Рішення

від 11.06.2020 по справі 640/9329/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року м. Київ № 640/9329/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Товариство з обмеженою відповідальністю "База "Солнєчний луч", Товариство з обмеженою відповідальністю "Домрент", ОСОБА_2 , Акціонерне товариство "БМ-2018", про представники учасників справи, що були викликані у судове засідання на 21.11.2019: визнання незаконними та скасування рішень позивачки, відповідача, третіх осіб 1 та 2 - не з`явилися, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи - 37471912) (надалі - відповідач або Департамент або ДАБІ), у якому позивачка, з урахуванням заяви вих. № 19/07-08/1 від 08.07.2019 Про збільшення позовних вимог , просить суд:

- визнати незаконним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2404/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил 24.04.2019;

- визнати незаконним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2404/5 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.04.2019;

- визнати незаконним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 22.05.2019 № 130;

- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 22.05.2019 № 154.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у означеній адміністративній справі, призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 09.07.2019.

Вказаної дати зважаючи на перебування судді Пащенка К.С. у відпустці розгляд адміністративної справи відкладено на 24.07.2019.

У призначений день у судовому засіданні оголошено перерву до 22.08.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю База Солнєчний луч (нижче - третя особа - 1 або ТОВ База Солнєчний луч ) та Товариство з обмеженою відповідальністю Домрент (в подальшому - третя особа - 2 або ТОВ Домрент ) до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 витребувано у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області докази, а саме належним чином завірені копії: повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС 061173542012 від 20.12.2017 на об`єкт будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_2 ; повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС 061173101845 від 06.11.2017 на об`єкт будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_3 ; документів, що стали підставою для прийняття рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 22.05.2019 № 130; а також матеріали перевірки за направленням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області для проведення планового (позапланового) заходу від 15.04.2019 № 233.19/01.

Цього ж дня у судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2019.

Призначеного дня у судове засідання сторони не з`явилися. При цьому від позивачки та третьої особи - 2 через канцелярію до суду надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представників Богуш А.В. та ТОВ Домрент .

Так судом, з огляду на неявку представників учасників справи, з урахуванням клопотань позивача та третьої особи - 2, ухвалено про здійснення, відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (за текстом - КАС України), розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Поряд із цим ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 залучено Раєвську Олександру Володимирівну (альтернативно - третя особа - 3 або ОСОБА_2 ) та Акціонерне товариство БМ-2018 (скорочено - третя особа - 4 або АТ БМ-2018 ) до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору; зобов`язано позивачку направити третім особам копію позовної заяви та доданих до неї документів; запропоновано третім особам подати до суду у п`ятиденний строк з моменту отримання позовної заяви з додатками пояснення щодо позову.

Окрім цього ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 повторно витребувано у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області докази, а саме належним чином завірені копії: повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС 061173542012 від 20.12.2017 на об`єкт будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_2 ; повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС 061173101845 від 06.11.2017 на об`єкт будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_3 ; документів, що стали підставою для прийняття рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 22.05.2019 № 130; крім того матеріали перевірки за направленням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області для проведення планового (позапланового) заходу від 15.04.2019 № 233.19/01.

19.09.2020 через канцелярію до суду від представника Богуш А.В. надійшов супровідний лист вих. № 20/02-19/3 від 19.02.2020, в додаток до якого долучено докази направлення позову, з урахуванням поданих уточнень, разом з додатками на адреси третіх осіб 3 та 4.

21.02.2020 відповідачем подано пояснення, в яких зауважено про врахування подання ДАБІ матеріалів, що слали підставою для прийняття спірних рішень.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 19.04.2019 по 07.05.2020 ДАБІ, на підставі звернення № 23/08 від 23.08.2018 ТОВ База Солнєчний луч , направлення № 233.19/01 від 15.04.2019 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976, проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування - ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: Група приміщень АДРЕСА_4 .

За наслідками проведення цієї перевірки Департаментом складено акт № Т-2404/1 від 24.04.2019 (по тексту - Акт), згідно якого:

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1):

КС 061173101845 від 06.11.2017 на Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_3, прим. АДРЕСА_3 . Замовник: ОСОБА_2 ;

КС 061173411259 від 07.12.2017 на Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_4, прим. АДРЕСА_4 . Замовник: ОСОБА_1 ;

КС 061173542012 від 20.12.2017 на Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_2, прим. АДРЕСА_2 . Замовник: ПАТ БМ БАНК . Власник на даний час ТОВ ДОМРЕНТ .

За результатами позапланової перевірки встановлено, шо на земельній ділянці, що належить ТОВ База Солнєчний луч (кадастровий номер: 3223155400:05:060:0102, цільове призначення земельної ділянки 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)) по АДРЕСА_5 власниками нежитлових приміщень без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень (далі - МБУО) та технічних умов (далі - ТУ), замовниками будівництва ТОВ ДОМРЕНТ , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , виконуються будівельні роботи з реконструкції існуючого об`єкту, а саме - перебудова (окрім приміщення котельної власником якої є ТОВ База Солнєчний луч ) шляхом зміни функціонального призначення групи власних нежитлових приміщень під квартири, зміни геометричних розмірів фасадів (з частковим збереженням елементів несучих і огороджувальних конструкцій з влаштуванням балконів, двірних та віконних прорізів, систем інженерного забезпечення, тощо та призупинення на час виконання робіт з експлуатації об`єкта в цілому або його частин) введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва Адміністративної будівлі з котельнею (Акт готовності об`єкта до експлуатації № 1849 від 10.02.2011, Технічний паспорт на Адміністративна будівля з котельнею за адресою: АДРЕСА_5 , виконаний КП Київської обласної ради Західне бюро технічної інвентаризації від 12.03.2015) під багатоквартирний житловий будинок з котельнею на земельній ділянці ТОВ База Солнєчний луч (кадастровий номер земельної ділянки: 3223155400:05:060:0102, цільове призначення земельної ділянки 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (під час перевірки встановлено, що у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) замовниками наведено код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1122.1 - Будинки двоквартирні масової забудови).

Відповідно до листа відділу містобудування і архітектури Обухівської РДА містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва на території ТОВ База Солнєчний луч за адресою: вул. Берегова, в„– 11, смт. Козин, Обухівський район, Київської області , кадастровий номер: 3223155400:05:060:0102, забудовник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ПАТ БМ Банк , ТОВ ДОМРЕНТ відповідно до журналу реєстрації вихідних даних МБУО відділом не видавались.

Здійснення реконструкції приміщень Адміністративної будівлі з котельнею шляхом перебудови під багатоквартирний житловий будинок з котельнею, адміністрацією ТОВ База Солнєчний луч не погоджувалось (звернення - скарга ТОВ База Солнєчний луч від 23.08.2018 № 23/08, вх. № 10/10-2808/17 від 28.08.2018).

У Повідомленнях КС 061173101845 від 06.11.2017, КС 061173411259 від 07.12.2017, КС 061173542012 від 20.12.2017 наведено недостовірні дані, а саме у графі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані: п. 25 переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011.

У складі Проекту відсутні рішення (у т.ч. Генеральний план), що передбачають організацію елементів прибудинкової території та благоустрою окремих ділянок озелененої території житлового кварталу з розміщенням майданчиків: для відпочинку дорослого населення, для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку, для занять фізкультурою, для господарських цілей, для вигулу собак, для стоянок автомашин (споруди постійного та тимчасового зберігання транспортних засобів мешканців багатоквартирного житлового будинку), пішохідні доріжки тощо, включаючи вимоги до будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення.

Проект, що переданий замовнику на затвердження (30.10.2017) розроблено ТОВ ПВП Термо за відсутністю у складі вихідних даних: МБОУ та без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об`єкту.

Замовниками ТОВ ДОМРЕНТ , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського нагляду (договори не надано/відсутні, журнал авторського нагляду не надано/відсутні).

Замовниками ТОВ ДОМРЕНТ , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не забезпечено здійснення технічного нагляду (договори не надано/відсутні, загальний журнал, акти на закриття прихованих робіт не надано/відсутні) .

24.04.2019 на підставі Акту Департаментом видано приписи: № С-2404/4 про усунення допущених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 24.06.2019, та № С-2404/5 про зупинення виконання будівельних робіт з 24.04.2019 до усунення виявлених порушень містобудівного законодавства (скорочено - Рішення 1 та 2).

22.05.2019 головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Аксьоновою О. видано рішення № 130 про скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт: КС 061173542012 від 20.12.2017 (п. 1, замовник - ПАТ БМ Банк ), КС 061173411259 від 07.12.2017 (п. 2, замовник - ОСОБА_1 ), КС НОМЕР_4 від 06.11.2017 (п. 3, замовник - ОСОБА_2 ) (в тексті - Рішення-3).

Окреслене рішення прийнято на підставі ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз. 6 п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, з урахуванням проведеної Департаментом перевірки, за наслідками якої складено Акт, а також враховуючи, що реконструкція об`єкту під багатоквартирний житловий будник здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети.

Цього ж дня директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коломійцем О., на підставі рішення № 130, прийнято наказ № 154 про скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт: КС 061173542012 від 20.12.2017 (п. 1, замовник - ПАТ БМ Банк ), КС 061173411259 від 07.12.2017 (п. 2, замовник - ОСОБА_1 ), КС НОМЕР_4 від 06.11.2017 (п. 3, замовник - ОСОБА_2 ) (альтернативно - Рішення-4).

З обставинами викладеними у Акті позивачка не погоджується та відмічає, що в Акті були вказані порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності при здійсненні Реконструкції приміщень Адміністративної будівлі з котельнею шляхом перебудови під багатоквартирний житловий будинок з котельнею, однак Департаментом жодними належними та допустимими доказами не було встановлено, що вказану Реконструкцію здійснювали саме фізичні та юридичні особи зазначені в Акті, оскільки ними були подані документи саме на Реконструкцію нежитлових приміщень.

Як зазначає ОСОБА_1 оскаржувані приписи винесені посадовою особою ДАБІ неправомірно, а відтак повинні бути скасовані, оскільки акт перевірки, на підставі якого прийнято спірні рішення, складений без фактичного проведення перевірки через недопущення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до проведення такої перевірки, оскільки позивачка не отримувала офіційних документів на перевірку та повідомлена про неї жодним чином не була.

Крім того до Акту та приписів внесено недостовірні дані щодо відмови ОСОБА_1 від підпису, позаяк позивачка взагалі була відсутня при перевірці.

Позивачка також звертає увагу, що саме власники приміщень АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_2 мали б бути зазначені власниками земельної ділянки кадастровий номер: 3223155400:05:060:0102, а не Товариство з обмеженою відповідальністю База Солнєчний луч (КОД ЄДРПОУ 30967060).

Підсумовуючи викладені у позові твердження щодо протиправності оспорюваних приписів позивачка вказує, що такі прийняті з недотриманням Департаментом принципу пропорційності, тобто балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів громадян та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а в цілому і всупереч критеріїв, що визначені ст. 2 КАС України.

Окремо Богуш А.В. наголошує на відсутності підстав для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС 061173411259 від 07.12.2017, оскільки нею не подавалась заява про скасування відповідного повідомлення.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своїх відзивах, зауважуючи на викладених у Акті обставинах, відзначив про проведення перевірки у присутності суб`єкта містобудування, який, в свою чергу, відмовилася від підписання акту та приписів.

ДАБІ звертає увагу на прийнятті оскаржуваних рішень на підставі та в межах чинного законодавства України.

У наданих до суду письмових поясненнях третя особа-1 звернула увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю База Солнєчний луч є власником земельної ділянки площею 0,0631 га, за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Берегова 11/3, кадастровий номер 3223155400:05:060:0102.

Третя особа-1 відзначає, що на території земельної ділянки знаходиться об`єкт нерухомого майна - адміністративна будівля, що складається з нежитлових груп приміщень, що належать третім особам, в т.ч. і позивачці.

До цієї адміністративної будівлі примикає котельня, що належить товариству.

Межі земельної ділянки ТОВ База Солнєчний луч виходять за периметр розташованої на ній адміністративної будівлі.

Товариством відмічено, що протягом 2017-2018 років в адміністративній будівлі здійснювалися ремонтно-будівельні роботи з реконструкції та перебудови такої будівлі, змінювався фасад та конструкція будівлі, в земельну ділянку, що належить третій особі-1, без дозволу ТОВ База Солнєчний луч було встановлено опори та швелера, на яких в подальшому було розташовано балкон. Втім згідно з технічним паспортом адміністративної будівлі від 2015 року балкон в такій будівлі не передбачено, як і неможливим є розміщення житлових приміщень, що примикають зверху або збоку до котельні.

Згідно правової позиції третьої особи-1, ОСОБА_1 у повідомленні про початок будівельних робіт недостовірно зазначено дані щодо відсутності необхідності подання містобудівних умов та обмежень.

Письмових пояснень на позов та/або відзив від ОСОБА_2 , АТ БМ-2018 та ТОВ Домрент до суду не надходило.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в рішенні - Закон), Законом України Про архітектурну діяльність , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (за текстом - Порядок), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747) Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження рішень за означеним спором, суд констатує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави ; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані прямі повноваження , так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - похідні повноваження .

У спосіб значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до приписів Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Так Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Свої повноваження Держархбудінспекція здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи.

Нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Поряд із цим за ст. 39 1 Закону, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Абзацом шостим пункту п`ятнадцятого Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт перебачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Зважаючи на наведені нормативні приписи, варто зауважити, що уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю, в межах здійснення архітектурно-будівельного контролю, наділений повноваженнями з: а) видачі обов`язкових для виконання приписів щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, б) скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, про що приймаються відповідні рішення.

Таким чином прийняті відповідачем, в особі його уповноважених посадових осіб, спірні рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, для встановлення обставин протиправності Оскаржуваних рішень, необхідним є перевірка судом прийнятих ДАБІ рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Поряд з наведеним суд відмічає, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

З наведених приписів Порядку випливає, що звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення конкретним суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є підставами для проведення позапланової перевірки.

До обов`язків посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю відносяться: пред`явлення, під час проведення позапланової перевірки, суб`єкту містобудування або його представнику службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у присутності осіб, які будують або збудували об`єкт будівництва.

На посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю покладається обов`язок здійснення, у межах своїх повноважень, державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено.

У випадку відмови суб`єкта містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, складається відповідний акт.

При цьому виконання посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю покладених на них обов`язків кореспондує до реалізації суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється такий контроль, своїх прав, а саме: перевірки наявності у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Окремо варто відзначити, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 № 240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , відповідно до статей 3 та 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , статей 244 -6 , 254, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, затверджено: уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1; форму акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій згідно з додатком 2; форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил згідно з додатком 3; форму припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 4; форму направлення для проведення планового (позапланового) заходу згідно з додатком 9.

Згідно з додатку 1, в акті, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт, має міститися, серед іншого, інформація щодо осіб, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадові особи органу державного нагляду (контролю); керівник суб`єкта господарювання/фізична особа або уповноважені ними особи.

Відповідно до додатку 2, форма акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій має містити дані про недопущення юридичною особою, фізичною особою/фізичною особою - підприємцем (уповноваженою ними особою), що перевіряється на об`єкт будівництва. Такий акт складається у присутності відповідних осіб.

Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (додаток 3), а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт (додаток 4) мають містити інформацію щодо юридичної особи, фізичної особи/фізичної особи - підприємця (уповноваженої ними особи), якій видається припис.

Направлення для проведення планового (позапланового) заходу (додаток 9) має містити: посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка направляється для здійснення планової (позапланової) перевірки, та повне найменування юридичної особи, фізичної особи/фізичної особи - підприємця (уповноваженої ними особи) щодо якої здійснюється перевірка; відомості щодо дійсності направлення при пред`явленні службового посвідчення; підставу проведення планової (позапланової) перевірки.

З наведеного убачається про відповідні вимоги як до форми, так і до змісту форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як свідчать матеріали справи, 15.04.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976 та звернення № 23/08 від 23.08.2018 ТОВ База Солнєчний луч , видано направлення № 233.19/01 щодо дотримання суб`єктом містобудування Богуш А.В. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: Група приміщень АДРЕСА_4 .

