Постанова

від 11.06.2020 по справі 820/1278/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2020 року

Київ

справа №820/1278/18

адміністративне провадження №К/9901/68189/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Харківенергоремонт на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 (колегія суддів: Н.С. Бартош, Я.М. Макаренко, О.М. Мінаєва) у справі №820/1278/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Харківенергоремонт до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Харківенергоремонт , звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000471403 від 13.02.2018, яким підприємству застосовано штрафну (фінансову) санкцію ( штрафу) або пені в розмірі 730205,61 грн. та № 00000461403 від 13.02.2018, яким збільшено суму податку на прибуток приватних підприємств на суму 273508,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 68377,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що своєчасно та відповідно до передбаченого законодавством порядку звертався до суду Російської Федерації, із заявою про внесення до реєстру вимог кредиторів на суму заборгованості невиплаченої за міжнародним контрактом, що є належним доказом зупинення строку нарахування на нього пені згідно Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994 (далі - Закон №185/94-ВР). Щодо розрахунку розміру пені, то позивач вказує, що відповідач без жодних на те підстав розмір пені визначив з урахуванням курсу на різні дні, які не мають жодного відношення до дня виникнення заборгованості. При цьому курс на дні, взяті для розрахунку відповідачем, є майже втричі вищим за курс на день виникнення заборгованості. Також позивач не погоджується, з висновками відповідача які викладені в акті перевірки щодо заниження ним податку на прибуток заниження фінансового результату, внаслідок не віднесення до складу іншого доходу: суми безнадійної заборгованості по 12-ти контрагентам; суми безнадійної заборгованості по виданим векселям; суми безнадійної заборгованості з нерезидентом ОАО ВО Технопромэкспорт (Російська Федерація).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.02.2018 року № 00000471403 та № 00000461403. Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківенергоремонт (код 32832085) сплачений судовий збір в сумі 16081 (шістнадцять тисяч вісімдесят одну) грн. 37 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 16.11.2018 вирішив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 скасувати в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 00000471403 від 13.02.2018 та прийняв в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовив.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 скасував в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 00000461403 від 13.02.2018 в частині збільшення суми податку на прибуток приватних підприємств на суму 157470,23 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 39367,56 грн. та прийняв в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовив.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 00000461403 від 13.02.2018 в частині збільшення суми податку на прибуток приватних підприємств на суму 116037,77 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 29009,44 грн. - залишив без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 скасував в частині стягнення з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківенергоремонт (код 32832085) сплаченого судового збору в сумі 16081 (шістнадцять тисяч вісімдесят одну) грн. 37 коп. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківенергоремонт (код 32832085) сплачений судовий збір в розмірі 2175,71 грн. (дві тисячі сто сімдесят п`ять гривень) 71 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, в частині в якій у задоволені позову було відмовлено, позивач подав касаційну скаргу, в яких просить його скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, згідно якого задовольнити позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №00000471403 від 13.02.2018 частково, скасувати податкове повідомлення-рішення №00000471403 від 13.02.2018 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені за порушення статті 1 Закону №185/94-ВР на суму 678273,46 грн. Задовольнити позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №00000461403 від 13.02.2018 частково, скасувати податкове повідомлення-рішення №00000461403 від 13.02.2018 в частині збільшення суми податку на прибуток приватних підприємств на суму 130774,77 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 32694,44.

В доводах касаційної скарги вказується, що правових підстав визнавати правомірним податкове повідомлення-рішення, яким нарахована пеня за несвоєчасне розрахування у сфері ЗЕД не було, так як він своєчасно звернувся до суду Російської Федерації, із заявою про внесення до реєстру вимог кредиторів на суму заборгованості невиплаченої за міжнародним контрактом. При цьому, аналогічно доводам позовної заяви зазначає, про помилковість висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції, про розрахунок розміру пені, враховуючи дату виникнення порушення. В частині податкового повідомлення-рішення, яким було нараховано податок на прибуток, то позивач зауважив, що висновки суду апеляційної інстанції в обґрунтування віднесення виписаного векселя до складу безнадійної заборгованості є необґрунтованими. Суд в наведеній частині не навів жодних нормативних актів, зокрема, на підставі яких норм права відсутність особи, якій виданий вексель, за місцезнаходження, або виключення такої особи із реєстру платника ПДВ, або порушення кримінальної справи проти посадової особи зобов`язує векселедавця списувати заборгованість за векселем судом не зазначено. Також зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення процесуального законодавства виготовив повний текст рішення 3.12.2018, тоді як оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення відбулось 16.11.2018.

