Постанова

від 12.06.2020 по справі 607/14955/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №607/14955/16-а

адміністративне провадження №К/9901/8573/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - управління ПФУ) на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2017 року (прийняту судом у складі судді Братасюка В.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Кушнерика М.П., суддів: Мікули О.І., Курильця А.Р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю АСКО , Публічне акціонерне товариство Тернопільавто , про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати дії управління ПФУ щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах неправомірними та зобов`язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, з 12 вересня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановою від 25 жовтня 2017 року позов задовольнив.

Визнав протиправним і скасував рішення Тернопільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, оформлене протоколом №67 від 08.12.2016 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язав Тернопільське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 12.09.2016 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, з зарахуванням трудового стажу за період роботи з 03.05.1989 по 28.01.2002 на посаді маляра до пільгового стажу.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що у ОСОБА_1 наявний загальний трудовий стаж роботи, в тому числі на посаді - маляра, не менше 12 років 6 місяців, що дає право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджується записами в трудовій книжці, тому діями відповідача було порушено права позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 січня 2018 року управління ПФУ звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

У скарзі посилається на те, що судами неправильно встановлено обставини справи. Зазначає, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 06 березня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою управління ПФУ.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року № 981/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано судді-доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.09.2016 позивачем була подана до Тернопільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заява про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 разом з документами, що підтверджують стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.

Протоколом № 67 засідання комісії Тернопільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду питань, пов`язаних з призначенням пенсій від 08.12.2016 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з тим, що було встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 становить 3 роки 11 місяців 29 днів, що недостатньо дід призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку.

З матеріалів справи та ксерокопії трудової книжки вбачається, що позивач з 03.03.1989 працював мийником машин Тернопільського обласного виробничого об`єднання станції технічного обслуговування Тернопільавтотехобслуговування ; з 03.05.1989 переведений на посаду маляра 1-го розряду СТО-2, яка була структурним підрозділом Тернопільського обласного виробничого об`єднання станції технічного обслуговування Тернопільавтотехобслуговування ; 28.01.2002 звільнений з роботи за власним бажанням з Товариства з обмеженою відповідальністю АСКО .

Відповідно до довідки виданої ПАТ Тернопільавто № 518 від 07.12.2016 Тернопільське обласне виробниче об`єднання станції технічного обслуговування Тернопільавтотехобслуговування перейменовано від 12 листопада 1992 року на організацію обласне орендне підприємство Тернопіль-АВТОсервіс .

Згідно з наказом № 77 від 28.09.1993 про перейменування Обласного орендного підприємства Тернопіль-АВТОсервіс на підставі наказу Фонду Державного майна України від 01.07.1993 № 25 перейменовано в Акціонерне Товариство ТернопільАВТО .

У подальшому Акціонерне товариство ТернопільАВТО перейменовано у Відкрите акціонерне товариство ТернопільАВТО (протокол загальних зборів акціонерів №16 від 14.03.2006).

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів (протокол загальних зборів акціонерів № 22 від 15.03.2010) Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) ТернопільАВТО перейменовано у Публічне акціонерне товариство (ПАТ) ТЕРНОПІЛЬАВТО .

Відповідно до наказу №13-к від 25 липня 1994 року Тернопільської станції технічного обслуговування і ремонту автомашин № 2, у зв`язку із зміною форми власності - приватизацією майна орендного підприємства Тернопільська СТО №2 і на підставі рішення засновників про створення Товариства з обмеженою відповідальністю, перейменовано Тернопільську СТО №2 по ремонту і технічному обслуговуванню автомашин у Товариство з обмеженою відповідальністю.

Дата державної реєстрації ПАТ Терпнопільавто 10.09.1993 року, а ТОВ АСКО - 25.07.1994 року.

Позивач, вважаючи дії управління ПФУ щодо відмови у призначенні пільгової пенсії неправомірними, звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-ХІІ), пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 617, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 100 вищевказаного Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до Розділу XXXII Загальні професії Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах Постанови Ради Міністрів СРСР "Про затвердження виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах" від 22.08.1956, містить професію маляр .

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" порядок призначення пенсій визначався Законом СРСР "Про державні пенсії".

Відповідно до п. 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, результати атестації застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Пунктом 4.3 даного Порядку передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 4.5 Порядку № 383 встановлено, що, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Системний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Наказом ТОВ АСКО Тернопільська станція технічного обслуговування автомобілів від 06.12.1999 року № 12 Про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджується право на пільги та компенсації за результатами проведеної атестації робочих місць за умовами праці визначено, що результати атестації робочих місць використати як основу для надання працівникам пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством за роботу в несприятливих умовах праці та здійснення заходів щодо покращення умов праці та підтверджено що згідно результатів атестації право на пільгове забезпечення за списком за № 2, зокрема, 23200000-13450 - маляр.

Слід також зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а виснувала, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.

Отже, судами належним чином проаналізовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно досліджено докази у справі та встановлено, що за даними трудової книжки позивач, на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах досягнув певного віку, який дозволяє розгляд заяв про призначення пенсій на пільгових умовах, має достатній загальний стаж роботи, у тому числі пільговий - 12 років 6 місяців роботи маляром, тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як убачається із касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Аргументи, викладені у скарзі, не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко