Ухвала від 11.06.2020 по справі 640/8356/19

УХВАЛА

11 червня 2020 року

Київ

справа №640/8356/19

адміністративне провадження №К/9901/13329/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС) (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Торговий дім Завод Євроформат" до ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

21.05.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020.

Одночасно відповідач заявив клопотання про заміну сторони (відповідача) правонаступником відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За змістом статті 332 КАС відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням вимог частини першої статті 329, пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження зазначених судових рішень у касаційному порядку. На обґрунтування вказаного клопотаня відповідач зазначив, що у зв`язку із відсутністю на рахунках контролюючого органу коштів ГУ ДПС позбавлене можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

До того ж, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, однак, це не завадило ГУ ДПС звернутися з касаційною скаргою.

Відтак, вказані відповідачем обставини в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не є підставою для поновлення процесуального строку.

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

В касаційній скарзі ГУ ДПС як підставу касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 та пункти 3, 5, частини третьої статті 353 КАС.

Однак, це не означає, що касаційна скарга ГУ ДПС відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

Системний аналіз вищенаведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Будь-яких доводів на підтвердження підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктами 3 і 5 частини третьої статті 353 КАС (згідно з цими пунктами порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні, ГУ ДПС в касаційній скарзі не наводить.

Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

Окрім того, частиною четвертої статті 330 КАС визначено, що до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.

Як вже зазначено вище, скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтовуючи його посиланням на положення статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) та висновок Конституційного Суду України у рішенні у справі за конституційним зверненням Асоціації Дім авторів музики в Україні стосовно того, що майнове становище не повинно бути перепоною доступу до суду у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступу до правосуддя.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2019 відкрито провадження у цій справі.

Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №02112615140103 у розмірі 1 758 850,00 грн).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги у цій адміністративній справі становить 38 420,00 грн (1 758 850,00 грн х 1.5%) х 200 %).

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частиною першою статті 133 КАС з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України №3674-VI суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України №3674-VI ).

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.

З огляду на викладене, клопотання скаржника про звільнення або відстрочення сплати судового збору від сплати судового збору до вирішення справи по суті не підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин, заяву, в якій вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), та документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі (згідно з розрахунком, вказаним в цій ухвалі).

Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві. на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору(відстрочення сплати судового збору) за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

Н.Є. Блажівська

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду