Рішення

від 01.06.2020 по справі 1.380.2019.006636

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.006636

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Козак О.М.,

за участю:

представника позивача Кузіва Ю.В.,

представника відповідача Сахмана П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Державного підприємства Львівський державний авіаційно-ремонтний завод до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство Львівський державний авіаційно-ремонтний завод (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Авіаційна, 3, код ЄДРПОУ 07684556) (далі - позивач, ДП ЛДАРЗ ) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) (далі - відповідач, Офіс ВПП ДПС), в якому просить: скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019 №0000215207 та №0000225207.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що проведеною уповноваженими особами відповідача документальною позаплановою виїзною перевіркою ДП ЛДАРЗ встановлено порушення вимог п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6, 198, п.200.1, абз.б п.200.4, 200.14 ст.200 ПК України, в результаті чого, на думку відповідача, позивачем завищено суму податкового кредиту на суму 2585029,00 грн, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування на 466448,00 грн., а також завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2118581,00 грн. Позивач зазначає, що наведені порушення зазначені в акті від 19.08.2019 №139/28-10-48-09/07684556, який складений за результатами перевірки ДП ЛДАРЗ . На підставі вказаного акту відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019 №0000215207 та №0000225207.

Однак, позивач вважає, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та є виключно припущенням ревізорів, які не підтверджуються жодними бухгалтерськими документами.

Позивач звертає увагу, що у періодах які перевірялися ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Авіа-комплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ПП НВП Спецтехкапітал , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ УкрАвіаЗапчастини здійснювали поставку товару для ДП ЛДАРЗ сировини, матеріалів, запасних частин на підставі укладених між сторонами угод. У зв`язку з цим між сторонами виникли господарські зобов`язання, зміст яких полягав в обов`язку продавців передати покупцю товар, та обов`язку покупця прийняти його та оплатити вартість на умовах договору. Позивач зазначає, що свої зобов`язання з поставки товару вказані контрагенти виконали, про що свідчать підписані сторонами видаткові та податкові накладні (детальний перелік яких відображено в акті перевірки). У свою чергу, ДП ЛДАРЗ повністю оплачено вартість поставленого товару (що також відображено в акті перевірки), а тому заборгованість за поставлений товар перед вказаними контрагентами у ДП ЛДАРЗ відсутня.

З огляду на наведене, позивач звертає увагу, що господарські операції ДП ЛДАРЗ з контрагентами носили реальний характер, що підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами складеними згідно з чинним законодавством, а саме Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . В тому числі накладні, податкові накладні містять усі реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Також позивач зазначає, що він не може нести відповідальність за будь-які дії, вчинені іншими особами, оскільки відповідальність має індивідуальних характер. Відтак, доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на не підтвердження поставок по ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту, оскільки законодавець не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що податковим органом в якості єдиного доказу нереальності господарських операцій, використано акти перевірок контрагентів, що прямо суперечить вимогам ст.86.7 ПК України.

З огляду на наведене, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.09.2019 №0000215207 та №0000225207. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 16.12.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 02.01.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 30.01.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами документальної позапланової перевірки ДП ЛДАРЗ з питань достовірності декларування від`ємного значення з ПДВ за травень 2019 року складено акт від 19.08.2019 №139/28-10-48-09/07684556, яким встановлено порушення позивачем: п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6, 198, п.200.1, абз.б п.200.4, 200.14 ст.200 ПК України в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту на суму 2585029,00 грн, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування на 466448,00 грн., а також завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2118581,00 грн. На підставі вказаного акту відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019 №0000215207 та №0000225207.

Відповідач зазначає, що за даними акту перевірки, ДП ЛДАРЗ (Покупець) у періоді, що перевірявся, здійснювало фінансово-господарські операції із ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Авіа-комплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ПП НВП Спецтехкапітал , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ УкрАвіаЗапчастини (Постачальники), які відображено у податковій звітності з ПДВ за травень 2019 року. На виконання умов договорів поставки вказаними підприємствами на адресу позивача було виписано податкові накладні, суми по яким були віднесені до складу податкового кредиту в травні 2019 року. Відповідач зазначає, що позивачем до перевірки було надано: видаткові накладні, експрес-накладні ТзОВ Нова Пошта , акти приймання передачі ТМЦ, банківські документи, сертифікати якості, однак позивачем до перевірки не в повному обсязі були надані ТТН.

Відповідач звертає увагу, що згідно з наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу щодо взаємовідносин позивача із вищезазначеними контрагентами встановлено відсутність у останніх основних засобів, незначну кількість працюючих, які необхідні для здійснення фінансового-господарських операцій.

Окрім цього, відповідач зазначає, що згідно з базами даних ЄРПН контролюючим органом встановлено неможливість здійснення господарської операції вищезазначеним товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг. Таким чином, перевіркою встановлено обрив ланцюга постачання товару, тобто, товар (зазначений в акті перевірки) поставлений вищезазначеним контрагентами на адресу позивача у ланцюзі придбання перевіркою не встановлено. Отже, відповідачем встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами.

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Ухвалою від 26.02.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач - ДП ЛДАРЗ зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 07684556. Місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Авіаційна, 3.

Офісом ВПП ДФС відповідно до наказу Офісу ВПП ДФС від 19.07.2019 №1500 та на підставі направлень, виданих Львівським управлінням Офісу ВПП ДФС від 23.07.2019 №208 та №209, відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП ЛДАРЗ з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2019 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.08.2019 №1329/28-1048-09/07684556 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП ЛДАРЗ (код ЄДРПОУ 07684556), з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2019 року.

Перевіркою встановлено порушення ДП ЛДАРЗ (код ЄДРПОУ 07684556):

- завищення суми податкового кредиту на 2585005,00 грн., в тому числі за рахунок відображення операцій по контрагентах-постачальниках ТзОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970), ТзОВ Радіосфера (ЄДРПОУ 30687448), ТзОВ Рейлсервіс (ЄДРПОУ 31647605), ТзОВ Авіа-Комплект (ЄДРПОУ 32431152), ТзОВ Авіатехкомплект (ЄДРПОУ 31800911), ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації (ЄДРПОУ 34484981), ПП НВП Спецтех капітал (ЄДРПОУ 37871443), ТзОВ Імпера Груп (ЄДРПОУ 38677154), ТзОВ Укрпостач (ЄДРПОУ 32867008), ТзОВ СЕ ЕН (ЄДРПОУ 37857319), ТзОВ УкрАвіаЗапчастини (ЄДРПОУ 39957600) чим порушено вимоги п.п. п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 200.1, абз.б, в п. 200.4, п.200.14 ст. 200, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищено суму бюджетного відшкодування на 466448,00 грн., чим порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст.198, п. 200.1, абз.б п.200.4 п.200.14 ст.200, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2019 року в сумі 2 118 581,00 грн чим порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 абз.в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями.

На підставі висновків акту перевірки №1329/28-1048-09/07684556 від 19.08.2019 Офісом ВПП ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 10.09.2019 №0000215207, яким ДП ЛДАРЗ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 466 448,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 233 224,00 грн.

- від 10.09.2019 №0000225207, яким ДП ЛДАРЗ зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2118581,00 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що ДП ЛДАРЗ вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача безпідставними та прийнятим з порушенням вимог Податкового кодексу України. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами 21.1.1, 21.1.5 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 10.09.2019 №0000215207 та №0000225207, суд виходить з такого.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч.1, 2 ст.9 Закону України № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем, на підтвердження взаємовідносин з ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радіосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Авіа-комплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ПП НВП Спецтехкапітал , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ УкрАвіаЗапчастини долучено до матеріалів справи копії всіх первинних документів, які були підставою для відображення таких господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліках.

Зокрема, судом під час розгляду справи досліджено наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: договори на поставку товарно-матеріальних цінностей: №14-18-110/3048867/СТК від 04.02.2019, №14-19205/3674174/УАЗ від 20.03.2019, №14-19-171/3442106/УАЗ від 14.03.2019, №16-19-129/3471942 від 07.03.2019, №16-19-128/3645473 від 07.03.2019, №14-18-148/3129302/КА від 04.12.2018, №14-19-8/3300331/КА від 23.01.2019, №14-19-10/3243797/КА від 23.01.2019, №14-19-33/3839928/КА від 25.01.2019, №14-18-91/2942102/КА від 02.11.2018, №14-19-23/3211299/КА від 01.02.2019, №14-19-101/3554928/КА від 20.02.2019, №14-19-34/3315493/КА від 01.02.2019, №14-19-22/3343317/КА від 01.02.2019, №14-19-113/3448900/КА від 01.03.2019, №2748748/ПЕ від 27.08.2018, №14-18-164/3234581/ПЕ від 02.01.2019, №16-19-59 від 11.02.2019, №16-19-63 від 20.03.2019, №16-19-127 від 06.03.2019, №16-19-31 від 16.01.2019, № 16-19-72/3433801 від 14.02.2019, №16-19-22 від 12.02.2019, №14/18/Р від 17.04.2018, №14-19-77/3426166/РС, №14-19-176/3625108/АТК від 14.03.2019, №14-19-74/33180745/АвК від 13.02.2019, №16-19221/3438011/СЕЕН від 21.03.2019 .

Відповідно до умов вказаних договорів позивачем отримано товарно-матеріальні цінності згідно з видатковими накладними: №8 від 04.02.2019 на суму 214018,62 грн., №10 від 09.04.2019 на суму 74071,80 грн., №8 від 09.04.2019 на суму 45600,00 грн., № 517 від 29.03.2019 на суму 28500,00 грн, №559 від 09.04.2019 на суму 7881,60 грн., №160 від 17.12.2018 на суму 637665,29 грн., №4 від 28.01.2019 на суму 145530,29 грн., №6 від 28.01.2019 на суму 94035,17 грн., №7 від 28.01.2019 на суму 208481,29 грн., №12 від 15.02.2019 на суму 249480,00 грн., №14 від 15.02.2019 на суму 298816,01 грн., №25 від 14.03.2019 на суму 121176,00 грн., №21 від 14.03.2019 на суму 109154,21 грн., №22 від 14.03.2019 на суму 153470,88 грн., №22/1 від 14.03.2019 на суму 76735,44 грн., №35 від 15.04.2019 на суму 88583,47 грн., №РН-001917 від 25.10.2018 на суму 30,00 грн., РН-0000158 від 15.02.2019 на суму 4028,64 грн., №Б5283 від 05.04.2019 на суму 31428,54 грн., Б5282 від 05.04.2019 на суму 17720,94 грн., Б5371 від 11.04.2019 на суму 33070,36 грн., Б4990 від 13.03.2019 на суму 11761,20 грн., Б4989 від 13.03.2019 на суму 34963,20 грн., Б5129 від 25.03.2019 на суму 55241,86 грн., Б25 від 04.04.2019 на суму 2964,00 грн., Б28 від 04.04.2019 на суму 2800,80 грн., Б27 від 04.04.2019 на суму 2872,80 грн., №Б26 від 04.04.2019 на суму 2808,00 грн., РН-0000054 від 52.02.2019 на суму 304463,20 грн., №РН-0000057 від 26.02.2019 на суму 24370,56 грн., РН-0000077 від 14.03.2019 на суму 15346,80 грн., №104 від 17.04.2019, №7 від 20.03.2019.

Перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей здійснювалося підприємствами Нова пошта, Кив Авіа , Кив Авіа- ОСОБА_1 , ТзОВ ТК САТ , що підтверджується транспортними документами: №59000391926495 від 09.01.2019, №59000413884828 від 10.04.2019, №59000413884828 від 10.04.2019, №59998076919747 від 29.03.2019, №59998077378242 від 09.04.2019, №Р160 від 17.12.2018, отримано в 10:30 28.01.2019, отримано в 09:15 15.02.2019, №Р25 від 14.03.2020, № Р21 від 14.03.2020, №Р22 від 14.03.2020, №Р22 від 14.03.2020, №Р35 від 15.04.2019, №59000373622049 від 25.10.2018, №59000400620248 від 15.02.2019, №005012454 від 05.04.2019, №00501254 від 05.04.2019, №005012454 від 05.04.2019, №00501254 від 05.04.2019, №005013302 від 11.04.2019, №59998076182995 від 13.03.2019, №59998076182995 від 13.03.2019, №59998076717191 від 26.03.2019, №59998077196459 від 04.04.2019, №59998077196459 від 04.04.2019, №59998077196459 від 04.04.2019, №59998077196459 від 04.04.2019, №59998077196459 від 04.04.2019, №59000403092480 від 26.02.2019, №59000403092480 від 26.02.2019, №59000407445887 від 15.03.2019 та копіями експрес-накладних ТзОВ Нова Пошта .

Оплата за придбані товарно-матерні цінності здійснена позивачем у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями: №1578 від 14.05.2019 на суму 214018,62 грн., №1716 від 21.05.2019 на суму 74071,80 грн., №1779 від 23.05.2019 на суму 45600,00 грн., №1564 від 14.05.2019 на суму 25800,00 грн., №1559 від 14.05.2019 на суму 7881,60 грн., №1849 від 28.05.2019 на суму 637665,29 грн., №1576 від 14.05.2019 на суму 145530,29 грн., №1572 від 14.05.2019 на суму 94035,17, №1577 від 14.05.2019 на суму208481,29 грн., №1846 від 28.05.2019 на суму249480,00 грн., №1894 від 30.05.2019 на суму 298816,01 грн., №1890 від 30.05.2019 на суму121176,00 грн., №1840 від 28.05.2019 на суму 109154,21 грн., №1893 від 30.05.2019 на суму 230206,32 грн., №1631 від 16.05.2019 на суму 88583,47 грн., №1554 від 14.05.2019 на суму 3816,00 грн., №1612 від 16.05.2019 на суму 4028,64 грн., №1831 від 28.05.2016 на суму 31428,54 грн., №1829 від 28.05.2019 на суму 17720,94 грн., №1777 від 23.05.2019 на суму 32076,00 грн., №1621 від 16.05.2019 на суму 11761,20 грн., №1837 від 28.05.2019 на суму 90205,06 грн., №1491 від 07.05.2019 на суму 2964,00 грн., №1485 від 07.05.2019 на суму 2800,80 грн., №1487 від 07.05.2019 на суму 2872,80 грн., №1486 від 07.05.2019 на суму 2808,00 грн., №1565 від 14.05.2019 на суму 30463,20 грн., №1626 від 16.05.2019 на суму 24370,56 грн., №1774 від 23.05.2019 на суму 15346,80 грн., №2147 від 13.06.2019 на суму 1177,44 грн., №2085 від 11.06.2019 на суму 255241,92 грн.