Зі змісту вказаного рішення видно про направлення на здійснення позапланової перевірки суб`єкта містобудування Богуш А.В. головних інспекторів будівельного нагляду Бутківського О.М., Грабовської С.В. та Коваля В.А.

Згідно направлення, воно дійсне при пред`явленні службового посвідчення. Строк дії направлення з 18.04.2019 по 07.05.2019.

Таким чином головні інспектори будівельного нагляду Бутківський О.М., Грабовська С.В. і Коваль В.А. уповноважені, на підставі направлення № 233.19/01 від 15.04.2019, при пред`явленні службових посвідчень до нього, на здійснення позапланової перевірки дотримання суб`єктом містобудування Богуш А.В. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: Група приміщень АДРЕСА_4 .

З матеріалів справи випливає, що в період з 19.04.2019 по 07.05.2019 двома головними інспекторами будівельного нагляду, а саме: Бутківським О.М. та Ковалем В.А. було проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування: ОСОБА_2, ОСОБА_1 , ТОВ ДОМРЕНТ вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами чого складено акт № Т-2404/1 від 24.04.219.

Поряд із цим, з Акта не видно, а матеріали справи не містять доказів здійснення відповідної перевірки конкретно визначеними у направленні № 233.19/01 від 15.04.2019 особами, та у присутності ОСОБА_1 або уповноваженої нею особи, а відповідно і пред`явлення останній з боку інспекторів будівельного нагляду Департаменту службових посвідчень. Зворотного до суду не представлено, у тому числі, в підтвердження викладених у відзивах обставин щодо проведення перевірки у присутності ОСОБА_1 .

Так проведення головними інспекторами будівельного нагляду Бутківським О.М. та Ковалем В.А. позапланової перевірки за відсутності ОСОБА_1 позбавило позивачку прав, гарантованих Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , а саме: вимагати від інспекторів будівельного нагляду Департаменту Бутківського О.М., Грабовської С.В. і Коваль В.А. дотримання вимог законодавства; перевірки наявності у останніх службових посвідчень, що, як наслідок, не обумовлює пред`явлення таких Суб`єкту перевірки, а відповідно не зумовлює дійсність направлення № 233.19/01 від 15.04.2019 в контексті перевірки ОСОБА_1 ; бути присутньою під час здійснення інспекторами будівельного нагляду відзначеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю; надати документи, пояснення в обсязі, які вона вважала б за необхідне, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Окремо суд відмічає, що зі змісту поданої ТОВ База Солнєчний луч до ДАБІ скарги № 23/08 від 23.08.2018 убачається, що відповідний суб`єкт звернення є власником земельної ділянки площею 0,0631 га, кадастровий номер - 3223155400:05:060:0102, на якій розташована адміністративна будівля за адресою: АДРЕСА_5.

Третя особа-1 зауважила, що будь-яких договорів користування чи оренди земельної ділянки або її частини не укладала.

ТОВ База Солнєчний луч відмічено, що 9/100 (котельня) частини будівлі належить останньому, тоді як 91/100 частини адміністративної будівлі до 17.03.2017 належала ПАТ БМ Банк .

Надалі ПАТ БМ Банк поділено належну йому частину адміністративної будівлі на окремі нежитлові групи приміщень, які були продані іншим особам.

В той же час ТОВ База Солнєчний луч звернуло увагу, що протягом 2017 року в адміністративній будівлі здійснювалися ремонтно-будівельні роботи з її реконструкції та перебудови, змінювався фасад та конструкція будівлі.

Третя особа-1 примітила про встановлення на належній їй земельній ділянці опор та швелерів.

Поряд із цим ТОВ База Солнєчний луч зазначило, що межі належної третій особі-1 земельної ділянки виходять за периметр адміністративної будівлі, однак ані власниками, ані їх представниками жодним чином не погоджувалося та не отримано у третьої особи-1 дозволу на встановлення залізних конструкцій опор.

Так 15.10.2017 комісією ТОВ База Солнєчний луч зафіксовано факт розташування на території земельної ділянки залізних конструкцій - опор, швелерів, що вкопані та зацементовані в ділянку.

Третьою особою-1 у скарзі акцентовано, що оскільки дії власників адміністративної будівлі чи окремих її приміщень із встановлення опор на земельній ділянці відбулося без згоди ТОВ База Солнєчний луч , таке порушує права товариства на самостійне володіння, користування та розпорядження землею.

Крім того 18.08.2018 ТОВ База Солнєчний луч з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно отримано інформацію щодо власників приміщень, що знаходяться в адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_6 , до яких відноситься: ОСОБА_3 (власник групи приміщень № 1 з 12.04.2017), ТОВ ДОМРЕНТ (власник групи приміщень № 2 з 22.06.2018), ОСОБА_4 (власник групи приміщень № 3 з 29.06.2017), ОСОБА_2 (власник групи приміщень АДРЕСА_3 з 25.09.2017), ОСОБА_1 (власник групи приміщень АДРЕСА_4 з 17.03.2017), ОСОБА_5 (власник групи приміщень № 6 з 19.02.2018), ОСОБА_6 (власник групи приміщень № 7 з 16.06.2017).

За таких обставин третя особа-1 наголосила, що ймовірно власниками адміністративної будівлі або окремих її приміщень здійснено реконструкцію будівлі, і такі дії, на думку ТОВ База Солнєчний луч , є самовільними, та порушують його права і інтереси.

Зважаючи на викладені ТОВ База Солнєчний луч у скарзі обставини суд зауважує, що з матеріалів справи випливає про укладення 17.03.2017 між ОСОБА_1 , як покупцем, та Публічним акціонерним товариством БМ Банк , як продавцем, договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно умов якого продавець продав та передав у власність, а покупець купив та прийняв у власність належне продавцю нежитлове приміщення (група приміщень) АДРЕСА_4, яке знаходиться на другому поверсі будівлі з відокремленою сходовою клітиною та вхідною групою, та розташоване за адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 17.03.2017 внесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права приватної власності ОСОБА_1 на групу приміщень АДРЕСА_4.

Дане вказує про набуття ОСОБА_1 права приватної власності на окреслене нерухоме майно.

Пізніше між ОСОБА_1 , як замовником, та ТОВ ПВП Термо , як виконавцем укладено договір № 35/10/2017/5 від 11.10.2017, у відповідності до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе послуги по виконанню проектно-кошторисної документації.

07.12.2017 ОСОБА_1 подано до Департаменту повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), з реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , яке зареєстровано ДАБІ за № КС 061173411259 від 07.12.2017.

Зі змісту повідомлення про початок будівельних робіт № КС 061173411259 слідує про: здійснення за визначеним ОСОБА_1 видом будівництва технічного нагляду - ОСОБА_7 ; розробку проектної документації ТОВ проектно-виробниче підприємство Термо , яка затверджена 30.10.2017 ОСОБА_1 ; здійснення авторського нагляду ОСОБА_8 ; відзначення акту, згідно з яким містобудівні умови та обмеження не видаються, зокрема внаслідок реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

В площині наведеного варто відмітити, що за ст. 36 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Тобто право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (діяв до 26.12.2019), затверджено Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються , за п. 25 якого до нього включено реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Отже містобудівні умови та обмеження не надаються у випадку реконструкції нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та улаштування в існуючих громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

У відповідності до Класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000 , затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, під будівлями розуміються споруди, що складаються з несучих та

огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устатковання, тварин, рослин, а також предметів.

До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.

В силу ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення проектування", ці норми встановлюють вимоги до проектування нових і тих, що реконструюються, будинків, споруд та комплексів громадського призначення (далі - громадських будинків) з умовною висотою до 73,5 м (включно), а також вбудованоприбудованих приміщень громадського призначення.

При проектуванні громадських будинків та споруд поряд з положеннями цих норм слід також керуватися положеннями будівельних норм за видами будинків та споруд. Перелік основних груп будинків, споруд та приміщень громадського призначення наведений у додатку А.

У випадку реконструкції чи розширення існуючих громадських будинків, а також багатофункціональних громадських будинків і комплексів допускаються відхилення від окремих параметрів цих норм за умови узгодження згідно з вимогами НАПБ Б 02.014 при безумовному дотриманні санітарно-гігієнічних вимог за узгодженням санітарноепідеміологічної служби.

Згідно Додатку А , до основних груп будинків, споруд та приміщень громадського призначення відносяться багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення.

Багатофункціональні будинки і комплекси - будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, будинків та споруд різного громадського і житлового призначення, поєднання яких обумовлене експлуатаційними потребами, економічною доцільністю і містобудівними вимогами.

Таким чином з відзначених ДБН випливає про можливість здійснення реконструкції чи розширення багатофункціональних громадських будинків і комплексів, що включають приміщення різного призначення.

Враховуючи відмічене у наведеному блоці, з огляду на отримання 07.12.2017 позивачкою повідомлення № КС 061173411259 про початок будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_4, з урахуванням визначеної у направленні № 233.19/01 від 15.04.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області підстави проведення позапланової перевірки, як то звернення № 23/08 від 23.08.2018 ТОВ База Солнєчний луч , суд примічає, що зі змісту скарги та матеріалів проведеної Департаментом позапланової перевірки не видно про факт реального здійснення ОСОБА_1 ремонтно-будівельних робіт з перебудови, зміни фасаду та конструкції адміністративної будівлі з котельнею за адресою: АДРЕСА_6 .

Крім цього, суд зазначає, що згідно поданого ТОВ База Солнєчний луч до Департаменту технічного паспорту від 12.03.2015 № АЕ 001645, посилання на який має місце у Акті, адміністративна будівля за адресою: АДРЕСА_5 є громадським будинком, тому не виключається можливість здійснення реконструкції чи розширення зауваженого об`єкту нерухомого майна, у тому числі шляхом реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_4 його власником - ОСОБА_1 у відповідності, у тому числі, до ДБН В.2.2-9-2009, які, між іншим, відображені в пояснювальній записці до проекту Реконструкція нежилого приміщення АДРЕСА_4 .

Суд також акцентує на здійснення технічного та авторського наглядів, розроблення проектної документації зазначеного ОСОБА_1 відповідного виду будівництва.

Дане в сукупності викладених епізодів, за переконанням суду, вказує про відсутність здійснення відповідачем позапланової перевірки у повному обсязі та об`єктивно, що, як наслідок, свідчить про недотримання відповідачем встановленої Порядком процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю при прийнятті Рішення-1, а тому, з урахуванням невмотивованості викладених у Акті висновків, наявними є підстави для визнання Спірних рішень 1 та 2, виданих ОСОБА_1 , протиправними, зокрема як таких, що не відповідають положенням п.п. 1, 3, 6, 8, 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для їх скасування.

Крім того беручи до уваги, що прийняття Рішень 3 та 4 відбулося за обставин проведеної Департаментом позапланової перевірки, та з урахуванням викладених у Акті висновків, які, за висновками суду, є невмотивованими, що, як наслідок, свідчить про відсутність підстав для покладення в основу відповідних оскаржуваних рішень висновків з Акту, суд вважає, що означені вище вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування рішення № 130 і наказу № 154 від 22.05.2019, яка стосується скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № КС 061173411259 від 07.12.2017 на об`єкт будівництва Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_4 під житлову квартиру , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 . Замовник - ОСОБА_1 (пункти 2).

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень, та не надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували доводи та аргументи позивачки щодо викладених нею процедурних порушень.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом в рішенні підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов, з урахуванням поданих уточнень, підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 3 073,60 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов, з урахуванням заяви вих. № 19/07-08/1 від 08.07.2019 Про збільшення позовних вимог , ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2404/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.04.2019.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2404/5 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.04.2019.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Аксьонової О. від 22.05.2019 № 130, в частині скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС 061173411259 від 07.12.2017 на об`єкт будівництва Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_4 під житлову квартиру , що розташований за адресою : АДРЕСА_4 . Замовник - ОСОБА_1 (пункт 2).

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 22.05.2019 № 154, в частині скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № КС 061173411259 від 07.12.2017 на об`єкт будівництва Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_4 під житлову квартиру , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 . Замовник - ОСОБА_1 (пункт 2).

6. У іншій частині позову відмовити.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи - 37471912) понесені ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 073,60 грн. (три тисячі сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко