Постанова

від 12.08.2020 по справі 160/4852/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4852/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка дії в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року (суддя у 1 інстанції Ільков В.В.) в адміністративній справі №160/4852/20 за позовом ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної ради, третя особа 1: Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа 2: Обласний комунальний вищий навчальний заклад Дніпропетровській театрально-художній коледж про визнання протиправним та скасування пункти рішення від 27.03.2020 року №590-22/VІІ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної ради, третя особа 1: Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа 2: Обласний комунальний вищий навчальний заклад Дніпропетровській театрально-художній коледж про визнання протиправним та скасування пункту 21 та підпункти 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 Рішення Дніпропетровської обласної ради "Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" від 27 березня 2020 року №590-22/VІІ з моменту його прийняття.

11.06.2020 року позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом:

- зупинити дію пункту 21 та підпунктів 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 Рішення Дніпропетровської обласної ради "Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" від 27 березня 2020 року № 590-22/VІІ до набрання законної сили рішення суду по справі;

- заборонити будь-яким суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, зазначеним у пункті 14 частини першої статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, обласним радам), усім державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо обласного комунального вищого навчального закладу Дніпропетровський театрально-художній коледж , до набрання законної сили рішення суду по справі.

В обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову позивач зазначає, що рішення Дніпропетровської обласної ради "Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" від 27.03.2020 року № 590-22/VІІ в частині реорганізації комунального вищого навчального закладу "Дніпропетровський театрально-художній коледж" (підпункти 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 пункту 21 цього Рішення) є протиправним та таким, що порушує права та законні інтереси як студентів, так і особисто її доньки ОСОБА_2 щодо реалізації права на освіту. Тому, зважаючи, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, яка діє в інтересах доньки, до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки наразі відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вже подані всі документи та зареєстрована інформація про припинення ОКВНЗ ДТХК , проведено інвентаризацію майна, затверджений передавальний акт, виданий наказ про скорочення штату, працівників повідомлено про звільнення, у зв`язку із чим, на її думку, є необхідність задоволення цієї заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка дії в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 12.06.2020 року, в якій просить скасувати спірну ухвалу та задовольнити заяву про застосування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено види забезпечення позову, а саме, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З огляду на вказані норми, колегія суддів зазначає, що у заяві про забезпечення адміністративного позову відсутні докази очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів або необхідності докласти для їх відновлення значних зусиль та витрат. Також в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, забезпечення позову, як зупинення дії пункту 21 та підпунктів 21.1, 21.2, 21.3, 21.4, 21.5 Рішення Дніпропетровської обласної ради "Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" від 27 березня 2020 року № 590-22/VІІ до набрання законної сили рішення суду по справі та заборона будь-яким суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, зазначеним у пункті 14 частини першої статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, обласним радам), усім державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо обласного комунального вищого навчального закладу Дніпропетровський театрально-художній коледж може бути розцінене як фактичне вирішення позовних вимог на період дії ухвали про забезпечення позову, що не припустимо відповідно до норм чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка дії в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя І.В. Юрко