За результатом здійснених на виконання умов вказаних договорів поставок ТМЦ, контрагентами позивача складено податкові накладні: №36 від 25.02.2019, №37 від 26.02.2019, №14 від 14.03.2019, №12 від 05.04.2019, №13 від 05.04.2019, №14 від 05.04.2019, №15 від 05.04.2019, №39 від 19.04.2019, №40 від 19.04.2019, №41 від 19.04.2019, №135 від 29.03.2019, №42 від 09.04.2019, №6 від 17.04.2019, №13 від 20.03.2019, №1 від 16.04.2019, №1 від 09.04.2019, №2 від 09.04.2019, №3 від 09.04.2019, №1 від 13.05.2019, №2 від 13.05.2019, №5 від 04.04.2019, №6 від 04.04.2019, №7 від 04.04.2019, №8 від 04.04.2019, №12 від 14.05.2019, №13 від 14.05.2019, №5 від 30.04.2018, №6 від 30.04.2019, №9 від 19.10.2018, №1 від 04.02.2019, №13 від 13.03.2019, №9 від 02.04.2019, №127 від 13.03.2019, №126 від 13.03.2019, №302 від 25.03.2019, №92 від 05.04.2019, №95 від 05.04.2019, №91 від 05.04.2019, №89 від 05.04.2019, №90 від 05.04.2019, №166 від 11.04.2019, №165 від 11.04.2019, №293 від 19.04.2019, №146 від 25.05.2018, №169 від 25.10.2018, №58 від 08.10.2018, №59 від 08.10.2018, №86 від 11.10.2018, №8 від 04.12.2018, №23 від 06.12.2018№105 від 19.12.2018, №18 від 05.02.2019, №44 від 11.02.2019, №47 від 12.02.2019, №74 від 15.02.2019, №80 від 15.02.2019, №89 від 19.02.2019, №135 від 27.02.2019, №2 від 10.03.2019, №15 від 06.03.2019, №14 від 06.03.2019, №17 від 06.03.2019, №9 від 23.11.2018, №5 від 17.12.2018, №5 від 28.01.2019, №7 від 28.01.2019, №8 від 28.01.2019, №2 від 15.02.2019, №4 від 15.02.2019, №6 від 15.02.2019, №6 від 15.02.2019, №4 від 14.03.2019, №5 від 14.03.2019, №6 від 14.03.2019, №14.03.2019, №8 від 14.03.2019, №2 від 12.04.2019, №3 від 12.04.2019, №4 від 12.04.2019, №5 від 12.04.2019, №6 від 15.04.2019, №7 від 15.04.2019, №2 від 02.05.2019, №3 від 02.05.2019, №4 від 02.05.2019, №9 від 13.05.2019, №6 від 02.05.2019, №11 від 13.05.2019, №14 від 13.05.2019, №15 від 13.05.2019, які зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, оформлені належним чином, такі досліджувались під час перевірки, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій з ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Авіа-комплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ПП НВП Спецтехкапітал , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ УкрАвіаЗапчастини і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів. Вказана обставина не спростовується висновками перевірки. Доводи відповідача з приводу невідповідності вказаних документів вимогам законодавства, зводяться лише до того, що у видаткових накладних не вказано прізвища осіб, які їх складали та підписували.

Суд дослідив наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних та акти приймання-передачі ТМЦ та встановив, що всіх цих документах вказано прізвища та підписи керівників підприємств-контрагентів позивача, які відвантажили ТМЦ та прізвища і підписи посадових осіб позивача на отримання таких ТМЦ. Для підтвердження повноважень на отримання таких ТМЦ посадовими особами ДП ЛДАРЗ , позивачем долучено до матеріалів справи копії журналів реєстрації видачі довіреностей.

Тому, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про невідповідність вказаних первинних документів вимогам законодавства не підтверджується дійсними обставинами та спростовується наявними у справі письмовими доказами.

Загалом, висновки акту перевірки та заперечення відповідача, викладені у відзиві ґрунтуються на тому, що ДП ЛДАРЗ до перевірки не в повному обсязі подано документи, що підтверджують перевезення придбаних ТМЦ.

Відповідач вказує, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо транспортування ТМЦ згідно з видатковими накладними ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , а саме: видаткова накладна №4 від 28.01.2019 на загальну суму 145530,29 грн., в тому числі ПДВ 24255,05 грн., видаткова накладна №6 від 28.01.2019 на загальну суму 94035,17 грн., в тому числі ПДВ 15672,53 грн., видаткова накладна №7 від 28.01.2019 на загальну суму 208481,29 грн., в тому числі ПДВ 34746,88 грн.

Зазначає, що ТМЦ згідно з видатковими накладними №4, №6 та №7 від 28.01.2019 доставлено представником ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації Петрик Р.О. о 10:30 про що свідчить запис у видаткових накладних. ТМЦ згідно з видатковими накладними №12, 14 від 15.02.2019 доставлено представником ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації Петрик Р.О. о 09:15 про що свідчить запис у видатковій накладні. Вказане, на думку відповідача не є належним доказом перевезення ТМЦ та свідчить про відсутність факту поставки таких.

Крім цього, відповідач в акті перевірки (с.а.27) вказує, що до перевірки не надано підтверджуючих документів щодо транспортування ТМЦ згідно з видатковими накладними ПП НВП Спецтех Капітал , а саме: №28 від 02.05.2018 - панель ППП6-1 редБ(В)6Ф3.061.054 (2шт.), №18 від 13.03.2019 - стрічка ЄП-298 (4 шт) та №24 від 02.04.2019 - панель ППП6-1 ред.В6Ф3.061.054 (2 шт.).

Позивач вважає, що такі висновки не ґрунтуються на аналізі спірних господарських операцій та первинних документів, які досліджувались під час перевірки.

Даючи оцінку доводам позивача та відповідача з приводу спірних правовідносин суд встановив таке.

З долучених до матеріалів справи документів слідує, що транспортування для ДП ЛДАРЗ ТМЦ від ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації здійснювалось безпосередньо контрагентом-постачальником.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що в такому випадку ТМЦ, які ввозяться на підприємство підлягають перевірці на контрольно-пропускному пункті підприємства.

Так, з аналізу видаткових накладних №4, №6, №7 від 28.01.2019 та №12, №14 від 15.02.2019 судом встановлено, що представником ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації Петрик Р.О. о 10:30 доставлено ДП ЛДАРЗ ТМЦ про що свідчать записи на звороті видаткових накладних. Окрім цього, на звороті цих документів наявний штемпель Служби безпеки ДП ЛДАРЗ Перевірено . Тобто, вказані у видаткових накладних ТМЦ фактично були доставлені на територію позивача.

Щодо транспортування ТМЦ за видатковими накладними ПП НВП Спецтех Капітал №28 від 02.05.2018, №18 від 13.03.2019 та №24 від 02.04.2019 судом встановлено, що таке здійснювалось через ТзОВ Нова Пошта .

На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено ряд експрес-накладних, а саме:

- експрес-накладна №59000334673573 від 02.05.2018, в якій відправником - щодо видаткової накладної №28 від 02.05.2018 вказано ПП НВП Спецтехкапітал , а одержувачем ДП ЛДАРЗ ;

- експрес-накладна № НОМЕР_1 від 15.03.2019, в якій відправником - щодо видаткової накладної №18 від 13.03.2019 вказано ПП НВП Спецтехкапітал , а одержувачем ДП ЛДАРЗ ;

- експрес-накладна № НОМЕР_2 від 02.04.2018, в якій відправником - щодо видаткової накладної №24 від 02.04.2019 вказано ПП НВП Спецтехкапітал , а одержувачем ДП ЛДАРЗ .

Таким чином, для підтвердження реальності поставки товару, покупець не є зобов`язаний мати саме товарно-транспортні накладні. На переконання суду, експрес-накладні поштової компанії є достатнім та належним доказом транспортування таких ТМЦ, оскільки їх зміст містить номенклатуру товарів, які перевозяться, а також реквізити їх відправника та отримувача.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.п.11.1, 11.3 вказаних Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Водночас, зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказуючи на відсутність товарно-транспортних накладних, як на обставини, що свідчать про безпідставне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, податковим органом не враховано, що податковим законодавством не визначено товарно-транспортну накладну та довіреність як обов`язкові первинні документи на підтвердження реального здійснення господарської операції з поставки товару, а сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних та довіреностей, за наявності доказів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та використання таких операцій у власній господарській діяльності, не свідчить про допущення порушення вимог податкового законодавства. Більше того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими та податковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що витрати на перевезення ТМЦ від ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації та ПП НВП Спецтехкапітал , позивачем не понесені, та не включені до складу загальних витрат, оскільки обов`язок щодо транспортування товару покладався на цих контрагентів. Тобто, позивач не є особою, що транспортувала відповідний товар; вказані дії здійснювали контрагенти. Більше того, позивач не наділений повноваженнями перевіряти приналежність транспортних засобів постачальнику та встановлювати його використання на правах власності чи на правах оренди чи інших правочинів, досліджувати факт поставки товару, оскільки це є втручанням в господарську діяльність суб`єкта господарювання, що тягне за собою притягнення особи до відповідальності.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що доводи податкового органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних як обставини, що свідчить про нереальність господарських операцій, є безпідставними, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому. В межах спірних відносин витрати по факту придбання послуг перевезення позивачем не формувалися, що обумовлює безпідставність доводів податкового органу в частині вимог до товарно-транспортних накладних взагалі.

Отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути доказом безтоварності господарських операцій, проведених з контрагентами; факт передачі товару позивачеві та набуття права власності на нього підтверджується належно оформленими видатковими накладними.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а.

Відповідно до п. 5-8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі - П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПУ України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз.абз.1-3,5 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно вказаних Порядків, податковий орган за допомогою різних засобів і методів здійснює аналіз наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства , і у випадку виявлення ознак нереальності здійсненої операції поставки товару суб`єктом господарювання, здійснює блокування податкових накладних Постачальника, тим самим упереджує формування покупцем незаконного податкового кредиту.

Судом встановлено, що в ході проведеної перевірки всі податкові накладні були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних після 01.07.2017, а відтак, з огляду на застосування положень п. 201.16 ст.201 ПК України, для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, вказане підтверджується висновками акту перевірки.

З огляду на те, що наявними у матеріалах справи доказами (зокрема податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та ін.), підтверджується обставина фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем у його контрагентів з метою використання у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкових наслідків таких операцій.

Суд зазначає, що за наявності належних та допустимих доказів фактичного придбання позивачем товару з метою використання його в господарській діяльності лише відсутність сертифікатів не може свідчити про штучне формування даних податкового обліку.

Видаткова накладна є первинним документом, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій, тобто засвідчує факт отримання/передачі товарів. Видаткова накладна надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість, ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання, відомості про постачальника та одержувача товарів, також вказується місце складання такої накладної.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.08.2019 у справі №804/8955/14.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача ресурси не давали можливості для проведення господарської діяльності з поставки товарів, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність позивача як платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Щодо доводів відповідача про порушення, допущені суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, то суд вважає такі необґрунтованими, адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, постанові від 16.04.2020 у справі 810/3443/18.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від господарської діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радіосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Авіа-комплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ПП НВП Спецтехкапітал , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ УкрАвіаЗапчастини за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд враховує, що для підтвердження реальності господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем, на вимогу суду, долучено до матеріалів справи докази відображення придбаних ТМЦ у бухгалтерському обліку, зокрема: картки рахунку 207, відомості про рух (списання) товару зі складу. Придбані ТМЦ були необхідні позивачу для проведення ремонту та доукомплектування літаків за державним замовленням. На підтвердження факту використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності позивачем подано копії договорів на закупівлю послуг за державні кошти по ремонту та комплектації літаків, а також акти приймання таких послуг.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.09.2019 №0000215207 та №0000225207.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене та даючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2019 №0000215207 та №0000225207, суд дійшов переконання, що такі не відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України та прийняті з порушенням положень Податкового кодексу України, а тому їх слід визнати протиправним і скасувати, задовольнивши позовні вимоги повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 19210,00 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням №5021 від 23.12.2019.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 10.09.2019 №0000215207 та №0000225207.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 43141471) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства Львівський державний авіаційно-ремонтний завод (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Авіаційна, 3, код ЄДРПОК 07684556) судовий збір в сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення суду складене та підписане 11.06.2020

Суддя Р.І. Кузан