Постанова

від 18.02.2021 по справі 520/2689/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 р.Справа № 520/2689/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача: Савченко С.В.,

представника відповідача: Федорченко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.06.20 року по справі № 520/2689/2020

за позовом Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фірма "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № 331-Пр-У від 24.05.2019 через невідповідність його вимогам чинного законодавства в частині зазначення строків його виконання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що оскаржуваним приписом, як актом індивідуальної дії, вимагається від Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю вчинити певні дії в минулому часі, а саме до 24.07.2019, а тому не надаючи оцінки обставинам, викладеним в оскаржуваному приписі, які не відповідають дійсності, позивач зазначає, що в минулому часі не можливо вчинити будь-яку дію.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 позов задоволено.

Скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 24.05.2019 року № 331-Пр-У, який складено відносно Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на користь Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. ( дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем зазначено, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення по справі вийшов за межі підстав позову.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.02.2021 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 13.05.2019 № 1038/0/250-19 повідомлено позивача про здійснення позапланового заходу контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Нежитлова будівля літ.А-1 за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Гвардійців - Широнінців" (термін перевірки з 13.05.2019 по 24.05.2019) та запропоновано з`явитись уповноваженій особі з відповідним пакетом документів та видано направлення на перевірку № 331-Н (т. 1, а.с.47-48).

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 24.05.2019 № 331-А (т. 1, а.с.49-54).

Вказаний лист отримано Фірмою Ікар-бізнес - Товариство з обмеженою відповідальністю 15.05.2019.

Фахівцями контролюючого органу в акті встановлено, що за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Гвардійців-Широнінців (зупинка трамваю вул. Гвардійців- Широнінців у напрямі просп. Тракторобудівників (земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:11:002:0008) розташовано зупиночний павільйон з вбудованими торгівельними приміщеннями.

Як зазначено в акті, вивченням матеріалів КП "ХМБТІ" встановлено, що з моменту первинної інвентаризації 30.11.1995 на момент останньої технічної інвентаризації 11.04.2018 загальна площа вищезазначеного об`єкта фактично збільшилась з 29,4 кв.м до 77.4 кв.м.

Разом з цим, в матеріалах КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації відсутні документи на надання дозволу на будівництво, прийняття в експлуатацію будівлі площею 77.4 м кв. розташованої за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Гвірдійців-Широнінців.

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно - будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по вищезазначеному об`єкту.

Керівником Фірми Ікар-бізнес - Товариство з обмеженою відповідальністю Савченком С.В. (або уповноваженою особою) не представлено документів, що підтверджують право на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію об`єкту за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Гвірдійців-Широнінців у період після 30.11.1995.

Вищевикладене свідчить, що за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Гвірдійців-Широнінців (зупинка трамваю вул. Гвардійців-Широнінців у напрямі просп. Тракторобудівників (земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:11:002:0008) зупиночний павільйон з вбудованими торгівельними кіосками загальною площею 29,4 м 2 у період після 30.11.1995 реконструйовано в нежитлову будівлю літ. А-1 , торгівельні павільйони загальною площею 77,4 м 2 (зі збільшенням загальної площі з 29,4 м 2 до 77,4 м 2 , зі збільшенням об`єму з 84 м 3 до 305,0 м 3 ) без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, тобто без набуття права на їх виконання.

Таким чином, відповідно до акту від 24.05.2019 року №331-А Фірмою Ікар-бізнес - Товариство з обмеженою відповідальністю допущено порушення п. 1 ч.1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

За наслідками перевірки відповідачем складено припис від 24.05.2019 року № 331-Пр-У, яким вимагалось у строк до 24.07.2019 року усунути вказані порушення (т.1, а.с.55).

Вказаний припис направлено ОСОБА_1 , який є директором підприємства позивача 30.05.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , але до Інспекції повернувся конверт з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (т. 1, а.с.56-57).

29.08.2019 оскаржуваний припис повторно направлено ОСОБА_1 та отримано ним 31.08.2019 (т.1, а.с.58).

Не погодившись з прийнятим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради приписом, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі - Закон).

