Рішення

від 04.06.2020 по справі 520/2689/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 р. № 520/2689/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Савченка С.В.,

представника відповідача - Федорченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування припису ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису.

В обґрунтування позову зазначив, що спірним приписом, отриманим позивачем, вимагається вчинити певні дії в минулому часі, що є неможливим.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на наведені у ньому обставини. Крім того, додатково пояснив, що висновки перевірки про наявність порушень законодавства є хибними.

Представник відповідача проти позову заперечував з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов та зазначив, що перевіркою позивача встановлено низку порушень норм законодавства, які підлягають усуненню та з приводу чого видано припис. Щодо доводів позивача, що припис отримано після спливу строку його виконання зазначив, що ці обставини не позбавляють його можливості усунути порушення.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що ніякої перевірки у дійсності не відбулось, отже, виявити факти порушень відповідач не міг.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідачем позивачеві направлено лист від 13.05.2019 року № 1038/0/250-19 в якому повідомлено позивача про здійснення позапланового заходу контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Нежитлова будівля літ.А-1 за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 вул. Героїв Праці, АДРЕСА_3 Гвардійців - Широнінців" (термін перевірки з 13.05.2019 року по 24.05.2019 року) та запропоновано з`явитись уповноваженій особі з відповідним пактом документів та видано направлення на перевірку № 331-Н ( а.с.47-48).

До матеріалів справи надано акт перевірки підприємства позивача від 24.05.2019 року №331-А (а.с.49-54).

Як зазначав представник відповідача та що зафіксовано в акті перевірки, співробітниками Інспекції встановлено , що за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Гвардійців-Широнінців (зупинка трамваю вул. Гвардійців- Широнінців у напрямі просп. Тракторобудівників (земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:11:002:0008) розташовано зупиночний павільйон з вбудованими торгівельними приміщеннями.

Як зазначено в акті, вивченням матеріалів КП "ХМБТІ" встановлено, що з моменту первинної інвентаризації 30.11.1995 на момент останньої технічної інвентаризації 11.04.2018 загальна площа вищезазначеного об`єкта фактично збільшилась з 29,4 кв.м до 77.4 кв.м.

Разом з цим, в матеріалах КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації відсутні документи на надання дозволу на будівництво, прийняття в експлуатацію будівлі площею 77.4 м кв. розташованої за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Гвірдійців-Широнінців.

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно - будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по вищезазначеному об`єкту.

Керівником Фірми Ікар-бізнес - Товариство з обмеженою відповідальністю Савченком С.В. (або уповноваженою особою) не представлено документів, що підтверджують право на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 . Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Гвірдійців-Широнінців у період після 30.11.1995.

Вищевикладене свідчить, що об`єкт перевірки - зупиночний павільйон з вбудованими торгівельними кіосками загальною площею 29,4 кв. м у період після 30.11.1995 реконструйовано в нежитлову будівлю - торгівельні павільйони загальною площею 77.4 кв.м без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, тобто, без набуття права на їх виконання.

Таким чином, відповідно до акту від 24.05.2019 року №331-А Фірмою Ікар-бізнес - Товариство з обмеженою відповідальністю допущено порушення п. 1 ч.1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

За наслідками перевірки відповідачем було складено припис від 24.05.2019 року № 331-Пр-У, яким вимагалось у строк до 24.07.2019 року усунути вказані порушення ( а.с.55).

Вказаний припис направлено ОСОБА_1 , який є директором підприємства позивача 30.05.2019 року за адресою: АДРЕСА_4 , але до Інспекції повернувся конверт з позначкою "за закінченням терміну зберігання" ( а.с.56-57).

В подальшому, припис було повторно направлено ОСОБА_1 29.08.2019 року та отримано ним 31.08.2019 року ( а.с.58).

Не погодившись з зазначеним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті позову суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 та 2 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Приписами ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Згідно із пунктом 13 зазначеного Порядку ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Відповідно п.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ( далі - Закон).

Згідно ст.1 Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно ст.3 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Статтею 4 Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст.6 Закону, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю). Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Згідно ч.2 ст.8 Закону органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема, повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання; ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю).

Розглядаючи вказану справу та перевіряючи спірний припис на предмет відповідності вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає, що позов підлягає задоволенню та у своїх висновках виходить з наступного.

По - перше, відповідачем було допущено численні порушення при проведенні заходу контролю, оскільки не обґрунтовано та не надано доказів, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, що стало підставою для проведення позапланової перевірки. Перевірка проведена за відсутності представника позивача та, у такому разі, без пред`явлення документів, передбачених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності дії відповідача суперечать зазначеному Закону, а в акті перевірки, у свою чергу, чітко вказано, що захід контролю проведено, серед інших, на його підставі .

Посилання відповідача, що позивача було повідомлено про перевірку, що викладено в листі від 13.05.2019 року № 1038/0/250-19 , суд відхиляє, оскільки у зазначеному листі не вказано чітко, коли саме уповноважена особа позивача повинна з`явитись на об`єкт перевірки, а лише запропоновано прибути до Інспекції.

Посилання відповідача, що позивачем не оскаржено дії з проведення перевірки, суд не враховує, оскільки відповідач, враховуючи вищезазначене та видаючи припис, діяв всупереч ч.2 ст.19 Конституції України.

По-друге, відповідачем зазначалось, що спірний припис не породжує ніяких наслідків для позивача, оскільки останнього не було притягнуто до відповідальності.

Суд критично сприймає вказані доводи, з огляду на приписи ч.9 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за якими, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом та положення п.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності".

По-третє, припис складено у відношенні до юридичної особи Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю та направлено за юридичною адресою підприємства, однак адресатом - отримувачем зазначено ОСОБА_1 , як фізичну особу, без жодних його ідентифікацій по відношенню до вказаної юридичної особи.

Крім того, спірний припис направлено для виконання після встановлених строків для його виконання, що вбачається з наступного.

У приписі вказано строк виконання 24.07.2019 року.

Вперше припис направлено ОСОБА_1 30.05.2019 року, але до Інспекції повернувся конверт з позначкою "за закінченням терміну зберігання", тобто, припис юридичною особою позивача не отримано, вдруге - 29.08.2019 року, зі значним спливом строку на виконання.

Посилання відповідача, що зазначене не позбавило права позивача його виконати після отримання, суд відхиляє, оскільки, за таких обставин, дії відповідача з направлення припису не відповідають критерію своєчасності, встановленому п.10 ч.2 ст.2 КАС України та, крім того, у спірному приписі не вказано конкретне та чітке коло дій, які повинен був вчинити позивач на його виконання.

Відповідач, видаючи спірний припис вказував, що з моменту первинної інвентаризації 30.11.1995 на момент останньої технічної інвентаризації 11.04.2018 загальна площа вищезазначеного об`єкта фактично збільшилась з 29,4 кв.м до 77,4 кв.м.

Позивач вказував та надав з цього приводу технічний паспорт від 11.04.2018, в якому відсутні позначки про самочинне будівництво попри те, що площа будівлі становить 77,4 кв.м. та фотоматеріали, якими підтверджував лише роботи по оздобленню фасаду, а не будівельні роботи.

З даного приводу суд зазначає, що припис складено не за факту самочинного будівництва, а за відсутності повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Однак, суд вказує, що відповідачем не надано технічний паспорт за наслідками первинної інвентаризації, отже, відповідні висновки перевірки владним суб`єктом, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, не підтверджено жодними доказами.

Вищевказаний акт перевірки, в якому зафіксовано, що з моменту первинної інвентаризації 30.11.1995 на момент останньої технічної інвентаризації 11.04.2018 загальна площа вищезазначеного об`єкта фактично збільшилась з 29,4 кв.м до 77.4 кв.м. суд не бере до уваги як доказ правопорушень, оскільки за факту перевірки з численними порушеннями її процедури, про які судом зазначено вище, вказаний акт є таким, що як доказ, одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено законність спірного припису, який є предметом судового оскарження у даній справі.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю (вул. Героїв Праці, буд. 36, кв. 21,м. Харків,61146, код ЄДРПОУ22706568) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання протиправним та скасування припису- задовольнити.

Скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 24.05.2019 року № 331-Пр-У, який складено відносно Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю (вул. Героїв Праці, буд. 36, кв. 21,м. Харків,61146, код ЄДРПОУ22706568) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. ( дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 12 червня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.