В письмовому відзиву на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване нею рішення без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Харківенергоремонт з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017; своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску, державного мита, військового збору за період з 01.01.2014 по 30.06.2017.

За результатами проведення перевірки контролюючим органом складений акт № 247/20-40-14-03-07/32832085 від 24.01.2018, в якому зафіксовані порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства, а саме: пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153 зі змінами та доповненнями - встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 408970,00 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 65622,00 грн., за 1 кв. 2017 року в сумі 76479,00 грн., за 2 квартал 2017 року в сумі 266869,00 грн., за рахунок: заниження фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку у рядку 02 Декларації з податку на прибуток за 2016 рік в сумі 364568,00 грн., за 1 кв. 2017 року в сумі 424888,00 грн., за 2 кв. 2017 року в сумі 3510,00 грн., за рахунок заниження доходу по рядку 01 декларації з податку на прибуток підприємства, внаслідок не віднесення до складу іншого доходу суми безнадійної заборгованості по контрагентам - ТОВ КФ Адамант (код 37576933), ТОВ АРТ ЕКСПО (код 37875118), ОСОБА_5 (код НОМЕР_1), ПП ОСОБА_6 (код НОМЕР_2), Велтон (код 35074228), ОСОБА_7 (код НОМЕР_3), ОСОБА_8 (код НОМЕР_4), ПП УДЦ Техінформсервіс (код 33673697), ФОП ОСОБА_9 (код НОМЕР_5), ТОВ Ферросплавна українська компанія (код 35350616) ДАТ Харків-Авто (код 03120457), ТОВ НВП Енергорегулятор (код 32760571); заниження фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку у рядку 02 Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2017 року в сумі 726523,00 грн., за рахунок заниження доходу по рядку 01 декларації з податку на прибуток підприємства, внаслідок не віднесення до складу іншого доходу суми безнадійної заборгованості по векселям; заниження фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку у рядку 02 Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2017року в сумі 752568,00 грн., за рахунок заниження доходу по рядку 01 декларації з податку на прибуток підприємства, внаслідок не віднесення до складу іншого доходу суми безнадійної заборгованості з нерезидентом ОАО ВО Технопромэкспорт (Російська Федерація) по контракту № 5305761506 від 24.05.2010 р. та порушено ст. 1 Закону України № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями, в частині неповернення валютної виручки на територію України по експортному контракту від 24.05.2010 р. № 5305761506.

Не погодившись із частиною висновків зазначеного Акту перевірки, ТОВ Харківенергоремонт направило до ГУ ДФС у Харківській області свої заперечення і за результатами розгляду заперечень, були скасовані висновки Акту перевірки стосовно заниження доходу по рядку 01 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2017 року в сумі 752568,00 грн., внаслідок не віднесення до складу іншого доходу суми безнадійної заборгованості з нерезидентом ОАО ВО Технопромэкспорт (Російська Федерація) по контракту № 5305761506 від 24.05.2010. В частині інших порушень висновки Акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки (в частині, що залишена без змін, за результатами розгляду заперечень) Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті: податкове повідомлення-рішення № 00000471403 від 13.02.2018, згідно якого за порушення статті 1 Закону № 185/94-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені на суму 730205,61 грн.; податкове повідомлення-рішення № 00000461403 від 13.02.2018, згідно якого збільшено податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 273508,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 68377,00 грн.

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду, який позов задовольнив частково, з чим погоджується Верховний Суд з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00000471403 від 13.02.2018

Склад валютного правопорушення, передбаченого статтею 1 Закону № 185/94-ВР, доводиться податковим органом на підставі того, що розрахунки за зовнішньоекономічним договором № 5305761506 від 24.05.2010 укладеним між позивачем (продавець) та ОАО ВО Технопромекспорт (Російська Федерація) (покупець) здійснено з порушенням встановлених законодавством строків. А саме по вищевказаному контракту у підприємства позивача рахується прострочена дебіторська заборгованість у сумі 28835,14 доларів США, граничний строк надходження валютної виручки - 26.05.2016.

При цьому, судовим розглядом було встановлено, що згідно рішення Арбітражного суду міста Москва від 31.03.2017 (резолютивна частина оголошена 29.03.2017) ОАО Внешнезкономическое обьединение Технопромзкспорт визнано несостоятельным (банкротом) . У зв`язку з цим, ТОВ Харківенергоремонт після того, як стало відомо про порушення відносно ОАО ВО Технопромзкспорт справи про банкрутство, у відповідності до законодавства Російської Федерації, звернулось до Арбітражного суду міста Москва із заявою про внесення до реєстру вимог кредиторів (заява № 120-03/182 від 12.08.2016).

Так, вирішуючи дані правовідносини, суд апеляційної інстанції, з чим погоджується Верховний Суд, зауважив, що надане позивачем до суду Определение Арбитражного суда города Москвы от 20.09.2017 по делу № А40-239581/15-18-596Б стосується лише включення вимог в розмірі 58200,60 доларів США в реєстр вимог кредиторів боржника розглянуте в рамках розгляду справи про банкрутство боржника ОАО ВО Технопромэкспорт , в той час як приписами частини третьої статті 4 Закону № 185/94-ВР зазначено, у разі прийняття до розгляду судом саме позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону або встановлені НБУ відповідно до статтей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Зі змісту статті 4 Закону № 185/94-ВР вбачається, що строки передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується виключно у випадках звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Пунктом 12 частини 1 статті 6 Закону України Про третейські суди застережено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Натомість, частиною 2 статті 1 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж передбачено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

Статтею 2 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж визначено, що для цілей цього Закону:

арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки N 1 і N 2 до цього Закону);

третейський суд - одноособовий арбітр або колегія арбітрів;

суд - відповідний орган судової системи держави.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 1 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж визначено, що цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі.

З огляду на зміст вищенаведених нормативних актів, під судом, переліченим у статті 4 Закону № 185/94, треба розуміти відповідний орган судової системи держави, зокрема, створений відповідно до Розділу VІІІ Конституції України, Закону України Про судоустрій і статус суддів , або Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України або інший арбітраж (третейський суд), створений у відповідності до положень Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж .

Аналіз частин третьої та четвертої статті 4 Закону № 185/94-ВР дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суду України у постановах від 13 лютого 2012 року у справі № 21-422а11 та від 27 лютого 2012 року у справі № 21-387а11. Дотримується вказаним висновків Верховний Суд під час вирішення та розгляду подібних правовідносин, постанова від 25.04.2019, справа №820/658/17, адміністративне провадження №К/9901/31612/18. Щодо дня виникнення правопорушення.

Статтею 4 Закону №185/94-ВР передбачалось, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України (частини 1 та 2 статті 6 Закону №185/94-ВР).

На час спірних відносин порядок розгляду Мінекономрозвитку України документів, необхідних для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - висновок), а також підстави для відмови у його видачі регулювався Положенням про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 18.01.2008 №15 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2008 року за №115/14806.

Пунктами 3 - 7, 9 вказаного Положення передбачалось, що відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у документах, які резидент подає до Мінекономрозвитку України для отримання висновку, несе заявник згідно із законодавством.

Розгляд документів, необхідних для отримання висновку, здійснює відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за участю відділу правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, а в разі потреби - за участю інших структурних підрозділів Мінекономрозвитку України.

Для отримання висновку резиденти подають Мінекономрозвитку України документи, визначені пунктом 4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409.

Якщо резидент звертається за висновком щодо чергового платежу (поставки товарів, виконання робіт, надання послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом), за яким раніше вже надавалися висновки, то він подає до Мінекономрозвитку України лише документи, що стосуються цього платежу.

У разі продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, установленого у раніше виданому висновку, резидент подає відповідне обґрунтування необхідності такого продовження та підтверджуючі документи.

У такому разі у висновку після інформації про суму та строк, на який продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, зазначаються дата та порядковий номер раніше виданого висновку, сума та строк на який продовжувалися розрахунки.

Датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в департаменті документального забезпечення Мінекономрозвитку України.

Прийняті до розгляду документи відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності реєструє у спеціальній книзі та додає до них лист-погодження. Після цього документи надаються на розгляд до структурних підрозділів, зазначених в пункті 4 цього Положення.

Строк розгляду документів структурними підрозділами Міністерства, які беруть участь у розгляді документів, необхідних для отримання висновків, не повинен перевищувати одного робочого дня.

