Рішення

від 02.06.2020 по справі 280/6302/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 червня 2020 року (12 год.55 хв.)Справа № 280/6302/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Терещенко Д.А.,

представників сторін:

позивача - Слєсарь О.В.,

відповідача -Прокоф`єв С.А.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр ділових комунікацій (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.20, код ЄДРПОУ 22119115)

до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд.12, код ЄДРПОУ 39477764)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Голова комісії з припинення Запорізької митниці ДФС Державної митної служби України Сіленко Валерій Васильович (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд.12)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Центр ділових комунікацій (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Голова комісії з припинення Запорізької митниці ДФС Державної митної служби України Сіленко Валерій Васильович (далі - третя особа), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2019 №UА112080/2019/000124/2 Запорізької митниці ДФС.

Ухвалою суду від 23.12.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.02.2020.

Ухвалою суду від 18.02.2020 в задоволенні клопотання представника відповідача про виключення третьої особи зі складу учасників справи у справі №280/6302/19 відмовлено, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 23.03.2020.

У зв`язку з лікарняним судді підготовче засідання було призначено на 06.04.2020.

Ухвалою суду від 06.04.2020 зупинено провадження у справі № 280/6302/19 для надання сторонам часу для примирення до 13.05.2020.

Ухвалою суду від 13.05.2020 поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 13.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.05.2020.

У судовому засіданні 25.05.2020 оголошено перерву до 02.06.2020.

У судовому засіданні 02.06.2020 справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, зокрема зазначив, що всі документи були подані під час митного оформлення, а сумніви які виникли у відповідача щодо коду, ваги, специфікації, коносаменту є не обґрунтованими. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав того, що під час митного оформлення було виявлено багато розбіжностей які свідчили, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Письмових пояснень до суду не надходило. До суду подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25.10.2019 позивачем до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію, якій присвоєно № UA112080/2019/029851 (довідковий номер 762) на товар:

- Гідравлічні маятникові ножиці з ЧПУ, модель НОМЕР_1 -8x3200, нові - 1шт. Механізм використовується для розпилювання металу товщиною 1-8 мм і шириною 3200мм. В пристрої є передні і задні датчики. Конструкція заднього датчику знаходиться на автоматичному управлінні, присутній лічильник, який показує значення. Також є установка для ручного управління. Технічні характеристики: товщина дошки менш 8 мм (щільність 450 N/mm2), ширина дошки менш 3200мм, кут відрізки 1 град.30', кількість ходів 20тіп-1, відстань між опорами 3450 мм, довжина ножа 3300мм, висота робочого столу 800мм, потужність електродвигун 15 кВТ, габаритні розміри, мм 3880x1830x1720мм. Торговельна марка Yangli. Виробник Yangli Group Corporation Ltd. Країна виробництва CN. ;

-Гідравлічний листозгинальний верстат з ЧПУ, модель НОМЕР_2 , новий -1шт. Призначений для обробки заготовок з листового матеріалу. Технічні характеристики: номінальне зусилля, кН 630, довжина робочого столу, мм 2500, відстань між опорами, мм 2000, товщина деталі мм 250, максимальна висота відкриття, мм 345, хід повзуна, мм 100, робочий тиск гідросистеми MP а 25, потужність головного двигуна, кВт 5,5; габаритні розміри ДхШхВ, мм 2680/1730/2200. Торговельна марка Yangli. Виробник Yangli Group Corporation Ltd. Країна виробництва CN.

Декларантом митну вартість товарів заявлено за основним методом визначення митної вартості.

До митного оформлення позивачем надано наступні документи: Пакувальний лист № 1 /1; Проформа інвойс від 29.05.2019 № YLCHBDC190529; Коносамент від 09.08.2019 № SXE19080295; Автотранспортна накладна (CMR) № 89; Платіжне доручення від 06.06.2019 № (MUR) 476; Платіжне доручення від 26.07.2019 № (MUR) 501; Довідка про транспортні витрати від 16.10.2019 № 5669; Специфікація від 17.10.2019 № 1/1; Контракт від 22.05.2019 № 05/2019; Договір на брокерське-експедиторське обслуговування від 01.02.2018 №01/02/2018; Документ № НОМЕР_1 ; Документ № НОМЕР_3 ; Лист б/н; Декларація країни відправлення від 06.08.2019 № 223120L90002552418.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Тому, посадовою особою митниці 25.10.2019 на адресу декларанта направлено повідомлення наступного змісту: Керуючись вимогами частини 3 статті 53 Митного Кодексу України (далі - Кодекс) орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи які надані до митного оформлення згідно з частиною 2 статті 53 Кодексу містять наступні розбіжності:

-У гр.50х платіжного доручення від 06.06.2019 №476 та платіжного доручення від 26.07.2019 №501 зазначено заказника TSDK TOV/REKORDNA, 20/UA/ZAPORIZHZHIA 69037 /UA /22119115 , натомість покупцем товару є ТОВ "ЦЕНТР ДІЛОВИХ КОМУНІКАЦІЙ" (69037, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20, ЄДРПОУ: 22119115).

-У копії митної декларації країни відправлення від 06.08.2019 № 223120L90002552418 міститься посилання на документ (коносамент) - OOLU4103830890, який до митного оформлення не надавався. Крім цього, у копії митної декларації країни відправлення зазначені інші коди товарів та вага нетто. Умови поставки (FОВ) вказані без зазначення географічного пункту поставки. Зазначений документ надано до митного оформлення без перекладу, тому не можливо ідентифікувати описову частину.

-У коносаменті від 09.08.2019 № SХЕ19080295 зазначені інші коди товарів.

-Контрактом від 22.05.2019 № 05/2019 (п. 2.1) передбачено, що ціна на товар встановлюється відповідно до специфікації. До митного оформлення подано специфікацію від 17.10.2019 № 1/1, разом з цим наявні інвойс № YLСНВDС190529 датований 29.05.2019, таким чином дата складання інвойсу передує дати підписання специфікації.

- Відповідно до п. 4.2 контракту від 22.05.2019 №05/2019 оплата здійснюється за реквізитами, зазначеними у додаткових угодах. До митного оформлення надано платіжне доручення від 06.06.2019 №476 та платіжне доручення від 26.07.2019 №501, натомість специфікація №1/1 датована 17.10.2019.

Враховуючи наведене митниця зазначає про наявність підстав вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

При цьому, у митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Враховуючи зазначене, у митниці є сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

В зв`язку з цим згідно вимог ч. 3 ст. 53 МК України протягом 10 календарних днів, Вам необхідно надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

25.10.2019 декларант відмовився від надання додаткових документів, зокрема надана відповідь наступного змісту Додаткові документи протягом 10 днів додаватися не будуть .

25.10.2019 згідно з вимогами ч. 4 ст. 57 МК України проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути застосований у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів відповідно до вимог ст. 59 Кодексу.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2019 № UA 112080/2019/000124/2. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації за номерами: UA100030/2019/410485 від 08.10.2019, UA500010/2019/015992 від 20.06.2019.

Випуск товарів у вільний обіг здійснено за МД від 28.10.2019 № UA 12080/2019/029947 зі сплатою митних платежів згідно з заявленою митною вартістю товарів та наданням фінансових гарантій відповідно розділу X Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів, відповідно до ч. 7 ст. 55 Кодексу.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4)обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Суд встановив, що при поданні до митного оформлення декларацій позивачем додавались наступні документи: Пакувальний лист № 1 /1; Проформа інвойс від 29.05.2019 № YLCHBDC190529; Коносамент від 09.08.2019 № SXE19080295; Автотранспортна накладна (CMR) № 89; Платіжне доручення від 06.06.2019 № (MUR) 476; Платіжне доручення від 26.07.2019 № (MUR) 501; Довідка про транспортні витрати від 16.10.2019 № 5669; Специфікація від 17.10.2019 № 1/1; Контракт від 22.05.2019 № 05/2019; Договір на брокерське-експедиторське обслуговування від 01.02.2018 №01/02/2018; Документ № НОМЕР_1 ; Документ № НОМЕР_3 ; Лист б/н; Декларація країни відправлення від 06.08.2019 № 223120L90002552418.

Задекларована митна вартість визначалась декларантом на підставі положень контракту від 22.05.2019 № 05/2019 та відповідних інвойсів. Також вартість товару відображена у митних деклараціях країни відправлення, що долучались при поданні первинних митних декларацій.

Відповідач зазначає, що у копії митної декларації країни відправлення від 06.08.2019 № 223120L90002552418 міститься посилання на документ (коносамент) - OOLU4103830890, який до митного оформлення не надавався. Крім цього, у копії митної декларації країни відправлення зазначені інші коди товарів та вага нетто. Умови поставки (FОВ) вказані без зазначення географічного пункту поставки. Зазначений документ надано до митного оформлення без перекладу, тому не можливо ідентифікувати описову частину.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У копії митної декларації країни відправлення №22312OL9002552418 від 06.08.2019 року на яку посилається митниця вказано лінійний коносамент судна OOLU4103830890 який здійснював доставку контейнера позивача з обладнанням до України. Коносамент номер OOLU4103830890 ніякого відношення до митного оформлення не має. У цьому ж коносаменті OOLU4103830890 зазначений номер контейнера НОМЕР_4 в якому знаходилося обладнання. Суд зазначає, що судно яке виконує морські перевезення перевозить не один контейнер з вантажем, а дві - п`ять тисяч контейнерів. Тому для митного контролю йому привласнюється особистий коносамент під яким судно виходить з порту відправлення і прохід в порт відвантаження. З цього в митній декларації країни відправлення №22312OL9002552418 від 06.08.2019 при митному оформлення з їхнього боку як відправника буде вказано коносамент судна на який було здійснено загрузку контейнера з обладнанням і конкретним номером контейнера OOLU9514712. У митній декларації на обладнання вказано номер коносамента № SXE19080295 від 09.08.2019 року який є тільки один до конкретного контейнеру. У коносаменті SXE19080295 від 09.08.2019 року чітко видно реквізити відправника, хто є одержувачем, хто здійснює логістику, порт розвантаження і найголовніше номер контейнера OOLU9514712. Що стосується питання з приводу FOB, суд зазначає, що це прописано в інвойсі (INVOICE No.YLCHBDC190529).

Щодо зазначення різних кодів на обладнанні у коносаменті від 09.08.2019 №SXE19080295, суд вважає за необхідне зазначити, що Китайська народна республіка не є членом Митного союзу Європи, тому в їх митній декларації буде свій код на обладнання, а на території Митного союзу існують загальні коди. Крім того, у судовому засідання відповідач не заперечив, що позивачем був вірно визначений код товару.

Щодо питання з приводу різних специфікацій №1 від 22.05.2019 та специфікацій №1.1 від 17.10.2019, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що переговори з Китайською стороною (далі по тексту -Завод) почалися в січні 2019 року. Після довгих торгів на обладнання сторони дійшли згоди щодо ціни, умов оплати і відвантаження, після чого був підписаний Договір №05/2019 від 22.05.2019 року з обов`язковою специфікацією до договору №1 від 22.05.2019. 29.05.2019 року позивачу був виставлений рахунок-інвойс (INVOICE No.YLCHBDC190529) за яким була проведена передоплата, що підтверджується платіжним дорученням № (MUR) 476 від 06.06.2019. По закінчення терміну Завод надіслав позивачу повідомлення про те, що обладнання готово до відвантаження, у зв`язку із чим, було здійснено доплату за обладнання, що підтверджується платіжним дорученням № (MUR) 501 від 26.07.2019.

Завод приступив до оформлення всіх необхідних документів для митниці і відправки обладнання на порт для транспортування його на Україну. 06.08.2019 Завод відвантажив обладнання на порт та оформив документи на митниці. По прибуттю на територію України в м. Запоріжжя 09.10.2019 року на митний склад ЗМК МП Запоріжжя-центральний був зроблений огляд контейнера в якому знаходилося обладнання. Також при огляді були виявлені технічні паспорта на обладнання. Після вивчення документів митна служба знайшла розбіжність в специфікацій №1 від 22.05.2019 року з технічними паспортами на обладнання. Після чого позивач звернувся до Заводу для роз`яснення розбіжностей. 17.10.2019 року була надана відповідь, що дійсно була допущена орфографічна помилка при складання специфікації, та зазначено про те, що вірною вважати специфікацію до договору №1 від 22.05.2019 року нової редакції.

21.10.2019 року представники позивача були запрошені на митний склад для пояснення чому в специфікації №1 від 22.05.2019 року не збігаються характеристики обладнання з технічними паспортами. Позивачем з цього приводу були надані письмові пояснення та в наслідок чого на митне оформлення була подана вже нова специфікацій №1.1 від 17.10.2019.

Щодо різниці в датах специфікаціях і загальній сумі за обладнання, суд зазначає наступне.

З приводу різних дат специфікацій судом зазначалося вище. Слід зазначити, що в специфікації до договору сума товару не змінювалася. Платежі були здійснені згідно договору 30% передоплата і 70% перед відвантаженням, що підтверджуються платіжними дорученнями № (MUR) 476 від 06.06.2019 року та № (MUR) 501 від 26.07.2019 року

Що стосується різниці у вазі заявленому в специфікації та в документах по надходженню обладнання, суд зазначає наступне.

Вага обладнання зазначена на сайті заводу виробника в специфікаціях, в прайс -листах та в технічних паспортах може відрізнятись від фактичної ваги після виробництва. В процесі проектування обладнання на заводі в конструкторському бюро беруться чіткі креслення всіх деталей, точний метраж електропроводки, враховується товщина довжина зварювальних швів, товщина і чіткі розміри всіх деталей з листового металу, профільного металу, береться вага заявах комплектуючих інших виробників, з чого виготовляється обладнання. Однак, в процесі виготовлення характеристик можуть змінюватися. Зокрема слід зазначити, що товар є штучним, щодо кількості поставленого товару сумнівів у відповідача не виникало

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товарів на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості на підставі положень контракту було надано повний пакет документів, відповідно до переліку, закріпленого статтею 53 Митного кодексу України.

Щодо визначення відповідачем митної вартості задекларованих позивачем товарів за резервним методом суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4 та статті 58 Митного кодексу України.

Суд також встановив, що джерелом для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості слугували митні декларації UA100030/2019/410485 від 08.10.2019, UA500010/2019/015992 від 20.06.2019 на які посилається відповідач

Суд вважає, що оскільки у зазначеному випадку митна вартість визначена самим декларантом за іншим методом, тому такі декларації не можуть братись до уваги при розрахунку митної вартості у випадку прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості та не можуть вважатись інформативними у випадку із визначенням митної вартості імпортованих товарів позивачем.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийнято без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Центр ділових комунікацій (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.20, код ЄДРПОУ 22119115) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд.12, код ЄДРПОУ 39477764), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Голова комісії з припинення Запорізької митниці ДФС Державної митної служби України Сіленко Валерій Васильович (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд.12) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25.10.2019 №UА112080/2019/000124/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр ділових комунікацій (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.20, код ЄДРПОУ 22119115) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд.12, код ЄДРПОУ 39477764).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.06.2020.

Суддя О.В. Конишева