Ухвала

від 12.06.2020 по справі 160/4852/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

12 червня 2020 р.Справа №160/4852/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ількова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/4852/20 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної ради, третя особа 1: Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа 2: Обласний комунальний вищий навчальний заклад «Дніпропетровській театрально-художній коледж» про визнання протиправним та скасування пункти рішення від 27.03.2020 року №590-22/VІІ,-

ВСТАНОВИВ:

04.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпропетровської обласної ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 21 та підпункти 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 Рішення Дніпропетровської обласної ради «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» від 27 березня 2020 року №590-22/VІІ з моменту його прийняття.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 04.05.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 27.03.2020 року №590-22/VІІ, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

21.05.2020 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просила суд:

- зупинити дію пункту 21 та підпунктів 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 Рішення Дніпропетровської обласної ради «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» від 27 березня 2020 року № 590-22/VІІ до набрання законної сили рішення суду по справі;

- заборонити комісії з реорганізації обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально-художній коледж» вчиняти дії, що передбачені пунктом 21 та підпунктами 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 Рішення Дніпропетровської обласної ради «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» від 27 березня 2020 року № 590-22/VIІ, до набрання законної сили рішення суду по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21.05.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/4852/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 27.03.2020 року №590-22/VІІ, було відмовлено.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

02.06.2020 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 07.05.2020 року.

Ухвалою суду від 04.06.2020 року залучено до участі в адміністративній справі №160/4852/20 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 27.03.2020 року №590-22/VІІ, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Обласний комунальний вищий навчальний заклад «Дніпропетровській театрально-художній коледж» , відкрито провадження у адміністративній справі №160/4852/20 та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження в порядку положень ст. 262 КАС України.

11.06.2020 року від позивача вдруге надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- зупинити дію пункту 21 та підпунктів 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 Рішення Дніпропетровської обласної ради «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» від 27 березня 2020 року № 590-22/VІІ до набрання законної сили рішення суду по справі;

- заборонити будь-яким суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, зазначеним у пункті 14 частини першої статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, обласним радам), усім державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо обласного комунального вищого навчального закладу Дніпропетровський театрально-художній коледж , до набрання законної сили рішення суду по справі.

В обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову позивач зазначає, що рішення Дніпропетровської обласної ради «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» від 27.03.2020 № 590-22/VІІ в частині реорганізації комунального вищого навчального закладу "Дніпропетровський театрально-художній коледж" (підпункти 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 пункту 21 цього Рішення) є протиправним та таким, що порушує права та законні інтереси як студентів, так і особисто її доньки - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо реалізації права на освіту. Тому, зважаючи, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, яка діє в інтересах доньки, до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки наразі відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вже подані всі документи та зареєстрована інформація про припинення ОКВНЗ ДТХК , проведено інвентаризацію майна, затверджений передавальний акт, виданий наказ про скорочення штату, працівників повідомлено про звільнення, у зв`язку із чим, на її думку, є необхідність задоволення цієї заяви про забезпечення позову.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Дослідивши докази по справі, встановлено, що фактично заява позивача по забезпечення позову обґрунтована тим, що оскаржувані нею в судовому порядку пункти рішення Дніпропетровської обласної ради є незаконними, та такими, що порушують конституційні права її доньки, в інтересах якої вона звернулася до суду.

Згідно матеріалів справи, пункт 21 рішення від 27.03.2020 року № 590/-22VІІ, яке наразі оскаржується позивачем в судовому порядку, визначає реорганізацію Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровській театрально-художній коледж» (юридична адреса: вул. Глінки,11 м.Дніпро, Дніпропетровська область, 490303) шляхом приєднання до комунального закладу «Дніпропетровський фаховий мистецький-художній коледж культури» Дніпропетровської обласної ради (юридична адреса: просп.Дмитра Яворницького, 47, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49044), що відповідно за своєю суттю не є ліквідацією.

Пунктом 21.5 рішення від 27.03.2020 року № 590/-22VІІ зобов`язано комісію з реорганізації обласного комунального вищого навчального закладу "Дніпропетровський театрально-художній коледж": провести інвентаризацію майна комунального закладу, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення їх вимог у встановленому законом порядку скласти передавальний акт, який повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань обласного комунального вищого навчального закладу "Дніпропетровський театрально-художній коледж", передавальний акт подати на затвердження обласній раді, здійснити інші заходи, передбачені чинним законодавством.

У своїй заяві про забезпечення позову позивач зазначає про те, що наразі відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вже подані всі документи та зареєстрована інформація про припинення ОКВНЗ ДТХК , проведено інвентаризацію майна, затверджений передавальний акт, видані накази про скорочення штату, працівників повідомлено про звільнення, у зв`язку із чим, на її думку, є необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 21 та підпунктів 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 Рішення Дніпропетровської обласної ради «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» від 27 березня 2020 року № 590-22/VІІ до набрання законної сили рішення суду по справі, а також шляхом заборони будь-яким суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, зазначеним у пункті 14 частини першої статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, обласним радам), усім державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо обласного комунального вищого навчального закладу Дніпропетровський театрально-художній коледж , до набрання законної сили рішення суду по справі.

Однак, до заяви про забезпечення позову, позивачем не було додано належних доказів на підтвердження того, що ліквідаційна процедура обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально-художній коледж» наразі завершена, що останній передано на баланс комунальному закладу «Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури» Дніпропетровської обласної ради» , а п.21.5 оскаржуваного рішення виконаний у повному обсязі.

У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем не доведено існування обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Також, необхідно звернути увагу, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного позивачем рішення може бути виявлена судом лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на цьому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.

Крім того, позивачем не наведено та не надано доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому.

Отже, судом не встановлено очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не було наведено та не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, або доказів того, що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника та її доньки, за захистом яких вона звернувся або має намір звернутися до суду буде неможливий; або очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів заявника чи її доньки таким рішенням.

Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/4852/20, та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 156, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/4852/20 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної ради, третя особа 1: Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа 2: Обласний комунальний вищий навчальний заклад «Дніпропетровській театрально-художній коледж» про визнання протиправним та скасування пункти рішення від 27.03.2020 року №590-22/VІІ - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Дніпропетровська обласна рада (49004, м.Дніпро, просп.О. Поля,2, код ЄДРПОУ 23928934).

Третя особа 1: Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49006, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА АНТОНОВИЧА, будинок 70, код ЄДРПОУ 25927519).

Третя особа 2: Обласний комунальний вищий навчальний заклад «Дніпропетровській театрально-художній коледж» (49030, м. Дніпро, вул. Глінки, 11, код ЄДРПОУ 02214509)

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Строки встановлені цією ухвалою продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя В.В Ільков