Згідно ст. 1 Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до ст. 4 Закону, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з ст. 6 Закону, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю). Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (надалі - Порядок № 466), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до п. 13 Порядку № 466 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як вже вище зазначалось, 15.05.2019 Фірма Ікар-бізнес - Товариство з обмеженою відповідальністю отримала лист відповідача від 13.05.2019 № 1038/0/250-19 відповідно до якого було повідомлено про проведення позапланового заходу державного контролю.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем, суб`єктом господарювання, не забезпечено участь уповноваженого представника під час проведення перевірки, а також не надано запитуваних документів, тобто, позивач свідомо не скористувався своїм правом обґрунтувати власну позицію у ході проведення перевірки.

Вказані обставини свідчать про свідоме ухилення суб`єкта містобудування від обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено численні порушення при проведенні заходу контролю, оскільки не обґрунтовано та не надано доказів, що стали підставою для проведення позапланової перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Позивач звертаючись до суду з вказаним позовом про скасування припису в обґрунтування позовних вимог не зазначав про порушення відповідачем процедури проведення заходу контролю.

В той час, підставою для задоволення позовних вимог слугували висновки суду першої інстанції про допущення відповідачем численних порушень при проведенні заходу контролю, на підставі не надання контролюючим органом обґрунтувань та доказів, що стали підставою для проведення позапланової перевірки.

Колегія суддів звертає увагу, що під підставою адміністративного позову слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте, в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що оскаржуваним приписом, отриманим позивачем, вимагається вчинити певні дії в минулому часі, що є неможливим.

Вказані доводи позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими по справі обставинами.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

При цьому, незалежно від підстав позову, визначених позивачем, адміністративні суди перевіряють коло обставин, що можуть слугувати підставами позову, з одного боку - для встановлення обов`язку вчинити певну дію (наявності права на прийняття рішення), з іншого - на доведення правової заінтересованості особи у виконанні цього обов`язку саме на її користь.

Згідно з ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте, право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст. 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Стосовно доводів позивача про зобов`язання останнього відповідно до оскаржуваного припису вчинити дії в минулому часі, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже вище зазначалось, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 24.05.2019 № 331-А, на підставі зафіксованих порушень якого, 24.05.2019 відповідачем винесено оскаржуваний припис, а тому протягом 2 місяців з моменту винесення припису позивач був зобов`язаний усунути виявлені порушення.

Так, відповідач під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний діяти в порядку та з дотриманням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Додатком до Порядку № 553 визначено строки для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, для виду порушення Виконання будівельних робіт без набуття права на їх виконання визначено строк усунення два місяці .

Тобто, відповідач був позбавлений можливості встановлювати строки для усунення порушень у інший спосіб, ніж це передбачено Порядком № 553.

Колегія суддів вважає обґрунтованим доводи апеляційної скарги в частині того, що позивач не був позбавлений можливості усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил після закінчення терміну їх усунення, визначеному в оскаржуваному приписі після його отримання 31.08.2019.

Так, з урахуванням того, що позивачем в ході проведення заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не надано документів, що підтверджують право на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Гвардійців-Широнінців у період після 30.11.1995, відповідачем правомірно зафіксовано в акті перевірки об`єкт за вказаною адресою реконструйовано без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, тобто без набуття права на їх виконання.

Колегія суддів звертає увагу, що право власності позивача набуто саме на житлову будівлю загальною площею 29.4 м 2 , а наданий позивачем технічний паспорт виготовлений станом на 11.04.2018 підтверджує наявність споруди площею 77.4 м 2 та вчинення будівельних робіт без документа, що дає право на їх виконання.

Враховуючи встановлені по справі обставини, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів дійшла висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем за результатами проведеного заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності правомірно прийнято припис № 331-Пр-У від 24.05.2019.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі наведені вище докази, колегія суддів зазначає, що висновки викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, відтак рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по справі №520/2689/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позову Фірми "Ікар-бізнес"- Товариство з обмеженою відповідальністю до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 26.02.2021 року