Рішення

від 06.08.2020 по справі 640/8356/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 серпня 2020 року м. Київ № 640/8356/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 02112615140103 від 21.02.2019, на загальну суму 1 758 850,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 року №02112615140103, складене Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Стягнуто на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Через відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення суду в адміністративній справі №640/8356/19, в якій позивач просить:

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн під час розгляду справи №640/8356/19 в суді першої інстанції та витрати в розмірі 45 000,00 грн, які позивач поніс під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою від 13.05.2020 заяву про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання представники сторін не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце проведення судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин питання ухвалення додаткового судового рішення вирішується в порядку письмового провадження відповідно до положень ч.9 ст.205 КАС України.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Станом на час ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення у даній справі (10.10.2019), позивачем не подавалось клопотань / заяв та не надавалось доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого суд вирішивши спір по суті заявлених позовних вимог здійснив розподіл судових витрат лише у формі судового збору.

В той же час, заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу із відповідними доказами на її підтвердження надійшла до суду 28 квітня 2020 року.

Посилання представника позивача в письмових поясненнях (вх.№03-14/70842/20 від 26.05.2020) на те, що ним 15.10.2019 було направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового судового рішення, судом відхиляються, адже така заява в матеріалах справи відсутня.

Частинами 3, 4 ст.143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч.5 ст.143 КАСУ).

Позивачем не дотримано вказаних вище вимог ст.143 КАС України, внаслідок чого підстави для стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в частині, що стосується розгляду справи в суді першої інстанції відсутні.

Стосовно розподілу судових витрат в частині, що стосується розгляду справи в суді апеляційної інстанції, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналізуючи положення ст. 139 КАС України суд приходить до висновку, що розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, здійснює суд першої інстанції, який ухвалив рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Право ж суду апеляційної інстанції на зміну цього розподілу виникає у зв`язку із зміною судового рішення або ухвалення нового по суті позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 756/6141/16-а.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім зазначеного вище суд звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено вище, заява про ухвалення додаткового судового рішення з відповідними доказами на її підтвердження, в тому числі щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції подана позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києві лише 28.04.2020, в той час як Шостим апеляційним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні постанову прийнято 22.01.2020.

Вказана обставина свідчить на користь відсутності підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович