Ухвала

від 11.06.2020 по справі 567/169/15-к

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/169/15-к

УХВАЛА

11 червня 2020 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в кримінальному провадженні №2201518000000001 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області знаходиться кримінальне провадження №2201518000000001 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження та дослідження в судовому засідання диску на якому містяться матеріали за результатами проведення аудіо-; відеоконтролю стосовно ОСОБА_5 , отриманні 11.01.2015, оскільки, диск який є в матеріалах справи пошкоджений, а також, запиту направленого на адресу Начальника УСБ України в Рівненській області генерала-майора ОСОБА_6 від 12.10.2018 №04/2/4-1371 вих-18 про надання інформації стосовно наявності носіїв інформації, на яких зафіксовані у встановленому законодавством порядку відомості про результати проведення відносно ОСОБА_5 11.01.2015 оперативно-розшукових заходу у виді аудіо-, відеоконтролю особи, та у випадку наявності, надати такі носії, а також листа УСБУ України в Рівненській області №12/2731-вих. від 25.10.18 щодо надання носіїв інформації.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки невідомо з якого носія отримано інформацію, яка міститься на данному диску, даний диск не завірено належним чином, окрім того, на стадії судового розгляду прокурор не вправі вчиняти дії щодо збирання доказів, які не були долучені до кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України та законність походження ких не підтверджено матеріалами провадження.

Суд, заслухавши думку учасників по справі дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.94 КПК Українисуд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченомуКПКпорядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 1статті 84 КПК).

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, сформульовані законодавцем у частині 1статті 91 КПК. Згідно з частиною 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження

ЧиннийКПКне містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який згідно з частиною дванадцятоюстатті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.

Частина 12статті 290КПК України фактично передбачає кримінальну процесуальну санкцію стосовно сторін кримінального провадження, яка реалізується в разі невиконання сторонами обв`язку щодо відкриття матеріалів, яка полягає в тому, що в майбутньому суд не має права допустити відомості як докази у невідкритих матеріалах. Так, невідкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, в свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.

Вказана позиція суду узгоджується позицією викладеною у поставові ВСУ від 16 березня № 20175-364кс16.

Враховуючи вищевикладене,суд погоджуєтьсяіз позицієюзахисту відноснотого,що знаданого прокурорудиску тадокументів неможливовстановити зякого технічногоносія отриманоінформацію,яка міститьсяна даномудиску тате,що данийдиск незавірено належнимчином.Окрім того,суд звертаєувагу нате,що ізнаданих прокуроромдокументів невідомов результатіпроведення якихоперативно-розшуковихдій (гласнихчи негласних)здобуто інформацію,яка міститьсяна диску,долучити доматеріалів кримінальногопровадження тадослідити якупросить прокурор,а такожчи відноситьсядана інформаціїдо відкритихстороні захистуматеріалів,тобто була розсекречена на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження.

Статтею 86 КПК Українивизначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У частині 3ст. 62 Конституції Українизакріплено основний принцип допустимості доказів, який полягає у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Згідно з ч. 2ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 рокунадано офіційне тлумачення положення першого речення ч. 3ст. 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, необхідно розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбаченихЗаконом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Згідно частин 1-3ст. 87 КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання прокуратури про долучення та дослідження доказів слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 91-94,290, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про долучення до матеріалів кримінального провадження №2201518000000001 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та дослідження під час судового розгляду:

-диску на якому містяться матеріали за результатами проведення аудіо-; відеоконтролю стосовно ОСОБА_5 , отриманні 11.01.2015;

-запиту направленого на адресу Начальника УСБ України в Рівненській області генерала-майора ОСОБА_6 від 12.10.2018 №04/2/4-1371 вих-18 про надання інформації;

-листа УСБУ України в Рівненській області№12/2731-вих. від 25.10.18 щодо надання носіїв інформації.

Повернути зазначені документи прокурору ОСОБА_3 ..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дубенського міськрайонного суду

Рівненської області ОСОБА_1