Ухвала

від 12.03.2021 по справі 280/6302/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2021 року

Київ

справа №280/6302/19

адміністративне провадження №К/9901/6480/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби (правонаступник Запорізької митниці ДФС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділових комунікацій" до Запорізької митниці ДФС, третя особа: Голова комісії з припинення Запорізької митниці ДФС Державної митної служби України Сіленко Валерій Васильович про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр ділових комунікацій" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25 жовтня 2019 року №UА112080/2019/000124/2.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року , позов задоволено.

26 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпровської митниці Держмитслужби (правонаступник Запорізької митниці ДФС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду пов`язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Обґрунтування формально наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення зводиться до посилань на норми права та зазначенням того, що судом апеляційної інстанції викладений висновок з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені статтею 330 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, з урахуванням статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, скаржником до касаційної скарги відповідно до вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України не додано документ про сплату судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.

При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2020 році, а спір у справі носить майновий характер.

Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в тій же редакції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 2102 гривні.

Предметом позову є визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Рішення митного органу, яким збільшено коригування митної вартості, заявленої декларантом, у сторону збільшення, породжує підстави збільшення майнового стану юридичної особи у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленої згідно з митної вартості товару, визначеної декларантом та сумою митних платежів, визначених митним органом, а відтак вимога про визнання протиправним та скасування такого рішення носить майновий характер.

При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: в частині майнових позовних вимог 200% х (ціна позову х 1,5% ).

Утім, зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити показники митних платежів, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги.

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:

Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Номер рахунок отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: копії оскаржуваних рішення митного органу, митні декларації, разом з документом про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом та уточненої касаційної скарги з належним обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби (правонаступник Запорізької митниці ДФС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділових комунікацій" до Запорізької митниці ДФС, третя особа: Голова комісії з припинення Запорізької митниці ДФС Державної митної служби України Сіленко Валерій Васильович про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: І.В. Дашутін

І.Л. Желтобрюх