечно не спростовує факту отримання Товару відповідачем.

Так, із матеріалів справи слідує, що передача Товару відповідачу неодноразово здійснювалася із оформленням відповідних видаткових накладних за підписом інших осіб, що здійснювали прийом такого Товару (а.с. 59-62, т.1). При цьому отримувачем Товару виступав саме відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН", поставка здійснювалася за тією ж адресою, що вказано у спірних видаткових накладних: м. Вінниця, вул. Замостянська, 26, корпус А (Б-Л), Ресторан та вартість такого Товару відповідачем сплачена у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с. 63-66, т.1).

Дійсно, як звернув увагу представник відповідача, поставка відбувалася не за юридичною адресою відповідача, проте наявна у справі копія ліцензії ТОВ Фастфін (а.с.14) також містить адресу місця діяльності: АДРЕСА_1 . Вінниця, вул. Замостянська, 26, Ресторан.

Що стосується зауважень представника позивача щодо назви ресторану Артхаус , що така назва у документах не згадується, натомість у заяві свідка вона присутня, то суд не вважає їх слушними, оскільки ця обставина не має суттєвого значення для оцінки усієї сукупності наявних у справі доказів. З цих же підстав відхиляються судом зауваження щодо способу отримання постачальником заявки: безпосередньо в телефонному режимі ОСОБА_3 чи через свого безпосереднього керівника.

Таким чином, твердження відповідача, що останній не має жодного відношення до ресторану "Артхаус" за адресою: вул АДРЕСА_2 , куди здійснено поставку за спірними видатковими накладними від 19.12.2018 на переконання суду цілком спростовується наведеним вище. Факт поставки підтверджується заявою та показами свідка ОСОБА_3 як особи, що приймала Заявку на поставку та здійснювала супровід Товару при передачі відповідачу. При цьому поставку за спірними накладними відображено позивачем у податковому обліку.

Окрім того, також надаючи оцінку наявним у справі документам, які подані в якості підтвердження позовних вимог, суд врахував таке.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9).

Касаційний господарський суд у складі ВС у п.7.4 своєї постанови від 29.01.2020 № 916/922/19 зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).

В контексті викладених вище положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та правового висновку суду касаційної інстанції, саме заява та покази свідка, а також докази усталених попередніх господарських відносин сторін, які наявні у справі, на переконання суду, відображають ті дійсні обставини, які мали місце між сторонами, не зважаючи на наявність дефектів первинних документів.

Отже, відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 14489,46 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення основний борг в сумі 14489,46 грн, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині у заявленому позивачем розмірі.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3143,70 грн - 24% річних за користування чужими грошовими коштами, 7244,73 грн - 50% штрафу за порушення строків оплати товару, 2559,42 грн - пені та 722,96 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.1. сторони погодили, що за несвоєчасну оплату Товару Покупець додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення , включаючи день погашення боргу за весь час, а також 24% річних від суми заборгованості.

У разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 10 днів з дати її виникнення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 50% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено (п.7.2.2. Договору).

Дані положення договору беруться судом до уваги в силу презумпції правомірності правочину.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, 24% річних та інфляційних за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість в частині нарахування суми пені та 24 % річних. При цьому нарахування інфляційних втрат підтверджується в сумі 617,57 грн, що на 105,39 грн є меншою від заявленої позивачем.

Арифметичним розрахунком правильності нарахування заявленого до стягнення штрафу в сумі 7244,73 грн помилок не виявлено.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню, окрім суми основного боргу, 3143,7 грн - 24% річних; 7244,73 грн - штрафу; 2559,42 грн - пені; 617,57 грн - інфляційних втрат за Договором поставки №706 від 02.11.2017.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з мотивів наведених вище.

При винесенні даного рішення суд врахував висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). При цьому суд зазначає, що інші доводи відповідача жодним чином не спростовують викладених судом підстав для часткового задоволення позову.

В силу приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1913,81 грн, а витрати в сумі 7,19 грн залишаються за позивачем.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн, то такі витрати залишаються за відповідачем в повному обсязі, позаяк в силу приписів ч.9 ст.129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. При цьому часткове задоволення позову не спростовує неправильних дій відповідача щодо невиконання зобов`язання за Договором, а є наслідком помилки позивача в розрахунку інфляційних втрат.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" (вул. Соборна, буд. 93, кв. 24, м. Вінниця, 21050; ідентифікаційний код 41552206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, 02088; ідентифікаційний код 35871504) 14489,46 грн - основного боргу; 3143,7 грн - 24% річних; 7244,73 грн - штрафу; 2559,42 грн - пені; 617,57 грн - інфляційних втрат та 1913,81 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 105,39 грн інфляційних втрат - відмовити, у звязку з чим витрати щодо сплати судового збору в сумі 7,19 грн залишити за позивачем.

4. Витрати на професійну правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТФІН" в сумі 4000 залишити за відповідачем.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (із доповненнями, внесеними відповідно до Закону України від 30.03.2020 N 540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 12 червня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу - вул. Харченка ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 . Київ, 02088; АДРЕСА_4 ;

4 - відповідачу - АДРЕСА_5