Отже висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотню силу у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Цей висновок може бути виданий за зверненням резидента як в межах строку, передбаченого статтею 1 Закону № 185/94-ВР (з врахуванням постанов Правління Національного банку України), так і після його закінчення. У той же час санкції, передбачені статтею 4 Закону № 185/94-ВР, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, і в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №813/6485/14, адміністративне провадження №К/9901/27702/18, а також у постанові від 10 квітня 2020 у справі №810/1221/16, адміністративне провадження №К/9901/28279/18.

За вказаних підстав Суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, про те що першим днем виникнення порушення у сфері ЗЕД, за умови одержання позивачем відповідного висновку Мінекономрозвитку, є перший день після закінчення строку який в такому був встановлений.

З огляду на наведене мотивування, Верховний Суд погоджується із застосованою судом апеляційної інстанції до даних правовідносин Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24..03.1999 №136, згідно із підпунктом 1.1 пункту якої день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Судовим розглядом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ Харківенергоремонт отримано висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, а саме: від 08.01.2014 № 12, від 14.05.2014 № 529, від 06.11.2015 № 1001 щодо продовження термінів розрахунків на період з 21.10.2015 по 25.01.2016.

Таким чином, днем виникнення заборгованості є 26.01.2016, що свідчить про те, що пеня нараховується за курсом НБУ з 26.01.2016 по 28.01.2016.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ Харківенергоремонт отримано висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, а саме: від 12.02.2016 № 142 щодо продовження термінів розрахунків на період з 29.01.2016 по 26.05.2016.

Таким чином, днем виникнення заборгованості є 27.05.2016, що свідчить про те, що пеня нараховується за курсом НБУ з 27.05.2016 по 30.06.2016, але з урахуванням того, що загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки, як то відображено судом в оскаржуваній постанові.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що жодних підстав для визначення дати виникнення заборгованості з урахуванням отриманих позивачем висновків Мінекономрозвитку не існує і не може існувати. В даній частині касаційної скарги позивач довільно тлумачить вимоги законодавства України в частині фінансово-правової відповідальності за не виконання приписів Закону № 185/94-ВР.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00000461403 від 13.02.2018 в частині безнадійної заборгованості по довгостроковому векселю.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулює Закон України Про цінні папери та фондовий ринок № 3480-IV від 23.02.2006.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону, вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Отже, вексель згідно із визначенням чинного законодавства має подвійну природу: боргове зобов`язання і цінний папір.

Як установлено судом апеляційної інстанції та не спростовано позивачем, станом на 01.01.2014 та станом на 30.06.2017 по К-ту рахунку 511 Довгострокові векселі видані в нього значиться заборгованість в сумі 726522,78 грн. Крім того, станом на 01.01.2014 та станом на 30.06.2017 по Ф1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) в пасиві по рядку 1515 інші довгострокові зобов`язання значиться заборгованість в сумі 727000,00 грн.

Вказана заборгованість існує у позивача, у зв`язку із наданням довгострокового векселя, - ТОВ НВП Харківенергоремонт , серія НОМЕР_1 від 30.12.2010.

Разом з тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи, належних доказів які б могли засвідчити даний факт позивачем ні під час перевірки ні під час судового розгляду надано не було. Доводи позивача, що зазначені в касаційній скарзі наведеного не спростовують.

При цьому, не вважаються обґрунтованими доводи позивача в касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції не здійснює посилань на приписи законодавства під час оцінки рішення податкового органу, яким було нараховане податкове зобов`язання з податку на прибуток, у зв`язку із віднесенням сум коштів по К-ту рахунку 511 Довгострокові векселі видані в сумі 726522,78 грн. до безнадійної. Так, суд апеляційної інстанції, розглядаючи вказану ситуацію, в тексті рішення зазначає приписи ПК України та Положення стандартів бухгалтерського обліку і надає їм оцінку в контексті спірних правовідносин.

Підсумовуючи наведене, у Верховного Суду не має сумнівів у законності оскаржуваного позивачем рішення суду апеляційної інстанції.

Доводи позивача, що суд апеляційної інстанції в порушення процесуального законодавства виготовив повний текст рішення 3.12.2018, тоді як оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення відбулось 16.11.2018 не може бути єдиною підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Харківенергоремонт залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду